Розробка про грами підвищення конкурентоспроможності організаційно-обслуговуючої системи ресторану ЁФ

1. Параметри конкурентоспроможності  продукції та послуг ресторану.

2. Показники конкурентоспроможності  продукції та послуг:

- Корисний ефект;

- Витрати споживача;

- Коефіцієнт конкурентоспроможності.

Сучасна ринкова економіка пред'являє принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це пов'язано з тим, що зараз виживання любого підприємства, його стійке положення начинку товарів та послуг визначається рівнем конкурентоспроможності, В свою чергу, конкурентоспроможність пов'язана з дією декількох десятків факторів, серед яких можна виділити два основних - рівень ціни та якість продукції [29,c.193].

Найновіший підхід до стратегії підприємництва заключається в розумінні того, що якість є самим ефективним засобом задоволення потреб споживачів і одночасно з цим - зменшення витрат виробництва. Успішна діяльність ресторану «Батьківська хата» повинна забезпечуватись виробництвом продукції та послуг, які:

• відповідають чітко визначеним потребам споживачів;
• відповідають стандартам та технічним умовам;
• відповідають діючому законодавству та іншим вимогам суспільства;
• пропонуються споживачам по конкурентоспроможним цінам
• направлені на отримання прибутку.

Виконання цих вимог забезпечується управлінням якістю продукції яке буде здійснюватись у ресторані «Батьківська хата» системно, тобто на підприємстві буде функціонувати система управління якістю продукції, що являє собою організаційну структуру, чітко розподіляючу відповідальність, процеси, ресурси, необхідні для управління якістю.

Організація системи управління якістю роботи ресторану буде здійснюватися в чотири етапи (рис. 3.5):

 

Рис. 3.5. Етапи здійснення системи управління якістю у ресторані «Батьківська хата»

 

На першому етапі буде створена постійно діюча комісія по якості, яка детально ознайомлена з методичними рекомендаціями, умовами роботи колективу, діючими формами контролю за якістю, формами морального та матеріального стимулювання.

На другому етапі постійно діюча комісія по якості розробить детальний: план організаційних, технічних, економічних, виховних і адміністративних заходів, що забезпечать якісне виконання працівниками ресторану своїх функцій. Керівники підрозділів детально ознайомлять працівників ресторану з основними положеннями комплексної системи управління якістю. Очолить ц роботу на підприємстві і діючу комісію – директор. Відповідну підготовчу роботу будуть проводити всі працівники, що вводять до складу комісії по якості. Цей етап завершиться визначенням мети і завдань в сфері підвищення якості роботи колективу ресторану та прийняттям рішення проведення апробації системи [11, c.273].

На третьому етапі буде відбуватись обговорення і підведення підсумків апробації системи, розробка рекомендацій по її удосконаленню і втіленню.

Четвертим етапом є втілення системи управління якістю продукції та послуг на підприємстві. До складу комісії входять: директор ресторану, завідувачі виробництвом, головний бухгалтер, представник профспілкової організації готельного комплексу «Вікторія», Основними задачами створеної служби управління якості повинні бути:

• захист репутації та іміджу ресторану «Вікторія»
• захист споживачів від неякісної продукції;
• скорочення непродуктивних робіт у ресторані;
• попередження браку продукції і послуг на підприємстві.

В процесі вирішення цих основних задач служба управління якістю у ресторані «Батьківська хата» повинна виконувати такі функції:

• координувати роботу по досягненню необхідного рівня якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції:
• наукові дослідження, виготовлення, контроль, сервісне обслуговування;
• розраховувати витрати по забезпеченню якості продукції в цехах і у ресторані в цілому;
• визначати витрати, зумовлені впливом різних факторів на необхідного рівня якості з метою скорочення відходів;
• координувати діяльність всіх служб, які співпрацюють в питаннях якості, в розробці конкретних цілей в цій сфері і інформувати їх про досягнуті результати;
• співпрацювати зі службою матеріально-технічного забезпечення;
• організовувати навчання досягнення високих показників якості продукції та послуг своїх працівників;
• приймати активну участь в підготовці кадрів та чинити інші дії з метою стимулювання в роботи щодо підвищення якості продукції, послуг.

