Ігрова діяльність як фактор психічного розвитку дітей дошкільного віку

       Діти ростуть серед дорослих, а дорослим колись грати, та вони й не вміють цього робити і не вважають важливим. Якщо вони і займаються дітьми, то вони їх вчать. В результаті гра йде з життя дошкільників, а разом з нею йде і саме дитинство. Зміни в ігровій діяльності, що відбулися за останні десятиліття, полягають не тільки в нових екзотичних сюжетах, але й у зниженні рівня розвитку рольової гри. У переважної більшості дошкільнят вона не досягає своєї розвинутої форми і залишається на найнижчому, примітивному рівні. Але ж гра може сприяти розвитку особистості і бути провідною діяльністю лише в тому випадку, якщо вона досягає свого повноцінного розвитку. Примітивна гра дітей чотирьох-шести років, коли вони просто варять суп, возять машинки або одягають ляльок, не ототожнюючи з роллю і «не оживляючи» своїх ляльок, не робить істотного впливу на розвиток особистості дошкільника. Тільки у дітей, які вміють «добре» грати, ця діяльність є каталізатором особистісного розвитку, сприяє становленню самосвідомості, стійких мотивів, ініціативності та відповідальності, творчої уяви, волі і довільності.

      Згортання гри в дошкільному віці дуже сумно відбивається на загальному психічному та особистісному розвитку дітей. Як відомо, саме в грі найбільш інтенсивно розвиваються мислення, емоції, спілкування, уява, свідомість дитини. Досягши віку 7-8 років, діти вже не хочуть грати, вони хочуть вчитися. Проте батьки і вчителі все частіше помічають, що сьогоднішні молодші школярі, а іноді й підлітки захоплено грають у дитячі ігри. Практично всі першокласники приносять до школи іграшки, з жадібністю грають на змінах або під партою під час уроків; замість приготування домашнього завдання потайки від батьків продовжують грати на лялечки й машинки. Чому? Гру «витіснили» з дошкільного дитинства, з її законного місця. В помсту вона перемістилася на щаблі більшого віку, який передбачає інші, більш дорослі інтереси: дитина, що не награлася не може вчасно подорослішати, і його дошкільний вік, тобто вік гри, розтягується на наступні роки. 
      Так у чому ж полягає головне завдання батьків? У тому, відповідають психологи, щоб створювати малюкові умови для гри, стимулювати розвиток дитячої ігрової діяльності. І це не так просто, як здається. Щоб дитина гралася, батькові потрібні психологічні знання та педагогічні вміння [16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

     Для досягнення мети дослідження, а саме - з’ясувати роль музично-дидактичної гри у розвитку дошкільників, ми:

1. Вияснили, що таке гра та її значення у психічному розвитку дошкільників.
2. Дослідили особливості ігрової діяльності на різних етапах розвитку дошкільника.
3. Проаналізували значення іграшки для організації ігрової діяльності дошкільника.
4. З’ясували особливості організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.
5. Дослідили використання музично-дидактичних ігор та посібників.

  У ході дослідження ми проаналізували деяку літературу та з’ясували:

•    гра є провідний вид діяльності в дошкільному віці, вона надає значний вплив на розвиток дитини. В ігровій діяльності найбільш інтенсивно формуються психічні якості й особистісні особливості дитини. У грі складаються інші види діяльності, які потім мають самостійне значення. Гра впливає на всі сторони психічного розвитку, це неодноразово підкреслювали як педагоги так і психологи;
• дошкільне дитинство ділиться на три етапи: молодший дошкільний вік ( 3-4 роки), середній дошкільний вік ( 4-5 ), і старший дошкільний вік ( 5-6 );
• провідне місце у дитячій грі відводиться іграшкам. Вони насамперед мають бути безпечними, цікавими, привабливими, яскравими, але простими. І не тільки привертати увагу дитини, а й пробуджувати, активізувати її мислення. Розмаїття іграшок вимагає від дорослих, педагогів та батьків, виваженого підходу до їх підбору;
• іграшки розрізняють за:    - ступенем готовності (готові, збірно-розбірні, напівфабрикати, матеріали для виготовлення іграшок-саморобок); -матеріалом (іграшки з деревини, тканини та хутра, паперу, гуми,  пластмаси, металу та інших матеріалів); - розміром (дрібні (до 10см), середні (співрозмірні руці дитина); -   великогабаритні (від 35 см); - за художньо-образним рішенням (умовні, прототипові, реалістичні).
• в кожному з дитячих навчальних закладів відбувається активна організація ігрової діяльності. В кожному закладі є свої особливості організації, але відносно можемо відмітити, що структура та логічна послідовність однакова;
• передусім, протягом дня діти мають можливість гратися чотири рази: до сніданку (5-40 хв), між сніданком та заняттями (5-7 хв), на відкритому повітрі (1 год.-1 год. 30 хв), після денного сну (20-40 хв);
• використання музично-дидактичних ігор та посібників на заняттях дає можливість провести його більш змістовно. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на заняттях як окремий вид діяльності. Такі ігри мають повчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності. Дидактичні ігри на музичних заняттях ми починаємо проводити з першої молодшої групи.

