Вплив рис особистості менеджера на ефективність його праці

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

 

Факультет ГРТБ

        Кафедра туристичного

                                                                                та готельного бізнесу

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Менеджмент готельно-ресторанного господарства”

на тему

„ Вплив рис особистості менеджера на ефективність його праці”

 

 

 

 

Виконала:

                                                                                студентка 4 курсу групи 8

Сімакової А.І.

                                                                               Науковий керівник:               

  доцент Басюк Д.І.

 

 

КИЇВ

НУХТ–2013

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Кафедра туристичного та готельного бізнесу

Дисципліна “Менеджмент  готельно-ресторанного господарства”

Напрям 6.140101 “Готельно-ресторанна справа”

Курс  4 Група   8 Семестр 7  .

 

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу  студентки 

Сімакової Алли Ігорівни

І. Тема роботи ___________________________________________________ 
______________________________________________________________

ІІ. Термін здачі студентом  курсової роботи) __________________

ІІІ. Вихідні дані до роботи ( узгоджуються з науковим керівником ).

Назва підприємства__________________________________________________

Адреса_________________________________________________________

Організаційно- правова форма ____________________________________

ІV. Зміст курсової роботи  (перелік питань, які підлягають розробці)

Вступ____________________________________________________________

Розділ1__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ 2_______________________________________________________

_______________________________________________________________________

Розділ 3_______________________________________________________

_______________________________________________________________________

Висновки та пропозиції________________________________________________

_______________________________________________________________________

V. Перелік  нормативних документів  і документів  фінансової та статистичної звітності_______________________________________________ ___________________________________________________________________________________________

VІ. Перелік  графічного матеріалу __________________________________________________

VІІ. Дата  видачі завдання   ____________________________________________________________________ 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ОСОБИСТІСТЬ КЕРІВНИКА, ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ КЕРІВНИЦТВА ПЕРСОНАЛОМ ТА ПІДПРИЄМСТВОМ В ЦІЛОМУ……………6

1.1. Особливості управлінської діяльності, загальні вимоги до менеджера готельного господарства………………………………………..………………..6

1.2. Типологія стилів керівництва………………………………...……………13

РОЗДІЛ 2.ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  АНАЛІЗ ГОТЕЛЮ «ОРЕАНДА»………………………………………………………………………….16

  2.1.Загальна характеристика готелю «ОРЕАНДА»……………………….....16

  2.2. Аналіз основних  показників роботи готелю «ОРЕАНДА»…………………………………………………………………………..19

РОЗДІЛ 3.ПРОБЛЕМИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО МЕНЕДЖЕРА В ГОТЕЛІ «ОРЕАНДА»……………………………………………………………………………39

ВИСНОВОК……………………………………………………………………..48

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП 

Розвиток туристичної  індустрії України, значну частину  якої складає готельне господарство, набирає стрімких обертів. Підвищення кількості готелів сприяє їх конкуруванню, а, отже, і зростанню якості обслуговування в них. Конкурентна спроможність готелю визначається багатьма факторами, ключове місце з яких займає управління. Тому тема курсової є більш ніж актуальна, адже стан організації великою мірою залежить від якостей, знань і здібностей керівника, його умінь організувати роботу співробітників, прагнення досягти кращих результатів.

Останнім часом більше уваги  приділяється питанням визначення комплексу  знань, здібностей, особистих та ділових  рис, що повинні мати сучасні управляючі. Проте сформулювати основні вимоги, які пред'являються ідеальному керівнику, виявилося досить складно, оскільки вони різняться залежно від особливостей середовища роботи даної професії.

Дослідники зупиняються  на персональних якостях, фізичних характеристиках  та розумових здібностях. Слід зауважити, що всі дослідники одностайно стверджують той факт, що ніяких фізичних відмінностей між лідером та звичайною, пересічною людиною не виявлено. Ні стать, ні вік, ні вага чи ріст, ні зовнішні дані не впливають на успіх чи фіаско будь-якого заходу. Намагання визначити особливий набір рис характеру та розумових здібностей, притаманних керівнику, мали сумнівний успіх. Едвін Гізеллі, який присвятив аналізові цієї проблеми більше 20-ти років наукових пошуків дає таке скорочене резюме професійним навичкам, персональним характеристикам та мотивуючим факторам у 100-бальній шкалі:  Авторитарні нахили – 100, професійні досягнення – 76, рівень освіти – 64, самореалізація - 63, самовпевненість – 62, рішучість – 61, відсутність потреб у захисті – 54, походження із робітничого середовища (знання всіх його особливостей) - 47, ініціативність – 34, відсутність фінансової залежності – 20, бажання володіти владою – 12, зрілість – 5, фізичні дані – 0.

