Нетрадиційні форми уроку на початковому етапі навчання

Зміст

Введення

Розділ I Психолого-педагогічні основи навчання іноземної мови учнів початкової школи.

1.1 Психологічні особливості навчання іноземної мови на початковому етапі.

1.2  Значення комунікативних навичок учнів початкової школи

1.3 Формування комунікативних навичок учнів початкової школи

Розділ ІІ Значення уроку у формуванні іншомовної компетенції учнів початкової школи.

2.1  Специфіка уроку з іноземної мови

2.2 Можливості уроку англійської мови у формуванні іншомовної компетенції учнів початкової школи

Розділ ІII Нетрадиційні форми уроку на початковому етапі навчання.

3.1  Особливості нетрадиційних форм уроку

3.2 Творчий урок як одна з нетрадиційних форм уроку

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

Введення 
 
Відбуваються сьогодні зміни в суспільних відносинах, засобах комунікації вимагають підвищення комунікативної компетенції школярів, вдосконалення їх філологічної підготовки, тому пріоритетну значимість набуло вивчення англійської мови як засобу спілкування і узагальнення духовної спадщини країн вивчається і народів. Перед викладачами іноземної мови стоїть завдання сформувати особистість, яка буде здатна брати участь в міжкультурної комунікації.

Як відомо, кількість вчителів іноземної мови, які мають спеціальну підготовку для роботи з малюками, мало. Разом з тим, вміння грамотно навчати спілкуванню на іноземній мові молодших школярів, які ще не цілком володіють комунікативними вміннями рідною мовою, - завдання досить нелегка і відповідальна. Тому у них нерідко виявляється недостатній рівень володіння комунікативними навичками. Отже, педагогам необхідно час від часу вдосконалювати свою кваліфікацію для успішного формування комунікативних навичок на уроках англійської мови. 
Таким чином, ми можемо говорити про актуальність теми даного дослідження. 
Об'єктом даного дослідження є процес формування комунікативних навичок в учнів молодшого шкільного віку. Предметом дослідження даної роботи є методи і прийоми для розвитку комунікативних навичок на уроках англійської мови в початковій школі. 
Мета роботи - вивчити та узагальнити навчально-методичну літературу з навчання англійської мови.

У відповідності до мети даної дипломної роботи можна  визначити наступні завдання: 
1. Вивчити роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми розвитку комунікативних навичок на уроках англійської мови. 
2. Дати аналіз особливостей розвитку комунікативних навичок на уроках англійської мови.

3. Зробити об'єктивні висновки на підставі проведеного дослідження. 
Гіпотеза даної роботи: використання різноманітних способів і прийомів організації навчального процесу сприяє формуванню комунікативних навичок у молодших школярів. 

 

 

 

I. Психолого-педагогічні основи навчання іноземної мови учнів початкової школи.

1.1 Психологічні особливості навчання іноземної мови на початковому етапі.

Визнання наддержавному  рівні доцільності запровадження іноземної мови у початковій школі змушує замислитись, над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.

Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують вчителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто  здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні. На початковому ступені мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку в курсі вивчення іноземної мови в середній школі.

Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного  педагогічного досвіду та досвіду  авторів, переконує в тому, що початок  раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції.

Найважливішими, на мій погляд, є такі чинники: вікові психофізіологічні  й психічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни предмета; наявність в учнів досить сильної мотивації, зумовленої збігом мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початкових класів; потенційні можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи: стимуляції пізнавальної мотивації дітей, максимальної соціалізації кожної дитини, розвитку її особистості, підготовки до діалогу.

Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки.

Протягом тривалого часу, особливо у, 60-70 роках, раннє шкільне  навчання англійської мови базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих  зразків. Між тим дослідниками раннього навчання англійської мови переконливо  доведено, що Імітація не є основним прийомом оволодіння англійською мовою в дитинстві. Більш вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані металінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею.

