Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Января 2015 в 18:50, доклад
Необхідно відзначити, що групи ознак, які призводять до визнання свідоцтва недійсним на підставі невідповідності товарного знака умовам надання правової охорони так чи інакше узагальнено передбачені Паризькою конвенцією.
Серед позначень, які не можуть бути зареєстровані як товарні знаки, Закон про товарні знаки окремо виділяє також групу позначень, які добросовісно використовувалися двома і більше юридичними особами для позначення однорідних товарів до 1 січня 1992 р. (тобто до входження України до Союзу з охорони промислової власності та Спеціального союзу з міжнародної реєстрації знаків, яке відбулося 25 грудня 1991 р. – дати набуття чинності для України Паризької конвенції та Мадридської угоди).
Невідповідність зареєстрованого товарного знака умовам надання правової охорони є найбільш поширеною підставою для визнання свідоцтва недійсним.
Оскільки існування майнових прав інтелектуальної власності обмежене певним строком, то вони можуть бути припинені й достроково, наприклад, якщо це передбачено договором. Дострокове припинення майнових прав інтелектуальної власності може бути також встановлено безпосередньо у законі.
По-друге, має бути оціненим зміст права інтелектуальної власності як суб'єктивного права творця та інших осіб, зазначених у законі. У цьому разі слід виходити із загальної характеристики суб'єктивного цивільного права як такого, що містить три складових: 1) можливість певної власної поведінки (здійснення права); 2) можливість вимагати певної поведінки від інших осіб; 3) можливість вимагати захисту від суду або інших державних органів.
Найповніше специфіка змісту права інтелектуальної власності проявляється у першому із вказаних елементів — можливості поведінки, спрямованої на здійснення цього права.
Информация о работе Визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг