Нетрадиційні форми уроку на початковому етапі навчання

Початковий етап важливий ще й тому, що від того, як іде навчання на цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом  на наступних етапах. Не можна не погодитися з англійським методистом Г. Пальмером, який надавав дуже велике значення початку вивчення іноземної мови. Він писав: "Take care of the first two stages and the rest will take care of itself". Хоча в цьому висловлюванні окрім елементарного ступеня згадується ще й проміжна, це не знімає важливості першої, тобто початкового етапу. 
Крім того, саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземної мови, що з перших кроків дозволяє вчителю увійти в цю систему і здійснювати навчально-виховний процес у відповідності з її основними положеннями. 
Ще в 1947 році І.В. Рахманов писав: «... більшість методів (мається на увазі напрям, система навчання) істотно відрізняються один від одного тільки на елементарному ступені навчання, а для просунутого ступеня або зовсім не розроблені, або мало відрізняються один від одного навіть у методистів, що належать до протилежних таборів ... ».

Як відомо, побудова початкового етапу може бути різноманітними щодо мовного матеріалу, його обсягу і організації; послідовності у формуванні та розвитку усного та писемного мовлення; урахування умов, в яких здійснюється навчально-виховний процес; розкриття потенційних можливостей власне предмету у вирішенні виховних, навчальних і розвиваючих завдань, що стоять перед школою. 
Саме тому початковий етап у вивченні іноземної мови дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні і достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення предмета.

2.2 Можливості уроку з англійської мови у формуванні іншомовної компетенції у початковій школі.

Можливості уроків англійської мови у формуванні комунікативних навичок у молодших школярів надзвичайно  широкі.

Основною метою  навчання іноземних мов у школі  є розвиток здатності школяра  до спілкування іноземною мовою. Реалізація цієї мети пов'язана з  формуванням в учнів ряду комунікативних навичок: розуміти і породжувати  іншомовні висловлювання відповідно до конкретної ситуації спілкування, мовної завданням і комунікативним наміром; здійснювати своє комунікативне  поведінку відповідно до правил спілкування  і національно - культурними особливостями  країни, що вивчається. 
На першому ступені навчання (у II-IV класах) реалізуються наступні цілі: 
- сприяти більш раннього прилученню молодших школярів до нового для них мовного світу в тому віці, коли діти ще не відчувають психологічних бар'єрів у використанні іноземної мови як засобу спілкування; формувати у дітей готовність до спілкування іноземною мовою і позитивний настрій до подальшого його вивчення;

- сформувати елементарні  комунікативні вміння в чотирьох  видах мовленнєвої діяльності (говоріння,  аудіювання, читання, письмо) з урахуванням  мовних можливостей і потреб  молодших школярів; 
- ознайомити молодших школярів із світом зарубіжних однолітків, із зарубіжним пісенним, віршованим і казковим фольклором і з доступними дітям зразками дитячої художньої літератури на досліджуваному іноземною мовою; 
- долучити дітей до нового соціального досвіду з використанням іноземної мови за рахунок розширення спектра програються соціальних ролей в ігрових ситуаціях типових для сімейного, побутового, навчального спілкування, формувати уявлення про найбільш загальні особливості мовного взаємодії рідною та іноземною мовами, про відповідальних інтересом молодших школярів звичаї і звичаї країн вивчається; 
- формувати деякі універсальні лінгвістичні поняття, що спостерігаються в рідній та іноземній мовах, розвиваючи цим інтелектуальні, мовні і пізнавальні здібності учнів. 

Особливу увагу  при відборі змісту навчання іноземним  мовам приділяється соціокультурним  навичкам і умінням, що дозволяє адекватно  представляти культуру своєї країни в процесі іншомовного спілкування. 
Зміст навчання в рамках початкового шкільного етапу визначається програмою і спрямована на формування основ комунікативної компетенції, тобто здатності гнучко і ефективно користуватися іноземною мовою в межах розуміння і передачі інформації. Адже початкова школа є першою ланкою в загальній системі шкільної освіти, то її завдання полягає в тому, щоб закласти основи комунікативної компетенції, що дозволяє здійснювати іншомовне спілкування і взаємодію дітей молодшого шкільного віку. 
Комунікативна компетенція є провідною метою уроку англійської мови та визначає структуру уроку.

У педагогіці «структура уроку» визначається як «сукупність  різних варіантів взаємовідносин між  елементами уроку, що забезпечує його цілеспрямовану дієвість». Структура  уроку повинна відповідати навчальної діяльності школяра, яка повинна  відповідати структурі діяльності як такої.

«Структура уроку  іноземної мови визначається етапом навчання, місцем уроку в серії  уроків, характером поставлених завдань. Як цілісний твір, структура уроку включає: початок, центральну частину і завершення. Кожна з названих частин виконує властиву йому функцію, що відображає специфіку предмета ».

Що стосується логіки уроку, то, на думку Є.І. Пасова вона пов'язана зі структурою уроку, складаючи його внутрішню сутність. Логіка - поняття комплексне, багатоаспектне. Так, Пасів виділяє чотири аспекти логіки уроку: 
1. Цілеспрямованість (співвіднесеність всіх компонентів уроку з ведучою метою). 
2. Цілісність (відповідність всіх компонентів уроку, їх підпорядкованість один одному).

