Наукова організація педагогічного процесу на основі інтенсифікації та оптимізації

г) характер процесу діяльності: готовність до дії або байдужість до завдання; рівень виконання пізнавального завдання (самостійно, за зразком, шляхом списування з дошки готового розв'язку); ставлення до процесу своєї діяльності (уважний чи ні, байдужий чи зацікавлений...).

2) Емоційні прояви:

а) мовні реакції (висловлювання типу: "О, це так!"), обмін думками з сусідом по парті;

б) особливі емоційні наслідки - тиша, що вказує на схвильованість, цікавість, що викликані судженнями, думками;

в) адекватні реакції на те, що відбувається в класі (сміх - як результат гумору).

3) Вибіркова спрямованість читацьких інтересів учнів та їх участь в різних формах і видах позакласної роботи (КВК, вечори, предметний гурток), виконанню індивідуальних завдань і характер використання ними вільного часу.

Становлення пізнавальної активності в молодшому шкільному віці позитивно впливає на розвиток особи. Через це, необхідно, цілеспрямована педагогічна діяльність по формуванню пізнавальної активності учнів.

Учені залежно від характеру пізнавальної діяльності суб'єкта визначають такі рівні активності:

• репродуктивно-наслідувальна активність, за допомогою якої досвід діяльності накопичується через досвід іншого;
• пошуково-виконавча активність; це вищий рівень, оскільки тут має місце велика міра самостійності. На цьому рівні треба зрозуміти завдання і відшукати засоби її виконання;
• творча активність являє собою високий рівень, оскільки і саме завдання може ставитися учнем, і дороги її рішення обираються нові, нешаблонні, оригінальні.

Розвиток пізнавальної активності представляє той ідеальний варіант, коли її становлення відбувається поступово, рівномірно, відповідно до логіки пізнання предметів навколишнього світу і логіки самовизначення особи в довкіллі.

Управління активністю учнів традиційно називають активізацією. Головна мета активізації - формування активності учнів, підвищення якості учбово-виховного процесу.

Найбільший активізуючий ефект на заняттях дають ситуації, в яких учні самі повинні:

• обстоювати свою думку;
• брати участь в дискусіях і обговореннях; ставити питання своїм товаришам і викладачам;
• оцінювати відповіді і письмові роботи товаришів;
• займатися вченням тих, що відстають; пояснювати більш слабкішим учням незрозумілі місця;
• самостійно вибирати посильне завдання; знаходити декілька варіантів можливого рішення пізнавальної задачі (проблеми);
• створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій;
• вирішувати пізнавальні завдання шляхом комплексного вживання відомих їм способів рішення.

Щоб правильно проводити активізацію навчання учнів, майстер виробничого навчання, викладач повинен дотримуватися таких принципів:

- Принцип проблемності.

- Принцип забезпечення максимально можливої адекватності учбово-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань.

- Принцип взаємного навчання.

- Принцип дослідження проблем, що вивчаються.

- Принцип індивідуалізації.

- Принцип самонавчання.

- Принцип мотивації.

До найважливіших факторів, які впливають на активність учнів, можна віднести наступні фактори:

- Професійний інтерес.

- Творчий характер учбово-пізнавальної діяльності.

- Змагання.

- Ігровий характер проведення занять.

- Емоційна дія.

 

Висновок

Засвоєння знань учнями залежить не тільки від  методів и прийомів навчання, а  й від форм організації навчальної роботи.

Давня суперечка про те, що таке педагогіка - наука чи мистецтво, вирішується на практиці. Випробування практикою підтверджує багато разів: без глибокого знання науки виховання не розвивається в мистецтво виховувати. Знання закономірностей навчання і виховання , оволодіння методами педагогічного процесу - основа учительської майстерності. До засвоєнню педагогіки треба підходити як до науково - пізнавальної діяльності, на базі якої може і має розвиватися педагогічне мистецтво як невід'ємний елемент педагогічної діяльності .

Питання оптимізації та інтенсифікації навчання учнів належать до найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності в навчанні має істотне значення, оскільки навчання і розвиток носять діяльний характер, і від якості навчання як діяльності залежить його результат, розвиток і виховання студентів.

Інтенсифікація  передбачає досягнення у навчанні бажаних результатів за рахунок якісних факторів, тобто за рахунок напруження розумових можливостей особистості. Адже у процесі навчання у рамках екстенсивного підходу можливості мозку використовуються на 15—20 відсотків. Тому більш ефективне використання потенційних можливостей мозку учнів і вчителів — це найперша передумова інтенсифікації навчального процесу. Потрібно зважати на ряд факторів, які в своїй єдності і взаємозв'язку можуть забезпечити інтенсивність навчання.

