Соціально-психологічний клімат в організації на основі матеріалів готелю «REIKARTZ RIVER»

Тема. Соціально - психологічний  клімат в організації  (на основі матеріалів готелю «REIKARTZ RIVER»)

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….….

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади соціально-психологічного клімату в колективі підприємства………………………………………………………………

РОЗДІЛ ІІ. Оцінка соціально-психологічного клімату колективу готелю «Reikartz River» ……..

2.1. Характеристика готелю  «Reikartz River» ………………………….

2.2. ……………………………………………………….….

2.3 ……………………………………………………………………………..

2.4. Соціально-психологічний  клімат на підприємстві…………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………...….

ДОДАТКИ………………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження.

Одним з найважливіших завдань керівництва тієї чи іншої організації є створення позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.

У наш час стрімкого  наукового прогресу і величезного  обсягу інформації, яку ми переробляємо щогодини, важливо зберегти себе,свій людський вигляд,не стати "машиною", додатком, простим виконавцем робочих  функцій.

Створити такі умови для  процвітання того або іншого підприємства, фірми, установи, необхідно, щоб люди, службовці в цій установі відчували  себе "командою". Однією з ознак  команди є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з найважливіших  показників, що колектив це "команда" - є хорошій соціально-психологічний  клімат, тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються  оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.

Таким чином, наявність позитивного  соціально-психологічного клімату  в колективі - один з показників його зрілості, результат великої і  копіткої праці керівництва.

Об’єктом дослідження виступає соціально-психологічний клімат колективу готелю «Reikartz River»

Робота складається із двох розділів-теоретичного та практичного.

Теоретична та практична  значущість роботи:

соціально-психологічний  клімат істотно впливає на ефективність праці та взаємодії, що дає підстави розглядати його як важливий фактор розвитку між особистісних відносин в колективі.

 

 

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади соціально-психологічного клімату в колективі підприємства

Суть поняття «психологічний клімат»

Проблемі соціально-психологічного клімату в колективі присвячено багато робіт як у вітчизняній  так і зарубіжній психології. Інтерес  до цієї теми, перш за все пов'язаний з результатами Хоторнських досліджень, що виявили наявність тісного зв’язку між продуктивністю праці групи і особливостями її психологічного клімату (А.Л Свинецкий).

У зв’язку з цим з’являється  потреба з’ясувати поняття соціально-психологічного клімату (СПК). Треба відмітити, що до цього часу в психології не має  однакової дефініції, але все  ж таки більшість дослідників  розуміють цей термін схожим.

Соціально-психологічний  клімат колективу - це притаманний певному  колективу стійкий психічний  настрій, який здійснює значний вплив  на взаємини людей, їх ставлення до праці та навколишнього середовища. Психічний настрій, як вважає відомий  соціальний психолог В.Д. Паригін, може бути предметним (спрямованість психіки  на процес діяльності) та емоційним, тональним (переживанням задоволеності діяльністю, її результатами).

Соціально-психологічний  клімат-це результат сумісної діяльності людей, їх міжособистісні відносини. Він  виявляється в таких групових ефектах, як настрій та колективна думка, індивідуальне самопочуття в  колективі. Ці ефекти мають відображення у взаємовідносинах, пов'язаних з  процесом праці та рішеннями загальних  завдань колективу.

Групові ефекти, як соціально-психологічні явища спільної діяльності, вивчаються з моменту виникнення експериментальної  психології (експерименти В. Меде, Ф. Олпорта, В.М. Бехтерева) та проведення прикладних досліджень багатьма зарубіжними та вітчизняними психологами.

Однак поняття "соціально-психологічний  клімат" з'явилось в науковому  словнику нещодавно поряд з такими інтегральними поняттями, що характеризують групові ефекти спільних форм життєдіяльності людей, як "психологічна атмосфера", "психологічний клімат", "морально-психологічний клімат".

