Міжнародно фінансові інститути

 теплопостачання  м.  Києва  (200  млн   дол.), пілотний проект у  вугільній

 промисловості  (16  млн  дол.)  та  позика  на перебудову вугільної

 промисловості (300 млн дол.).    Окремі  інвестиційні  позики  є важливими

   компонентами   системних   і спрямовані на їх підтримку. Так, системні

 позики на розвиток  підприємств  та перебудову фінансового сектора

 підтримуються  позикою  на  проект  розвитку експорту (70 млн дол. США),

 кошти  якого   через  банківський  сектор  шляхом кредитування  приватного

  сектора  спрямовуються   на   розвиток   експорто- зорієнтованих

 виробництв. Реформи в   сільському  господарстві  підтримуються позикою

 за проектом розвитку  насінництва (32 млн дол. США), яка має на  меті

 підвищити  продуктивність  агросектора  та  збільшити

  Сільськогосподарський експорт.

   Дуже важливим  для розвитку міжнародного співробітництва,  виходу 

 України на ринки високих технологій є підтримка Світовим  банком

 проекту  «Морський старт», що передбачає запуск супутників з морської

платформи. Банк  гарантує покриття політичних ризиків, пов'язаних із

виробництвом та експортом  ракет-носіїв «Зеніт» українським заводом

 «Південмаш».[16]

   Перші кроки Банку  з підтримки розбудови соціального сектора в Україні

  за своїми масштабами ще незначні порівняно з іншими  витратами  —  на

  сьогодні реалізується  тільки  один  проект  (проект  підтримки  системи

 соціального захисту населення обсягом 2,6 млн дол.). Він  передбачає

  комп'ютеризацію  і надання технічної допомоги комунальним  та

 муніципальним  службам   України.

Банк  разом  з  урядом  України  опрацьовує   проект   розвитку   суспільної

інфраструктури, забезпечення зайнятості та поліпшення умов життя  в 

регіонах з високим рівнем  соціальної  напруженості  (програма  суспільного

 розвитку обсягом 200  млн  дол.).  Розглядаються також проекти підтримки

  розвитку освіти та охорони здоров'я.

   Банк активно підтримує заходи із захисту довкілля в Україні.  Два  гранти

Фонду загального захисту  довкілля були надані  Україні  в  1993  р..  третій

(проект згортання в  Україні виробництва речовин,  які руйнують озоновий

  шар,обсягом 23,2 млн дол.) перебуває на стадії  впровадження.

  Розглядаються  ще кілька проектів зі збереження довкілля.

   На сьогодні Банк  схвалив 16 проектів надання позик,  три  проекти  грантів

Фонду загального захисту  довкілля на загальну суму близько  3  млрддол. 

США та дві угоди про надання гарантій сумою 220 млн дол.

   Протягом наступних  років Світовий банк готовий надавати Україні

 фінансову підтримку  обсягом  до  1  млрд  дол.  США  щорічно  за  умов

   послідовного впровадження  комплексних  реформ  та  успішного

  подолання   інституційних недоліків.   Крім   того,   в   разі   поліпшення

  інвестиційного   клімату передбачається збільшення обсягів інвестицій

МФК у приватний сектор.

   Світовий банк уважає, що Україна має значний середньостроковий 

потенціал для  економічного  зростання.   Якщо   пакет   послідовних

  реформ   рішуче впроваджуватиметься, то економіка  України  може

  швидко  пристосуватися  до зовнішніх   дестабілізуючих   факторів,

  перейти   на    рейки    стійкого, зовнішньозорієнтованого розвитку і

створити всі передумови,  аби  наздогнати країни, які далеко вперед

просунулися  шляхом  реформ  у  регіоні.  У  цьому випадку економічне

 зростання,  що  має   спиратися  переважно  на  експортні галузі, могло б

 досягнути середньої   величини  у  5  %  на  рік  у  середині наступного

десятиріччя. Це зменшить безробіття і значно підвищить  стандарти життя

населення України.  Саме  такою  є  спільна  мета  Світового  банку  й

України.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями

   Вже сьогодні Світовий Банк перетворився на одного з  головних 

кредиторів України: станом на 01.01.2001 р. на МБРР припадало  понад  20 

%  зовнішньої заборгованості " України. Кредитні «ін'єкції» МБРР та

   МВФ у 1994—1996 pp. відіграли вирішальну  роль  у подоланні

 фінансової кризи першої половини 90-х років,  стабілізації  економічної  та

  фінансової ситуації в Україні.

   Довгострокові позики МБРР (стандартний  строк  —  17  років,

  «пільговий» період — 5 років, сприятливі фінансові умови — найнижчі

ставки  запозичення, які сьогодні може отримати Україна на міжнародних

фінансових ринках)  можуть за певних умов стати  добрим  каталізатором

 процесу  економічного  розвитку країни.

   На жаль, економічний ефект упровадження позик  МБРР  в  Україні  поки

  що досить скромний. Кошти, отримані в минулі роки, здебільшого були

 спрямовані на вирішення соціальних проблем та інституційні реформи,

 тобто на  створення передумов  для   подальшого   економічного   розвитку. 

 Таке   використання запозичень є характерним для початкового періоду

  економічної  трансформації суспільства, і  на  цьому  неодноразово

 наголошувалося  у   спільних  заявах України і МБРР.

   Проте напрями   використання  позик  МБРР  у  регіонах  зі  схожим  станом

соціально-економічного розвитку дуже різняться за  своїми  пріоритетами.

 Як видно  з  табл.  1,  кошти  МБРР  головним  чином  спрямовуються  в

  галузі інфраструктури (транспорт та енергетику) і сільське господарство. Це 

цілком виправдано як з  точки  зору  оптимального  використання

 позичкових  коштів МБРР, так і  з  погляду  специфіки кругообороту

  промислового  капіталу  та особливостей функціонування цих галузей.

