3. Кабінет Міністрів України
та інші органи виконавчої
влади (дер¬жавні адміністрації
різних рівнів) здійснюють заходи
щодо забезпе¬чення громадського
порядку і боротьби зі злочинністю,
відповідно до Конституції України
контролюють і координують виконання
комплекс¬них програм запобігання
злочинності, організують їх наукове
супро¬водження і ресурсне забезпечення
та ін.
Серед суб'єктів запобігання
злочинності важливе місце посіда¬ють
органи місцевого самоврядування, які
за своїми повноваженнями здійснюють
організаційно-управлінські функції
щодо запобігання зло¬чинності, організують
і координують роботу відповідних
суб'єктів системи запобігання
злочинності, здійснюють їх ресурсне забезпечення,
контролюють виконання постанов
і рішень вищих органів влади
і своїх власних питань запобігання
злочинам на підвідомчій території.
Основні форми цієї роботи такі:
а) видання у межах своєї компетенції
нормативних актів з питань запобігання
злочинним проявам, органі¬зація їх
виконання та контролю; б) безпосереднє
здійснення запобіжної роботи через
відділи виконкому, підвідомчі установи,
підприємства, організації, постійні комісії
тощо. Особливу роль в організації
роботи щодо запобігання злочинам відіграють
постійні комісії, такі як: адмі¬ністративні,
у справах молоді, спостережні
та ін.; в) розроблення комплексних планів
запобігання злочинам. Комплексне планування
запобігання злочинності - завдання органів
місцевого самоврядуван¬ня, оскільки
вони забезпечують ув'язку запобіжних
заходів з планами економічного і соціального
розвитку території. До числа суб'єктів,
для яких запобігання злочинності є однією
з головних функцій у межах правоохоронної
діяльності, належать правоохоронні органи,
їх підроз¬діли і служби. Серед них - органи
прокуратури, внутрішніх справ, Служби
безпеки, митні органи, органи охорони
державного кордону, органи державної
податкової служби, органи і установи
виконання покарань, державна контрольно-ревізійна
служба, рибоохорони, дер¬жавна лісова
охорона, інші органи, які здійснюють правозастосовні
і правоохоронні функції.
Органи прокуратури. Основними
напрямками діяльності прокура¬тури є:
1) кримінологічний аналіз злочинності
та участь прокурора на цій підставі
в розробці заходів щодо запобігання
злочинності; 2) участь у комплексному
плануванні та розробці заходів щодо
запобігання зло¬чинності, сприяння
при складанні планів щодо запобігання
злочиннос¬ті й іншим негативним
явищам і процесам, які її породжують;
3) конт¬роль за виконанням правоохоронними
органами заходів щодо усунен¬ня
причин і умов, які сприяли вчиненню
конкретного злочину; 4) акти¬візація
діяльності громадськості із запобігання
злочинності; 5) органі¬зація роботи з
кримінологічної поінформованості
населення про зло¬чинність та правової
пропаганди і участь прокурора у
зазначених за¬ходах; 6) координація
запобіжної діяльності правоохоронних
органів, що дозволяє надати їй необхідну
цілеспрямованість і результативність,
вміло поєднувати їх можливості і
ресурси.
Органи внутрішніх справ.
Головною складовою частиною органів
внутрішніх справ є міліція, у
діяльності якої поєднуються адміністра¬тивні,
оперативно-розшукові, охоронні (на договірних
засадах), слідчі та запобіжні заходи
боротьби зі злочинністю. Для виконання
обов'язків по боротьбі зі злочинністю,
а також функцій з її запобігання
структур¬но у міліції і при
ній створені відповідні головні
управління, служби і підрозділи: боротьби
з організованою злочинністю, карного
розшуку, державної служби боротьби
з економічною злочинністю, боротьби
з незаконним обігом наркотиків, кримінальної
міліції у справах не¬повнолітніх,
адміністративної служби міліції; державні
автоінспекції, державні служби охорони,
слідче дізнання, приймальники-розподільники,
приймальники-розподільники для неповнолітніх
та ін. Крім того, до системи органів внутрішніх
справ належать також органи державного
пожежного нагляду та ін.
Головні управління МВС, їх
структурні і окремі підрозділи взаємо¬діють,
використовуючи властиві їм методи і
заходи. Проте їх діяльність щодо запобігання
злочинності має самостійні напрями.
