Підготовка і перепідготовка персоналу – як основа підвищення якості робочої сили

• на виробничо-економічних  курсах;

• в школах господарювання;

• на курсах цільового призначення.

Кожна з цих  форм має свої цілі та завдання.

Виробничо-економічні курси - це форма навчання працівників, за допомогою якої рівень кваліфікації робітників набуває якості відповідно до технологічної складності виконуваних  ними робіт. На цих курсах можуть навчатися  також робітники, фактичний рівень кваліфікації яких не відповідає вимогам  тарифно-кваліфікаційного довідника  до даної професії.

Навчальні плани  і програми затверджуються відповідними органами. Строк навчання — до 3-х  місяців з відривом і без відриву  від виробництва. Навчання закінчується здачею кваліфікаційних екзаменів.

Школа господарювання - це форма масового виробничо-економічного навчання працівників з таких  питань: якість продукції, удосконалення  форм організації і оплати праці, економія матеріалів, сировини, вивчення досвіду.

Комплектують  школи за виробничими чи професіональними ознаками, чисельністю 10—30 чоловік. Разом  з робітниками можуть навчатися  і спеціалісти.

Курси цільового  призначення — складова впровадження нової технології. На курсах, як правило, вивчають нову техніку і технології, правила експлуатації. Навчальні  плани розробляються безпосередньо  на виробництві. Комплектація груп —  по 10—25 чоловік.

Школи передових  прийомів і методів праці організовуються  з метою масового освоєння нових  методів праці. Групи комплектуються по 5-10 чоловік.

Безперервне навчання робітничих професій в умовах виробництва організовується за такими напрямками:

• підготовка нових працівників;

• перепідготовка працівників;

• підвищення кваліфікації;

• навчання суміжним професіям.

Кожен вид  може проводитися як за індивідуальною, так і за курсовою формою навчання.

Сьогодні  в європейських країнах професійна підготовка кадрів робітничих професій здійснюється за такими основними моделями:

• поєднання  загального навчання і професійної  підготовки в заключний період середнього навчання тривалістю 3—4 роки (модель — 1);

• концентрація всього профнавчання в спеціальних  закладах (ПТУ) з малою кількістю  загальноосвітніх дисциплін або  їх відсутністю (модель 2);

• модель «дуального учнівства», при якій 20-25 % всього часу учні вчаться в державній профшколі, вивчають там загальні та спеціальні дисципліни, а в основний час вивчають спеціальність на фірмі під керівництвом наставника фірми (модель 3);

• «класичне  навчання» — коли освоєння професії і необхідної для роботи інформації здійснюється на робочому місці (модель 4). У цьому випадку держава  не несе практичних витрат;

• короткотермінова профпідготовка після закінчення середньої  школи на фірмах за рахунок держави  з метою подолання молодіжного  безробіття (модель 5).

Як правило, у розвинутих країнах поєднуються  декілька моделей підготовки працівників, але домінує одна модель: так, модель 1 — в Швеції; модель 2 — в Німеччині; модель 4 — в Японії; модель 5 —  в Англії, модель 2-у більшості  європейських країн.

 

2.3. Сутність, мета та основні принципи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення

 

Професійне навчання     незайнятого     населення     повинне спрямовуватися   на   забезпечення   професійної    самореалізації особистості    громадянина,   формування   у   нього   поглиблених професійних  знань,  умінь та навичок,  здобуття нової професії  чи спеціальності  на  основі  наявного  освітнього  рівня  та досвіду попередньої  практичної  роботи,  що  сприятиме  підвищенню  рівня конкурентоспроможності особи в умовах ринкової економіки.

     Для     незайнятого     населення     професійне     навчання здійснюватиметься   у  порівняно  короткі   терміни  з   урахуванням  наявного життєвого, професійного  досвіду і психічного стану.  Ця категорія  населення   має певні специфічні психічні  якості внаслідок переживань, пов'язаних  із втратою роботи і  неможливістю  в даний час реалізувати свій  професійний  потенціал,  що  потребує застосування психореабілітаційних  заходів, удосконалення роботи  з профорієнтації,  індивідуального   визначення   профілю   і   рівня професійної підготовки, спрямованих  на  формування  психологічної готовності громадян до навчання та праці за новообраною професією.

     Професійне  навчання незайнятого населення   покликане  сприяти ефективному   використанню   трудового   потенціалу   особистості, підвищенню  її соціальної  та  професійної   мобільності,  виступати засобом  профілактики масового безробіття,  відігравати значну роль у  підготовці кадрів для  структурної   і  технологічної  перебудови  галузей   економіки,  стимулювати   пошук  незайнятим  громадянином  найефективніших          шляхів          підвищення          свого професійно-кваліфікаційного  рівня,  інтелектуальної  та  трудової незалежності.