Головними чинниками цього  феномена молодшого шкільного віку вважають підвищення освітнього й матеріального рівня сучасного суспільства, розширення можливостей засобів масової інформації, появу ефективних інформаційних технологій, а також прискорення фізичного розвитку (тобто акселерацію) сучасних дітей, функціональні можливості яких відповідають тим, котрі 40-50 років тому були властиві особам, старшим на 1-2 роки.

Загальновідомо, що одне з  головних психолого-дидактичних завдань початкової школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку дитини (в термінології Л.С.Виготського). Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, реактивність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересі», сугестивність, розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей цього віку часто-густо компенсується бурхливим фантазуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки разів.

Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності до творчої  уяви, фантазії змістився до 8- 10 років, і раннє шкільне навчання англійської  мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої школи при виборі початку запровадження цього предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів.

Узагальнення результатів  прогностичного тестування механізмів усного мовлення, здійснюваного вітчизняними дослідниками в різні роки (О.Б.Метьолкіна 1996; О.О.Коломінова 1999; Н.Є.Жирнеко 2000), вказують па достатній рівень комунікативного розвитку дітей 6-8 років у рідній мові. При цьому зафіксовано, що діти цього віку активно прагнуть до вивчення англійської мови. Чому ж початок вивчені англійської мови у загальноосвітній школі припадає не па перший, а на другі ні клас?

Відповідь на це запитання  дає аналіз функціональної готовності дітей шести років до школи  взагалі і до вивчення іноземної  мови, зокрема. Так, з практики відомо, що більшість дітей, які вступають до загальноосвітньої Інколи, не мають досвіду дошкільного вивчення іноземної мови. З перших днів перед ними постають складні завдання: 1) адаптація до шкільного життя: 2) оволодіння прийомами навчальної діяльності, 3) соціалізація в дитячому колективі.

За цих умов вивчення англійської мови є додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоров'ї дітей, адже 6 років - це період інтенсивного психічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми, шестирічні мають менш зрілу кору головного мозку, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органні і систем шестирічної дитини підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів. І цей чинник може призвести до формування різних відхилень та захворювань.

Проаналізовані фактори  підтверджують слушність запровадження  англійської мови, починаючи з  другого класу загальноосвітньої школи. У цьому віці у дітей краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна, слухова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В учнів другого класу сформувалися навички свідомого оперування рідною мовою, загально навчальні вміння і, на підміну від першокласників, вони володіють більшим колом понять, якими оперують на уроках.

Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу створюють належне  підґрунтя для сприйняття і засвоєння  соціокультурної інформації, якою повинен  бути насичений зміст навчання англійської  мови, якщо останнє дійсно спрямоване на оволодіння учнями міжкультурним іншомовним спілкуванням.

Згідно останнім дослідженням, виявилося, що більшості школярів цього  віку подобається англійська мова. Вони бажають познайомитись з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та його духовними цінностями, що пов'язані зі світом дитини. Передусім спрацьовує фактор новизни предмета і соціокультурної інформації, закладеної в ньому. На думку фізіологів, зустрічаючись з новизною, мозок людини "дивується". Внаслідок цього активізується величезна кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними ділянками мозку, збільшується обсяг пізнавальне корисної інформації, що надходить через очі, вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем. Отже новизна предметного змісту соціокультурної інформації є вагомим чинником інтенсифікації навчального процесу і підсилення розумового розвитку дитини.

Важливим при цьому  є й емоційний фактор, бо повноцінне формування соціокультурної компетенції школярів пов'язане зазвичай із застосуванням автентичних матеріалів: елементів фольклору, аудіозаписів діалогів у виконанні зразкових дикторів, фрагментів автентичних мультфільмів тощо. В молодших класах досить широко використовують малі форми дитячого іншомовного фольклору: римівки, лічилки, скоромовки, пісеньки тощо. Ці "маленькі шедеври", за образним визначенням дослідників, є важливим компонентом дитячої субкультури країн, мова яких вивчається, їх виразність і музичність завжди захоплює молодших школярів і викликає в них почуття великої естетичної насолоди, а також почуття співпричетності до іншого народу, яке досягається без особливих зусиль.

