Податкова міліція в системі органів державної податкової служби

Особливо вражають успіхи регіональних відділень податкової міліції України. За даними офіційного сайту Державної податкової служби з початку 2012 року податкові міліціонери лише м. Херсон викрили 16 злочинів у сфері оподаткування, з них 87% тяжкі та особливо тяжкі злочини. Із загальної кількості викритих злочинів 9 - за ухилення від сплати податків. По 8 з них слідчі податкової міліції порушили кримінальні справи.

Крім того, за матеріалами співробітників головного відділу податкової міліції  органами прокуратури порушено кримінальну  справу стосовно службових осіб одного з відомих херсонських підприємств, умисно не перерахували кошти для погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України в розмірі 1,76 млн. гривень. На даний час ці кошти підприємство відшкодувало в повному обсязі.

2.3. Шляхи вдосконалення  організаційно – правового забезпечення  діяльності податкової міліції

Відомо, що в різних країнах історично  склалися різні моделі податкової міліції - від підрозділу з чіткими обмеженими повноваженнями, що входить до складу іншого державного органу, до самостійного незалежного й потужного державного органу по боротьбі з економічними злочинами. Так, аналізуючи світовий досвід в галузі боротьби з правопорушеннями у сфері оподаткування, можна виділити чотири основні підходи до створення відповідних спеціалізованих органів. Найбільш радикальний з даних підходів - створення єдиного воєнізованого органу, який об’єднує функції усіх органів фінансового контролю. Італія - єдина країна, яка реалізувала даний принцип: податкова поліція в цій країні уявляє собою підрозділ Фінансової гвардії Італії, а податкової служби як окремого органу не існує. Найбільш розповсюдженим у світовій практиці підходом є створення податкової служби та податкової поліції в якості незалежних органів. При цьому податкова поліція здійснює оперативно-розшукову діяльність та розслідування податкових злочинів. Так, у Швеції в 1993 р. створена Фінансова поліція, у Російській Федерації (далі - РФ) у тому ж році виділилася зі складу податкових органів та отримала статус незалежної від них Федеральна служба податкової поліції. Третій підхід передбачає створення у складі податкових органів спеціальних підрозділів по боротьбі зі злочинами у сфері оподаткування. Прикладом реалізації такого підходу можуть бути податкові органи СІЛА, Японії, Швейцарії, Німеччини. В цих країнах підрозділи, що мають право розслідувати злочини у сфері оподаткування та здійснювати необхідні оперативно-розшукові заходи, входять до складу податкових органів, маючи більшу чи меншу самостійність. Так, у США Служба внутрішніх доходів включає до себе Управління податкових розслідувань, до компетенції якого належить оперативна робота, криміналістичні дослідження, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкових органів. Четвертий підхід обумовлює відсутність податкової поліції як спеціалізованого органу та здійснення заходів по боротьбі з правопорушеннями у сфері оподаткування правоохоронними органами загальної компетенції - поліцією, міліцією, прокуратурою тощо.

Останніми роками в Україні триває досить гостра дискусія щодо ролі та місця, функцій та організації діяльності податкової міліції України. Серед причин, що лежать в основі таких дискусій, на нашу думку, є недостатня результативність взаємодії окремих підрозділів податкових органів. Крім того, правознавці занепокоєні тим, що ДПС України має право не тільки перевіряти порядок сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) шляхом вивчення документів бухгалтерського і податкового обліку та звітності, але ще й виконує оперативно-розшукові та кримінально-процесуальні функції, що значно підсилює її роль у державі.

Водночас необхідність у здійсненні підрозділами ДПС і фіскальних, і правоохоронних функцій є об’єктивною. Разом з тим стан реалізації цих функцій переконливо свідчить, що проблема реформування діяльності податкових органів не лише не знімається із порядку денного, а навпаки, її розв’язання ускладнюється. Проблема переходить у площину пошуків резервів поглиблення взаємодії між окремими підрозділами, що ґрунтуватиметься на чіткому визначенні змісту і функцій їх діяльності як основи побудови організаційної та функціональної структур цих підрозділів. Досягти цього, на наш погляд, можна завдяки гармонійному поєднанню двох напрямів пошуків, один з яких базується на відповідному теоретичному підґрунті, а другий забезпечує адекватність економічній реальності та завданням держави (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Напрямки удосконалення діяльності податкової міліції 