Для одних запо¬бігання є супутнім
результатом функціональних обов'язків,
для дру¬гих - однією із функцій у
межах правоохоронної роботи, для
третіх - функціональна діяльність
включає й запобігання. Виходячи
з цього, можна умовно об'єднати у
групи управління, служби і підрозділи
орга¬нів внутрішніх справ. Тоді до першої
групи ввійдуть управління, служ¬би
і підрозділи, які виконують контрольно-дозвільні
функції і для яких запобігання
злочинності є супутнім завданням
у межах правоохоронної діяльності
чи супутнім результатом функціональної
діяльності: управ¬ління адміністративної
служби міліції, підрозділи охорони
громадсько¬го порядку, дозвільної,
реєстраційної та міграційної роботи,
дільничних інспекторів, державної
автоінспекції, кримінальної міліції
у справах неповнолітніх, пожежного
нагляду, приймальників-розподільників
та ін. Другу групу становлять управління,
служби і підрозділи, які безпосе¬редньо
проводять боротьбу з так званою
загальнокримінальною і орга¬нізованою
злочинністю і для яких її запобігання
є однією із функцій у межах
правоохоронної діяльності міліції: управління
(відділ) бороть¬би з організованою
злочинністю (УБОЗ), управління (відділ)
карного розшуку, державна служба боротьби
з економічною злочинністю, управ¬ління
(відділ) боротьби з незаконним обігом
наркотиків та ін. Третю групу утворюють
органи, для яких запобігання злочинам
є процесуально-правовим обов'язком
у межах дізнання та попереднього
слідства, тобто вони здійснюють слідчу
профілактику злочинів.
Діяльність управлінь, служб
і підрозділів, що здійснюють контрольно-дозвільні
функції. Служба охорони громадського
порядку виконує широку і багатогранну
роботу щодо запобігання злочинності
силами службових нарядів. На цю службу
покладено завдання запо¬бігати та припиняти
порушення громадського порядку на вулицях
та в інших громадських місцях, що досягається
різними спеціально-кримінологічними
методами і заходами. Наявність на вулицях
співро¬бітників патрульно-постової служби,
особливо у вечірні чи нічні годи¬ни, створює
атмосферу впевненості громадян у своїй
безпеці і разом з тим нейтралізує криміногенну
ситуацію, справляє стримуючий вплив на
криміногенних і віктимогенних осіб, тобто
усуває умови, які спри¬яють або дають
привід для вчинення злочину.
Дозвільна система регулює
належний порядок поводження з пев¬ними
предметами та речовинами, а також
порядок відкриття і функці¬онування
окремих підприємств, які є потенційними
об'єктами суспіль¬ної небезпеки. Джерелами
небезпеки можуть бути вогнепальна
зброя і боєприпаси до неї, вибухові,
радіоактивні, хімічні матеріали, сильно¬діючі
яди, збройно-ремонтні, піротехнічні майстерні
та ін. Виходячи із завдання запобігання
злочинам, апарат дозвільної системи
здійснює контрольні функції, вживає заходів
для запобігання злочинам, пов'язаним
з цими об'єктами.
Контролюючи додержання громадянами
та службовими особами встановлених
законодавством правил в'їзду, виїзду,
перебування в Укра¬їні і транзитного
проїзду через її територію іноземних
громадян та осіб без громадянства,
реєстраційні та міграційні підрозділи
тим самим здійснюють запобігання
«гастрольній» злочинності, проникненню
в Україну або виїзду з її території
суспільно небезпечних злочинців,
осіб, які розшукуються правоохоронними
органами інших країн, Інтерполом або
яким тимчасово заборонений виїзд
з України.
Значну роботу щодо запобігання
злочинності проводять дільничні
інспектори, які: забезпечують громадський
порядок на своїй території, виявляють
причини і умови, що сприяють вчиненню
злочинів, і вжи¬вають заходів
щодо їх усунення; здійснюють індивідуальну
профілак¬тику стосовно криміногенних
осіб; розшукують злочинців; проводять
серед населення кримінологічну
поінформованість та правову про¬паганду;
виявляють «трудних» підлітків,
неблагополучні сім'ї, кон¬фліктні ситуації
і сприяють їх нейтралізації і відновленню
нормальних стосунків; охороняють права
і законні інтереси громадян, підприємств,
запобігають насильству в сім'ї тощо. Отже,
дільничний інспектор - це низова ланка
органів внутрішніх справ по запобіганню
злочинам за місцем проживання громадян.
З огляду на специфіку криміногенних
об'єктів автотранспортних злочинів
і правопорушень, які їх супроводжують,
треба виділити такі основні заходи
запобігання злочинам органами ДАІ:
агітаційно-пропагандистську профілактичну
роботу серед населення, що покли¬кана
формувати культуру дорожнього руху
і підвищувати почуття відповідальності
за точне додержання вимог безпеки
руху; підвищен¬ня рівня професійної
підготовки працівників автотранспорту;
профі¬лактичну роботу з водіями
і пішоходами безпосередньо на дорогах
і вулицях; запобіжну роботу з
керівниками автогосподарств та
іншими службовими особами; роботу з
удосконалення нормативного регулю¬вання
безпеки дорожнього руху, технічних
засобів; вивчення причин і умов, які
спричинили вчинення правопорушень
і злочинів, та ін.
У запобіганні крадіжок,
організації охорони майна значну
роль відіграє державна служба охорони.
Форми і засоби запобігання нею
корисливим майновим посяганням досить
своєрідні. Більшість об'єктів, де зберігаються
майнові цінності, а також квартири
громадян облад¬нуються спеціальними
приладами - охоронною сигналізацією.
Осо¬бливу увагу ця служба звертає
на зміцнення пропускного режиму
на промислових підприємствах, поліпшення
технічних засобів охорони складів,
баз, фірм та інших об'єктів, на підбір
кадрів, що задіяні на контрольно-пропускних
пунктах.
