На етапі III(1) визначається щільність
зв’язку між факторальною та результативною
ознаками. Щоб оцінити щільність лінійного
зв'язку прибутку і витрат на одну із складових
комплексу маркетингових комунікацій
використовується коефіцієнт кореляції,
визначається фіксоване значення і відповідна
змінна складова Fі комплексумаркетингових
комунікацій:
rPFi
var(F1) = `
cov(P,F1) = ```
На етапі III(2) відбувається перевірка
алгоритму на адекватність за F-критерієм
Фішера, що відбувається шляхом розрахунку
величини так званого F-відношення:
F(1, n-2) =
де МSR–середній
квадрат, який можна пояснити з регресивної
моделі;
МSЕ –середній
квадрат помилок;
1, (n-2) –ступені
вільності, відповідно пов'язані
з МSRі МSЕ.
Обгрунтовується
рівень значимості α. Стандартний рівень,
коли
α= 0,05, 0,1, в даному випадку
рівень ризику в 15-25%, бо необхідно врахувати
як вплив факторів макросередовища підприємств
сфери послуг, так і існуючі проблеми малих
за обсягом вибірок.
На етапі
III(3) відбувається оцінка статистичної
значимості вибраних параметрів.
На IV-му
етапі оцінюється вплив такої складової
комплексу маркетингових комунікацій
як робота із громадськістю на прибуток
підприємств сфери послуг, так і на ефективність
інших складових комплексу маркетингових
комунікацій:
На цьому
етапі також аналізується ефективність
сумарних витрат на інші складові комплексу
маркетингових комунікацій. Визначаються
оптимальні витрати на роботу із громадськістю
та відбувається відповідно до цього коригування
структури витрат на складові комплексу
маркетингових комунікацій.
Приймається
рішення щодо вибору оптимізованої структури
витрат усіх складових комплексу маркетингових
комунікацій з урахуванням витрат на роботу
із громадськістю та урахуванням меж по
іншим складовим маркетингових комунікацій.
На V-му
етапі при необхідності вносяться відповідні
корективи.
На останньому
VI-му етапі відбувається розрахунок та
перевірка прогнозованих можливостей
економетричного аналізу для підприємств
сфери послуг, приймаються рішення щодо
планованих витрат із метою отримання
запланованого прибутку за умов дотримання
визначеної оптимізованої структури витрат
на складові комплексу маркетингових
комунікацій.
Вищезазначені
розрахунки використовуються для розрахунку
оптимізованої структури витрат на складові
комплексу маркетингових комунікацій
для малих та середніх підприємств сфери
послуг.
Визначається залежність між
прибутком підприємств сфери послуг і
витратами на комплекс маркетингових
комунікацій, а також є можливість розробити
найбільш ефективну структуру комплексу
маркетингових комунікацій для кожного
конкретного підприємства, що має формалізований
вигляд.
P=Pn-1 + k1 + k1 ….+ kn,
де P–прибуток підприємства
сфери послуг;
Pn-1 –прибуток підприємства
за базовий період;
k1…. kn–коефіцієнти,
що визначають частку витрат
на кожну складову (реклама, стимулювання
збуту, робота із громадськістю,
особистий продаж) у бюджеті витрат
на весь комплекс маркетингових комунікацій;
F1.... Fn–фактори,
що впливають як на прибуток,
так і на витрати, пов’язані
із розробкою комплексу маркетингових
комунікацій підприємств сфери послуг;
t1…..tn–середня хронологічна
величина, значення факторів попереднього
часового періоду до наступного
за певну кількість розрахункових
періодів:
0.5*x₁: x₂+( x₁- x₂): x₃+…..+( x n-1- x n): x n + 0.5* x n-1: x n
t = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾
n
де …..–значення
фактора за певний період часу;1 x n x
n–кількість
періодів.
Визначимо,
як краще розподілити фінансові ресурси
на комплекс маркетингових комунікацій,
і яка із його складових ефективніше впливає
на показники господарської діяльності
підприємства сфери послуг.
На основі розрахунків отримуємо
функції залежності прибутку від витрат
на комплекс маркетингових комунікацій:
1. P = P0´´´´
2. P = Pn-1´´´´
3. P = Pn-1´´´´
Підставляючи в ці формули величину
витрат комплексу маркетингових комунікацій,
яку ми плануємо використати, можна визначити
очікуваний обсяг прибутку.
Сучасний
стан та перспективи розвитку ринку послуг
України
З формуванням в Україні ринкової
економіки розпочався і розвиток підприємництва.
Однак загальноекономічна криза, що охопила
народне господарство, значно ускладнила
цей процес. На початку XXI ст. підприємства
державної, комунальної форм власності
продовжують домінувати на ринку послуг
(оздоровчі, освітні, житлово-комунальні
послуги тощо). Однак у країнах з розвинутою
ринковою системою господарювання основою
ринку послуг є малі підприємства, засновані
на приватній власності.
