Управління конкурентоспроможністю продукції

На рівні формування стратегічного  управління конкурентоспроможності продукції  проводиться контроль на відповідність  запланованим заходам, в тому числі  проведення переговорів щодо здійснення діяльності як з постачальниками, так  і з покупцями на довготривалих  умовах.

Оперативне управління конкурентоспроможністю продукції складається з чотирьох рівноцінних складових управління:

• управління якістю;
• управління асортиментом;
• управління собівартістю та ціною;
• управління збутом.

Проте, не зважаючи на рівноцінність  складових управління, управління якістю є, як відзначає переважна більшість авторів, найголовнішим чинником конкурентоспроможності продукції. Деякі автори навіть пропонують розглядати якість у поєднанні із поняттям конкурентоспроможність як такі, що є рівнозначними. [16, с. 50]

Для вирішення задач управління конкурентоспроможністю продукції  пропонуються наступні наукові підходи: системний, процесний, ситуаційний, комплексний та маркетинговий, принцип дії яких наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

НАУКОВІ ПІДХОДИ  ДО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ [17, с. 28]

Найменування підходу	Принцип дії
Системний підхід	Підхід дає можливість врахувати всі необхідні взаємозв'язки і взаємодії в системі управляння, дозволяє всебічно враховувати фактори  зовнішнього середовища і спрямовувати механізми управління на досягнення цілей.
Комплексний підхід	Забезпечує врахування технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних і інших аспектів управління і їх взаємозв'язків.
Процесний підхід	Розглядає систему через  взаємопов'язані функції управління, що діють в ній послідовно та безперервно.
Ситуаційний підхід	Потребує визначення основних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, які впливають в конкретній ситуації та відповідно до цього застосування різних методів управління, які найбільшим чином в цих умовах будуть сприяти досягненню цілей організації.
Маркетинговий підхід	Вибір стратегії управління здійснюється на основі аналізу існуючих та прогнозування майбутніх потреб споживачів, життєвих циклів конкурентоспроможності продукції.

Всі ці підходи, зазвичай, використовуються підприємствами в комплексі, адже вони взаємодоповнюють один одного і на базі зазначених підходів формується система управління конкурентоспроможністю продукції.

Система управління конкурентоспроможністю продукції являє собою сукупність управлінських органів, об’єктів управління та різноманітних заходів, що сформовані під впливом можливостей підприємств-виробників, потреб споживачів і сили конкурентів та націлені на забезпечення міцних конкурентних позицій підприємства, збереження існуючих і нарощування нових конкурентних переваг продукції.

Об'єктом системи управління конкурентоспроможністю продукції є сама конкурентоспроможність товару та такий її рівень, необхідний і достатній для забезпечення конкурентних переваг даної продукції перед аналогами і задоволення потреб споживачів. Суб’єктами управління конкурентоспроможністю продукції підприємства виступають представники системи менеджменту підприємства, що виконують загальні та специфічні функції в системі управління конкурентоспроможністю продукції.

Система управління конкурентоспроможністю - це взаємодія підсистеми забезпечення та підтримки конкурентоспроможності, яка забезпечує продукції підприємства конкурентні переваги на різних сегментах  ринку. Міцні конкурентні переваги продукції можна забезпечити завдяки раціональній якості продукції та її додатковим конкурентним перевагам. [21, с. 182]

Система управління конкурентоспроможністю продукції на підприємстві, будучи цілісною системою з усіма складовими елементами та взаємозв’язками між  ними, сама по собі функціонує як певна  обмежена частина, одна із підсистем  загальної системи управління підприємством  і відіграє в ній одне з центральних  місць. Кінцевою метою роботи підприємства є випуск продукції, яка б відповідала вимогам цільового ринку. Саме такий результат покликана забезпечити система управління конкурентоспроможністю продукції. Крім того, збереження і підвищення конкурентоспроможності продукції є основою стабільного функціонування і розвитку підприємства в цілому та забезпечення його конкурентоспроможності, що є основною метою функціонування загальної системи управління підприємством.

Підсистема управління конкурентоспроможністю продукції, безумовно, не може існувати відокремлено, без взаємозв’язку  з іншими підсистемами в рамках менеджменту  підприємства. Яскравим прикладом такого взаємозв’язку є зв’язок системи  управління конкурентоспроможністю продукції  із системою управління виробництвом, адже конкурентоспроможність продукції  знаходиться в прямій залежності від усіх елементів процесу виробництва, від якості роботи на всіх його стадіях, від ефективності використання усіх видів ресурсів та інших факторів. Тому досягнення високого рівня конкурентоспроможності продукції вимагає удосконалення системи управління виробництвом в цілому. Остання, в свою чергу, отримує інформацію про недоліки своєї роботи та резерви її покращення виходячи з досліджень, проведених системою управління конкурентоспроможністю продукції.

Система управління маркетингом  та збутом, наприклад, взаємодіє із системою управління конкурентоспроможністю продукції, забезпечуючи її необхідною інформацією про конкурентні  переваги товарів-аналогів, представлених  на даному ринку, про вимоги і пріоритети споживачів, а також про їх відношення до продукції даного підприємства тощо, надаючи тим самим базу для  оцінки конкурентоспроможності продукції.

Система управління конкурентоспроможністю продукції повинна приводити  у відповідність можливості виробника і запити споживача з урахуванням сили конкурентів, базуючись на чисельному визначенні комплексного показника конкурентоспроможності продукції, що аналізується, та продукції конкурентів, що є її аналогом. [21, с. 177]

Схема функціонування системи  управління конкурентоспроможності продукції на основі системного підходу представлена на рис. 2.3.

