Податковий контроль

ЗМІСТ

 

1.Податковий контроль………………………………………………………….3

2.Практичне завдання…………………………………………………………..12

Література………………………………………………………………………..14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 2.

 

1. Податковий контроль.

Нині одним із пріоритетних напрямів наукових розвідок у науці фінансового  права є розв’язання проблем  адміністрування податків. Податкові  платежі як джерело наповнення дохідної частини бюджетної системи регулюють  формування централізованих грошових фондів і тим самим впливають  на соціально-економічні процеси в  державі. Отже, функціонування податкової сфери неможливо без єдиного  механізму податкового контролю, важливою умовою дієвості якого є  його достатньо повна та чітка  правова регламентація [1, с. 25]. 

Питання щодо податкового контролю та загальних проблем, які виникають  у процесі його здійснення, відображені  у працях таких вітчизняних фахівців у галузі фінансового права, як: Л. Воронова, М. Кучерявенко, П. Мельник, В. Онищенко, О. Орлюк, Л. Савченко та ін., але  від цього тема податкового контролю не втратила своєї актуальності. Її важливість полягає в тому, що вдосконалення  та ефективна організація податкового  контролю за своєчасністю сплати та правильністю нарахування податкових платежів здатна забезпечити розв’язання основної проблеми держави – наповнення дохідної частини державного бюджету України, що особливо актуально під час  фінансової кризи та зростання бюджетного дефіциту. 
З часів прийняття незалежності Україною зроблено багато кроків до налагодження системи оподаткування, однак цей процес є надто затяжним, адже навіть після прийняття Податкового кодексу України національна податкова система має багато недоліків та потребує оптимізації.

У чинному законодавстві податковий контроль визначається як система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, а також  дотримання законодавства з питань проведення розрахункових і касових  операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [2].

Важливою умовою ефективності діяльності податкових служб є саме якість податкового  контролю, який містить порядок виконання  податковими інспекторами, як суб’єктами контролю, роботи із забезпечення його цілей, здійснення окремих процедур, достатність та необхідність проведення податкового контролю, його повноту  та рівень здійснюваних дій контролюючими  органами. Тому досить актуальним залишається  питання підвищення ефективності проведення податкових перевірок для зменшення  кількості виявлених помилок  та прийняття оперативного вмотивованого  рішення за результатом проведення податкового контролю. 
Незважаючи на те, що чинний Податковий кодекс України передбачив певні вдосконалення податкової системи, зокрема: порядок організації та проведення податкового контролю органами державної податкової служби разом з іншими контролюючими органами, уповноваженими від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання; перелік контролюючих органів, які мають право здійснювати перевірки суб’єктів господарської діяльності; форми проведення податкового контролю; загальні правила проведення податкових перевірок (камеральних і виїзних); терміни тривалості податкових перевірок, закріплені права та обов’язки службових осіб податкових органів, але є певні питання, які потребують систематизації та налагодження для підтримання балансу інтересів платників податків та органів, що здійснюють податковий контроль, що сприятиме ефективності, єдності та самостійності податкової системи.

Передусім має бути налагоджена  тісна співпраця та взаємодопомога всіх структурних підрозділів Державної  податкової служби України, координація  їх зусиль на виявлення та попередження порушення вимог податкового  законодавства, вироблення єдиної та прозорої податкової політики держави [3, с. 62] Також, на нашу думку, поступового систематичного вдосконалення потребує інформаційне забезпечення, розширення якого для  кожної ланки податкової служби надасть  можливість автоматизувати процес оподаткування, погоджувати дані з різних джерел з метою виявлення фактів ухилень від сплати податків. Крім того, не може обійтися без певного вдосконалення законодавча база, яка орієнтована на розвиток регулятивної функції, спрощення, стабільність і передбачуваність податкового законодавства; підвищення ефективності перевірок, що дасть можливість за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок підвищити ймовірність ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок і осіб, які проводять перевірки.

Ураховуючи викладене, нині існує  ряд питань, які дотепер залишилися неврегульованими та потребують вирішення  таким чином, щоб забезпечити  не тільки повне і своєчасне надходження  коштів до державних цільових фондів і бюджетів України, а й дотримання прав усіх суб’єктів податкових відносин та можливість ефективного використання ними правових засобів захисту своїх  прав.

Загальновідомо, що вітчизняна система оподаткування сьогодні є недосконалою, її характерними рисами на цьому етапі розвитку є наявність  безлічі проблем, які постають на шляху її еволюційного та динамічного  розвитку. Об’єктивна необхідність забезпечення надходження відповідних податкових платежів, дотримання податкової дисципліни як умови належного виконання  суб’єктами господарювання зобов’язань  перед державою зумовили піднесення на якісно вищий рівень проведення податко¬вого контролю.