Одним з напрямків забезпечення конкурентоспроможності ресторану «Батьківська хата» є підвищення ефективності рекламної діяльності. В результаті дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища Ресторану «Батьківська хата», виявлено, що рекламна діяльність підприємства не є достатньо ефективною: послугами підприємства користується обмежений контингент споживачів. Тому, вважається необхідним, на основі визначення основних маркетингових цілей ресторану, розробити проект рекламної компанії ресторану «Батьківська хата» з метою підвищення його конкурентоспроможності.

Для досягнення встановлених цілей маркетингових комунікацій необхідно: по - перше, провести широку рекламну компанію; по - друге, розробити систему знижок для клієнтів ресторану; по - третє, покращити якість послуг.

Маркетингові комунікації, спрямовані на створення переваг ресторану «Батьківська хата», у випадку успіху приведуть до усвідомлення споживачами реальних переваг підприємства і суттєвого переважання його послуг над аналогічними, що пропонуються конкурентами.

Необхідно підкреслити, що наявність у споживача бажання ще не означає успіх. Для цього необхідно формування переконаності цільової аудиторії в необхідності скористатись саме послугами ресторану «Вікторія». В цьому випадку важливо переконати потенційних споживачів в правильності їх вибору.

Споживачі, навіть вже ті, що мають переконаність в необхідності звертання до ресторану за послугами, у силу ряду причин можуть так і не наважитись на будь-які дії в цьому напрямку. В цьому випадку приймається ціль комунікації, спрямована на спонукання до придбання послуг. Для цього в ресторану «Батьківська хата» можливо запропонувати для даної цільової аудиторії систему знижок, або надати будь-які пільги, що зацікавлять споживачів.

Таким чином, з метою підвищення конкурентоспроможності ресторану «Батьківська хата» розроблена широка рекламна компанія. Крім звичайних видів реклами, для ресторану «Батьківська хата» пропонуються ще додаткові види: реклама в Інтернет мережі (Web - сайт, баннери). Планується, що реклама ресторану в мережі Інтернет буде проводитись постійно, а реклама в друкованих періодичних виданнях, на радіо, реклама буде мати максимальний об’єм у визначені періоди. Саме в ці періоди спостерігається максимальне користування послугами ресторану.

Таким чином, пропонується підвищити конкурентоспроможність ресторану «Батьківська хата» за допомогою розробки високоефективної рекламної компанії, розробки та впровадження служби кейтерингу та забезпеченні її необхідними інформаційними технологіями. Передбачається, що запропоновані заходи дозволять залучити більшу кількість клієнтів, підвищити популярність послуг ресторану серед споживачів і, таким чином, підняти імідж ресторану.

 

Висновки

 

Як свідчать попередні дослідження, у ресторані існують певні переваги і недоліки в системі стимулювання працівників. Проте, якщо врахувати рівень показників продуктивності праці персоналу, можна прийти до висновку, що стратегія, згідно якої функціонує підприємство, є досить ефективною, але не бездоганною.

Вважаю ведення нових страв , рекламна компанія та кейтерінг зроблять заклад більш відомим що дозволить залучити більший відсоток споживачів.

Отже, перерахувавши всі ці заходи підвищення конкурентоспроможності ресторану «Батьківська хата», можна вважати, що вони укріплять положення ресторану на споживчому ринку, зможуть залучити більшу кількість клієнтів і надати переваги в конкурентній боротьбі.

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства як їх реальна чи потенційна можливість в існуючих умовах реалізувати та надавати товари, продукцію та послуги, які за цінові і неціновими характеристиками більш привабливі для клієнтів, ніж послуги їх конкурентів.

Конкурентоспроможність - це відносна характеристика ПРГ, яка базується на порівняннях різних аспектів господарської діяльності підприємства ресторанного господарства з конкурентами, та проведенні системного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств.

Як відомо, конкуренція між підприємствами являє собою економічне суперництво на ринку. Розвиток конкуренції в сфері ресторанного господарства України зумовлено появою великої кількості нових підприємств різних форм власності, сприяє активізацій їх діяльності, покращенню обслуговування клієнтів та підвищення якості обслуговування тощо.

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства поняття досить складне, інтегральне. Конкурентоспроможність це в першу чергу відповідність ПРГ комерційним та іншим вимогам ринку.

