Франчайзинг в системі міжнародного трансферу технологій

Дипломна робота: Франчайзинг в системі міжнародного трансферу технологій.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку франчайзингу в системі міжнародного трансферу технологій.

1.1Сутність та види франчайзингу .

1.2 Франчайзингові угоди,  як складові міжнародного комерційного  руху технологій.

Розділ 2. Аналіз фактичного розвитку франчайзингових відносин в Україні.

2.1 Фактичний стан розвитку  франчайзингу в сучасній системі  міжнародного руху технологій.

2.2 Міжнародний досвід розвитку франчайзингу в Україні

2.3 Ефективність франчайзингових  угод в системі міжнародного  трансферу технологій.

Розділ 3.Проблеми та перспективи розвитку франчайзингу в Україні.

3.1 Правове забезпечення  міжнародного трансферу технологій.

3.2 Економічне забезпечення міжнародного трансферу технологій.

3.3 Мотиваційні аспекти забезпечення розвитку міжнародного трансферу технологій.

Висновок

Список використаних джерел

 

 

Вступ

Франчайзінг -це об'єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об'єктивних потреб економічного розвитку.

Франчайзінг можна розуміти як пільгове підприємництво, як форму  тривалого ділового співробітництва, у процесі якого велика компанія надає індивідуальному підприємцю чи групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами чи надання послуг під торговою маркою даної компанії на обмеженій  території, на термін і умовах, визначених договором.

Для компаній франчайзінг  - це спосіб поширення бізнесу.

Для підприємців франчайзінг - це один зі способів стати власником бізнесу.

На зростаючих ринках, такий  як франчайзінг є самим швидким  способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести  прибутковий бізнес.

В період входження України  в ринкові відносини об'єкти інтелектуальної  власності стають предметом купівлі-продажу, а точніше виникає комплекс пов'язаних з цим майнових прав що охороняються Законом. Договірна передача прав інтелектуальної  власності є ефективним засобом  впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види договірних відносин - ліцензійний  договір, договір франчайзингу, договір  концесії та подібні до них.

З усіх видив договірних відносин, заснованих на передачі комплексу  виключних прав на об'єкти інтелектуальної  власності, вважаємо за необхідне відокремити  договір франчайзингу як найбільш перспективний  та ефективний засіб ведення бізнесу.

Для нашої економіки франчайзинг  сьогодні є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах  він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства  в різних послугах.

Привабливість франчайзингу в наявності незаперечних переваг  для обох учасників франчайзінгових  відносин. Для малих підприємств  і індивідуальних підприємців він  надає в розпорядження стабільний дохідний бізнес, для відомих фірм і компаній - можливість розширити  й усталити свої позиції на ринку. Саме цим можна пояснити настільки  широке поширення франчайзингу як у  Європі, так і в Америці.

В даний час розвиток Українського підприємництва, у першу чергу  малого, ускладнений підвищеними  комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів жадає від підприємця широких знань в області керування, маркетингу, реклами й вміння враховувати  особливості проекту. Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства  в кожнім конкретному випадку  вимагають великих витрат часу і  коштів.

Організація підприємства на умовах франшизи значно знижує підприємницькій  ризик, тому що в цьому випадку  відбувається використання уже відпрацьованого  бізнесу, що довів свою ефективність. Таким чином, розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм підтримки підприємництва, одним з можливих рішень важливої державної задачі.

Останні десятиліття в  країнах із сучасною ринковою економікою значного поширення на національних рівнях та у міжнародних еко-номічних і правових відносинах набув продаж товарів, послуг і технології на умовах франчайзингу. Тобто франчайзинг - це специфічний метод розповсюдження товарів і послуг, що розвивався від простого права на даруван-ня, використання, привілею до сучасної розви-неної  франчайзингової концепції ведення  бізнесу.

У сучасному вигляді франчайзинг  виник саме у США - країні з найбільш розвинутою економікою, в якій ринкові  відносини існували і розвивалися  у чистому вигляді, з мінімальни-ми обмеженнями і мінімальним втручанням у них держави. Основою створення  франчайзингу стали процеси ускладнення  й удосконалення форм і методів  збуту внаслідок загострення  конкуренції, насамперед -- у сфері  збуту то-варів і послуг. Спочатку найбільше поширення франчайзинг, як особливий метод збуту то-варів, отримав у трьох галузях промисловості  США: автомобілебудуванні, виробництві  про-холодних напоїв і аптечному  бізнесі. Пізніше -- у ресторанах їжі  швидкого приготування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку франчайзингу в системі міжнародного трансферу технологій.