Проблематиці та напрямам удосконалення податкового контролю присвячені роботи багатьох вчених. Зокрема, питання теорії досліджували Ю. О. Волкова [2], К. В. Хмільовська [6]. Необхідність методологічного  врегулювання питань контрольно-перевірочної діяльності підкреслювалась у роботах  Б. А. Карпінського [7], Н. С. Залуцької [7]. Проблеми законодавчого удосконалення  норм подат¬кового контролю висвітлювались у роботах Б. П. Яреми [8], В. П. Маринця [8], а питання у необхідності покращання нормотворення податкового законодавства  знайшли своє відображення у дослідженнях Т. В. Корнієнко [9] та В. А. Онищенка [3]. На проблемність визначення ефективності податкового контролю звертали увагу  Н.М Скворцов [10], М. П. Чорний [11].

Однією з важливих і  водночас складних проблем у процесі  подальшого реформування українcької економіки залишається питання удосконалення податкового контролю. Адже ефективна організація податкового контролю за своєчасністю сплати та правильністю нарахування податкових платежів зда¬тна забезпечити розв’язання проблеми - наповнення дохідної частини державного бюджету, що особливо актуально в період розгортання в Україні фінансової кризи та зростання бюджетного дефіциту.

Наявність прогалин у податковому  контролі не дає змоги стабілізувати  потреби держави у грошових і  матеріальних ресурсах, тому з’явилась  необхідність дослідження недоліків  в контрольно-перевірочній роботі податкових органів з метою визначення подальших  напрямів щодо його удосконалення. Для  досягнення зазначеної мети необхідно  розв’язати наступні завдання: визначити  необхідність податкової реформи, дослідити  зміни податкового законодавства  після прийняття Податкового  кодексу (стосовно податкових перевірок, взаємовідносин платників податків і податкових органів).

Необхідність та стабілізація фінансової системи, забезпечення стійкого надходження податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджетів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання  фізичними і юридичними особами  зобов’язань перед державою обумовили  створення особливого напрямку державного фінансового контролю - податкового  контролю.

Відповідно до цього в  Україні з самого початку побудови нової податкової системи був  узятий фіскальний орієнтир. Як результат  невиваженої податкової політики, неправильного  розподілу доходів підприємств  відбулося гальмування реноваційних та інвестиційних процесів.

Вітчизняна економічна література [2, с. 185] зміст податкового контролю зводить виключно до проведення податко¬вих  перевірок дотримання платниками законодавства  про оподаткування та підприємницьку діяльність. У зарубіжній практиці [2, с. 25] прийнято трактувати податковий контроль дещо ширше - не лише як проведення податкових ревізій і перевірок, а й як систему спостереження  за платниками податків. Метою такого спостереження є оцінка дотримання встановлених правил реєстрації та взяття на облік, легітимності господарської та фінансової діяльності, повноти обліку здійснених операцій, правильності обчислення об’єкта оподаткування, визначення податкових зобов’язань і декларування платежів, вивчення податкової поведінки тощо.

Податковий контроль можна  розглядати з двох сторін: як функцію  державного управління економікою і  як особливу діяльність щодо виконання  податкового законодавства України. Обидві сторони податкового контролю знаходяться в нерозривній єдності, безупинному розвитку та удосконаленні. Якість податкового контролю, що включає  рівень, повноту, достатність, порядок  виконання податковими інспекторами як суб’єктами контролю роботи із забезпечення його цілей, реалізації окремих процедур, є досить важливою умовою ефективності діяльності податкових служб. Для цього  першочергового вирішення потребують питання оптимізації процедур податкового  контролю, підвищення якості проведення податкових перевірок та забезпечення контролю за роботою податкових інспекторів.

Одним із найефективніших  методів контролю з боку державних  органів є податковий аудит (податкова  перевірка), який здійснюється структурними підрозділами податкового аудиту. Як відзначив В. Онищенко, податковий аудит - це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю обчислення, своєчасністю та повнотою сплати податків, зборі та інших  обов’язкових платежів, законністю здійснення операцій, пов’язаних із одержанням доходів  і здійсненням розрахунків [3, с. 109]. Таким чином, мета проведення податкового  аудиту - попередити порушення, а не застосувати фінансові санкції.

