Податковий контроль

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими  органами – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні – рішенні згідно із Кодексом;

2. у день настання строку  погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом  або платником податків у разі  виявлення його заниження на  суму такого заниження та за  весь період заниження (в тому  числі за період адміністративного  та/або судового оскарження);

3. у день настання строку  погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом  при виплаті (нарахуванні) доходів  на користь платників податків  – фізичних осіб, та/або контролюючим  органом під час перевірки  такого податкового агента.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового  зобов’язання (його частини) у порядку  адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження  такого грошового зобов’язання (його частини) скасовується.

Нарахування пені закінчується:

1. у день зарахування  коштів на відповідний рахунок  Державного казначейства України  та/або в інших випадках погашення  податкового боргу та/або грошових  зобов’язань;

2. у день проведення  взаєморозрахунків непогашених  зустрічних грошових зобов’язань  відповідного бюджету перед таким  платником податків;

3. у день запровадження  мораторію на задоволення вимог  кредиторів (при винесенні відповідної  ухвали суду у справі про  банкрутство або прийнятті відповідного  рішення Національним банком  України);

4. при прийнятті рішення  щодо скасування або списання  суми податкового боргу (його  частини).

У разі часткового погашення  податкового боргу сума такої  частки визначається з урахуванням  пені, нарахованої на таку частку.

Пеня, визначена підпунктом 1 нараховується на суму податкового  боргу (включаючи суму штрафних санкцій  за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків  річних облікової ставки Національного  банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або  на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин  таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у  його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 2 нараховується із розрахунку 120 відсотків  річних облікової ставки Національного  банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 3 нараховується із розрахунку 120 відсотків  річних облікової ставки Національного  банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь  платників податків – фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення  строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним  законодавством.

За порушення строку зарахування  податків до бюджетів або державних  цільових фондів, установлених Законом  України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” , з  вини банку такий банк сплачує  пеню за кожний день прострочення, включаючи  день сплати, та штрафні санкції  у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення  порядку своєчасного та повного  внесення податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник  податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування  не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи  нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) з вини банку  порушення, вчинене внаслідок регулювання  Національним банком України економічних  нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

При стягненні коштів і  майна платників податків – клієнтів банків, страхувальників страхових  організацій або членів інших  небанківських фінансових установ, утворених відповідно до закону, органи державної податкової служби або  державні виконавці не мають права  звертати стягнення на залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових  організацій або фінансових установ, що сформовані відповідно до законодавства  України.

У разі якщо керівник контролюючого  органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження  строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується  протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного  оскарження.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються  платником податків.

При погашенні суми податкового  боргу (його частини) кошти, що сплачує  такий платник податків, у першу  чергу зараховуються в рахунок  податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового  боргу кошти, що сплачує такий  платник податків, в наступну чергу  зараховуються у рахунок погашення  штрафів, в останню чергу зараховуються  в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом  черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному  цим пунктом.

Суми пені зараховуються  до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються  відповідні податки.

У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які  надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна  за дотримання митного режиму, а  також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового  використання товарів), зобов’язані  сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов’язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування  до дня оплати.

У разі направлення претензій  щодо сплати податкових зобов’язань  гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання  зобов’язань, забезпечених гарантією.

Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

1. при використанні товарів  в інших цілях, ніж ті, у зв’язку  з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування  митними платежами, – перший  день, коли особою було порушено  обмеження щодо користування  та розпорядження товарами. Якщо  такий день установити неможливо,  строком сплати митних платежів  уважається день прийняття митним  органом митної декларації на  такі товари;

2. при порушенні вимог  і умов митних процедур, що  відповідно до податкового законодавства  тягне за собою обов’язок щодо  сплати митних платежів – день  здійснення такого порушення.  Якщо такий день установити  неможливо – строком сплати  митних платежів уважається день  початку дії відповідної митної  процедури;

3. в інших випадках  – день виникнення обов’язку  щодо сплати митних платежів.

У разі якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає  податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом встановлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою –  платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового  зобов’язання.

 

2.     Практичне  завдання

На сесії Харківської  міської ради при формуванні бюджету  міста на наступний рік було прийнято рішення про введення нового податку  на архітектурні та історичні пам’ятники міста Харкова. Податок повинні  сплачувати всі юридичні особи, які  використовують пам’ятні будівлі міста  та області для господарської  діяльності. Податкова ставка складає 1 відсоток від щорічного доходу. Надходження від податку зараховуються  до фонду «Культурна спадщина Харківщини»  для проведення реконструкції історичних споруджень.