Забезпечення оптимізації та інтенсифікації навчання — проблема досить складна. Вона виходить далеко за межі суто педагогічних проблем. Але об'єктивні чинники соціально-економічного розвитку підносять її актуальність.

 

Використання  інформаційних технологій в навчальному процесі

 

Вступ

Сучасне суспільство  нерозривно пов'язане з процесом інформатизації. Саме життя змушує нас активно використовувати  інформаційні технології в навчально - виховному процесі . При цьому один із пріоритетних напрямків процесу інформатизації сучасного суспільства - впровадження засобів нових інформаційних технологій у систему освіти. Відмінною особливістю сучасної системи освіти є різке зростання прямих і зворотних потоків інформації в усіх напрямках. Зберігання , обробка , отримання, передача , аналіз інформації , зменшення паперового потоку за допомогою комп'ютерних мереж прискорює процес навчання і його ефективність. 

 

1. Підвищенню ефективності навчального процесу за допомогою інформаційних технологій

Сьогодні  важко уявити роботу вчителя без  використання інформаційних технологій, що дозволяють за допомогою комп'ютера , різних інформаційних програм будувати уроки , проводити позакласні і позаурочні заходи . Раніше інформацію з будь-якої теми учень міг отримати за різними  джерелами : підручник , довідкова література , лекція вчителя , конспект уроку. Зараз  школярі часто більше часу проводять  у пошуку потрібної інформації в  глобальній мережі , в мережевих  спільнотах , а не в традиційних підручниках. Мозок дитини , налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню , набагато легше сприймає запропоновану вчителем інформацію за допомогою ІКТ. Отже , вчителю необхідно володіти не тільки сучасними методиками , а й новими освітніми технологіями , щоб спілкуватися на одній мові з дитиною і безперервно розвиваються ІКТ.

В даний час  існують два напрямки комп'ютеризації навчання. Перший напрямок передбачає засвоєння знань , умінь і навичок , які дозволяють успішно використовувати  комп'ютер при вирішенні різноманітних  завдань. Другий напрямок розглядає  комп'ютерні технології як потужний засіб  навчання , яке здатне значно підвищити  його ефективність.

Основне завдання педагога , в процесі інформатизації освіти , зводиться до підтримки  і напряму процесу розвитку особистості  учнів , їх творчого пошуку , організації  спільної роботи. У цих умовах неминучий  перегляд сформованих сьогодні організаційних форм навчальної роботи : збільшення самостійності , індивідуальної і групової роботи , відхід від традиційного навчання , зростання обсягу практичних , лабораторних робіт пошукового та дослідницького характеру .

Інформатизація  освіти - це широке впровадження в педагогічну  практику психолого - педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес з кожного предмету . Це можливість доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації , її аналітичної обробки , посилення інтелектуальних можливостей , створення умов для розвитку його пізнавальної діяльності .

Привабливість комп'ютера ще не забезпечує стійкого інтересу до нього і до діяльності , пов'язаної з його використанням . Необхідно постійно шукати можливості підтримки інтересу в самому змісті навчального матеріалу і в  удосконаленні методики викладання. Працюючи з різноманітними сайтами , учні можуть « подорожувати » по країнах світу , по межах водозбірних басейнів , заглянути в глибини Світового океану.

Моделювання за допомогою комп'ютера всіляких ситуацій створює необмежені можливості для морального виховання , одного з  найважливіших аспектів гуманітаризації  природничо-наукових дисциплін , наприклад , через рішення проблем щодо з'ясування причин та усунення змодельованих забруднень навколишнього середовища сміттєвими відходами , кислотних дощів , розливів нафти в море.

Великий інтерес  в учнів всіх класів викликають бесіди , що супроводжуються показом презентацій. Перевагою комп'ютерних презентацій  є збільшення темпу заняття . Вони практично замінюють традиційний  крейду і дошку. Презентації зручні тим , що відбирається саме той матеріал , який необхідний для конкретного  уроку і в потрібній послідовності . Це дозволяє зробити урок більш  яскравим , захоплюючим. 
Багато досліджувані географічні об'єкти , такі , як гори і рівнини , моря й океани , промислові підприємства та сільськогосподарські угіддя , не можуть бути показані учнями безпосередньо . Тому використовую на уроці демонстраційні засоби: картини , анімації , відео , слайди - що сприяє формуванню у школярів образних уявлень . Ще одним позитивним моментом презентації є постійна наявність інформації перед очима дітей , а також повернення при необхідності до потрібної інформації. Презентації дають можливість подати інформацію в максимально наочній і легко сприймається формі . Застосовуючи презентації , вчитель використовує методи активного , діяльного навчання. Бесіди стають цікавішими , емоційніше . Вони дозволяють учням у процесі сприйняття задіяти зір , слух , уяву , що дозволяє глибше зануритися в досліджуваний матеріал . Велику увагу необхідно приділити тому , який внесок вносять учні у створення презентацій. Цю роботу можна перетворити на творчий процес з елементами проектної діяльності . У цьому випадку в учнів виникає інтерес до пошуку необхідної інформації в різних джерелах при підготовці до уроків.