Для досягнення максимальної результативності своєї роботи підрозділи аудиту часто взаємодіють зі співробітниками  податкової міліції. У підсумку така тісна співпраця є плідною - нерідко  виявляються резонансні порушення  законодавства. Як відомо, податкові  перевірки це один із інструментів податкового контролю. Тому однією з умов функціонування податкової системи  є ефективний податковий контроль, здійснюваний, у тому числі, і шляхом проведення податкових перевірок. Разом  з тим, глава 8 Податкового Кодексу [5] вдосконалює механізм організації та проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності та налагодження цивілізованих відносин між податковими органами і платниками податків.

Податковий кодекс визначає порядок організації та проведення податкового контролю органами державної  податкової служби разом з іншими контролюючими органами, уповноваженими від імені держави здійснювати  перевірку фінансово- господарської  діяльності суб'єктів госпоарювання. Зокрема, встановлюється перелік контролюючих органів, які мають право здійснювати  перевірки суб'єктів господарської  діяльності. Визначені форми проведення податкового контролю, загальні правила  проведення податкових перевірок (камеральних  і виїзних), встановлені терміни  тривалості податкових перевірок, закріплені права та обов'язки службових осіб податкових органів.

Його прийняття забезпечує підвищення рівня захищеності суб'єктів  госпо-дарської діяльності. Адже знання платником податків прав і обов'язків  як своїх, так і контролюючої сторони  дозволить активно брати участь у проведенні перевірки, в ході визначення її результатів, винесення рішення  за проведеною податковою перевіркою та притягнення або непритягнення  до відповідальності при виявленні  будь - яких порушень законодавства.

Актуальною проблемою  сьогодні є підвищення ефективності проведення податкових перевірок, зниження кількості помилок при їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами.

Відтак сьогодні терміни  перевірки подовжилися. Це пов’язано  зі збільшенням обсягу операцій, що перевіряються, і, відповідно, контрагентів. Згідно зі ст. 82. Податкового кодексу [5] Тривалість документальної планової перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників  податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників  податків - 20 робочих днів; тривалість позапланової документальної перевірки  не повинна перевищувати 15 робочих  днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників  податків - 10 робочих днів; тривалість фактичної перевірки не повинна  перевищувати 10 діб.

Дієвість податкового  контролю залежить від ефективного  планування пода-ткових перевірок суб’єктів  фінансово - господарської діяльності. У сфері податкового контролю об’єктом впливу є відносини, які  виникають між державою в особі  податкових органів та платником  податків.

Остаточно розв’язати усі  проблемні місця, що виникають у  контрольно- перевірочній роботі між  платниками та контролюючими органами, має Податко-вий кодекс України.

Дійсно, в ст. 20 Податкового  Кодексу [5] прописані права податкових органів, а в ст. 21 - їх обов’язки, разом з тим, в ст. 16 прописані  обов’язки платників податків, а  в ст. 17 - їх права. Цей момент є  дуже важливим, оскільки, при визначені  взаємовідносин між платниками податків і податковими органами, чітко  прописані права і обов’язки  обох сторін. Норми Податкового кодексу  фактично являють собою систематизоване  законодавство щодо податкового  контролю, а тому спроможні розв'язати  сьогоденні проблеми взаємовідносин податківців  та платників податків.

В ст. 75 Податкового кодексу [5] прописані види податкових перевірок  ка-меральні, документальні (планові  або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, визначена суть цих перевірок, що безумовно говорить про переваги Податкового кодексу  який розв’язує проблеми з визначенням  предмету перевірки.

Удосконаленні процедури  податкового контролю сприятимуть  зменшенню державного втручання  у підприємницьку діяльність та звуженню «тіньового» сектору економіки, виконання податковими органами своїх контрольних функцій у  відповідності до вимог Конституції  України, налагодженню партнерських взаємовідносин між податковими органами та платниками податків. Всі ці чинники позитивно  вплинуть на динаміку економічного зростання  в Україні та підвищать соціальну  та політичну стабільність в державі.

Податковий контроль України  також доцільно вводити поетапно, залежно від опрацювання окремих  його частин. Спочатку слід затвердити загальні поло-ження, а потім - решту  норм. Необхідно зауважити, що реформування податкової системи України, яке  давно перейшло в площину розроблення  та прийняття Податкового кодексу, дуже запізнилося. Незважаючи на проголошені  податкові канікули для підприємців та зниження податкового тиску, відображеного в проекті Податкового кодексу, який за три роки пройшов два читання у Верховній Раді, в житті все від¬бувається навпаки. Щодо впливу методів з арсеналу державного регулювання, то грошово-кредитна та бюджетно-податкова політики поки що не стали засобами подолання економічної кризи в Україні.