Методика вивчення поетичної творчості Б. І. Антонича в профільній школі

При вивченні віршів Антонича необхідно враховувати традиційні етапи роботи з ліричним твором, які були розроблені методистом – Г. Токмань:

1. Підготувати клас до слухання поезії (розповісти історію написання вірша, поділитись особистими враженнями, пов’язаними з мотивом твору, спонукати школярів до власних спогадів чи мрій).
2. Виразно прочитати вірш напам’ять, або прослухати його у виконанні учня-декламатора.
3. Поставити школярам завдання прочитати вірш про себе, і створити відповідні умови для читання мовчки.
4. Запитати учнів про перші враження від твору.
5. Провести аналіз ліричної поезії [25].

Перш ніж розпочинати вивчення лірики поета  потрібно ознайомити старшокласників з оцінкою його творчості літературними критиками та спогадами сучасників. Школярі, попередньо ознайомившись з працями дослідників, під часу уроку вже не будуть пасивними слухачами, але активними учасниками. Для цього учні повинні виконати випереджувальне завдання. Діти з задоволенням будуть ділитись з однокласниками своїми роздумами та враженнями над прочитаним.

У своїх методичних напрацюваннях Наталя Логвіненко розповідає які прийоми потрібно використовувати при аналізі поезій Б.-І. Антонича. Щоб учням було легше визначити основні мотиви та образи збірок, потрібно пояснити прийоми, якими користувався автор, особливості його творчості та поетичного мовлення. Наприклад, у вірші «Щастя»:

 «Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені,

Я є рушниця, радістю набита,

Якою вистрілю на честь життя».

Ось такі авторські характеристики й портрети ми щораз зустрічаємо в Антоничевій поезії. Незвичайними є порівняння та авторські епітети в творах. Варто з’ясувати кого називають «поганином» і чому поет так гордо і радо освідчується в цьому. Зростаючи серед буйства природи, захоплюючись розкішшю довколишнього світу, автор і себе зараховує до всього живого, урівнюючись в правах:

« Росте Антонич, і росте трава,

І зленіють кучеряві вільхи.»

Тому й природу сприймає олюднено й персоніфіковано, свідченням чого є його поезії. Не знаючи біографії митця, учням важко буде зрозуміти і сприйняти незвичайне поєднання  у віршах поета поганських традицій з християнськими обрядами. Адже вірші поета переповнені суперечливими мотивами [14, с. 7].

Аналізуючи збірки поета, варто дослідити з учнями джерела творчості митця, що послужило поштовхом до розвитку творчої натури митця, треба наголосити на особливостях певної збірки, твори яких жанрів увійшли до її складу

Отже, розуміння учнями поетичного доробку Антонича потребує попереднього пояснення всіх символічних образів, якими користується поет. Самостійне вивчення його творчості, без допомоги критичних матеріалів, може призвести до неправильного розуміння прихованого контексту.

 

3. Психолого-вікові особливості молодшого юнацького віку та особливості сприймання учнями 11 класу ліричних творів

 

Урахування вікових особливостей – один з основних педагогічних принципів. Вікові особливості зобов'язують правильно вирішувати питання відбору і розташування навчальних предметів і навчального матеріалу з кожної дисципліни. Вони обумовлюють також вибір форм і методів навчально-виховної діяльності.

Одним із вікових періодів розподілу дитинства є молодший юнацький вік. Це період ранньої юності, який характеризується настанням фізичної та психічної зрілості. У період ранньої юності учні починають більш серйозніше ставитись до навчання, школярі уважніші на уроках, бо розуміють важливість навчального матеріалу [21, с. 55].

Старших школярів цікавлять не тільки питання теорії, але хід аналізу, способи доведення. Їм подобається, коли викладач змушує вибирати рішення між різними точками зору, потребує обґрунтування тих чи інших тверджень, вони з готовністю, навіть з радістю вступають у суперечку і наполегливо захищають свою позицію [23, с. 24].

У молодшому юнацькому віці виразніше виявляються індивідуальні схильності дітей до літератури, захоплення письменником чи навпаки. Учні швидше помічають художні прийоми, у них розширюється коло асоціацій, які викликає певний художній образ. Школярі краще визначають ідейно-тематичну основу твору. Сприймання та розуміння старшокласниками ліричних творів зумовлюється багатьма факторами: особливостями ліричної поезії, своєрідністю художньої манери поета, характером ідейного змісту творів, загальним розвитком дітей, їх життєвим досвідом. Лірика Антонича вивчається саме в 11 класі, адже вона  не є легкою для сприйняття. Для її цілковитого розуміння потрібне попереднє знання біографії автора, ознайомлення з деякими літературно-критичними працями про творчість поета. Діти повинні вміти критично мислити, робити відповідні висновки з прочитаного, проводити паралелі, лише тоді вони зможуть належним чином оцінити творчість Б.-І. Антонича.