Щоб не було плутанини ми розглянемо поняття (СПК) в контексті  з динамікою розвитку групи. Це необхідно, по одній важливій причині. А на сам  перед тому, що в літературі зустрічається  СПК колективу, СПК групи. А в  цьому принципова різниця, тому,що в  вітчизняній психології група розглядається, як спільність людей згуртованих  на основі одного або декількох загальних  ознак, здійснюваної ними діяльності в  тому числі і спілкуванні (Петровський, Шпалинський), тоді як під колективом розуміється група, яка знаходиться  на вищій стадії свого розвитку. Процес входження нової групи  до колективу – називається динамікою  розвитку групи і характеризується тим, що в процесі спільної діяльності створюються умови для інтегративних  процесів.

Спільна діяльність поступово  набуває для членів групи все  більш важливий і усвідомлений характер, і стає основою подальшого розвитку, що спонукає до більш чіткої мотивації  між групових відношень, основаною  не тільки на досвіді спілкування, а  й на результатах спільної діяльності кожного члена групи. По мірі усвідомлення задач та цілей спільної діяльності із амфорної структури викристалізовуються  такі структури, як міжгрупові відносини  з всією гамою емоційних відтінків.(Петровський, Шпалинський). Ці параметри на думку  багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів і характеризують СПК  в групі 

Метафоричність поняття "клімат" може породжувати скептицизм у відношенні його наукової цінності. "Клімат та атмосфера - поняття метеорології та географії, - пише К.К.Платонов, - тому іноді вважають, що з прикметником "психологічний" вони не наукові  терміни, а тільки образні вирази". Але це не так. Одержавши такий  прикметник, вони стають науковими  термінами психології, що виражають  певні явища". (3)

Розглянемо логічний зв'язок предмету соціальної психології зі значенням  понять "психологічний клімат" та "соціально-психологічний клімат".

Слід помітити, що від  того, як розуміють та визначають предмет  соціальної психології, залежить змістовна  характеристика соціально-психологічного клімату. Тут мають місце значні розбіжності, які відобразились, наприклад, в ще недостатньо чіткому розмежування понять "психологічний клімат" та "соціально-психологічний клімат". Трапляється, що об'єм першого поняття  розширюється до об'єму другого. А  інколи перше підмінюється другим.

Б.Д.Паригін підняв питання  про неправомірність їх розділення. "Деякі дослідники, - пише він, - наприклад  К.К.Платонов, розділяють поняття психологічного та соціально-психологічного клімату, для чого, на наш погляд, не має  достатніх підстав" (35), так як, - вважає він, - "будь - який прояв психічної  діяльності людини є в найвищому  ступені соціально-психологічним". (34)

Будь-яке психічне явище  ідеальне, тобто виступає як форма  психічного відображення світу речей  та людей, як функція взаємодії органів  чуття та мозку людини з матеріальними  об'єктами. Воно ідеальне і тому, що належить окремому суб'єкту як образ  сприйнятого ним об'єкту та існує  в такий формі до тих пір, коли людина не виразить його в матеріальній формі. Як тільки це відбувається, результат  відображення включається в життєдіяльність  інших людей, тобто набуває соціального  змісту і разом з тим роль фактора, що зумовлює взаємодію людей. Для  визначення психічного стану членів колективу більш підходить поняття "психологічний клімат".

Змістова характеристика психологічного клімату пов'язана, як правило, з самопочуттям людини в  колективі (настроєм, задоволенням, психологічним  комфортом); коли самопочуття людей  переноситься на їх відношення до праці  та інших членів колективу, на між  особистісні відносини, на загальні відносини. Тоді складається соціально-психологічний  клімат. Саме в такому аспекті розглядають  психологічний клімат Б.Д. Паригін, К.К. Платонов, Г.А. Моченок, та інші.

Отже змістовна характеристика соціально-психологічного клімату  відображає відносини між членами  колективу. В свою чергу, ці відносини  відображаються в свідомості людини та стають джерелом її настрою, самопочуття.

Психічні відносини, що виникають  при взаємодії людини з людиною, мають, по визначенню В.Н. Мясищева, "двосторонній взаємний характер" та виступають як "взаємовідносини" двох суб'єктів. Категорія "взаємовідносини" є  тією категорією, котра найбільш відповідає специфіці предмету соціальної психології як науки про різні форми людських взаємовідносин (23). З цього виходить, що змістовна характеристика визначається станом взаємовідносин його членів.

