Теоретичні аспекти електронної комерції

Телеконференція (форум) - послуга Internet, за допомогою якої абонент може залишати своє відкрите повідомлення в мережі. Пізніше його можуть переглянути зацікавлені користувачі і дати таку ж відкриту відповідь. Фактично телеконференції являють собою колективну тематичну електронну пошту.

Списки розсипок - послуга, яка полягає в об'єднанні за одною адресою електронної пошти адрес багатьох передплатників списку розсипки. Якщо на таку адресу надсилається лист, то його одержують всі передплатники цього списку. Ця служба не має власного не має власного протоколу і працює тільки через електронну пошту.

WWW (World Wide Web) - служба прямого доступу, що потребує повноцінного підключення до Internet та дозволяє інтерактивно взаємодіяти з представленою на Web-серверах інформацією. Вона базується на принципі гіпертексту і може представляти інформацію з застосуванням всіх можливих мультимедійних засобів: аудіо, відео, текст, графіка і т.п.

FTP-послуга - служба прямого доступу до файлів у файлових Internet-архівах, яка потребує повноцінного підключення до мережі.

IRC - система "розмовних кімнат", так званих чатів. Це інтерактивна служба, яка дає можливість спілкування користувачів в режимі реального часу за допомогою текстових повідомлень, що набираються на клавіатурі.

Поширеними в мережі Internet є також служби пошуку інформації, які підтримуються однією з груп учасників мережі. Основними інструментами пошуку інформації є:

• пошукові машини (spiders, crowlers), основна функція яких полягає в дослідженні Інтернету з метою збору даних про наявні Web-сайти та видача звіту про Web-сторінки, які задовольняють вимоги запиту користувача. Пошукова машина фактично є великою локальною мережею, яка складається з потужних комп'ютерів із великим обсягів дискової памяті. Останні поділені на підгрупи (кластери), між якими розподіляється інформація. На сервері пошукової машини текст розбивається на окремі слова, кожному з яких присвоюються певні координати, котрі заносяться в таблицю сервера разом з гіперпосиланням на IP-адресу. Коли пошукова система отримує запит, вона шукає відповідь у власній таблиці, а не загалом у мережі Internet. Серед сучасних інформаційно-пошукових машин лідерами є yahoo.com, yandex.ru, rambler.ru,google.com;
• каталоги - ієрархічно організовані тематичні структури, в які інформація заноситься за ініціативою користувачів. Також сторінка, яка додається в каталог повинна бути жорстко прив'язана до визначених в каталозі категорій. При цьому пошук інформації ведеться не в мережі Internet, а в комп'ютерних тематичних базах даних;
• пошукові сайти дають можливість користувачам проводити пошук інформації за ключовими словами у великих базах даних Web-сайтів.

 

2.3. Ідентифікація Internet-ресурсів

 

Застосування розгалужених інформаційних мереж потребує швидкої та ефективної ідентифікації комп'ютерів, що об'єднуються у ці мережі.

Кожен сайт має свою унікальну цифрову IP-адресу, яка складається з двох частин - адреси (ідентифікатора) мережі, до якої під'єднаний комп'ютер, та адреси (ідентифікатора) цього комп'ютера (адреси хосту). Формується IP-адреса у двійковій системі розрахунків.

Для зручності навігації і полегшення роботи користувачів введено службу доменних імен (DNS), яка призначена для перетворення текстових імен комп'ютерів (хостів) на унікальні цифрові адреси (IP-адреси). Згідно з принципами функціонування DNS існує певна ієрархія текстових імен.

Доменне ім’я кожного Internet-ресурсу включає в себе кілька сегментів текстових символів (найчастіше три або чотири), відділених одне від одного крапкою. Такі сегменти називають рівнями або зонами.

Насамперед виділяються та підтримуються "географічні" та "організаційні" зони.

"Географічні" зони виділені кожній країні. Такі домени формуються з двох  літер (табл. 2.1). Крім того, в певних  випадках виділяються ггідзони, які вказують на область, місто, територіальне утворення тощо.

