Суть менеджменту та основні напрями його розвитку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2014 в 18:17, курсовая работа

Краткое описание

У цих умовах особливої гостроти набуває необхідність розвитку підприємницької активності, діяльність підприємсгв і організацій, спрямованих на споживача, і кінцевий результат — прибуток.
Управлінська праця – вид суспільної праці, основною задачею якого є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Суть менеджменту та основні напрями його розвитку …..................5
Розділ 2. Функції менеджменту та їх еволюція..................................................15
Розділ 3. Сучасний досвід підготовки управлінських кадрів: японська та американська школа..................................................................................34
Висновки................................................................................................................41
Список використаної літератури.............................

Вложенные файлы: 1 файл

Kursova_robota (1).doc

— 335.50 Кб (Скачать файл)

 


 


 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Суть менеджменту та основні напрями його розвитку …..................5

Розділ 2. Функції менеджменту та їх еволюція..................................................15

Розділ 3. Сучасний досвід підготовки управлінських кадрів: японська та американська школа..................................................................................34

Висновки................................................................................................................41

Список  використаної літератури.........................................................................43

Додатки…....…………………………………………………………………...…46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Тема курсової роботи “Виникнення та розвиток теорії та практики менеджменту” дуже актуальна, бо кінець XX століття характеризується швидким розвитком економіки: збільшенням кількості підприємств, розширенням старих підприємств, у зв’язку з цим загострення конкуренції. Виявилась необхідність персоналу, який спеціалізується на управлінні людьми в організації, контролює і мотивує їх діяльність, а також створює плани, тобто, всі ці умови призвели до активного розвитку науки про управління та появи на організаціях менеджерів.

          У цих  умовах особливої гостроти набуває  необхідність розвитку підприємницької активності, діяльність підприємсгв і організацій, спрямованих на споживача, і кінцевий результат — прибуток.

Управлінська праця – вид суспільної праці, основною задачею якого є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому. По суті це планомірна діяльність робітників адміністративно-управлінського персоналу, напрямлена на організацію, регулювання, мотивацію та контроль за працею співробітників організації [15, с. 163].

Виникали проблеми дієвого і результативного управління. Спочатку йшлося більше про матеріальні та організаційні його аспекти. Оскільки менеджер постійно має справу з людьми, як окремою індивідуальністю, то на сучасному етапі все більше акцентується на соціально-психологічних аспектах управління, що створюють умови для досягнення високих результатів виробничо-господарської діяльності з мінімальними затратами.

Актуальність теми: практичне розв’язання проблем, пов’язаних з необхідністю забезпечення існування підприємства не тільки сьогодні, але й у перспективі, залежить від ступеня освоєння методології і методів управління. Її поява завдячує вирішенню цілій низці нових проблем, що виступають на перший план перед керівниками всіх рівнів, підприємцями та просто діловими людьми.

Отже, менеджмент - це самостійний вид професійної діяльності, направлений на досягнення визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів з обов'язковим застосуванням економічних та соціально-психологічних методів управління.

Менеджмент як самостійний вид професійної діяльності передбачає, що менеджер незалежний від власності організації, в якій він працює (може мати акції, а може працювати по контракту). Менеджмент забезпечує зв'язок та єдність виробничого процесу і об'єднує всіх спеціалістів, які працюють під керівництвом менеджера [4,с.11].

Метою дослідження є вивчення принципів та основних категорій менеджменту як самостійного виду професійної діяльності.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено комплекс взаємопов’язаних завдань, основними з яких є: визначення основних функцій менеджменту, дослідження організації як відкритої системи, виокремлення видів менеджменту та його цілей, а також рівнів менеджменту.

Предметом дослідження в роботі є процес виникнення та розвитку менеджменту як науки та самостійного виду діяльності.

Методом дослідження є аналіз інформації про основні категорії менеджменту.

Інформаційна база дослідження складається з підручників і посібників вітчизняних та зарубіжних вчених з питань управління на підприємстві.