Поясненням цього феномена є ще одна вікова особливість молодших школярів, помічена психологами й методистами: відсутність упереджень, негативних стереотипів щодо інших народів та їх країн. На відміну від дорослих і підлітків, діти внутрішньо схильні до міжкультурної комунікації. Психологічно вони готові виступати посередниками в руйнуванні культурних бар'єрів. З огляду на цей фактор випливає двоєдине завдання навчання іноземної мови в початкових класах: формувати культурну толерантність учнів і створювати адекватні умови для набуття ними певного рівня міжкультурної іншомовної компетенції.

Формуючись як особистість  в оточенні сучасного багатомовного  і міжкультурного простору, молодший школяр з достатнім розумінням сприймає інформацію про норми поведінки  і культуру мовлення. Тому навчання етикету носіїв виучуваної мови, па що вчителів орієнтує і нова Програма, має для учнів молодшого шкільного  віку не тільки пізнавально-комунікативне, але й велике виховне значення.

Доцільність раннього навчання англійського етикету підтверджується  даними експериментів американських  дослідників, якими доведено, що діти дуже рано, починаючи з чотирьох років, здатні розрізнювати соціолінгвістичні нюанси мовлення. При їх відтворенні в ході ситуативної взаємодії вони досягають: максимальної точності на фонологічному рівні, меншої - на лексичному і ще меншої - на морфолого-синтаксичному рівні.

З огляду на цей соціолінгвістичний фактор вагомості набувають наступні методичні і психологічні, завдання раннього шкільного навчання англійської  мови: цілеспрямоване формування вимовної культури говоріння як однієї з важливих передумов свідомого використання мовленнєвої прагматики; застосування автентичних аудитивних матеріалів; моделювання ситуацій, спроможних стимулювати комунікативну мотивацію учнів та адекватне використання ними засвоєних мовних засобів у ході ситуативної взаємодії.

В сучасних НМК, підручниках, посібниках, як відомо, реалізуються різні засоби раннього шкільного навчання англійського спілкування, зокрема: 1) моделювання життєвих ситуацій спілкування дітей з носіями мови, насамперед з їхніми іншомовними ровесниками; 2) моделювання мовленнєвої взаємодії тварин, а також людей з тваринами в ситуаціях з казковим сюжетом.

Багаторічне спостереження, доповнене результатами дослідного навчання, показує: моделювання життєвих ситуації спілкування з носіями  мови (іншомовними ровесниками, їхніми батьками, вчителями, представниками побутової сфери тощо) має значний потенціал для забезпечення адекватного засвоєння соціокультурної інформації, передусім етикету; для зіставлення дітьми своїх інтересів, поглядів, потреб, уподобань тощо з такими ж особистісними проявами іншомовних ровесників у стандартних ситуаціях, що моделюються; для створення соціальної ситуації розвитку дитини, яка в реальному житті виникає у процесі її спілкування з дорослими і взаємодії з ровесниками, в якій виховується, розвивається і змінюється сама дитина та її самооцінка, що стає більш обґрунтованою, рефлективною, диференційованою, завдяки чому дитина починає усвідомлювати власне "я", свої інтереси, мотиви поведінки тощо.

У так званому "анімалістичному" підході ситуативні можливості міжкультурного спілкування обмежені. Хоча тваринам надаються деякі людські якості і стереотипи поведінки (хитра лисичка, боягузливий заєць, гордий олень), тварини, однак, не є представниками певної мовної культури, носіями духовності певного  народу. Уявне спілкування тварин (або дітей з тваринами) як система  звужує можливості адекватного сприйняття і мотивованої активізації реалій іншомовної культури. Воно неспроможне  повною мірою забезпечити діалог культур і в мовному відношенні не г вмотивованим. У дітей, наприклад, виникає запитання: чому звірі розмовляють англійською? Певний успіх анімалістичного підходу у дошкільнят не означає, що даний підхід імпонує молодшим школярам. Ось думка вчителів-експериментаторів: "Діти подорослішали, вони не хочуть більше грати в зайчиків".