Просуванню вертикальних торговельних
майданчиків сприяють такі фактори, як
збільшення масштабів ринкових сегментів,
зниження ефективності діючих в реальному
режимі систем постачання комерційних
структур, поширення електронних каталогів
і зручних пошукових систем.
Структура вертикальних майданчиків
враховує специфіку бізнесу у конкретній
галузі, повинна забезпечувати можливість
удосконалення сервісу та адаптацію його
до потенційних кон'юнктурних змін.
Розміщення інформації на вертикальному
майданчику часто забезпечується шляхом
дублювання її з власного сайта (асортимент
продукції, ціни, новини, попит, вакансії
тощо). Деякі підприємства використовують
шлюзи-системи, автоматично передаючи
інформацію при її появі на власному сайті.
Доступ до інформації на вертикальних
майданчиках надається через підписку.
Основною статтею доходів для вертикальних
операторів є комісія за трансакції. Більшість
майданчиків надають продавцям можливість
працювати з кожним партнером персонально
з урахуванням індивідуальних знижок,
схем поставок і платежів для постійних
клієнтів.
При використанні галузевого
електронного торговельного майданчика
час на оформлення заявки клієнта зменшується
у декілька разів, автоматичне оформлення
документів економить як мінімум 15-20 %
часу працівників служб збуту і постачання,
транзакційні витрати знижуються на 40-60
%. Також спрощується взаємодія контрагентів,
дилерська мережа забезпечується актуальною
інформацією, забезпечується створення
автоматизованих робочих місць.
5.4. Горизонтальні
(багатогалузеві) торговельні майданчики
Галузеві торговельні
співтовариства, що об'єднують покупців
і продавців різних галузей завдяки використанню
інформаційних комунікаційних технологій
утворюють горизонтальні торговельні
майданчики. Деякі ринки такого типу обслуговують
лише один або кілька бізнес-процесів.
Горизонтальні майданчики
можуть створюватися як закриті (орієнтовані
на певну групу покупців або продавців)
так і відкриті (дають змогу взаємодіяти
водночас усім суб'єктам ринку).
За принципами функціонування
серед горизонтальних електронних майданчиків
виділяють незалежні, галузеві та приватні
моделі, кожна з яких має свої переваги
та недоліки.
Так, незалежні майданчики
переважно створюються для обслуговування
певних галузей або товарних груп. Вони
пропонують учасникам вирішення проблем
пошуку комерційних контрагентів, місце
для ведення бізнесу, віртуальне управління
бізнес-процесами та можливість порівнювати
ціни різних постачальників.
Галузеві дають можливість
промисловим концернам скористатися перевагами
електронного бізнесу та управляти процесами
розвитку В2В-комерції у своєму секторі
економіки.
Приватні електронні
торговельні майданчики створюються найчастіше
великими підприємствами з метою максимального
використання інформаційних комунікаційних
технологій для поглиблення інтеграції
зі своїми комерційними партнерами. Вони
об'єднують наявні внутрішні інформаційні
системи учасників для поліпшення роботи
ланок постачання та скорочення витрат
на транзакції.
На горизонтальних
електронних торговельних майданчиках
користувачам надаються наступні послуги:
- створення і підтримка
каталогів підприємств;
- пошук продавців і
покупців;
- проведення тендерів
і аукціонів у режимі on-line;
- комплекс засобів для
інтерактивної взаємодії контрагентів;
- маркетинговий і кон'юнктурний
аналіз;
- доконтрактна і контрактна підготовка;
- організація взаєморозрахунків;
- контроль поставок
тощо.
5.5. Internet
- представництва бізнес-структур
Існує значна кількість
Internet-ресурсів, які дають змогу розміщувати
будь-яку інформацію про компанію за певною
тематикою. Залежно від обсягу і форм представництва
певної компанії в мережі Internet розрізняють
візитні картки фірм, корпоративні сайти
та представництва на бізнес-порталах.
Електронна
візитна картка - це кілька WWW-сторінок,
що містять інформацію про компанію та
її діяльність, спрямовану на ознайомлення
потенційних клієнтів з продукцією та
послугами компанії.