1. Сутність та види франчайзингу .

Сутність франчайзингу. Традиційно добробут будь-якої держави оцінюється трьома складовими: наявністю капіталів, залучених до підприємницького обігу, природними ресурсами, кваліфікованістю трудових ресурсів та станом трудової етики. Останнім часом до цих складових  додався ще й інтелектуальний  потенціал, відображений в об'єктах  інтелектуальної власності, який може бути залучений до ринкових відносин.

В період входження України  в ринкові відносини об'єкти інтелектуальної  власності стають предметом купівлі-продажу  та основою договірних відносин. На цій основі виникли нові види договірних відносин - ліцензійний договір, договір  франчайзингу, договір концесії та подібні до них.

З усіх видів договірних відносин необхідно виокремити договір  франчайзингу як найбільш перспективний  та ефективний засіб ведення бізнесу.

Для нашої економіки франчайзинг  нині є відносно новим явищем, у  той час як у розвинених країнах  він століттями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства  в різних послугах. Слід взяти до уваги вагомі здобутки нашої держави, і перш за все те, що Україна зробила  чималі успіхи у зближенні із світовим товариством: отримала статус країни з  ринковою економікою, і нарешті здобула  членство у Світовій організації  торгівлі. Як наслідок таких вагомих  інтеграційних змін в Україні, як в державі зі значними євроінтеграційними сподіваннями, почали використовуватись  новітні методи ведення підприємницької  діяльності, що уже давно зарекомендували  себе у країнах Європейського  Союзу. Саме до таких методів відноситься  і франчайзинг, який уже понад  десятиліття намагається завоювати собі гідне місце поміж методів здійснення підприємницької діяльності в Україні. Природно, що оскільки такий спосіб ведення підприємництва виник за кордоном, то і першими франчайзерами на території України стали закордонні компанії із всесвітньо відомими іменами, а саме - McDonald's, Pepsi Co, Coca Cola, Kodak, Baskin & Robbins, Benetton та інші. Озираючись на позитивний результат, в Україні починають з'являтися вітчизняні франчайзери, серед яких - фірма ТМ "Михайло Воронін", туристичні фірми "САМ" та "Галопом по Європах", "Піцца Челентано", "Мак Смак", "Млинець", "Картопляна Хата", "Джинси Супер-ціна" та інші.

Велика кількість науковців, юристів, економістів опікується дослідженням поняття франчайзингу. Поміж них  є як українські: 3. Опейда, Г. Андрощук, B. Денисюк, А. Цірат, І. Килимник, Я. Сидоров  так і російські: І. Рикова, Н. Месяшна, C. Сосна, Є. Васильєва, а також і  європейські вчені: Д. Прат. Д. Стенворт, Б. Сміт, Я. Мюррей, Ж. Адамс, Ж. Дельтей, Д. Хайфілд, М. Мендельсон, Д. Балді, Р. Гамельтон, Л. Мейтланд, Ф. Бессі. Проте єдиного  й чіткого визначення франчайзингу та усіх без винятку його компонентів  досі немає.

Американський дослідник  франчайзингу Дж. Хедфілд справедливо  зазначає, що саме розуміння франчайзингу різними дослідниками франчайзингу багато в чому залежить від того, з якої позиції їх автор оцінює франчайзинг - з позиції франчайзера  чи франчайзі .

Єдність поглядів існує лише на походження самого терміна "франчайзинг": англ. "franchising" означає право, привілеї; французькою мовою "franchise" - пільга, привілеї. Досить часто зустрічається  термін "franchises", тобто "місце, де дозволено торгівлю".

Перші спогади, щодо визначення поняття франчайзингу можна знайти в Оксфордському словнику англійської  мови 1933 року. Саме в ньому стверджувалося, що "franchising"- це надані єпископам королівською короною в 1559 році прав і свобод.

У великому "Англо-російському  словнику" за редакцією І. Р. Гальперіна франчайзинг означає привілеї або  пільги, надані урядом чи монархом.

Сторона, що надає за договором  франчайзингу комплекс виключних прав (франчизу), на англійський лад зветься  франчайзер (franchisor), а сторона, що отримує  франчизу, - франчайзі (franchisee). По-французьки сторони іменуються відповідно franchuseur (франшізер) і franchise (франчізе).