У старших класах потрібно так організувати роботу учнів, щоб вони не лише відчули особливості поетового світосприймання в окремих творах, а й простежити, які головні мотиви, образи його лірики, у чому її своєрідність, і як ця своєрідність проявляється у різні періоди його діяльності [16, с. 130]. У 11 класі поряд з текстуальним вивченням окремих поезій практикується й оглядове вивчення лірики. Окремі вірші можуть бути проаналізовані детальніше, інші – стисло, або про них учитель лише згадає.

При вивченні ліричних творів у молодшому юнацькому віці дуже важливо так спрямовувати роботу учнів, щоб вони не лише автоматично читали поезію, а могли вникати в її сутність. Для цього можна використовувати різні бесіди, з питаннями, які допоможуть учням краще зрозуміти твір. Корисною буде пошукова робота старшокласників, коли вони самостійно досліджуватимуть де, коли і за яких умов написано твір. Це допоможе не просто збагнути поетичну ідею, а й простежити як виражає її письменник, зрозуміти його творчу індивідуальність, неповторність його поетичного голосу, розкрити секрети його художньої майстерності [21, с. 60]. Юні читачі уже повинні вчитися виходити за рамки поетичних образів та картин автора, психологічно вмотивовувати почуття та роздуми поета, вміти вловити прихований підтекст твору.

Домінантою з уроку вивчення лірики є художній текст, його звучання в аудіо записі, чи власне читання вчителем. Хоч іноді лірика сприймається важко, але потрібно знаходити найдієвіші засоби викликання емоцій, які закладені у самому тексті. Звертаючись до світоглядної лірики Богдана-Ігоря Антонича, вчителю доцільно розпочати урок рядками з його поезії «Вишні», де автор звеличує Батьківщину та згадує її великого митця –  Тараса Шевченка.

Інтерес учнів до ліричних творів необхідно постійно розвивати. Якщо у школі організовуються вечори поезії, зустрічі з поетами, конкурси на краще читання, колективне прослуховування віршів у виконанні визначних майстрів художнього слова, а уроки визначаються високою емоційністю, учні не зможуть бути байдужими до ліричних творів.

 

 

РОЗДІЛ 2. Система вивчення лірики Б.-І. Антонича в 11 класі ЗОШ

Приступаючи до вивчення лірики Антонича необхідно врахувати умови написання та характер творів усіх його збірок.

Візьмемо до прикладу збірку «Три перстені». Коло тем цієї збірки визначила природа Лемківщини, умови життя селянина, мистецька душа рідного народу. Необхідно пояснити учням, що саме у творах фольклору, ми знаходимо оживлену природу – і це допомагає Антоничу творити нові символи, персоніфікації. Народна словесна стихія стала джерелом тих багатих асоціацій, які постають зі сторінок зачарованого світу поетової уяви. Тому провідними мотивами збірки стали: мотив єдності людини з природою, поетичне мистецтво та його таємниці, а провідними жанрами – ліричні мініатюри, елегії й балади. Можна нагадати учням характеристики кожного з цих жанрів. Щоб полегшити сприймання поезії даної збірки, потрібно повторити з школярами, які характерні особливості є у творах фольклору. Разом з старшокласниками дійти висновку, що переконливість картин досягається широтою їх узагальнень: конкретні, достовірні художні деталі дають можливість уявити широку картину; вживаність народнопоетичних символів та образів фантастики дає поетові силу керувати природою; вживання образів-символів, порівнянь, метафор, персоніфікацій – все це є свідченням неабиякого таланту митця.

Після такого аналізу кожної із збірок Антонича, потрібно провести з старшокласниками невеличкі бесіди, закріплюючі здобуті знання, та підсумовуючи особливості збірок: їх будову, теми, мотиви, образи. Діти повинні усвідомити, що  джерела натхнення, таємниця і сила притягання поетового слова криється у глибокому знанні поетом побуту свого народу, вмінню доцільно використовувати народні образи у своїх поезіях. Важливо підвести читача до осмислення того, що поезії є відображенням авторського світобачення, а його творчість відображенням процесу формування, зміни поглядів.

2.1 Урок № 1. Богдан-Ігор Антонич. Біографічні відомості про письменника. Образність поетики збірок «Три перстені», «Книга Лева», «Зелена Євангелія», «Ротації». «Автопортрет» як поетичне кредо митця.