Візитна картка може
містити різну кількість інформації -
від невеликого повідомлення до значної
кількості даних про результати господарської
діяльності компанії (обсяги виробництва,
товарооборот, організаційна структура
тощо).
Основним завданням
візитної картки є розповсюдження інформації
про компанію, формування її іміджу, просування
торгової марки тощо.
Під корпоративним
сайтом розуміють багаторівневе об'єднання
різноманітних ресурсів і сервісів з картою,
поділене на тематичні підрозділи з обов'язковими
кількісними та якісними даними, аналізами,
графіками тощо.
Корпоративні сайти
максимально наближають бізнес до клієнтів
і партнерів, дають змогу налагоджувати
стосунки всередині робочих та інформаційних
груп компанії, скорочують витрати на
інформаційне забезпечення клієнтів і
партнерів, полегшують залучення нових
клієнтів та партнерів.
Інформацію на таких
сайтах розміщують за ієрархічними ознаками,
пов'язаними з певною тематикою (наприклад
"Про компанію", "Наші партнери",
"Інформація для акціонерів", "Продукти
і послуги", "Звіти", "Новини"
тощо).
Власний корпоративний
сайт з метою залучення зацікавлених користувачів
доцільно прорекламувати у різноманітних
засобах масової інформації, на телеконференціях,
бізнес-порталах тощо.
Бізнес-портал - це потужний Web-сайт
з функціями комплексної системи, який
надає повний спектр послуг для ведення
бізнесу в мережі багатьом клієнтам (як
корпоративним, так і індивідуальним підприємцям).
Бізнес-портали виконують
не тільки функції електронних торговельних
майданчиків, а й надають компаніям можливості
для ведення бізнесу в мережі, до яких
можна віднести:
- оренду власного електронного
офісу (спеціальної програми взаємодії),
призначеного для підтримки електронного
каталогу і прайсів компанії, управління торговими операціями, надання інформації про фірму, інформаційне забезпечення клієнтів;
- оренду власного корпоративного
офісу для оптимізації контролю та управління
торговельно-закупівельною діяльністю
окремих підрозділів;
- відкриття для фірми
та підтримку власних адрес електронної
пошти і списків розсипки для поліпшення
інформаційної підтримки її клієнтів;
- закупівлю і продаж
продукції на галузевих і регіональних
торговельних майданчиках бізнес-порталу;
- проведення операцій
на Internet-аукціонах;
- використання програмного
забезпечення для організації електронної
комерції класу В2В та В2С;
- повне інформаційне
забезпечення фірми, надання їй галузевих
новин, аналітичної інформації;
- надання цілого комплексу
рекламних, маркетингових, юридичних,
кадрових, транспортних послуг.
З метою забезпечення
усіх процесів у складі бізнес-порталів
можуть функціонувати такі служби:
- електронні офіси підприємств;
- поштові сервери;
- списки розсипки;
- електронні торговельні
майданчики;
- Internet-аукціони;
- системи автоматизації
бартерних операцій;
- електронний бізнес-центр
(об'єднує компанії та приватних підприємців
для інформаційного обміну, публікації
власних прес-релізів, що класифіковані
по галузях і видах діяльності, накопичення
та класифікації бізнес-планів, ідей, розробок,
які потребують інвестицій, надання послуг
кадрової агенції);
- рекламна Internet-агенція.
Бізнес-портали залежно
від політики їх провайдерів, фінансових
та технічних можливостей можуть надавати
й інші інформаційні послуги.
Тема 6. ПЛАТЕЖІ ТА РОЗРАХУНКИ
ЗА ТОВАРИ І ПОСЛУГИ В ЕЛЕКТРОННІЙ КОМЕРЦІЇ
6.1. Поняття електронних
платіжних систем та вимоги
до них
Платіжна система в Internet (e-payment system) - це система здійснення розрахунків
і платежів між комерційними структурами,
фінансовими установами та користувачами
мережі в процесі купівлі - продажу товарів
та послуг через Internet.