Слід зауважити, що питання ліквідації податкової міліції і передачі її функцій іншим правоохоронним органам упродовж останніх років неодноразово було предметом розгляду Верховної Ради України (законопроекти від 1 листопада 2005 р. № 8210, від 7 грудня 2005 р. №8210-1, від 8 лютого 2006 р. №8210-2, від 6 квітня 2006 р. №9276, від 18 січня 2008 р. №1381, від 10 листопада 2009 р. № 5336, від 6 липня 2010 р. № 6664, від 31 серпня 2010 р. № 7073). Однак жоден із поданих проектів з цього питання не знайшов підтримки в парламенті.

Вважаємо, що ліквідація податкової міліції  і передача її функцій іншим державним  органам на даний час є недоцільною  з таких причин:

1. Кожне рішення, яке стосується ліквідації чи реформування правоохоронного органу, передачі його функцій іншим державним органам, має бути своєчасним, ґрунтуватись на науковому підході, потребує чіткого розрахунку необхідних ресурсів. Ліквідація ж податкової міліції, яка є інтегрованим до загальної системи структурним підрозділом ДПС, без одночасного реформування інших правоохоронних органів та чинного законодавства, на нашу думку, призведе до розбалансування усталеної системи органів ДПС. Крім того, спочатку необхідно реформувати кримінальне судочинство. Будь-які структурні зміни в системі правоохоронних органів мають бути наслідком прийняття нового КПК України, який визначить основні елементи передусім системи досудово- го слідства. Фрагментарні ж зміни в системі правоохоронних органів України не приведуть до покращення роботи системи кримінальної юстиції.

2. Погоджуючись з ідеєю інституційної реорганізації системи органів кримінальної юстиції й запровадження нових форм і методів їхньої діяльності, зауважимо, що передача функцій податкової міліції підрозділам МВС України, які проводять боротьбу зі злочинами у сфері економіки, не узгоджується з положеннями Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України 8 квітня 2008 р. № 311/2008. Відповідно до цієї Концепції для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових, фінансових та митних злочинів і кримінальних проступків податкова міліція має бути відокремлена від ДПС України і реорганізована у самостійний орган кримінальної юстиції в системі Міністерства фінансів України - фінансову поліцію.

3. Не можна також залишити поза увагою проблему подальшої долі майже 10,5 тис. досвідчених фахівців податкової міліції, адже у разі ліквідації вказаного підрозділу ДПС або передачі його функцій іншим державним органам значна частина особового складу підлягатиме звільненню. Ліквідація податкової міліції і звільнення з роботи її працівників обов’язково будуть пов’язані з додатковими одноразовими видатками з Державного бюджету, зокрема на виплату грошової допомоги, виплату щомісячної допомоги у розмірі посадового окладу та окладу за спеціальне звання тощо. На сьогодні податкова міліція користується приміщеннями, транспортом, інформаційно- аналітичними ресурсами ДПС України. Тому в разі передачі функцій податкової міліції органам МВС чи (та) СБУ необхідно буде не лише переглянути їх штатну чисельність у зв’язку зі збільшенням навантаження на них, а й вирішити питання їх матеріально-технічного забезпечення, що також потребуватиме значних витрат із Державного бюджету.

4. Незважаючи на те, що наразі є всі підстави для розгляду питання шляхів реформування системи протидії податковим злочинам, доцільно підтримати думку А. В. Головача, що інші правоохоронні органи не можуть розслідувати справи, підслідні податковій міліції, оскільки робота вказаного підрозділу ДПС відзначається певною специфікою. Справи, пов’язані з ухиленням від сплати податків, вимагають знань не тільки кримінально-процесуального, а й податкового законодавства. При цьому обсяг справ даної категорії дуже великий. Іноді слідчий розслідує одночасно декілька справ у рамках однієї. Тому приймаючи рішення щодо ліквідації або передачі функцій податкової міліції іншим державним органам необхідно ретельно зважити і визначити, який саме позитивний ефект буде досягнутий у результаті прийняття такого рішення, і приймати його лише тоді, коли у досягненні значного позитивного ефекту немає сумніву.