Для написання курсової роботи використовувались інформаційні джерела: підручники з менеджменту персоналу та основ управління, періодичні видання (Науковий вісник НЛТУ України), Інтернет-джерела.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

СУТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЙОГО РОЗВИТКУ

 

З переходом економіки України до ринкових відносин словосполучення "управління організацією" стало широко вживатися як "менеджмент організації". Сьогодні вони часто використовуються як ідентичні. Щоб отримати найбільш повне уявлення про сутність менеджменту, на нього слід подивитися з різних позицій

Тому важливо розрізняти широке і вузьке визначення категорії «менеджмент».У широкому розумінні, яке певною мірою узагальнює різні погляди, менеджмент — це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних менеджерів для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту і мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні, яке у нашому випадку переслідує конкретну мету — вивчення дисципліни «Менеджмент», цю категорію можна визначити як процес планування, організації, мотивації й контролю організаційних ресурсів (див. рис.1.4.) для результативного та ефективного досягнення цілей організації [6, с. 8].

Менеджмент - це самостійний вид професійної діяльності, направлений на досягнення визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів з обов'язковим застосуванням економічних методів управління.

Але термін "менеджмент" не є в повній мірі є аналогом терміну "управління". Термін "управління" значно ширший і застосовується до різних видів людської діяльності (наприклад, управління автомобілем), сфер діяльності (управління живою і неживою природою, управління державою), органів управління (підрозділів управління в різних формах власності, підприємствах та їх об'єднаннях) [6, с. 15].

Термін "менеджмент" застосовується лише до управління соціально-економічними процесами на рівні організації (підприємства, фірми), діючої в ринкових умовах.

Менеджмент як самостійний вид професійної діяльності передбачає, що менеджер незалежний від власності організації, в якій він працює (може мати акції, а може працювати по контракту). Менеджмент забезпечує зв'язок та єдність виробничого процесу і об'єднує всіх спеціалістів, які працюють під керівництвом менеджера [7, с. 22].

Зміст господарської діяльності включає: впровадження результатів науково-дослідних робіт; забезпечення виробництва усіма необхідними ресурсами для виконання технологічного процесу; розробки нових технологій та їх удосконалення; забезпечення необхідного рівня якості продукції; проведення комерційних операцій, товаропросування та здійснення всіх видів розрахунків, технічне обслуговування; матеріально-технічне та фінансове забезпечення; підбір персоналу [11, с. 163].

Визначення організації як групи людей(див. рис.1.1.), діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей, дозволяє поширити це поняття на дуже широке коло різноманітних об'єктів. Проте, незважаючи на розмаїття конкретних організацій, всі вони як об'єкти управління мають такі спільні риси: здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці(див. рис. 1.5.), мають структуру, можуть існувати тільки у взаємодії із зовнішнім середовищем(див. рис. 1.2. та рис. 1.3.). Саме це у підсумку й зумовлює необхідність управління будь-якою організацією [11, с. 87].

 

 

 

Рис.1.1. Риси організації як відкритої системи

Рис.1.2 Зовнішнє середовища та його види

 

 

Рис.1.3. Схема організації як відкритої системи

 

 

 

Рис.1.4. Загальні функції менеджменту та їх взаємозв’язок

 

Рис.1.5. Горизонтальний та вертикальний розподіл праці в менеджменті

Цілі, завдання та види менеджменту.

Головним в менеджменті є визначення цілей діяльності організації на найближчу та віддалену перспективу. Управління шляхом постановки цілей здійснюється з урахуванням оцінки можливостей конкретної організації та забезпеченості її ресурсами. Розрізняють цілі загальні та специфічні. Загальні цілі відображують концепцією розвитку організації в цілому, а специфічні розробляються в рамках загальних цілей по основним видам діяльності. Раціональне використання матеріальних і трудових ресурсів передбачає досягнення цілей при мінімумі витрат і максимумі ефективності за рахунок кваліфікованих управлінських рішень, коли команда спеціалістів цілеспрямовано діє в напрямку досягнення загальних цілей на основі відповідної мотивації [17, с. 24].