Інакше кажучи, під конкурентоспроможністю розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик послуг, що визначають його успіх на ринку, тобто перевагу саме товарів цього підприємства над іншими конкурентами.

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства можливо визначити тільки порівнюючи підприємства між собою. Поняття конкурентоспроможності - відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу. І оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність набуває ще й індивідуального відтінку.

Вивчення конкурентоспроможності продукції та послуг ПРГ повинно вестися безупинно і систематично, у тісній прив'язці до фаз життєвого циклу, щоб вчасно уловлювати момент початку зниження показника конкурентоспроможності і прийняття відповідних рішень у своїй політиці щодо конкретного товару.

Отже, можна зробити висновок, що конкурентоспроможність продукції складне, багатогранне поняття, яке потребує постійного, детального вивчення для успішної діяльності на цивілізованому розвиненому ринку.

 

 

Список використаних джерел

 

1. Алексєєв Д. Ресторан за інтересами // Журнал "Ресторанні відомості", №101, 2006. – С. 12-14.
2. Андреюк Н. В., Минчинська І. В. Планування діяльності підприємства. — Ірпінь, 2009. — 162 с.
3. Ареф'єва О. В., Коренков О. В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств. — К.: Грот, 2008. — 200 с.
4. Афанасьєв М. В., Плоха О. Б. Економіка підприємства. — Х.: ВД "Інжек", 2011. — 320 с.
5. Барановський В.А. Ресторанний бізнес: Навчальний посібник. – РнД.: Фенікс, 2005. – 220 с.
6. Батенко Л. П., Бєлов М. А., Євдокимова Н. М. Планування діяльності підприємства. — К.: КНЕУ, 2009. — 384 с.
7. Бойчик І. М. Економіка підприємства. — К.: Атіка, 2011. — 528 c.
8. Бондар Н. М., Воротін В. Є., Гаєвський О. А. Економіка підприємства. — К.: МАУП, 2010. — 352 с.
9. Бородіна В.В. Ресторанно-готельний бізнес: Облік, податки, маркетинг, менеджмент. – М.: Книжковий світ, 2003. – 165 с.
10. Волкова І.В., Миропольський Я.І., Мумрікова Г.М. Ресторанний бізнес. – М: Флінта, 2002. – 184 с.
11. Воротіна Л. І., Воротін В. Є., Мартинюк Л. А., Черняк Т. В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. — К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2008. — 308 с.
12. Внукова Н. М., Смоляк В. А. Економічна оцінка ризику діяльності підприємств: проблеми теорії та практики. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2010. — 181с.
13. Гаєвська Л. М., Фурманюк О. Л., Паєнтко Т. В. Економіка підприємства. — Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2010. — 117 с.
14. Гриньова В. М., Козирєва О. В. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2010. — 192 с.
15. Дацій О. І. Планування і контроль діяльності підприємства. — Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2009. — 206 с.
16. Єфімова О., Єфімова Н. Економіка готелів і ресторанів. – М.: Нове знання, 2004. – 279 с.
17. Іщук С. О. Виробничий потенціал промислових підприємств: проблеми формування і розвитку. — Л.: ІРД НАН України, 2010. — 278 с.
18. Карпенко В.Д., Рогова А.Л. Організація виробництва і обслуговування на підприємствах громадського харчування – Київ, "Укоопосвіта",2003.-248с
19. Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства. — К.: Знання, 2010. — 580 с.
20. Мних М. В. Планування діяльності підприємства в сучасних економічних умовах. — К.: Знання України, 2008. — 92 с.
21. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства. — К.: Видавничий дім "Скарби", 2006. — 336 с.
22. Петренко М. І., Храбан А. А. Економіка підприємства. — Вінниця: ВНТУ, 2010. — 198 с.
23. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. — Т.: Економічна думка, 2008. — 416 с.
24. Ситник Й. С. Економіка підприємства. — Л.: Тріада Плюс, 2010. — 192с.
25. Скловська Є. Г. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. — К., 2010. — 57 с.
26. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства. — К.: Каравела, 2009. — 311 с.
27. Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І. Потенціал підприємства: формування та оцінка.— К.: КНЕУ, 2009. — 261 с.
28. Хомяков В. І. Менеджмент підприємства. — К.: Кондор, 2009. — 432 с.
29. Хомяков В. І., Бакум І. В. Управління потенціалом підприємства. — Черкаси: ЧДТУ, 2009. — 323 с.
30. Інноваційний потенціал підприємства та його оцінка // Фінанси України.- 2010.- № 5.- C.142-149
31. Череп А.В. Удосконалення управління фінансовими ресурсами з метою підвищення результативності діяльності суб`єктів господарювання // Формування ринкових відносин в Україні.- 2009.- № 7.- C.44-48.
32. Чудковський В.Н. Ресторанний бізнес. – М.: Академія, 2004. – 124 c.
33. Шваб Л. І. Основи підприємництва. — Житомир: ЖДТУ, 2010. — 465с.
34. Шегда А. В., Нахаба М. П., Баюра Д. О., Голованенко М. В., Горянський В. Ф. Економіка підприємства — К.: Знання, 2010. — 615 с.
35. Шелегеда Б. Г., Касьянова Н. В., Берсуцький А. Я. Економіка підприємства. — Донецьк: ДонУЕП, 2010. — 394 с.
36. Шок Патти Д., Боуэн Джон. Маркетинг в ресторанном бизнесе. - М.: Ресторанные ведомости, 2005. – 23
37. Яковлев О. І., Устич А. О Планування діяльності підприємства. — Х.: Консум, 2009. — 88 с.
38. ДСТУ 4281:2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація

 

Додаток А

 

50 найкращих ресторанів  світу за 2013 р. (дані Restaurant magazine)

Місце у рейтингу	Назва ресторану	Країна, у якій він розташований	Зміна місця у рейтингу у порівнянні з аналогічним за 2011 рік
1	Noma	Данія	+2
2	El Bulli	Іспанія	-1
3	The Fat Duck	Велика Британія	-1
4	El Celler de Can Roca	Іспанія	+1
5	Mugaritz	Іспанія	-1
6	Osteria Francescana	Італія	+7
7	Alinea	США	+3
8	Daniel	США	+33
9	Arzak	Іспанія	-1
10	Per Se	США	-4
11	Le Chateaubriand	Франція	+29
12	La Colombe	Південна Африка	+26
13	Pierre Gagnaire	Франція	-4
14	Hotel de Ville	Швейцарія	+2
15	Le Bernardin	США	Без змін
16	L'Astrance	Франція	-5
17	Hof van Cleve	Бельгія	+9
18	D.O.M.	Бразилія	+6
19	Oud Sluis	Голландія	+10
20	Le Calandre	Італія	+29
21	Steirereck	Австрія	+9
22	Vendome	Німеччина	+3
23	Chez Dominique	Фінляндія	-2
24	Les Créations de Narisawa	Японія	-4
25	Mathias Dahlgren	Швеція	+25
26	Momofuku Ssam Bar	США	+5
27	Quay	Австралія	+19
28	Iggy's	Сінгапур	+17
29	L'Atelier de Joel Robuchon	Франція	-11
30	Schloss Schauenstein	Швейцарія	Вперше у рейтингу
31	Le Quartier Francais	Південна Африка	+6
32	The French Laundry	США	-20
33	Martin Berasategui	Іспанія	Без змін
34	Aqua	Німеччина	Вперше у рейтингу
35	Combal Zero	Італія	+7
36	Dal Pescatore	Італія	+12
37	De Librije	Нідерланди	Вперше у рейтингу
38	Tetsuya's	Австралія	-21
39	Jaan par Andre	Сінгапур	Вперше у рейтингу
40	Il Canto	Італія	Вперше у рейтингу
41	Alain Ducasse au Plaza Athenee	Франція	У рейтингу минулого року не було
42	Oaxen Krog	Швеція	-10
43	St John	Велика Британія	-29
44	La Maison Troisgros	Франція	У рейтингу минулого року не було
45	wd~50	США	У рейтингу минулого року не було
46	Biko	Мексика	Вперше у рейтингу
47	Die Schwarzwaldstube	Німеччина	-24
48	Nihonryori RyuGin	Японія	Вперше у рейтингу
49	Hibiscus	Велика Британія	Вперше у рейтингу
50	Eleven Madison Park	США	Вперше у рейтингу