5. Аналізуючи вірогідність можливих  наслідків передачі функцій податкової міліції до інших правоохоронних органів, доцільно врахувати й те, що сучасна система органів ДПС формувалася впродовж майже 20-ти років у результаті удосконалення великої кількості чинних законів України, відомчих нормативних актів, процедур і функцій структурних підрозділів державної податкової служби, відпрацювання порядку їх взаємодії, науково- методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності. За цей час було напрацьовано унікальний досвід оперативних працівників та слідчих податкової міліції, які спеціалізуються на викритті саме податкових злочинів. Ознаки таких злочинів переважно виявляються у ході документальних перевірок та оперативно-розшукових заходів, а їх розслідування є досить складним та потребує відповідної кваліфікації. У разі передачі функцій податкової міліції до іншого органу цей досвід буде розпорошено та втрачено, що погіршить стан боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування і створить реальну загрозу для надходження доходів до відповідних бюджетів.

6. Перебуваючи у складі ДПС України, податкова міліція має доступ до спеціальних баз даних, що дає їй можливість у режимі реального часу відстежувати і, найголовніше, запобігати фінансовим злочинам. Якщо її функції будуть передані до іншого органу, взаємодія останнього з іншими підрозділами ДПС буде уже відносинами між двома різними відомствами, що безумовно, зашкодить оперативності одержання необхідної інформації та прийняття на її основі відповідних рішень.

Таким чином, порушення питання про ліквідацію, розформування чи передачу функцій податкової міліції іншим державним органам, зважаючи на економічну ефективність дій цього підрозділу ДПС України порівняно з іншими правоохоронними органами, є недоцільним. Ліквідація податкової міліції може бути вигідна супротивникам стабілізації в державі, які намагаються посіяти хаос і зруйнувати досить струнку й чітко організовану систему податкових органів. Заінтересованими в ліквідації податкової міліції є, насамперед, непорядні підприємці, які створюють міжрегіональні схеми, спрямовані на мінімізацію сплати податків.