     Основною метою   професійного  навчання  незайнятих  громадян є сприяння  їм  у   працевлаштуванні   шляхом   отримання   професії (спеціальності)  або  удосконалення  кваліфікації  та підвищення за рахунок цього  рівня їх конкурентоспроможності  на ринку праці. Професійне  навчання  включає  підготовку  незайнятих громадян, які не мають  професії, перепідготовку робітників  і спеціалістів за новими  професіями  та  спеціальностями,  підвищення  кваліфікації незайнятого населення.  Професійна підготовка незайнятих  громадян, які   звернулися   до   центрів  зайнятості,  не  маючи  професії, спрямовується  на оволодіння ними спеціальними  знаннями, уміннями і навичками   за   професіями,   що   користуватимуться  попитом   на регіональному ринку праці  або необхідні для самозайнятості.

     Професійна  перепідготовка     робітників    і    спеціалістів здійснюється з метою оволодіння спеціальними знаннями,  уміннями і навичками   за   новою   професією   (спеціальністю)  вивільненими працівниками та іншими незайнятими громадянами,  яким не може бути запропонована підходяща робота за наявною у них професією. Підвищення кваліфікації     робітників     і     спеціалістів спрямовується  на  розширення  та  поглиблення  їх знань,  умінь і навичок за раніше набутими професіями (спеціальностями) до  рівня, що  відповідає  сучасним  вимогам  науки  і  техніки,  а  також на опанування  спеціальними  знаннями,  що   сприятиме   продуктивній зайнятості.

     Для професійного     навчання      незайнятого      населення встановлюються  терміни  до  одного  року.  В окремих випадках цей термін може бути продовжений Державним центром зайнятості Мінпраці за погодженням з Міносвіти до півтора року. Професійне навчання осіб,  зареєстрованих у державній  службі зайнятості,   здійснюється   відповідно  до  Закону  України  "Про зайнятість населення" ( 803-12 ). В основу    професійного   навчання   незайнятого   населення закладаються такі принципи:

• добровільність професійного навчання;
• відповідність професійного  навчання  незайнятого   населення

державним вимогам;

• зв'язок професійного   навчання    з    процесами    ринкових перетворень,  розвитком  різних  форм  власності і господарювання, реструктуризацією економіки та зайнятості населення;
• орієнтація незайнятого   населення   на   перспективні  сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;
• диференційований підхід до різних соціальних груп незайнятого

населення;

• впровадження модульної   системи   професійного   навчання  з використанням індивідуального підходу до кожної особи;
• децентралізація управління   професійною  освітою  незайнятих

громадян;

• взаємозв'язок професійного  навчання незайнятого населення із

загальною системою безперервної професійної освіти.

 

     Основними  напрямами  розвитку  системи   професійного навчання незайнятого населення є:

    - здійснення навчання  у відповідності з державними освітніми стандартами і вимогами ринку праці;

     - забезпечення навчання   у   таких  обсягах,  які  сприятимуть продуктивній і вільно обраній зайнятості  та  повному  задоволенню поточних і перспективних потреб ринку праці; інформаційно-методичних,  матеріально-технічних і фінансових засад розвитку  системи  професійного  навчання  незайнятого  населення,

- організація  науково-методичного  та  нормативного забезпечення її

функціонування;

• комплексний та  системний підхід до навчання,  посилення його соціально-економічної спрямованості;
• удосконалення організаційної  структури  управління  системою навчання;
• визначення науково    обґрунтованих    нормативів   кадрового забезпечення системи навчання на всіх рівнях управління;
• створення   належної   власної   навчально-матеріальної  бази державної служби зайнятості для навчання незайнятого населення  за рідкісними професіями та за професіями, обсяги підготовки за якими в  діючих  навчальних   закладах   не   задовольняють   попит   на територіальному ринку праці;
• розширення взаємозв'язків з професійними  навчально-виховними та   вищими   навчальними  закладами  різних  форм  власності  для здійснення на їх базі професійного навчання;
• запровадження цільового  замовлення  для  навчальних закладів Міносвіти на професійне навчання незайнятого населення;
• удосконалення інформаційно-рекламної  роботи  (підготовка  та видання проспектів, буклетів, відеофільмів, радіо- і телепередач);
• проведення на   підприємствах,  в  установах  і  організаціях роз'яснювальної   роботи   серед   працівників,   які   підлягають вивільненню,   випускників   навчальних  закладів,  у  тому  числі загальноосвітніх шкіл,  щодо можливостей професійного навчання  за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення;
• запровадження заходів      економічної      заінтересованості підприємств у своєчасній перепідготовці та підвищенні кваліфікації вивільнюваних працівників з метою подальшого  їх  працевлаштування на даному підприємстві;
• створення умов для отримання незайнятими громадянами професій і спеціальностей відповідно до їх інтересів,  нахилів,  здібностей та стану здоров'я;
• визначення науково   обгрунтованого   переліку   інтегрованих робітничих професій і  спеціальностей  фахівців  для  професійного навчання незайнятого населення відповідно до попиту на ринку праці на   основі   державного  класифікатора  професій  (  v0257217-95, va257217-95, vb257217-95 );
• створення гнучкої  системи підвищення кваліфікації незайнятих робітників і фахівців з урахуванням нових напрямів розвитку  науки і техніки, передових методів господарювання й управління;
• забезпечення тісної  взаємодії  органів  освіти  і  державної служби зайнятості у професійному навчанні незайнятого населення; кваліфікації   спеціалістів,  які  залучатимуться  до  організації професійного навчання;
• підготовка типових навчальних планів,  програм,  підручників, навчальних і методичних  посібників,  дидактичних  матеріалів  для навчання та забезпечення їх тиражування;
• удосконалення навчально-виховного    процесу    на     основі впровадження   активних   методів   навчання,  нових  педагогічних технологій, інформатизації;
• розроблення та    впровадження   заходів   щодо   економічної заінтересованості  навчальних  закладів,  підприємств,  установ  і організацій   в   якісному  проведенні  професійного  навчання  за направленням державної служби зайнятості;
• організація міжнародного співробітництва в сфері професійного навчання незайнятого населення з  метою  обміну  досвідом  роботи, виведення  професійного  навчання  незайнятого населення на рівень розвинутих країн світу.