       Досвід показав, що роль музично-дидактичної  гри має велике значення для  психічного і особистісного розвитку дітей. Основне призначення музично-дидактичних ігор – формування у дітей музичних здібностей, в доступній ігровій формі допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків за висотою, розвивати у них відчуття ритму, тембровий та динамічний слух, пробуджувати до самостійної діяльності з використанням знань, отриманих на музичних заняттях. Педагогічна цінність музично-дидактичних ігор в тому, що вони відкривають перед дитиною шлях використання отриманих знань в життєвій практиці. Та є актуальною у наш час, тому що якщо звернути на дослідження, які показані в додатках і в аналізі літератури, ми бачимо, що і зараз сучасні науковці цікавляться проблемою ігрової діяльності як фактору психічного розвитку дітей дошкільного віку. Також, у додатках представлені музично-дидактичні ігри та посібники, які мають більш вдосконалений, оновлений вид, що підкреслює актуальність питання.

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1.  Бондаренко А.К. Дидактичні ігри в дитячому садку., М., Просвіт, 1991.
2. Ветлугіна Н.А. Розвиток музичних здібностей дошкільників в процесі музичних ігор-М., Просвіт,1988
3. Виготський Л.С. Гра та її роль в психічному розвитку дитини// Питання психології:-1966.-№6.
4. Гаврилом О. "Формування соціальної поведінки в дітей з важкими інтелектуальними вадами”. Дефектологія № 2 –1998 р. "Корекйційна робота з агресивними дітьми”. "Початкова школа” № 7 – 1997 р.
5. Ельконін Д.Б. Психологія гри, - М., 1978
6. Запорожець А.В., Усова А.П. Психологія та педагогіка гри дошкільника. – М., 1966.
7. Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкільна педагогіка. — М, 2002
8. Комісарова Л., Костіна Е. Наочні засоби в музичному вихованні дошкільників. – М., Просвіт,1986
9. Кононова Н. Музично-дидактичні ігри для дошкільників. - М., Просвіт 1982.
10. Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей – М.: Навчпедгіз. 1953
11. Рождественська М. "Неврологічні розлади в дітей із затримкою психічного розвитку”  с. 29-31.
12. Урунтаєва, Г.А. Дошкільна психологія: Учб. посібник для студ. серед. пед. учб. заведений. -- 4-е вид., стереотип / Г.А. Урунтаєва. -- М., 1999.
13. textreferat.com.ua›referat2.php?id=12154
14. umka2007.at.ua›load/metodichna_robota/metodika
15. volodumurivna.at.ua›load/metodichna_skrinka/…
16. megasite.in.ua›125662-z-yakogo-viku-krashhe-… 
    

 

 

 

 

Додаток А

Опис  музично-дидактичної гри «Музичний  телефон»

    Ігровий матеріал. До планшету прикріпити диск від телефона зі стрілкою. Навколо диска розташовані малюнки, які передають зміст знайомих дітям пісень (див. рис. 1,2).

   Хід гри. Діти сидять напівколом, перед ними вихователь, він показує гру, пояснює, що це музичний телефон і діти можуть замовити по ньому будь-яку пісню – вона буде виконана. Обертається диск телефона праворуч, стрілка зупиняється навпроти малюнка, на якому зображені, наприклад, гуси. Усі співають пісню «Гуси» А.Філіпенка. Після чого виходить дитина, обертає диск, виконується інша пісня, яку співають всі діти або індивідуально, за бажанням. Перед виконанням пісні діти повинні назвати її та ім'я композитора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Перелік музично-дидактичних засобів (рис.3)

• Ложки
• Кубики
• Ритмічні  палички
• Брязкальця
• Дзвіночки
• Музичні та ритмічні молоточки  

 

 

 

 

 

Додаток В

Перелік музично-дидактичних ігор

Музично-дидактичні ігри:

• “Дзвоники дзвенять”
• “Музичний магазин”
• “Музична карусель”
• “Музичні загадки”
• “Голосно-тихо заспіваємо”
• “Музична шкатулка”

Народні ігри в музично-руховій діяльності дошкільників:

• “Мишка<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char"