Оцінка рівня конкурентоспроможності продукції конкурентів

Оцінка рівня конкурентоспроможності продукції

Продукція підприємства

Підсистема підтримки (забезпечення) конкурентоспроможності

Визначення можливостей підприємства з урахуванням потреб споживача

 

Система управління конкурентоспроможністю продукції

Розробка конкурентної стратегії

 

 

Рис. 2.3. Схема функціонування системи управління конкурентоспроможністю продукції [18, с. 89]

Система забезпечення високої  конкурентоспроможності має охоплювати наступні напрями [31]:

1) заходи на підвищення  технічного рівня і якості  продукції, передбачають:

• перебудову системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, підвищення культури виробництва, поліпшення умов праці.

• зміцнення бази та покращення організації НДДКР;

• прискорену реалізацію структурних  зрушень та інвестиційної політики відповідно до пріоритетів НТП і  соціального розвитку;

• підвищення на цій основі ефективності капіталовкладень;

• організацію ефективної діяльності груп якості та цільового  навчання керівного і робочого персоналу, створення соціальних умов якості праці, перебудову завдань і функцій  управління якістю продукції;

• стандартизацію;

2) заходи, спрямовані на  зниження ресурсоємності продукції,  витрат виробництва; 

3) заходи щодо вдосконалення  сервісного обслуговування, реклами,  вивчення ринку збуту. На реалізацію  цих заходів необхідно направити  економічні та організаційні  важелі управління.

Слід зауважити, що функціонування системи управління конкурентоспроможністю продукції повинно відбуватися  у взаємодії з загальною системою управління підприємством, так як міжнародні стандарти ISO не використовують поняття  «управління конкурентоспроможністю», а тільки «управління якістю». Саме тому система управління конкурентоспроможністю повинна доповняти систему управління якістю, а саме розробкою конкурентної стратегії, аналізом конкурентів, можливостями фірми, що в сукупності дає можливість спланувати діяльність та забезпечити  конкурентоспроможність. [18, с. 90]

Система управління конкурентоспроможністю ні в якому випадку не повинна  ліквідувати діючу на підприємствах систему управління якістю, вона повинна доповнити її і зайняти ту нішу, що на більшості підприємств залишається вільною - це оцінка діяльності конкурентів, а також розробка на цій основі визначеної конкурентної стратегії. Така система повинна враховувати фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, створювати комплекс заходів, спрямованих не тільки на забезпечення конкурентоспроможності продукції, що випускається, але і на її підтримку на тривалому проміжку часу. [21, с. 179]

Таким чином, управління забезпеченням  і підтримкою конкурентоспроможності продукції буде полягати в створенні  цілісної системи взаємного функціонування різних її елементів, що ілюструється в додатку Г.

У запропонованій схемі окремо виділені контрольні операції, пов'язані з протіканням виробничого процесу і процесу загального контролю над виконанням обраної стратегії, що дозволить застосувати статистичні методи контролю якості продукції. [21, с. 180]

Таким чином, в другому  розділі курсової роботи було досліджено сутність поняття управління конкурентоспроможністю продукції та основні підходи до його визначення. Було визначено місце управління конкурентоспроможністю продукції у загальній системі управління підприємством, виділено основні суб’єкти, об’єкти, елементи, а також принципи, на основі яких базується дана категорія. З’ясовано, що являє собою управління конкурентоспроможністю на стратегічному та оперативному рівнях. Розглянуто наукові підходи управління конкурентоспроможністю продукції, зокрема системний, процесний, ситуаційний, комплексний та маркетинговий, а також систему управління конкурентоспроможністю продукції та особливості її функціонування.

Можна зробити висновок, що управління конкурентоспроможністю продукції займає одне з найголовніших  місць в загальній системі  управління підприємством. Тому створення  ефективної системи управління продукцією є основою підтримки і примноження конкурентних переваг як самої продукції, так і підприємства в цілому.

В наступному розділі буде досліджено особливості управління конкурентоспроможністю продукції на різних підприємствах.  

РОЗДІЛ 3. Дослідження специфічних особливостей управління конкурентоспроможністю продукції

Управління конкурентоспроможністю продукції разом із спільними  підходами також має деякі особливості, що визначаються певними характеристиками самої продукції та етапів життєвого циклу для такої продукції, а саме: проектування, виробництво та експлуатація. До етапу експлуатації продукції необхідно включати поширення продукції на ринку та її обслуговування.

Особливості продукції та особливості етапів її життєвого  циклу виступають складовими, через які здійснюється управління конкурентоспроможністю продукції додатково до загальних підходів управління конкурентоспроможністю продукції, що дозволяє підвищити ефективність управління та конкурентоспроможність продукції. [21, с. 181]

Особливості управління

конкурентоспроможністю  продукції

Особливості продукції

Функціональні особливості  продукції

Особливості життєвого циклу  продукції

З огляду на зазначену вище інформацію, пропонується наступна схема  формування особливостей управління конкурентоспроможністю продукції, відображена на рис. 3.1.

Рис 3.1. Схема формування особливостей управління конкурентоспроможністю продукції¹

Проведені аналітичні дослідження  особливостей продукції та етапів її життєвого циклу дозволили визнати  критичними фактори, які дозволяють через їх особливості реалізувати специфічне управління конкурентоспроможністю продукції, а саме [21, с.182]:

• функціональність продукції;
• технологічність продукції;
• галузь господарства;
• розмір підприємства;
• технологічність виробництва продукції;
• торгова марка продукції;
• сервісне обслуговування;
• державне регулювання.