Саме наявність платіжної системи
дозволяє створювати повнофункціональні
віртуальні торгові підприємства, в яких
здійснюється весь технологічний процес
купівлі-продажу товару чи послуги.
Платежі в мережі Internet повинні
здійснюватися за дотримання ряду умов:
- конфіденційність - під час проведення платежів в Internet дані покупця (анкетні та адресні дані, номер кредитної картки тощо) відомі тільки установам, які мають на це законне право;
- цілісність - інформацію про купівлю ніхто не в змозі змінити;
- збереження таємниці - повинен бути забезпечений захист повідомлень від несанкціонованого перегляду;
- автентифікація - і продавці, і покупці повинні мати гарантію, що всі сторони, які беруть участь в угоді, є дійсно тими за кого себе видають;
- авторизація - під час проведення платежу обов'язкове здійснення цього процесу, під час якого вимога на проведення трансакції (банківської операції) підтверджується або відхиляється платіжною системою. Авторизація дозволяє визначити наявність коштів у покупця;
- багатоваріантність
засобів оплати - покупець може оплатити придбання товару або послуги будь-якими доступними йому платіжними засобами;
- гарантії ризиків
продавця - продавець в Internet зазнає багатьох ризиків, пов'язаних, в основному, з несумлінністю покупця та відмовою його від товару. Тому масштаби ризиків мають бути узгоджені з провайдером платіжної системи та іншими установами, що беруть участь в комерційних процесах, за допомогою спеціальних угод;
- мінімізація плати
за транзакцію - плата за обробку трансакції замовлення і оплати товарів входить у вартість товару, тому зниження ціни трансакції збільшує конкурентоспроможність продавців. Слід врахувати, що транзакція оплачується в будь-якому випадку, навіть якщо покупець відмовився від товару.
Основними учасниками платежів
та розрахунків у мережі Internet є:
- продавець - сервер електронної комерції, на якому створено каталог товарів та приймаються замовлення покупців щодо їх купівлі;
- покупець - користувач, який володіє доступом до мережі Internet через Web-браузер та здійснює замовлення товарів і послуг на обраному ним сайті;
- банк-емітент - банк, у якому знаходиться розрахунковий рахунок покупця і який є гарантом виконання його фінансових зобов'язань;
- банк-еквайєр - банк, який обслуговує продавця;
- процесінговий центр платіжної системи - установа, що забезпечує інформаційну і технологічну взаємодію між учасниками традиційної та електронної платіжної систем;
- традиційна платіжна
система - технологічні та фінансові ресурси для обслуговування платіжних засобів певного типу.
- розрахунковий банк - кредитна установа, яка проводить взаємозаліки між учасниками платіжної системи за дорученням процесінгового центру
Залежно від способу розрахунків
електронні платіжні системи поділяються
на кредитні і дебетові.
6.2. Особливості кредитних
Internet-систем
Кредитні Internet-системи є електронними
аналогами звичайних систем, що працюють
з кредитними картками. Проте, оскільки
всі трансакції здійснюються через мережу
Internet, то це потребує додаткових засобів
безпеки та автентифікації. Такими засобами
є кредитні картки та банкомати.
Кредитна картка - банківська платіжна картка, яка свідчить,
що її власнику відкритий кредит в банку.
Банкомат - електронно-механічний пристрій,
що дає можливість власнику банківської
платіжної картки при введені персонального
ідентифікаційного номера (РIN-коду) отримувати
готівку.
Процес здійснення платежів
з використанням кредитної системи подано
на рис. 6.1.
Рис. 6.1. Схема здійснення
платежів через Internet із застосуванням
кредитної платіжної системи
1. Покупець в електронному
магазині відбирає необхідні
товари і як засіб оплати
обирає кредитну картку.
2. Параметри кредитної
картки (номер, ім'я власника, термін
чинності) передаються електронній
платіжній системі, при чому інформація
шифрується за допомогою спеціальних
протоколів. Це можна зробити двома способами,: