Міжнародне кредитування національних економік

Закон “Про Національний банк” визначає головні завдання центрального банку, надає йому повноваження регулювати та наглядати за національними платіжними системами, містить правила утримання рахунків державних та комерційних установ, правила проведення інспекцій установ, які підпадають під дію Закону, гарантує незалежність Національного банку від Уряду та визначає організаційну структуру Банку. Згідно зі ст. 7 цього Закону НБУ виконує такі функції, що прямо узгоджуються із завданнями Європейської системи центральних банків, визначеними Протоколом “Про Статут Європейської системи центральних банків та Європейській центральний банк”:

− визначає та проводить  грошово-кредитну політику;

− визначає систему, порядок  і форми платежів, у тому числі  між банками;

− визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських  технологій, в тому числі автоматизації  банківської діяльності, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів та засобів захисту інформації;

− здійснює банківське регулювання  та нагляд;

− відповідно до визначених спеціальним законом повноважень  здійснює валютне регулювання, визначає порядок проведення платежів в іноземній валюті, організовує валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали відповідні ліцензії;

− забезпечує накопичення  і зберігання золотовалютних резервів та проведення операцій із ними і банківськими металами.

Інструкція про міжбанківські  розрахунки в Україні також визначає окремі положення реалізації вимог  Рекомендації № 97/489/ЕС щодо електронних  платіжних інструментів та вимог  Директиви № 97/5/ЕС від 27 січня 1997 року про транскордонні перекази.

Звичайно, ще залишається  багато роботи в плані уніфікації національного законодавства до вимог ЄС. Надзвичайно важливим завданням  залишається створення до моменту  вступу України в ЄС відлагодженого нормотворчого механізму для  внесення у майбутньому відповідних змін у законодавство.

Пристосування системи  СТП до вимог ЄС. В Україні нині функціонують дві системно важливі  платіжні системи: СЕП (система електронних  платежів) та СТП (система термінових платежів). Остання через використання RTGS технології розрахунків має ключове значення у світлі інтеграції України до ЄС.

У відповідності до загальних  вимог ЄС щодо платіжних систем система  СТП відповідає найважливішим принципам RTGS систем країн ЄС:

1. Виконує розрахунки  на валовій основі, що передбачає  окрему обробку кожної операції;

2. Виконує розрахунки  в режимі реального часу, що  також передбачає обробку платіжних  доручень негайно після їх  одержання та перевірки;

3. Забезпечує прямий  та недискримінаційний доступ  до системи.

Коли розроблялась та впроваджувалась система СТП, міжнародна платіжна система ЄС TАRGЕT вже працювала і тому, зважаючи на європейську орієнтованість і беручи до уваги особливості національних платіжних систем України, були враховані певні вимоги щодо RTGS систем в рамках TАRGЕT. Принагідно згадаємо, що міжбанківські розрахунки в Україні обслуговуються двома платіжними системами СЕП, яка працює за принципом валових пакетних розрахунків, та СТП, яка є системою класу RTGS.

Для України членство в ЄС є питанням не найближчого  майбутнього і тому, розглядаючи відповідність нашої молодої платіжної системи СТП вимогам ЄС та TАRGЕT, треба акцентувати увагу на концептуальній відповідності нашої системи згаданим вимогам,  оскільки технологічні аспекти не відповідають вимогам Євросоюзу і мають бути допрацьовані.

Критерії членства в  системі СТП є загальнодоступними, прозорими та чіткими. Зважаючи на те, що система є молодою (перший переказ  було виконано у 2001 році), НБУ поки що впроваджує заохочувальний режим участі в ній. Будь-який комерційний банк-учасник СЕП може безкоштовно приєднатися до СТП та виконувати через неї розрахунки. Критерії членства є аналогічними до критеріїв участі в СЕП. НБУ надає необхідне програмне забезпечення, яке слугує шлюзом доступу до СТП. Всі обов’язки щодо оптимізації внутрішньої системи автоматизації банку щодо форматів та вимог СТП покладені на комерційний банк.

Важливою технологічною  проблемою з позиції технічних  вимог TАRGЕT є використання для обміну повідомленнями та інформацією форматів електронної пошти. В системі TАRGЕT вимагається використання відповідних форматів та мережі SWІFT, що є принциповим. Одразу наголосимо, що така ситуація не є проблематичною для України, адже до ЄС нас поки що не приймають і навіть Польща, яка 2004 року стала членом ЄС, не поспішає змінювати власні стандарти передачі даних у платіжних системах на запропоновані TАRGЕT, сподіваючись на перегляд позицій Європи щодо форматів та технології обміну повідомленнями.