ВИСНОВКИ

Податки є найбільш важливим і впливовим  інструментом регулювання економічних  відносин та інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян. Проте  не всі платники податків сумлінно виконують один із найголовніших обов'язків перед державою, вдаються до різних порушень податкового законодавства — від несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету відповідного рівня до умисного ухилення від їх сплати. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, отримання незаконного відшкодування ПДВ з бюджету є суспільно небезпечними діяннями, оскільки їх вчиненням порушується встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, що тягне за собою зменшення дохідної частини державного та місцевого бюджетів, яка формується за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Саме для боротьби з такими правопорушеннями у складі органів державної податкової служби створені відповідні спеціальні підрозділи для боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Сьогодні податкова міліція - це невід’ємний орган єдиного організму, ліквідація якого призведе до розбалансування системи органів податкової служби. Це однозначно погіршить стан боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування та створить реальну загрозу невиконання бюджету, що у свою чергу негативно вплине як на громадський порядок в країні, так і на стан національної безпеки та оборони держави. Тому наданому етапі розвитку України прагнення ліквідувати податкову міліцію - антидержавницька позиція. Можливо, з часом податкова міліція втратить свою актуальність у теперішньому вигляді. Проте суспільство ще має дійти до рівня усвідомлення того, що податки потрібно сплачувати обов’язково і добровільно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные проблемы налоговой политики в условиях модернизации экономики: опыт Украины и Белоруссии [Текст] / Под ред. д.е.н., проф. С.В. Онышко: Монография: Ирпень: НУ ДПС Украины, 2007. – 396 с.
2. Амоша О. До питання про оцінку рівня податків в Україні / О. Амоша, В. Вишневський [Текст] // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 11-19.
3. Андруняк-Шпілер В. І. Правові засади оподаткування майна: історичний аспект [Текст]// Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2010. - №3. – С. 170-175
4. Багрій О. Роль кадастру в системі оподаткування нерухомості (зарубіжний досвід) [Текст]/ О. Багрій /// Економіст. – 2008. – № 1. – С. 54–56.
5. Балацкий Е.В. Анализ влияния налоговой нагрузки на экономический рост с помощью производственно-институциональных функций [Текст] / Е.В. Балацкий // Проблемы прогнозирования. – 2003. – № 2. – С. 88-105.
6. Безпалько І.Р. Досвід оподаткування доходів фізичних осіб у зарубіжних країнах [Текст]/ І.Р. Безпалько // Регіональна економіка. – 2009. - № 2. - 159 с.
7. Блонська В.І. Майнове оподаткування як елемент податкових систем в економіках добробуту [Текст]// Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.4. – С. 122-129
8. Виконання бюджету за 2009 р. Розділ ІІ.3 Видатки за економічною класифікацією видатків бюджету / Офіційний сайт Державного казначейства України [Електронний ресурс]. – Джерело доступу: http://treasury.gov.ua/main/doccatalog/document?id=147631
9. Виконання бюджету за 2010 р. Розділ ІІ.3 Видатки за економічною класифікацією видатків бюджету / Офіційний сайт Державного казначейства України [Електронний ресурс]. – Джерело доступу: http://treasury.gov.ua/main/doccatalog/document?id=147487
10. Виконання бюджету за 2011 р. Розділ ІІ.3 Видатки за економічною класифікацією видатків бюджету / Офіційний сайт Державного казначейства України [Електронний ресурс]. – Джерело доступу: http://treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=147449
11. Вишневський В. Уход от уплат налогов: теория и практика. Монография [Текст] / В. Вишневский, А.Веткин - Донецк: ИЭП, 2003. - 228 с.
12. Дейнека В.М. Іншомовна основа термінології митної справи: способи термінотворення [Текст] / В.М. Дейнека // Вісник Сумського державного університету. – 2006. - №11(95). – Т.2. – С. 34-39.
13. Квасовський О.Р. Проблеми наукової систематизації принципів оптимального оподаткування [Текст] / О.Р. Квасовський // Фінанси України. - 2006. – № 2. – С. 101–112.
14. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права / Кучерявенко Н. П. – Т. 1. – Х. : Легас, 2002. – 304 с.
15. Лисюк В.С. Особливості методики розрахунку податкового тягаря [Текст] / В.С. Лисюк // Фінанси України. – 2000. – № 11. - С. 79–85.
16. Литвиненко Я.В. Податкові системи зарубіжних країн: навч. посіб. [Текст] / Я.В. Литвиненко, І.Д. Якушик. - К.:МАУП, 2004. - 208 с.
17. Мартиненко В.Л. Податкова політика в Україні та її вдосконалення з метою активізації інвестиційної діяльності [Текст] / В.Л. Мартиненко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №2. – С. 46–50.
18. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України [Текст] / кол. авторів [ заг. редакція: М.Я. Азаров]. – Т.1. – К.: Міністерство фінансів України, 2010. – 448 с.
19. Перов А.В. Налоги и налогообложение :  учебн. пособие /  Перов А.В.,  Толкушкин А.В. – М. : Юрайт-М, 2002. – 555 с.
20. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI  / Офіційний сайт Верховної ради України. – [Електронний ресурс]. – Джерело доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
21. Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду [Текст] / [А.М. Соколовська, Т.І. Єфименко, І.О. Луніна та ін.] – К.: НДФІ, 2006. – 320 с.
22. Соколовська А.М. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки [Текст] / А.М. Соколовська // Економіка України. - 2006. - № 7. - С. 4-12.
23. Соколовська А. М. Податкова система держави : теорія і практика становлення [Текст]/ Соколовська А. М. – К. : Знання-Прес, 2004. – 454 с.
24. Шевчук В.О. Гармонізація податкового законодавства у країнах Європейського Союзу: досвід для України [Текст] / В.О. Шевчук, Р.Ю.Римарська // Стратегічні пріоритети. – 2008. - №3(8). - С.100-111.
25. Экономика налоговой политики [Текст] / Пер. с англ. под ред.          М.П. Девере. – М.: Информ.-издат. дом «Филинъ», 2001. – 328 с.