   Галузі інфраструктури  малопривабливі для приватного  промислового

 капіталу— їх формування потребує великих капітальних витрат,  строк

  окупності,  як правило, перевищує 10 років, а норма прибутку не дуже

 висока. Тому  розвиток інфраструктури их галузей фінансує у більшості

 розвинутих країн та  тих,  що розвиваються, держава. Позики Світового

  банку  як  за  строком,  так  і  за фінансовими   умовами   якнайкраще

  відповідають    завданням    формування інфраструктурних галузей. Галузі

промисловості, навпаки,  зазвичай  доцільно розвивати  за  допомогою

 приватного  капіталу.   Стабілізація   економічної ситуації в Україні,

 очікуване поліпшення  інвестиційного  клімату  внаслідок проведення

 економічних реформ, у тому числі й за допомогою  позик  Світового банку, неодмінно сприятимуть вдосконаленню  умов  комерційного  кредитування

галузей промисловості України  та залученню іноземного капіталу.

   На сьогодні співробітництво  України зі Світовим банком  перебуває  ще  на

 На сьогодні співробітництво  України зі Світовим банком  перебуває  ще  на

початковому  етапі,  позики  Банку  поки  що  створюють  тільки 

 передумови переходу  до  ринкової  економіки.  Разом  з  тим  кредити 

Світового  банку враховують особливості галузевої структури економіки

України —  фінансуються насамперед  ті  галузі  та   сектори   економіки

  (сільське   господарство, енергетика,     гірничорудна     промисловість),     що

    історично      є структуроутворювальними і справляють  значний  вплив  на

 темпи  та  напрями розвитку всієї економіки.    Позикам Світового банку

  притаманний  великий   внутрішній  потенціал.  Як показує  досвід  країн,

 що  досягли   сьогодні   незаперечних   успіхів   в економічному розвитку,  за 

рахунок  кредитів  Світового  банку  створюються сприятливі передумови

для залучення приватного капіталу. Аналіз  результатів запровадження позик

Світового банку в Україні свідчить, що ця  теза  ще  має дістати своє

 підтвердження  на  українському  грунті.  Заданими  Рахункової палати

 України,  потенціал   позик  МБРР  використовується  ще   не   зовсім

ефективно. Серед причин цього Рахункова палата зазначає недостатньо 

глибоке технічно-економічне    обгрунтування    міністерствами    та    

відомствами необхідності  залучення   коштів   МБРР,   ускладнену   систему  

управління реалізацією проектів. Унаслідок цього вже анульовано або 

фактично  втрачено для України майже 270 млн дол. США .

   Пріоритетним напрямом співробітництва з МБРР  у  найближчому 

майбутньому може стати співпраця в розвитку інфраструктури, зважаючи

передусім  на  те, що більшість об'єктів інфраструктури  в  Україні  не 

відповідають  сучасним вимогам  і  потребують  модернізації  або  заміни

Особливо  це  стосується об'єктів енергетики та транспорту. Перші мають

 зазнати значної   модернізації в    напрямі    різкого    зниження  

 енергомісткості    та    забезпечення енергозбереження,  другі  (морські

   порти,   аеропорти,   автомобільні   та залізничні шляхи) слід активно

розвивати, щоб  якнайповніше  використовувати географічні переваги 

України,  стимулювати  розвиток  зовнішньої  торгівлі. Позики МБРР можуть

допомогти у здійсненні цих  завдань.

   Сьогодні Україні  необхідно чітко  визначити   свої  наміри  щодо  напрямів

економічного розвитку і, відповідно, свої економічні пріоритети.  Економічна

політика уряду має  стати  більш  послідовною  і  рішучою.  Тільки  на  такій

основі  можна  будувати  плідні   відносини   з   міжнародними   фінансовими

організаціями, аби використати  їхній потенціал  для  здійснення  економічних перетворень у країні.

   Стратегія ЄБРР  щодо України, яка стала членом  Банку в 1992 р., випливає з

його загальних завдань  з урахуванням специфіки економічного  розвитку 

нашої країни в сучасних умовах. Так, відразу після того, як Україна  стала 

членом ЄБРР,  відповідно  до   умов,   викладених   у   постанові   Ради

   керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку від 28 березня

1992 р.,  нашій країні було відкрито кредитну лінію ЄС обсягом 130  млн 

ЕКЮ  для  закупівлі медикаментів і продовольства, яку в наступному році

було вичерпано.

   Пріоритетними проектами фінансування для України  виступають:

  конверсія, розвиток сільського господарства, приватизація, транспорт, 

телекомунікації, охорона навколишнього середовища.

   Важливу  кредитну  угоду  було  укладено  між   державною

  адміністрацією Бориспільського аеропорту,  урядом  України  та 

керівництвом  Європейського банку реконструкції та розвитку 24 грудня

1993 р. На суму 5,1 млн  дол.  США для реконструкції найбільшого в Україні

міжнародного аеропорту  "Бориспіль".

За рахунок цього кредиту  реконструйований  аеропорт  значно  збільшив

 свою пропускну  спроможність,   побудовано   нові   пасажирські

   термінали,   їх забезпечено високими сервісними умовами обслуговування 

пасажирів,  створено конвеєрні стрічки та каруселі для доставки багажу,

  впроваджено  комп'ютерну систему реєстрації на терміналах та світлових

табло для оголошення рейсів.

   У грудні 1994 р. Україна підписала  з  ЄБРР  угоду  про  надання  кредиту

 загальним обсягом 100 млн ЕКЮ (близько 120 млн дол.  США),  які  мали 

бути надані чотирма траншами (10, 20, 20 і 50 млн ЕКЮ) протягом  чотирьох