Ціль менеджменту полягає у забезпеченні прибуткової діяльності підприємства шляхом раціональної організації технологічного процесу, включаючи управління виробництвом і розвитком техніко-технологічної бази, а також ефективним використанням кадрів при одночасному підвищенні їх кваліфікації і творчої активності.

Ціль підприємства - це конкретний стан окремих характеристик, досягнення яких є бажаним і на що направлена його діяльність, а також процес управління.

Цілі за ступенем важливості розділяють на стратегічні і тактичні. Стратегічні цілі орієнтуються на вирішення перспективних масштабних проблем, які якісно змінюють життя та обличчя підприємства (вихід на міжнародні ринки, повне оновлення виробничої бази, зміна товарної продукції тощо). Тактичні цілі - це проміжні по відношенню до стратегічних, відображають окремі етапи їх досягнення (наприклад проведення капітального ремонту) [11, с. 36].

Цілі розділяють по часу довгострокові (більше 5 років) середньострокові (1-5 років) і короткострокові (до 1 року). Для короткострокових цілей характерний високий рівень деталізації і конкретизації дій.

По змісту цілі підрозділяють на технологічні, економічні, виробничі, адміністративні, маркетингові, науково-технічні, соціальні.Технологічні цілі можуть включати впровадження інноваційних технологій, удосконалення систем землеробства і тваринництва, комп'ютеризацію, будівництво нових виробничих приміщень за прогресивними технологіями тощо.

Економічні цілі включають укріплення фінансової стійкості підприємств, ріст прибутковості, ринкову вартість акціонерного капіталу [15, с. 37].

Виробничі цілі передбачають виробництво різних видів продукції та послуг, підвищення їх якості, збільшення ефективності виробництва, зниження собівартості продукції.

Адміністративні цілі ставлять на меті досягнення високої керованості підприємством, надійної взаємодії між співробітниками, високої дисципліни, злагодженості в роботі.

Маркетингові цілі пов'язані із захопленням тих чи інших ринків збуту, залученням нових покупців, клієнтів, досягненням лідерства в цінах або витратах виробництва та інші [11, с. 37].

Науково-технічні цілі передбачають створення нових товарів і продукції, впровадження у виробництво нових інноваційних технологій, які забезпечують виробництво продукції світових стандартів [11, с. 38].

Соціальні цілі орієнтовані на створення сприятливих умов праці, життя і відпочинку працівників, підвищення їх освітнього і кваліфікаційного рівня (ліквідація важкої та ручної праці, відносини соціального партнерства, якісне медичне обслуговування тощо) [11, с. 38].

По рівню, до якого вони відносяться, цілі діляться на загальні і специфічні. Загальні цілі відображають концепції розвитку підприємства в цілому і по найважливішим комплексним напрямкам діяльності (генеральна ціль і чотири-шість загальноорганізаційних цілей, які розкривають і конкретизують її зміст).

Специфічні цілі розробляються в кожному підрозділі і визначають основні напрямки їх діяльності по реалізації загальних цілей.

До основних задач менеджменту відносяться:

  1. забезпечення механізації та автоматизації виробництва і підбір висококваліфікованих працівників;
  2. стимулювання співпрацівників шляхом створення кращих умов праці і встановлення високої заробітної плати;
  3. постійний пошук і освоєння нових ринків;
  4. визначення конкретних цілей розвитку організації;
  5. виявлення пріоритетних цілей і послідовність їх досягнення;
  6. розробка системи заходів для вирішення існуючих проблем;
  7. визначення необхідних ресурсів і джерел їх забезпечення;
  8. розробка стратегії розвитку організації - господарських задач і шляхів їх вирішення;
  9. контроль за виконанням поставлених задач.

Предмет і методи в менеджменті.

Менеджмент - це самостійна наука, яка має методичні основи, свій предмет і метод.Менеджменту притаманні категорії і наукові поняття, які відображують сутність тільки управлінської праці [9, с. 12]. До них відносяться:

-об'єкт управління - люди, техніка  і технології, організація та  інші;

Информация о работе Суть менеджменту та основні напрями його розвитку