Отже, через аналогію соціально-психологічних  явищ з кліматом, по-перше, розкривається  значення групових ефектів, як умови  між особистісної взаємодії в  колективі, що визначає зворотній вплив  міжособистісних відносин на спільну  предметно-практичну діяльність людей.

По-друге. За допомогою цієї аналогії соціально-психологічний  клімат характеризується як стан між  особистісних відносин, що передбачує їх здатність мінятися. Динаміка змін соціально-психологічного клімату  зумовлена в першу чергу детермінантами зовнішнього порядку (матеріально-технічними та організаційно-управлінськими умовами  предметно-практичної діяльності людей) і вдруге - відображенням та розумінням міжособистісних відносин як взаємовідносин.

Особливості процесу формування сприятливого психологічного клімату  в організації

Важливою складовою організаційного  клімату є соціально-психологічний  клімат, який відображає якісний бік  міжособистісних стосунків, що проявляється у сукупності внутрішніх умов, які  сприяють або ж перешкоджають  продуктивній спільній діяльності і  всебічному розвитку особистості в  групі.

Управлінська практика свідчить, що якість і продуктивність праці  в колективі у значній мірі залежить не тільки від організації  діяльності, її оснащеності, умов, але й від рівня групового розвитку, стану і міжособистісних стосунків, характеру взаємовідносин, психологічної сумісності, згуртованості членів групи.

Дуже часто саме товариська взаємодопомога, дружелюбність, взаємовиручка, переважання позитивних емоцій, простота відношень є основою досягнення високих результатів.

Отже, надзвичайно важливим є психологічний настрій, який складається  в колективі в процесі роботи і проявляється у тих взаємовідносинах, які встановлюються на основі об'єктивних і суб'єктивних взаємозв'язків між  людьми. За умови безпосередніх контактів  працівників всі зв'язки між ними набувають емоційного забарвлення , яке визначається ціннісними орієнтаціями, моральними нормами,   інтересами членів організації.

Щодо чинників, які впливають  на соціально-психологічний клімат, то виділяють наступні:

- соціально-психологічний  клімат в цілому, основні елементи  якого засвоюються членами колективу  не тільки в процесі виробничої  діяльності, але і в інших сферах;

- умови життєдіяльності,  а саме: територіальне розміщення, специфіка діяльності;

- суспільна думка, психологічне  зараження, наслідування;

- вплив особливостей групової  динаміки.

А психологічна сумлінність  групи є передумовою її згуртованості. Згуртованість слід розглядати із спрацьованістю, яка характеризується узгодженим поєднанням дій членів колективу у часі та просторі. В якості важливого показника  спрацьованості виступає продуктивність праці.

До інших показників згуртованості  відносять:

- рівень взаємної симпатії  в міжособистісних стосунках;

- ступінь привабливості  групи для її членів: чим більша  кількість людей задоволені своїм  перебуванням в групі, тим вища  їх згуртованість;

- мотиваційна сфера згуртованості.

Підсумовуючи вище сказане, можна сказати, що коли в групі  створюється позитивний соціально-психологічний  клімат, то така група в праві  називатися колективом. Адже, колектив – вищий рівень розвитку і функціонування соціальної групи, який визначається єдністю  ідейних, ділових і міжособистісних  стосунків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Оцінка соціально-психологічного клімату колективу готелю «Reikartz River»

2.1. Характеристика готелю  «Reikartz River»

Ринок готельних послуг - це сукупність економічних відносин, які утворюються у процесі  виробництва, реалізації і організації  споживання цих послуг. Вони мають  свою специфіку. Більшість з них  у нематеріальній сфері економіки  існують незалежно одна від одної. Разом же у готельному господарстві ці послуги становлять своєрідні  послуги "гостинності". Сама назва  визначає головну функцію готельного господарства - прийом гостей: як вітчизняних, так і іноземних громадян.