Запобіганням злочинності
серед неповнолітніх у межах
правоохо¬ронної діяльності займаються
кримінальна міліція у справах
неповно¬літніх і приймальники-розподільники
для неповнолітніх. Вони призна¬чені
для запобігання бездоглядності
серед неповнолітніх, забезпечення
умов для виховання дітей і
підлітків, які потребують спеціального
педагогічного режиму, поліпшення заходів
виховного впливу на не¬повнолітніх
правопорушників, виявляють причини
і умови, що спри¬яють бездоглядності,
бродяжництву та іншим правопорушенням
під¬літків, і надсилають інформацію до
державних і громадських органі¬зацій
з пропозиціями про усунення цих причин
і умов.
Приймальники-розподільники
для дорослих призначені для тим¬часового
утримання осіб, затриманих за бродяжництво
або жебрацтво, встановлення їх особи,
вирішення питання про працевлаштування
або направлення до будинку-інтернату
для старих та інвалідів, чим запобігається
низка різноманітних злочинів.
Згідно із законодавством
державний пожежний нагляд покладено
на органи пожежної охорони, які вживають
заходів для запобігання пожежам.
Пожежна профілактика як головний напрям
роботи пожеж¬ної охорони включає
і профілактику злочинів. Остання
здійснюється в процесі пожежно-технічного
обслуговування господарських об'єктів,
комплексних перевірок пожежної
безпеки у різних галузях господар¬ства,
містах, населених пунктах, протипожежної
пропаганди серед населення та ін.
Органи пожежної охорони здійснюють
перевірки і ді¬знання за повідомленнями
та заявами про злочини, пов'язані
з поже¬жами й порушеннями
правил пожежної безпеки та ін.
Робота підрозділів боротьби
з організованою злочинністю (УБОЗ),
карного розшуку, державної служби
боротьби з економічною злочин¬ністю
(СБЕЗ), боротьби з незаконним обігом
наркотиків та інших під¬розділів є
досить різноманітною. Співробітники
цих управлінь, служб, підрозділів
виконують спеціально-кримінологічне
запобігання злочинам у процесі
оперативно-розшукової діяльності. Оперативно-розшукова
діяльність - це система розвідувальних
(розшукових) заходів для профілактики,
запобігання, припинення та розкриття
злочинів, а також для розшуку
і затримання злочинців. Спеціально-кримінологічне
запо¬бігання злочинам УБОЗ, відділів
карного розшуку і боротьби з
неза¬конним обігом наркотиків та деяких
іншихскладається із загальних і
індивідуальних заходів. До перших належать
заходи, пов'язані з ана¬лізом
кримінологічної характеристики злочинності,
її організованих проявів, обігом наркотиків,
торгівлею людьми тощо, з виявленням
та усуненням обставин, що зумовлюють
вчинення злочинів або сприяли їх
вчиненню; до других - запобігання реально
можливим злочинам і переходу на злочинний
шлях осіб, а також запобігання
рецидиву. За¬ходи щодо запобігання
злочинам цими підрозділами мають різнома¬нітний
і комплексний характер. Так, зазначені
підрозділи у взаємодії з іншими службами
міліції проводять операції розшукового
і профі¬лактичного характеру під різними
кодовими назвами: «Зброя», «Ви¬бухівка»,
«Трал», «Іноземець» тощо, запобігають
і усувають сімейне насильство, припиняють
діяльність злочинних угруповань, обіг
нар-котиків, ведуть боротьбу з нелегальною
міграцією, «гастрольною» злочинністю,
зникненням людей, їх продажем та ін.
На підрозділи СБЕЗ покладено
захист і охорону економічної
осно¬ви України. СБЕЗ зобов'язана:
запобігати і розкривати випадки
зло¬чинних посягань на майно з боку
осіб, в оперативному управлінні яких
воно є або які мають до нього
доступ у зв'язку зі своїм службовим
становищем; запобігати і боротися
з корупцією, фальшивомонетництвом,
порушенням правил про валютні операції;
виявляти і усувати зловживання
в процесі приватизації об'єктів
державної і комунальної власності,
житла, землі; розробляти систему контролю
за інвестиціями, у тому числі з
такими, що пов'язані з «відмиванням
брудних грошей», комп'ютерними злочинами,
фондовими махінаціями та ін. Основними
запобіжними напрямами є: виявлення
криміногенних обставин, що сприяють
вчиненню корисливих та інших злочинів;
активізація бороть¬би зі злочинними
проявами у різних галузях народного
господарства, промисловості, банківській,
кредитно-фінансовій сфері, бізнесу; про¬ведення
комплексних операцій щодо перевірки
стану обліку і збере¬ження товарно-матеріальних
цінностей і коштів; збереження врожаю,
поголів'я худоби; встановлення осіб,
які були раніше засуджені за службові
і господарські злочини і обіймають
всупереч закону матеріально-відповідальні
посади, що створює передумови для
про¬довження злочинної діяльності,
утворення злочинних організованих
груп, злочинних організацій, та ін.