Дайте юридичну оцінку рішення  сесії. Хто має право встановлювати  місцеві податки і збори (обов’язкові  платежі)? Можливо притягнути до юридичної  відповідальності за відмову від  сплати цього податку? Які правові  неточності є у рішенні сесії?

Відповідь

 

Згідно закону про Збір за право використання місцевої символіки.

Платниками збору є  юридичні та фізичні особи, що використовують місцеву символіку з комерційною  метою. Об’єктом обкладання виступає вартість виробленої продукції, виконаних  робіт, наданих послуг з використанням  місцевої символіки. Граничний розмір ставки встановлений окремо для юридичних  осіб — 0,1% вартості зробленої продукції; і для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю — 5 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян. Облік  платників здійснюють органи місцевого  самоврядування, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело  оплати — собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти платника.   Так, місцевою символікою відповідно до Положення про порядок обчислення і сплати збору за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Харківської міськради від 24 вересня 1997 р., є: герб і прапор м. Харкова; назви і зображення архітектурних пам’ятників м. Харкова. Використанням місцевої символіки вважається: 1) включення в найменування суб’єктів господарювання слів, похідних від назв архітектурних і історичних пам’ятників м. Харкова; 2) включення в найменування чи використання в оформленні виробленої продукції, товарному знаку, оформленні пакувальних матеріалів, рекламних матеріалах, тощо елементів, що є місцевою символікою. Причому перелік об’єктів і назв, що належать до місцевої символіки, затверджується міськвиконкомом за узгодженням з постійною комісією з гуманітарних питань. Цим Положенням також передбачені пільги при сплаті збору. Так, від сплати звільняються: 1) організації й установи, що цілком фінансуються з державного чи місцевого бюджетів; 2) громадські та релігійні організації; 3) благодійні організації, установи і фонди, що здійснюють свою діяльність виключно за рахунок пожертвувань фізичних і юридичних осіб. Дозвіл на використання місцевої символіки видається Державним управлінням по гуманітарних питаннях міськвиконкому: юридичним особам — безстроково; фізичним особам — терміном на один день з наступним продовженням на черговий рік.

Закон ухвалений міською  радою є правомврним і не має  протиправних дій у застосуванні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Ємко Ю. Модернізація податкової служби України / Ю. Ємко // Збірник наукових праць Академії ДПС. - 2005. - №4 (14). - С. 184-187.

2. Волкова Ю. О. Удосконалення податкового контролю як елемент формування податкової політики / Ю. О. Волкова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - № 10(65). - С. 23-27.

3. Податковий контроль (основи організації) В. А. Онищенко - К.: 2006. - С. 420

4. Закон України "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України" від 20 травня 2010 року №2275-VI.

5. Податкового Кодексу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kchp.com.ua/novoe/podatkoviy-kodeks- ukra-ni.html

6. Хмільовська К. В. Організаційні засади податкового контролю / К.В. Хмільовська // Фінанси України. - 2003. -№ 2.- С. 50-54.

7. Карпінський Б. А. Податковий контроль в Україні: концептуальні засади функціонування й удосконалення / Б. А. Карпінський, Н. С. Залуцька // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: матеріали VI-ої Міжнар наук.-прак. конф. - Донецьк: ДонДУЕТ,

2006. - С. 53-60.

8. Ярема Б. П. Податковий менеджмент: навч. посіб. / Б. П. Ярема, В. П. Маринець. - Львів: «Манголія плюс», 2006. - 224 с.

9. Корнієнко Т. В. Удосконалення фінансово - кредитного механізму та організаційної структури управління // Науковий вісник УФЕІ ДПА України.- 2007. - № 1. - С. 45-53.

2007. Скворцов Н. Н. Всё о налогах в Украине / Н.Н. Скворцов. - К.:КОНКОРД.- 328 с.

10. Чорний М. П. Фіскальне адміністрування: навч. посіб. - Тернопіль: Танг, 2002. - 172 с.

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Роль і місце державних податкових органів в системі 

державного управління. ………………………………………………………3

2.Практичне завдання………………………………………………………….

Література………………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 4.

1.      Роль і  місце державних податкових органів  в системі державного управління.

Організаційно-правові засади проходження державної служби працівниками державної податкової служби України (далі — ДСП) нерозривно пов'язані  з усією системою державного управління. Більше того, служба в ДПС є однією з функцій державного управління і має практично всі адміністративні  і правові атрибути державної  влади, куди належить спеціальна законодавча  база, що регулює усі форми і  функції діяльності ДПС.