Конкурентоспроможність. Рівні конкурентоспроможності

• вивчення потреб покупця (можливі покупці з урахуванням  сегментації ринку, типові напрями  і способи використання товару покупцями, спонукальні мотиви купівлі даного товару, фактори формування купівельних  переваг, незадоволені потреби товарами даного виду);

• вивчення параметрів оцінки товару («жорсткі» параметри  мають певну величину, виражену в  тих чи інших одиницях - це технічні, енерговмісні параметри відповідності національним і міжнародним стандартам; «м'які» параметри характеризують естетичні властивості товару - це дизайн і колір самого товару і його упаковки).

Конкурентоспроможність  товару підвищують постійно, домагаючись  максимальної відповідності його споживчих і вартісних характеристик існуючим і потенційним запитам покупців.

На основі виявлення  ринкових змін кон'юнктури аналізованого  товару виробляється добір тих груп товарів, які в більшій мірі відповідають запитам споживачів. Далі вивчаються прогнози появи нових товарів  конкурентів. При цьому виділяються  ті новинки, імовірність успішного  продажу яких очевидна і які викличуть  жорстоке суперництво між конкурентами. Після цього формуються технічні вимоги до параметрів товарів, складаються  оцінні таблиці відповідності параметрів декількох цікавих новинок і  тих технологій, без яких неможливий випуск нового товару [5].

В остаточному підсумку вибір варіанта визначають обмеження, існуючі для даної промислової  фірми в області технології, матеріального  забезпечення і комунікацій. Правильний варіант підвищення конкурентоспроможності товару дозволить в максимальному ступені уникнути безглуздих втрат, а отримані підсумки по аналізу цього широкого спектру параметрів дозволять сформулювати програму цілеспрямованої зміни у виробничій, фінансово-економічній і збутовій роботі промислової фірми для посилення її позицій в конкурентній боротьбі на ринку.

Однак слід зазначити, що наявність однієї стратегії не є обов'язковою ознакою перспективного курсу організації, що проводить  активну політику в області конкурентоспроможності, яка істотною мірою схильна до впливу кон'юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, умов навколишнього  середовища, ресурсних джерел і цілей  керівництва організації [3].

ЛІТЕРАТУРА

1. Пунгин И. В., Пунгина В. С. Инновационный подход к изучению конкурентоспособности продукции, отрасли, региона
2. Гельвановский М., Жуковская В., Трофимова И. Конкурентоспособность в микро-, мезо- и макроуровневом измерениях // Рос. экон. журн. 2008. № 3. С. 68. 
3. Дынкин А. А., Куренков Ю. В. Конкурентоспособность России в глобальной экономике. М., 2003. С. 56. 
4. Дерябина М., Колчин С. Конкурентоспособность российской экономики в условиях глобализации // Власть. 2005. № 2. С. 43. 
5. Миргородская Е. О. Конкурентоспособность как интегральное свойство рыночной системы хозяйствования // Философия хозяйства. М., 2005. № 4/5. С. 203. 
6. Белых О. В. Понятие конкурентоспособности и его эволюция [Текст] / О. В. Белых // Молодой ученый. — 2011. — №6. Т.1. — С. 145-147.
7. Индекс глобальной конкурентоспособности
8. Мировой ежегодник конкурентоспособности