Операційні години СТП  нині дублюють операційні години СЕП  і складають період від 8:00 до 19:00 (в Україні) або від 7:00 до 18:00 за центральноєвропейським часом. Зважаючи на те, що операційні години TАRGЕT теж у межах від 7:00 до 18:00, робимо наступний висновок: години роботи СТП, принаймні в теперішньому вигляді, повністю співпадають з годинами роботи TАRGЕT.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що незважаючи на те, що за окремими пунктами національна система валових  розрахунків в режимі реального  часу СТП і не відповідає вимогам  ЄС щодо платіжних систем, однак  сама концепція системи обрана вірно і розвиток платіжних систем в Україні відбувається за найбільш перспективним вектором.

Підбиваючи підсумки зазначимо, що вірний стратегічний вибір  моделі платіжної системи України  підтвердився за час її функціонування. Обрана концепція платіжної системи виявилась надійною та ефективною для економіки.

В результаті дослідження  ступеня відповідності платіжної  системи України міжнародним  та європейським стандартам і принципам  визначені недоліки та окреслені  вектори подальшого розвитку платіжної  системи України. Платіжні системи України (СЕП та СТП) на сьогоднішній момент відповідають частині міжнародних та європейських стандартів і принципів. Це стосується використання для розрахунків активів, які є вимогами до центрального банку; основних засад з мінімізації фінансових та системного ризиків; високого рівня безпеки та операційної надійності; зручного для користувачів та ефективного для економіки способу виконання платежів тощо. Для вдосконалення систем потребує доопрацювання правова база, а в контексті комунітарних вимог – приведення технічних форматів розрахунків та майбутньої цінової політики СТП до вимог ЄС. Серед ключових напрямків розвитку платіжної системи України є адекватний розвиток системи СТП у відповідності до вимог ЄС. Необхідно також зазначити, що після прийняття до лав ЄС наших центральноєвропейських сусідів, зокрема Польщі, Угорщини, Чехії, Україна зможе оцінити їх досвід для адаптації власних платіжних систем до вимог ЄС і прийняти конструктивні рішення.

Висновки

Світові потоки фінансових ресурсів у формі кредитів та позичок сформувалися на основі розвитку міжнародних відносин в умовах глобалізації світового господарства. Кредитні угоди між суб'єктами економічної діяльності різних країн укладаються саме на світових кредитних ринках, які виникли на базі відповідних національних кредитних ринків.

Однією з вагомих  інституцій фінансово-кредитного простору ЄС є ЄБРР. Основними функціями  ЄБРР є підтримка країн-членів у  проведенні структурних і галузевих  економічних реформ, включаючи демонополізацію, децентралізацію і приватизацію з метою більш повної інтеграції їх господарських структур у світову економіку.

Досить вагомою є  допомога ЄС Україні, що надходить в  рамках програми ТАСІS. ТАСІS – це програма Європейського Союзу для надання  технічної допомоги новим незалежним державам, що утворилися після розпаду Радянського Союзу. ТАСІS почала діяти в 1991 році з початковим бюджетом в 40 млн. ЕКЮ. ТАСІS надає безкоштовні субсидії для технічної допомоги і передачі ноу-хау, що має на меті створення базової інфраструктури для ринкової економіки в поєднанні з розвитком правового суспільства. Компанії країн, що входять до ЄС, спільно з експертами приватного сектору і науковцями, працюють з керівними колами країн, яким надається допомога.

Першочерговою метою ТАСІS є сприяння поступовому руху до ринкової економіки і демократичного суспільства, котре може бути досягнуто лише через створення в нових незалежних державах економічного клімату, який сприятиме розвиткові приватного підприємництва.

Поряд з наданням фінансової допомоги основним напрямком фінансово-кредитних відносин України з ЄС на міждержавному рівні є співробітництво у напрямку отримання кредитів.

Загальний обсяг зовнішнього  боргу України на 01.01.2013 р. становив 9036317,92 тис. дол. США. Серед зовнішніх кредиторів України були міжнародні фінансові організації, закордонні країни, іноземні банки та заборгованість за облігаціям зовнішньої державної позики.

Найбільшим кредитором України в ЄС була Німеччина, на яку  припадало 4,39% зовнішнього боргу  України, Європейське співтоваріство було кредитором 2,96% від загального обсягу зовнішнього боргу України, заборгованість України Італії складала 1%, заборгованість України ЄБРР складала 0,44%,  Франція булла кредитором 0,33% зовнішнього боргу України, іноземні банки ЄС Bаnkеrs Trust Luхеmbоurg S.А, Е.M.Sоvеrеіgn Іnvеstmеnts B.V., Баварський об'єднаний банк тримали по 0,01% від загального зовнішнього боргу України ЄС.