Схоже дослідження  на цю тему було проведено Фредом Філдером. Він прийшов до висновку, що індивідуальні риси особистості керівника майже не впливають на успіх загальної справи, отже, вони не повинні грати роль критерію при виборі керівника.

Девід МакГрегор наприкінці 50-тих років розробив теорії "X" та "У", що характеризують стилі управління. Спираючись на класифікацію А. Маслоу та на ту обставину, що керівники в організаціях не використовують повністю творчу енергію підлеглих, яка прагне виходу, МакГрегор виявив дві абсолютно протилежні концепції людської поведінки, а, отже, і методики керування підлеглими (авторитарну та демократичну).

Виходячи навіть з цих небагатьох досліджень ми бачимо абсолютно протилежні погляди на особистість менеджера, тому метою даної роботи є виділити основні універсальні вимоги до менеджера-професіонала, скласти перелік рис та якостей характеру необхідних для високоякісного та максимально-ефективного виконання його обов’язків.

Предметом роботи є управлінська діяльність готелю «Ореанда» (м. Ялта), розробка ряду заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи керівників, а, отже, і на покращення роботи готелю в цілому.

 

РОЗДІЛ 1. ОСОБИСТІСТЬ КЕРІВНИКА, ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ КЕРІВНИЦТВА ПЕРСОНАЛОМ ТА ПІДПРИЄМСТВОМ В ЦІЛОМУ

1. Особливості управлінської діяльності, загальні вимоги до менеджера готельного господарства

Особистість керівника його досвід, ділові і характерологічні особливості грають головну роль у керуванні організаціями. Вимоги до особистості керівника є традиційно високими, незалежно від того, якою кількістю підпорядкованих він управляє.

Управлінська  праця - праця непродуктивна. Участь у створенні матеріальних благ відбувається опосередковано, через працю інших  осіб. Продуктом управлінської праці  є рішення, а не товари та послуги, предметом - інформація.

Праця менеджера - це цілеспрямований специфічний вид розумової діяльності щодо забезпечення ефективної роботи керованої системи.

Рис. 1.1. Характеристика змісту управлінської праці

Організацію праці менеджера слід розуміти як процес підготовки і здійснення відповідних заходів, спрямованих на досягнення поставленої перед системою мети.

Предметом праці менеджера є інформація про об'єкти управління і зовнішнє середовище.

Об'єктом праці менеджера є персонал керованої системи та відносини, які складаються у ньому в процесі виконання певних функцій.

Засобами організації праці менеджера є сукупність організаційної та облікової техніки для отримання, фіксації, передавання, копіювання, розмноження, опрацювання інформації, яка необхідна для здійснення процесу управління системами.

Праця менеджера  відрізняється від праці інших  працівників апарату управління системами. Вона має творчий характер. Менеджер повинен постійно з власної  ініціативи шукати шляхи забезпечення ефективної роботи керованої системи  і мобілізувати на це її персонал.

Менеджер - це перш за все організатор роботи тієї чи іншої системи. Перед ним завжди стоїть завдання об'єднати персонал в  єдине ціле й визначити стратегічні  напрямки її діяльності, скоординувати  роботу функціональних підрозділів  і безпосередніх виконавців.

У процесі організації  праці менеджер виконує такі функції, як прогнозування, організація, планування, облік, контроль та регулювання. У керованій  системі він є не тільки організатором, а й вихователем персоналу. Для  цього менеджер застосовує відповідні принципи та методи впливу на людей.

В умовах ринкової економіки різко підвищуються вимоги до менеджерів підприємств. Вони повинні  постійно працювати над собою  щоб демонструвати в процесі  виконання своїх функцій високі професійні та особисті якості.