Сучасний стан і розвиток ринку
послуг в Україні характеризують такі
особливості:
1) динамічний розвиток
за наявності великих резервів
щодо розширення його видової
структури, нарощування обсягів
реалізації послуг;
2) ефективне функціонування
в його структурі малих господарських
утворень;
3) досягнення підприємствами
колективної форми власності
найкращих показників діяльності
за обсягами, видовою структурою;
4) залежність розвитку
малого підприємництва на ринку
послуг від нагальної уваги, фінансової
підтримки держави. Однак проблеми
економічного розвитку, наповнення
державного і місцевих бюджетів
унеможливлюють оптимальну його
фінансову підтримку.
Нині найгірше становище має
ринок послуг пралень та хімчисток України.
З розвитком фінансової кризи, що розпочалася
у 2008 р. об'єми робіт зменшилися на 25-30 %,
а деякі замовники урізали свої витрати
на чистоту наполовину. У сегменті приватних
замовлень справи йдуть набагато гірше.
Віддавати речі у прання відповідним закладам
зараз готові на 70 % клієнтів менше, ніж
у до кризовий період. Втім, запас рентабельності
в цьому бізнесі настільки міцний, що цілком
дозволить більшості підприємств пережити
тимчасові труднощі.
На другому місці за збитками
знаходиться ринок послуг ремонтних майстерень.
Cередньостатистична фірма щодня отримує
не більше п'яти замовлень, що дозволяє
їй розраховувати на суму в 300-1000 грн. Виняток
становлять хіба що компанії, яким вдалося
дістати значних корпоративних клієнтів
(кафе, готелі і ін.) або досягти статусу
авторизованого сервісного центру, проте
таких існує невелика кількість.
Не в найкращому стані й ресторанний
ринок України. Фінансова криза в першу
чергу вдарила по представниках середнього
класу - основним відвідувачам піцерій,
кав'ярень, барів. До фінансової кризи
український ресторанний ринок зростав
за рахунок закладів нижнього і середнього
цінових сегментів. Кількість таких ресторанів
щороку збільшувалася на 20-30 %. Однак наприкінці
2008 р. недорогі заклади із середнім чеком
100-150 грн. під кризовим тиском почали закриватися.
За даними компанії "Ресторанний консалтинг"
до кризи денний виторг середньоцінових
закладів сягав 20-25 тис. грн., а нині він
рідко перевищує 15 тис. грн.
Не оминула криза й ринок салонів
краси. Скорочення сімейних бюджетів українців
істотно зменшило кількість відвідувачів
цих закладів. Українці, що відвідують
салони краси, стали рідкістю. У багатьох
з цих закладів розповідають, що кількість
відвідувачів значно скоротилася. Традиційною
причиною зменшення числа клієнтів експерти
називають фінансову кризу, через яку
багато хто з постійних клієнтів скоротили
кількість своїх візитів, або зовсім відмовилися
від них. У салонах краси відзначають,
що ситуація може стати ще гіршою, якщо
вони підвищать свої розцінки, а це є неминучим.
За прогнозами експертів, всі ці чинники
приведуть значну кількість салонів краси
на межу виживання.
В такому самому стані ринок
корпоративного страхування. Економічний
спад 2009 р. провокує його переділ. Щоб утримати
підприємства, що продовжують страхувати
своїх співробітників, страховики планують
знижувати вартість полісів, зменшувати
обсяг покриття й пропонувати додаткові
послуги.
Скорочення обсягів торкнеться
всіх видів корпоративного страхування.
Якщо на початку 2008 р. обсяги ринку медичного
страхування збільшилися на 30 %, а страхування
життя - на 74 %, то у 2010 р. вони знизилися
як мінімум удвічі. Експерти виділяють
дві причини занепаду. Головна - загальне
зменшення числа працюючих у нашій країні,
які разом з робочим місцем автоматично
втратили оплачувані підприємствами поліси
страхування життя. Друга причина скорочення
страхування - абсолютна економія, якою
скористалася майже вся вітчизняна промисловість.
Щодо ринку послуг телефонії
України, то він залишається в стабільному
стані, але влада міст і райцентрів все
ж вважають за необхідне підвищити вартість
абонентської плати за користування стаціонарними
телефонами. Після збільшення абонентської
плати оператори місцевого зв'язку практично
вийдуть на рівень собівартості, що дасть
їм можливість хоча б частково компенсувати
недоотримані через нестабільність валютного
курсу доходи за міжнародний зв'язок. Представники
компаній заявляють, що вони істотно втрачають
на необхідності переведення коштів з
гривні в тверду валюту, якою розраховуються
з міжнародними операторами.
Найперспективнішим напрямком
розвитку сучасного ринку послуг в Україні
є туристичний бізнес.Україна посідає
одне з помітних місць у світі щодо наявності
унікальних туристичних та культурно-рекреаційних
ресурсів.
Водночас туризм в Україні ще
не набув пріоритетного становища. Це
пов'язано з відсутністю інтегрованої
системи взаємозв'язків між усіма видами
економічної діяльності, зокрема між транспортом,
промисловістю, сільським господарством,
будівництвом, медициною, культурою тощо.