 

2.Використання інтерактивних засобів навчання

Одним із засобів , що підвищують ефективність уроку , позакласного заходу , є інтерактивна дошка. Інтерактивна дошка - поверхня , на яку проектується екран монітора. Вона є чутливою і дозволяє використовувати «  маркер » , щоб малювати , писати на самій  дошці і управляти роботою  комп'ютера , підключеного до неї. Використання інтерактивної дошки дозволяє підвищити  зацікавленість учнів і поліпшити  запам'ятовування навчального матеріалу. Інтерактивна дошка є цінним інструментом для навчання всього класу. Це візуальний ресурс , який допомагає вчителям викладати  новий матеріал дуже жваво і захоплююче . Використання інтерактивної дошки  значно допомагає підвищити ефективність навчання , оскільки надає величезні  можливості використання наочної подачі матеріалу , швидкого пошуку додаткової інформації ( при прямому виході в Інтернет) , творчого підходу до проведення уроків географії .

Працюючи  з інтерактивною дошкою , учні можуть одночасно бачити , чути , вимовляти  і писати , що сприяє найкращому засвоєнню  пропонованого матеріалу.

Застосування  інтерактивної дошки має ряд  переваг: 
1 . Інтерактивні дошки допомагають вчителю використовувати засоби навчання легко й невимушено , перебуваючи в постійному контакті з класом. 
2 . Інтерактивні дошки дозволяють проектувати зображення на екран з метою показу динамічних моделей , відеоматеріалів , презентаційних і графічних матеріалів. 
3 . Інтерактивні дошки дають можливість використовувати спеціальний маркер для управління комп'ютером , як віддаленої комп'ютерною мишею , на поверхні дошки. 
4 . Використання інтерактивної дошки в школі забезпечує вчителю процес імпровізації на уроці , можна швидко вносити коментарі поверх підготовлених матеріалів , відеосюжетів , комп'ютерних програм і навчальних програм. 
5 . Інтерактивні дошки дають можливість зберігати і друкувати створені записи і переглядати їх згодом на комп'ютері. 
6 . Інтерактивні дошки дозволяють використовувати спеціальні програмні продукти та відеосюжети для демонстрації різних віртуальних моделей об'єктів і процесів.

В освітньому процесі є різноманітний набір  інтерактивних засобів навчання . Серед них особливу роль займає використання на уроках інтерактивних  карт. Під час роботи з інтерактивною  картою учні сприймають інформацію одночасно  і зорово , і на слух. Досвід застосування інтерактивних карт у навчальному процесі підкреслив безперечні переваги цього виду навчання , особливо при вивченні матеріалу, що вимагає великої кількості наочних посібників. Важливою характеристикою електронних карт є наявність інформаційного блоку. Цей блок відображає специфіку карти. Наприклад , інформаційний блок до фізичній карті світу містить відомості про найбільших формах рельєфу , морях , річках , озерах , природних комплексах . Функція малювання розширює область застосування електронних карт на уроці . З'являється можливість виділити об'єкт , на який слід звернути увагу , додати на карту інформацію. Можливість наносити на карту підписів полегшує процедуру організації перевірочних робіт і диктантів .

Звичайно, всі  заходи передоручити комп'ютеру недоцільно , вчитель сам може вибудувати урок , позакласний захід , організацію навчального проекту і використовувати різні методичні прийоми . Інформаційні технології повинні не замінити відомі педагогічні технології , а допомогти їм бути більш результативними .

Можна виділити головні плюси комп'ютеризації в  освіті: 
1 . Комп'ютер дає можливість підвищити самостійність навчання , в першу чергу при виконанні домашніх завдань з необхідними компонентами перевірки правильності їх виконання . 
2 . Підвищення інформаційної забезпеченості учасників освітнього процесу. 
3 . З впровадженням інформаційно -комп'ютерних технологій змінилася сама суть дистанційної освіти . Якщо раніше воно забезпечувалося розсилкою підручників і завдань , а потім перевіркою останніх , то зараз воно може здійснюватися в реальному масштабі часу , що забезпечує активну участь у навчанні людей , доступ яких до утворення частково або практично обмежений. 
4 . Підвищуються можливості індивідуалізації навчання - за рахунок підбору темпу пред'явлення завдань , послідовності освоєння знань для конкретного учня. 
5 . Комп'ютер виступає як засіб підвищення об'єктивності оцінки знань. На відміну від викладача комп'ютер оцінює лише знання та вміння учня в конкретної предметної області , а не його слухняність , привабливість чи якісь інші якості .