Аналіз процесу  управління підприємством дає можливість виокремити дві взаємопов'язані  складові: функціонально-технологічну й організаційно-людську. Щодо функціонально-технологічного аспекту управління, то він є об'єктом  вивчення таких дисциплін, як технологія, організація, маркетинг тощо. Організаційно-людський аспект, який є об'єктом вивчення менеджменту, виходить з потреби  цілеспрямованості, узгодженості роботи членів колективу.

Сьогодні кваліфікований фахівець, зайнятий управлінською діяльністю, є величезною цінністю. Від того, як він здійснює організаційну і  технологічну підготовку виробництва, оперативне регулювання діяльності виробничих підрозділів і окремих виконавців, залежить продуктивність праці, ефективність використання виробничих фондів, собівартість продукції.

Характер діяльності керівника дуже різноманітний. Він  виступає в ролі організатора, фахівця, адміністратора, громадського діяча  та вихователя. Виконуючи організаційно-адміністративні  функції, управлінці займаються пошуком  та підготовкою нових рішень. Їхня праця має творчий характер, властивий  винахідникам, раціоналізаторам, новаторам  виробництва.

Дуже часто  різні види роботи керівника виконуються  паралельно, передусім при застосуванні виховної та організаторської праці, а  часто і одночасно з творчою  працею керівника. Стану організації  управлінської роботи притаманні певні  недоліки. Головною причиною є те, що праця висококваліфікованих фахівців не завжди використовується за призначенням. Так, нормативний обсяг часу на виконання  кожної функції й фактичні витрати  на її здійснення, як правило, не співпадають. Це відображає розбіжність формальної та змістовної структури праці робітників.

Ефективна робота управлінського апарату повинна  забезпечувати надійне функціонування системи управління, яке виключало  б випадкові помилки в інформації внаслідок необ'єктивності її підготовки, переписки або перешкод при її передаванні та використанні.

Швидке зростання  та удосконалення виробництва призводять до різкого зростання обсягу управлінських  робіт, а темпи підвищення продуктивності праці управлінського персоналу  не можуть задовольнити зростаючі потреби  виробництва. Цей розрив необхідно  зменшити за рахунок подальшого удосконалення  методів і форм організаційної роботи, а також механізації та автоматизації  управлінських робіт.

У процесі управління менеджери вирішують найрізноманітніші проблеми– організаційні, економічні, технічні, соціально-психологічні, правові тощо. Охоплення такого широкого кола діяльності вимагає високої всебічної освіченості та компетентності.

Враховуючи переглянуті  аспекти діяльності менеджера та особливості його управлінської  діяльності можемо виділити такі основні вимоги до особистості керівника:

1. Соціальна  спрямованість діяльності. Керівник  як офіційна особа повинен  добре знати законодавчі і нормативні акти, що регламентують діяльність соціальних організацій, до числа яких належить його колектив.

Він повинен  відповідно добре розуміти основні  тенденції в розвитку сучасної політики, економіки, права й інших сфер життя держави.

2. Висока компетентність  у визначеній фаховій діяльності  відповідно до профілю керованого  колективу (політика, наука, виробництво,  правоохоронна система й ін.), тому що керівник не взагалі  управляє людьми, а управляє їхньою  діяльністю, спрямованою на рішення  фахових задач.

Проте в силу своєї роботи, пов'язаної з організацією людей, керівник повинен володіти системою знань і в ряді суміжних областей: сучасної економіки, права, філософії, педагогіки, психології і фізіології, етики, ораторського мистецтва, логіки й ін. Такі керівники вміють спілкуватися з людьми, поєднуючи слово і справу. Вони чітко ставлять цілі діяльності, уміють їх обґрунтувати і можуть змусити людей вірити в необхідність їхнього досягнення.

3. Організаторські  здібності. Одна з основних  якостей керівника - уміння організувати спільну роботу людей. Проте сполучати рішення організаційно-технічних задач із роботою з людьми не так просто. Багатьом керівникам буває легше зробити що-небудь самому, чим домагатися виконання цього від інших. Це найлегший, але самий безперспективний шлях, оскільки самому все рівно усього не зробити, і згодом керівник бачить, що його підлеглі відучилися від самостійності, не можуть або вже не хочуть самостійно приймати рішення. А тим часом у даний час одна з центральних задач, що її доводиться вирішувати керівникам, - це створити умови для прояву активності, ініціативи, творчості людей, розвитку їхньої активної мотивації.