Але, аби бути об'єктивним і з'ясувати достовірно поняття  франчайзингу, необхідно проаналізувати франчайзинг та його компоненти з  усіх можливих сторін. Усі наявні тлумачення франчайзингових відносин у країнах  Європейського Союзу та в Україні  можна поділити на три основні  групи:

1) визначення науковців  та практиків франчайзингу;

2) визначення, що надані  із законодавчої точки зору;

3) визначення франчайзингових  асоціацій.

До першої групи можна  зарахувати надзвичайно велику кількість  тлумачень франчайзингу, що даються  науковцями та практиками у сфері  франчайзингу.

Ян Мюррей, англійський  дослідник франчайзингу, визначає франчайзинг  як "певну величину, комплекс прав та обов'язків, - пакет, який франчайзер продає власнику франчизи".

Французькі дослідники Ph. Laurent, G. Basset визначають франчайзинг  як "вертикальну асоційовану торгово-посередницьку  структуру. Під вертикальністю вони розуміють те, що одна із технічних  ланок франчайзера, котрий очолює всю структуру від виробництва до збуту продукції, надається франчайзером франчайзі. Саме в такому розумінні франчайзинг розглядається не як монополізм, а, швидше, як розподіл праці між франчайзером та франчайзі.

Девід Зельц визначає франчайзинг "як договір, згідно з яким виробник чи одноосібний власник товарів  чи послуг, захищених товарним знаком, надає виключні права на поширення  на даній території своєї продукції  незалежним роздрібним продавцям в  обмін на одержання від них  роялті і збереження технології виробничих операцій".

Отже, підсумовуючи дану групу  визначень стосовно цього поняття, можна сказати, що франчайзинг - це форма  договірних відносин, які оформлені  франчайзинговим договором та який виходить за межі простого ліцензування і включає тимчасову передачу права на користування об'єктом інтелектуальної  власності, та який одночасно виступає об'єктом франчайзингового договору.

Законодавчі визначення франчайзингу э такими:

Відповідно до п. 3. ч. (б) ст. 1. Регламенту Комісії (ЄС) від 30 листопада 1988 р. № 4087/88 "Про застосування статті 85 (3) Римського договору до категорії  франчайзингових договорів" договір  франчайзингу - це договір, за яким одне підприємство, франчайзер, в обмін  на пряму чи опосередковану фінансову  винагороду надає іншому підприємству, франчайзі, право використовувати  франчизу для просування на ринку  певних товарів і/або послуг. Франчиза в такому розумінні виступає як "пакет  прав промислової та інтелектуальної  власності, які стосуються торговельних марок, торговельних найменувань, торговельних символів, корисних моделей, зразків, авторських прав, ноу-хау або патентів, що підлягають використанню під час перепродажу  товарів або надання послуг кінцевим споживачам. Саме це поняття договору франчайзингу було першим і офіційним визначенням на теренах Європейського Союзу і забезпечило єдине тлумачення франчайзингу.

У проекті Закону України "Про франчайзинг" від 08.11.2001 р. № 8241 поняття франчайзинг визначається як підприємницька діяльність, за якою на договірній основі одна сторона (право  володілець) зобов'язується передати іншій  стороні (користувачеві) за винагороду на визначений строк або без такого комплекс виключних прав на використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, послуг, технологічного процесу і (або) спеціалізованого обладнання, ноу-хау, комерційної інформації, що охороняється законом, а також інших  передбачених договором об'єктів  виключних прав. Особливої уваги  заслуговують тлумачення франчайзингових  відносин численними франчайзинговими асоціаціями.

Британська асоціація  франчайзингу визначає франчайзинг  як "ліцензію, що надається однією особою (франчизодавцем) іншій особі (франчизоодержувачу), яка: дозволяє або  вимагає від франчизоодержувача впродовж строку дії договору здійснювати  передбачений вид підприємницької  діяльності під найменуванням, що належить або асоціюється з франчизодавцем; дає право франчизодавцю впродовж строку дії договору здійснювати поточний контроль за діяльністю франчизоодержувача; зобов'язує франчизодавця надавати франчизоодержувачу допомогу в здійсненні цієї підприємницької діяльності (щодо організації ведення бізнесу франчизоодержувача, навчання його персоналу, управління тощо); зобов'язує франчизоодержувача впродовж строку дії договору виплачувати франчизодавцю періодичні грошові відрахування за надане право користування франчизою або за товари чи послуги, надані франчизодавцем франчизоодержувачеві; не є угодою між основною компанією та її дочірнім підприємством або між дочірніми підприємствами цієї основної компанії або між фізичною особою і компанією, що ним контролюється".