Таблиця 2.1

ПЕРЕЛІК ОКРЕМИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОМЕНІВ

Географічний домен	Країна	Географічний домен	Країна
il	Ізраїль	uk	Великобританія
by	Білорусія	lv	Латвія
au	Австралія	lt	Литва
ca	Канада	pl	Польща
de	Німеччина	ru	Росія
cz	Чехія	ro	Румунія
es	Іспанія	sk	Словаччина
ee	Естонія	si	Словенія
jp	Японія	us	Сполучені Штати Америки
fr	Франція	ua	Україна

 

 

"Організаційні" домени вказують на специфіку  діяльності структури, яка використовує Internet-ресурс. Зокрема, зареєстрованими  є такі домени:

1. com - commercial - комерційні організації та установи;

2. edu - educational - освітні організації та установи;

3. gov - government - урядові організації та установи;

4. org - organization - некомерційні організації;

5. net - network - організації, що забезпечують роботу мережі (найчастіше провайдери)

6. mil - military - військові організації;

Однак такі домени першого рівня є надто узагальненими. Тому з метою деталізації та уточнення специфіки діяльності ресурсів останнім часом активно вводяться і підтримуються нові домени, які умовно поділяються на чотири групи:

1. загальні - biz (бізнес-проекти), web (організації, що спеціалізуються на роботі безпосередньо у WWW), int (міжурядові організації та міжнародні бази даних), firm (підприємства, фірми), coop (об'єднання, кооперація);

2. економічні - fin (фінансові структури), travel (організації, що спеціалізуються у сфері туризму), pro (виробничі структури), shop (торговельні підприємства), arts (організації, що спеціалізуються у сфері культури та розваг), rec (організації, що спеціалізуються у сфері відпочинку та розваг), info (організації, що надають інформаційні послуги);

3. персональні - name (персональна сторінка), per, nom (приватна власність в Internet), san, xing;

4. обмеженого змісту - xxx, kids.

Після вибору зони, до якої буде включено домен, обирається власне ім'я домену. Власне імя (на відміну від назви зони) є індивідуальним, його формують "у міру фантазії" за бажанням.

Чітких норм і правил для формування власних імен доменів немає. Разом з тим, для ефективного пошуку та ідентифікації Internet-ресурсу при виборі власного доменного імені потрібно дотримуватись таких рекомендацій:

• власне ім'я повинно бути порівняно коротким та легко запам'ятовуватися;
• воно має бути простим і однозначним у написанні та вимові;
• бажано, щоб власне ім'я містило назву компанії, яка використовує Internet-ресурс, або вказувати на сферу її діяльності, або на основний вид продукції чи послуги, які вона пропонує.

Власне ім'я, як і інші домени повинно бути подане латиницею, тому для неангломовних країн використовується транскрипція назв. Проте останнім часом у зв'язку зі значним інформаційним наповненням мережі Internet та дефіциту вільних назв активно запроваджується можливість формування кириличних доменів.

З лівого кінця доменного імені знаходяться функціональні імена, які вказують на функції, що виконуються комп'ютером.

- www - HTTP (WWW) сервер;

- ftp - FTP сервер;

- ns, nss, dns - DNS (Name)

- mail - поштовий сервер

- relay - Mail Exchanger;

- *proxy - відповідний модуль доступу (Proxy-сервер).

 

2.4. Особливості  українського сегмента Internet

 

Початок XXI сторіччя для вітчизняного сегмента Internet (Uanet) характеризується наступними тенденціями:

• збільшення кількості користувачів та Internet-провайдерів (зокрема тільки у травні 2007 р. Inetrnet-аудиторія складала 4 928 533 осіб. При цьому регулярний доступ до мережі протягом того ж 2007 р. мали близько 5,4 млн. осіб, що становить 16 % усього населення України);
• поява низки перспективних як комерційних так і некомерційних проектів з наповнення сайтів інформацією, яка є корисною певній аудиторії;
• прихід нових інвесторів на вітчизняний Internet-ринок;
• створення нових структур за участю залученого капіталу;
• зростання інтересу до розміщення інформації в мережі (Inetrnet-аудиторія, що визначається за кількістю користувачів, які здійснюють більше одного перегляду web-сторінки за місяць та користувачів, які проглядали web-сторінки за останні два місяці, збільшується в середньому на 10,4 %. При цьому для 35 % користувачів мережа Inetrnet є джерелом інформації про товари та послуги);
• збільшення попиту на Web-хостинг (надання власниками сайту місця для розміщення інформації).