Мета: Ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Б.-І. Антонича; охарактеризувати його естетичні погляди; розкрити особливості поетичного таланту митця на основі його збірок; розвивати в учнів образне і логічне мислення, спостережливість, уміння працювати з текстом,  узагальнювати; виховувати високу культуру почуттів та інтерес до творчості поета.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет письменника; виставка його творів; карта України, звукозапис ліричної мелодії «Білі крила».

Методи, прийоми та форми роботи: слово вчителя, робота з епіграфом, робота з таблицею, випереджальне завдання, бесіда з елементами аналізу.

Теорія літератури: медитація.

Міжпредметні зв’язки: історія України.

Хід уроку

Вірю в землю батьківську і в її поезію.

(Б.-І. Антонич)

І. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

Так історично склалося, що частина людей, які відчували себе українцями, мислили й говорили українською мовою, опинилися за межами своєї держави. Маються на увазі західноукраїнські землі, що були й австро- угорськими, й польськими й іншими через переділ територій «сильного світу цього». Але, як не дивно, вони зберегли своє українство, ще й збагатили літературу та мистецтво завдяки відкритості зарубіжним традиціям і новітнім модерновим процесам. Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про одного з найяскравіших поетів цієї доби, вихідця із західно-українських земель – Богдана-Ігоря Антонича.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

1. Слово вчителя (під звучання мелодії «Білі крила»).

Він виріс із гілки дерева. Ходив по землі, поклавши руку на вітер. У другій руці тримав парасолю неба. А на плечі у нього було сонце. У нього була сестра ... Лисиця. У нього був брат ... учений Лис. У нього було багато друзів — усі звірята й рослини. Він чув шепіт трави, збирав у долоні росяний смуток кленів і шукав ключі від весни. А коли знаходив, ішов до корчми, яка була на Місяці, і напивався її досхочу. Хмелів від неї. Він був князем...

2.Робота з епіграфом.

Зверніть увагу на епіграф нашого уроку: «Вірю в землю батьківську і в її поезію» (Б.-І. Антонич). Як ви вважаєте, про що свідчать ці слова, сказані колись самим письменником? Чи можуть вони засвідчувати безмежну відданість поета своїй Батьківщині? Ми знайдемо підтвердження вашим відповідям, детальніше проаналізувавши поезії.

3.Робота з портретом.

Перш ніж я розповім вам історію нелегкого життя Богдана-Ігоря Антонича, я хочу, щоб ви уважно подивились на його портрети. Про що свідчать риси його обличчя? Чи можна із зовнішності поета щось розказати про його долю? Висловте свою думку, а після того як дізнаємось життєвий шлях письменника, ми зможемо визначити хто з вас був найближче до істини.

ІІІ. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

1. Випереджувальне завдання.

Прослухавши розповідь вчителя, побудувати схему «Основні фактори формування Б.-І. Антонича як поета і громадянина.»

2. Біографія (міні-лекція).

Письменнику Богдану-Ігорю Антоничу, із творчістю якого ми будемо знайомитися сьогодні, доля відвела всього 28 років життя. Але навіть за цей короткий строк він устиг видати шість збірок прекрасних, неповторних поетичних творів й стати одним із найвідоміших літераторів України.

Народився Богдан-Ігор Антонич 5 жовтня 1909 року у с. Новиці на Лемківщині (нині – територія Польщі) в сім’ї священика.(показ на карті) Два імені йому дали згідно з греко-католицькою церковною традицією. Початкову освіту хлопець отримав удома, бо мав слабке здоров’я, потім навчався в єдиній у тому краї польській Сяноцькій гімназії, до речі, українських там взагалі не було. У цьому навчальному закладі українській мові відводили дві години на тиждень. Згодом Антонич навчається у Львівському університеті на відділі славістики. Б.-І. Антоничу уже магістру філософії, було відмовлено навчатися в Болгарії, бо він був українцем, а не поляком. Для нього, високоосвіченого фахівця, у панській Польщі не було державної роботи.

Перші вірші Антонич почав писати ще в дитинстві польською мовою, а під час навчання у Львівському університеті – вже українською. Антонич-гімназіст захоплювався музикою, добре грав на скрипці, виступав на шкільних концертах й навіть сам складав мелодії. Також він чудово малював, знав і розумів образотворче мистецтво. Відомий такий цікавий факт із життя Антонича-студента. У Львівський університет приймали дуже мало студентів, усього 10 %. Українці на заняттях мали право сидіти, а от студенти-євреї – лише стояли. При цьому діяли суворі правила – поляки сідали праворуч від проходу, українці – ліворуч. Якось Богдан-Ігор і майбутній композитор Роман Савицький запропонували сісти біля себе студентці-єврейці, за що їх цілу перерву потім били поляки. Але друзі підтримали Богдана-Ігоря та Михайла й зробили те ж саме наступного дня, адже вважали неприпустимим поділ і привілеї за національними ознаками.