Всього заборгованість України ЄС на 01.01.2013 р. складала 824976,49 тис. дол. або 9,13% від загального обсягу зовнішньої заборгованості України.

Частка України в  загальному портфелі проектів ЄБРР становить  приблизно 7%. Враховуючи потреби України  та важливість діяльності Банку в  нашій державі, необхідно вказати, що на сьогодні наявний розмір портфелю ЄБРР в Україні не є достатнім для економіки. Водночас ЄБРР є найбільшим інвестором/кредитором України, а обсяг кредитно-інвестиційного портфелю Банку у співставленні з загальним обсягом прямих іноземних інвестицій в Україну складає 16,5% останніх.

ЄБРР надає першочергового значення зростанню свого портфелю, пов’язаного з фінансуванням приватного сектору, підтримці розвитку приватних банків та інфраструктури, зокрема, в таких галузях, як енергетика та зв’язок. Кошти Банку переважною мірою направляються на розвиток приватного сектору (питома вага останнього в портфелі проектів складає близько 66%).Саме збільшення прямих проектів ЄБРР в приватному секторі економіки України може стати гарантією та своєрідним сигналом для приватних та інституціональних іноземних інвесторів щодо привабливості та стабільності інвестиційних умов в Україні.

Перспективним напрямком  фінансово-кредитних відносин України  з ЄС на ринку капіталів на рівні  підприємств є залучення ресурсів за допомогою випуску європейських депозитарних розписок та випуску єврооблігацій.

Список використаної літератури

1. Послання Президента України до Верховної Ради України. “Європейський вибір” – Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002–2011 роки – К., 2002.
2. Актуальные вопросы глобализации. Круглый стол МЭиМО. //Мировая экономика и международные отношения. – 2009. - №4. – 40 с.
3. Белорус О. Императивы стратегии развития Украины в условиях глобализации // Экономика Украины. – 2010. - №11. – С. 4-13.
4. Белорус О.Г. Экономическая система глобализма / НАН Украины; Институт мировой экономики и международных отношений; Киевский национальный экономический ун-т. — К.: КНЕУ, 2008. — 380 с.
5. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. — К.: ВО "Батьківщина", 2011. — 301 с.
6. Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г., Гончаренко М.О., Зленко В.А., Зернецька О.В. Глобалізація і безпека розвитку / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин; Київський національний економічний ун-т. — К., 2011. — 734 с.
7. Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г., Гончаренко О.М., Мацейко Ю.М., Зленко В.А. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 2008. — 416 с.
8. Буклемишев О.В. Рынок еврооблигаций. – М.: Дело, 2010. – 232 с.
9. Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Україна і європейська інтеграція // Політика і час. - № 3-4. – 2007. – С. 5-14.
10. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 800 с.
11. Гальчинський А.С. Україна на перехресті геоекономічних інтересів. – К.: Знання України, 2009.
12. Герчикова И.Н. Международные экономические  организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности: Учеб. Пособие. – М.: АО “Консалтбанкир”, 2010. – 622 с.
13. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія/ Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін.; Керівник авт. колективу і наук.ред. О.Г.Білорус. – К.: КНЕУ, 2009. – 733 с.
14. Губський Б.В. Євроатлантична інтеграція України. – К.: Логос, 2010. – 328 с.
15. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наукова думка, 2008. — 390 с.
16. Европейский банк реконструкции и развития. Годовой отчет. 2004 год. – Лондон, 2007. – 98 с.
17. Карелин О. Регулирование международных кредитных отношений // Финансовый бизнес. – 2009. – № 1. – С. 20–28.
18. Киреев А.П. Международная экономика: Учебное пособие в 2 ч. – М.: Международные отношения, 2000. Т.1: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. – 415 с. Т.2: Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономичексое программирование. – 485 с.
19. Кістерський Л., Скребцов І., Липова Т. Ефективність міжнародної технічної допомоги Україні // Економіка України. – 2012. - №5. – С. 74-78.
20. Климко Г.Н. Концепція відносин України з міжнародними фінансовими організаціями // Економіка і управління. – 2008.- №1. – С. 8-23.
21. Клочко В. Глобализация и ее влияние на страны с переходной экономикой // Экономика Украины. – 2009. - №10. – С. 51-58.
22. Козак Ю. Г., Лук'яненко Д. Г., Макогон Ю. В., Новацький В<span class="dash