Проте кількість користувачів Internet в Україні є порівняно незначною з розвиненими країнами (табл. 2.2), хоча існує тенденція до значного поступового їх збільшення, в зв'язку з чим є всі підстави очікувати продуктивного розвитку електронної комерції.

Згідно з даними агентства МАСМІ, приблизно 41 % користувачів користуються доступом до мережі Internet понад 4 роки, причому основним місцем доступу понад 60 % користувачів є власна домівка. 35 % користувачів відвідують мережу щодня. Основною метою доступу для 89 % осіб є пошук інформації, використання електронної пошти (85 %) та читання новин (71 %). Покупки в мережі здійснюють близько 17 % користувачів.

Таблиця 2.2

ЧИСЕЛЬНІСТЬ INTERNET-КОРИСТУВАЧІВ

(МЛН ОСІБ) У 2000-2007 PP.

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007 (прогноз)
У світі	413,6	514,5	560,0	606,0	943,5	1010,7	1280,8	1460,2
В Україні	0,5	0,75	2,1	3,2	4,3	5,3	6,0	6,5

 

Важливим показником, що характеризує роботу вітчизняного сегмента Internet є його інформаційна структура (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

ПРИБЛИЗНА ІНФОРМАЦІЙНА СТРУКТУРА

УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТА INTERNET У 2007 Р

Інформаційна структура	Частка в загальному обсязі (%)
Інформація щодо діяльності суб'єктів господарювання	35
Інформаційно-довідкові ресурси	20
Інформація розважального характеру	15
Інформація щодо діяльності науково-дослідних установ та навчальних закладів	5
Інша інформація	25

 

 

Товарна структура продажу у мережі визначається показниками, що характеризують переважання продажів традиційних і звичних товарів (рис. 2.1.), споживчі властивості яких не викликають сумніву або вже перевірені покупцями.

Рис. 2.1. Приблизна товарна структура у вітчизняному

 сегменті  мережі Internet у 2007 р.

 

2.5. Процедура  створення Web-сайта

 

З точки зору комерсанта Web-сайт є сукупністю певних інформаційних блоків та інструментів, що призначені для взаємодії з одним чи кількома сегментами цільової аудиторії споживачів.

В цілому структура представленої інформації, набір задіяних інструментів та їх взаємодія залежить від обраної власником сайта бізнес-моделі, поставлених довгострокових та короткострокових завдань, типу та величини сегмента цільової аудиторії, а також від можливості взаємодіяти з нею тим чи іншим способом.

Загалом процедура створення Web-сайта складається з таких основних етапів (рис. 2.1):

1. Визначення  комерційних цілей та шляхів  їх досягнення, для чого проводяться маркетингові дослідження і розробляється детальний план необхідних заходів.

2. Реалізація Web-сайта. На цьому етапі вирішуються питання вибору місця розміщення сервера, вибору провайдера, розробки дизайну сервера та його структури, первинне інформаційне наповнення сервера. Наступним кроком етапу є вирішення питань сполучення сервера з існуючою бізнес-системою фірми, його попереднє тестування та розміщення в Internet.

3. Проведення  комплексу заходів для залучення клієнтів на сервер із застосуванням різноманітних видів реклами.

4. Підведення  підсумків яке проводиться шляхом порівняння одержаних результатів з раніше прогнозованими показниками.

Найлегший спосіб створення Web-сайта - скористатися послугами спеціального агентства. Можна також самостійно створити сайт за допомогою спеціальних програм Web-дизайну, таких як Front Page, Dreamweaver, Go Live (на дисках).