Необхідною умовою розвитку
туризму в Україні є ефективне функціонування
готельної індустрії, що дає близько 60
% усіх доходів від туризму. На сьогодні
розвиток індустрії готельного бізнесу
в Україні гальмується низкою зовнішніх
і внутрішніх факторів. Тому важливою
є зміна структури галузі, зокрема поява
висококатегорійних готелів у складі
мережі і малих готелів сімейного типу.
Економічний спад вплинув й
на готельний ринок України. Як вважають
експерти міжнародної консалтингової
компанії "Knight Frank", унаслідок скорочення
кількості туристів уже в кінці 2008 р. учасники
ринку відчули зниження попиту, а у 2009
р. на ринку було зафіксовано рекордне
зменшення заповнювання і прибутковості
готелів. За підрахунками фахівців, у порівнянні
з аналогічним періодом минулого року,
завантаження великих готелів, не дивлячись
на дефіцит готельних номерів в Україні,
скоротилося з 80-95 % до 45-50 %, а прибутковість
одного номера - майже на 13 %.
Не в найгіршому стані є ринок
реклами завдяки своїм перспективам. Але
сьогодні неможливість спрогнозувати
обсяг продажу на наступний рік і невизначеність
із курсом гривні, змушують багато компаній
оптимізувати витрати на просування. Чимало
рекламодавців визнають, що скорочуватимуть
бюджети, перерозподіляючи вкладення
у доступніші та ефективніші, на думку
рекламодавця, види комунікації.
У подібному стані ринок маркетингових
послуг. Згідно дослідженню на цьому ринку,
у зв'язку з економічною кризою близько
80 % компаній скорочують бюджети на маркетинг
або планують це зробити в нинішньому
році. У деяких сферах бізнесу (наприклад:
будівництво, банківська справа, автовиробництво,
страхування, туризм, рітейл) зниження
витрат іноді досягає 100 %. Навіть фармацевтичний
сектор, який завжди демонстрував один
з найнижчих коефіцієнтів еластичності
попиту, за ціною відмовляється від використання
багатьох маркетингових інструментів,
які були ефективні у минулому.
Найкращий стан на сьогоднішній
день у ринку послуг автозаправок України.
Перспективи у цього ринку є, причому не
тільки за рахунок будівництва нових АЗС,
але і за рахунок реконструкції і переобладнання
старих об'єктів. Експерти говорять про
подальшу концентрацію бізнесу в руках
великих мереж, хоча повне розділення
ринку серед них навряд чи відбудеться,
оскільки невелика кількість успішних
власників АЗС залишиться у великих містах,
а в нинішній ситуації чекати швидкого
приходу мереж в маленькі населені пункти
не доводиться.
Телекомунікаційний ринок є
одним з найперспективніших та швидко
зростаючих напрямків галузі зв'язку України.
На сьогодні система телекомунікацій
в Україні знаходиться на шляху швидкого
розвитку, що в цілому орієнтоване на інтеграцію
української системи зв'язку в світову,
як рівноправного партнера. Однією з галузей
зв'язку, що бурхливо розвивається, є мобільний
зв'язок. Мобільний зв'язок сьогодні є
однією з наймогутніших рушійних сил в
індустрії телекомунікацій.
Прибутки від мобільного зв'язку
зараз перевищують прибутки від міжнародного
зв'язку в стаціонарних телефонних мережах,
а в майбутньому ця різниця обіцяє зрости
і ще більше. У деяких країнах ємність
мереж стільникового зв'язку вже перевищила
аналогічний показник для стаціонарних
мереж. Високі темпи розвитку стільникових
мереж спостерігаються і в Україні, випереджаючи
темпи росту в Західній Європі, яка ще
у 2009 р. практично наблизиться до 100-відсоткового
насичення ринку.
Виходячи з вищезгаданого, тенденціями
розвитку операторів мобільного зв'язку
України є надання нових перспективних
та конкурентоспроможних послуг:
Мобільний банкинг (м-банкинг)
- це послуга, що дозволяє абонентам мобільного
зв'язку за допомогою мобільного телефону
користуватися усіма або деякими можливостями
свого банківського рахунку. Банки все
частіше звертаються до ідеї мобільного
банкинга, який дозволяє їм активніше
співробітничати з фізичними особами
без збільшення витрат на розвиток мережі
офісів.
Мобільний Інтернет. Сутність
цієї послуги визначається двома поняттями
"мобільність" та "Інтернет".
Мобільний абонент отримує доступ до усього
спектру послуг мережі Інтернет для задоволення
своїх ділових, інтелектуальних та інших
потреб;
Мобільне телебачення. Мобільне
цифрове телебачення (Mobile digital broardcast TV
(MDTV) поєднує в собі високі споживацькі
якості цифрового телебачення те мобільного
зв'язку. Мобільне цифрове телебачення
може стати дуже популярного послугою
у перспективних системах мобільного
зв'язку, тому що користувачі бажають отримувати
послуги зв'язку та розваг - в одному місті
та через один пристрій. Компанії-лідери
обладнання мобільного зв'язку сформували
альянс для розробки стандарту мобільного
телебачення DVB-H (didgital video broadcast - handheld),
апробацію якого пропонується провести
в Європі та США, Австралії та в усіх частинах
Азії.