     Управління  системою    професійного    навчання   незайнятого населення здійснюватиметься Мінпраці та  Міносвіти.  Для  цього  в Мінпраці  в  межах  затвердженої  штатної чисельності центрального апарату створюється підрозділ,  який разом з центральними органами управління    освітою    формуватиме   політику   в   цій   сфері, забезпечуватиме розроблення необхідних нормативних,  інструктивних документів  та  єдиних  вимог  щодо визначення змісту професійного навчання осіб,  які зареєстровані у місцевих центрах зайнятості як такі,  що  шукають  роботу.  Організаційна  структура цієї системи включатиме в себе Державний  центр  зайнятості  Мінпраці,  місцеві центри   зайнятості,   центри  організації  професійного  навчання незайнятого населення, центри професійної орієнтації населення.

     Державний  центр  зайнятості  Мінпраці  забезпечуватиме  через свої  органи   на   місцях   організацію   професійного   навчання незайнятого населення, здійснюватиме контроль і координацію роботи органів  державної   служби   зайнятості   з   профорієнтації   та професійного  навчання  громадян,  які  зареєстровані  в  місцевих центрах зайнятості,  визначатиме пріоритетні напрями  професійного навчання  незайнятого  населення,  забезпечуватиме  місцеві центри зайнятості і центри організації професійного навчання  незайнятого населення необхідними методичними, аналітичними, інформаційними та іншими матеріалами.

     Для забезпечення  якісного  виконання  зазначених  функцій  у відділі професійної підготовки  незайнятого  населення  Державного центру   зайнятості  Мінпраці  можуть  створюватися  сектори,  які займатимуться професійним  навчанням  за  робітничими  професіями, професійною    перепідготовкою    фахівців    з   вищою   освітою, програмно-методичним забезпеченням, фінансовими розрахунками. Кримський республіканський,      обласні,     Київський     і Севастопольський  міські   центри   зайнятості   забезпечуватимуть реалізацію  в  регіонах  державної  політики  у сфері професійного навчання незайнятого населення,  вивчатимуть  та  прогнозуватимуть обсяги  додаткової  поточної  та перспективної потреби у кадрах за професіями,    спеціальностями     і     рівнями     кваліфікації, контролюватимуть    та    координуватимуть    діяльність   центрів організації професійного навчання незайнятого  населення,  центрів професійної  орієнтації зайнятості,  навчальних закладів державної служби зайнятості та здійснюватимуть їх фінансове забезпечення.

     Безпосередню  організацію  професійного  навчання  вивільнених працівників і незайнятого  населення  в  регіонах  здійснюватимуть центри  організації  професійного  навчання  незайнятого населення державної служби  зайнятості  або  відповідні  відділи  Кримського республіканського,   обласних,   Київського   і  Севастопольського міських    центрів    зайнятості.    Вони     плануватимуть     та організовуватимуть  заходи,  пов'язані  з проведенням професійного навчання  незайнятого  населення   з   урахуванням   поточної   та перспективної  додаткової  потреби  регіонів у робітничих кадрах і спеціалістах,  наявних фінансових ресурсів, професійних інтересів, нахилів,   здібностей  та  стану  здоров'я  громадян,  можливостей навчальних закладів,  підприємств,  установ і організацій, де буде здійснюватися навчання,  та їх матеріально-технічного, кадрового й методичного забезпечення,  контролюватимуть  виконання  навчальних планів  і  програм,  відвідування слухачами занять,  провадитимуть підвищення кваліфікації спеціалістів місцевих центрів  зайнятості, які  займатимуться  питаннями  професійного  навчання  незайнятого населення,  надаватимуть  методичну  допомогу   місцевим   центрам зайнятості, вестимуть відповідну статистичну звітність.