3. Динаміка (рух за стадіями засвоєння мовного матеріалу). 
4. Зв'язність (єдність і послідовність матеріалу за змістом).  
Враховуючи результати більш ніж сорокарічних досліджень у галузі раннього навчання, які проводилися в нашій країні паралельно з широким досвідченим навчанням, можна стверджувати, що користь уроків англійської мови у формуванні комунікативних навичок у молодших школярів багаторазово доведена. Коротко підсумовуючи переваги систематичного навчання дітей іноземної мови в молодшому шкільному віці, можна відзначити можливості уроків англійської мови: 
• безспірне позитивний вплив на розвиток психічних функцій дитини: його пам'яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви та ін; 
• стимулюючий вплив на загальні мовні здібності дитини; 
• раннє навчання іноземній мові дає великий практичний ефект у плані підвищення якості володіння першою іноземною мовою, створює базу для продовження його вивчення в основній школі, а також відкриває можливості для навчання другої (третьому) іноземним мовам, необхідність володіння якими стає все більш очевидною;

• незаперечна виховна  та інформативна цінність раннього навчання іноземної мови, яка проявляється у більш ранньому входження дитини в загальнолюдську культуру через  спілкування на новому для нього  мовою. При цьому постійне звернення до досвіду дитини, врахування його менталітету, сприйняття ним дійсності дозволяє дітям краще усвідомити явища власної національної культури в порівнянні з культурою країн, що вивчається. 
Раннє вивчення іноземних мов представляє учням можливість формування наступних комунікативних навичок:

- правильно вимовляти і розрізняти на слух звуки, слово, словосполучення і пропозиції іноземної мови; дотримуватися інтонацію основних типів пропозиції; 
- оволодіти найбільш уживаною лексикою в рамках тематики початкового етапу, освоїти продуктивний лексичний мінімум в обсязі не менше 500 лексичних одиниць. Загальний обсяг лексики, включаючи рецептивний лексичний мінімум, становить не менше 600 лексичних одиниць; 
- отримати уявлення про основні граматичних категоріях досліджуваного мови, розпізнавати вивчену лексику і граматику при читанні і аудіюванні і використовувати їх в усному спілкуванні;

- розуміти на слух мова вчителя, однокласників, основний зміст полегшених текстів з опорою на зорову наочність і мовну здогадку; 
- брати участь у діалогічному спілкуванні: вести етикетні діалог і елементарний двосторонній діалог-розпитування в обмеженому колі ситуацій повсякденного спілкування;

- коротко висловлюватися на теми, відібрані для початкової школи, відтворювати напам'ять знайомі римовані твори дитячого фольклору; 
- оволодіти технікою читання вголос; читати про себе навчальні та полегшені автентичні тексти, користуючись прийомами ознайомчого та вивчає читання; 
- писати короткий привітання та особисті листи (з опорою на зразок), заповнити просту анкету про себе;

- Освоїти елементарні  відомості про країну досліджуваної  мови.[23, c. 62] 
Таким чином, важливо, щоб діти були розкріпачені, разом з учителем «творили» урок, не тільки і не стільки знання і володіння учнями мовним і мовним матеріалом визначають ефективність формування комунікативних навичок молодших школярів, скільки готовність і бажання дітей брати участь у міжкультурному спілкуванні англійською мовою. Це можливо, якщо основною формою навчальної діяльності школярів буде не слухання, говоріння, читання або лист на іноземній мові, а живе і активне спілкування з учителем і один з одним.

ІII. Нетрадиційні форми уроку на початковому етапі навчання.

3.1 Особливості нетрадиційних форм уроку англійської мови в початковій школі

Сьогодні все  більша увага приділяється людині як особистості - його свідомості, духовності, культури, моральності, а також високо розвиненому інтелекту і інтелектуальному потенціалу. Відповідно, не викликає сумніву  надзвичайна важливість, гостра необхідність такої підготовки підростаючого  покоління, за якої середню школу  закінчували б освічені інтелектуальні особистості, що володіють знанням  основ наук, загальною культурою, уміннями самостійно і гнучко мислити, ініціативно, творчо вирішувати життєві  та професійні питання.

У школах повинен  відбуватися постійний пошук, мета якого - знайти нові форми і прийоми, що дозволяють злити в єдиний процес роботу за освітою, розвитку й виховання  учнів на всіх етапах навчання. Колективу вчителів шкіл необхідно реалізувати концепцію, яка передбачає необхідність забезпечення учнів міцними знаннями матеріалу програми з одночасним здійсненням різноаспектне розвитку і формування особистості кожного учня - з урахуванням його індивідуальних здібностей і можливостей. 
Шляхи та способи реалізації цих принципів мають бути в значній мірі творчими, нетрадиційними і в той же час ефективними. 
Нетрадиційні форми уроку англійської мови реалізуються, як правило, після вивчення будь-якої теми чи кілька тем, виконуючи функції навчального контролю. Такі уроки проходять в незвичайній, нетрадиційної обстановці. Подібна зміна звичної обстановки доцільна, оскільки вона створює атмосферу свята при підведенні підсумків зробленого, знімає психічний бар'єр, що виникає в традиційних умовах через острах зробити помилку. Нетрадиційні форми уроку іноземної мови здійснюються за обов'язкової участі всіх учнів групи / класу, а також реалізуються з неодмінним використанням коштів слухової і зорової наочності. На таких уроках вдається досягти самих різних цілей методичного, педагогічного і психологічного характеру, які можна підсумувати наступним чином: 
• здійснюється контроль знань, навичок і вмінь учнів з певної теми; 
• забезпечується ділова, робоча атмосфера, серйозне ставлення учнів до уроку; 
• передбачається мінімальна участь вчителя в уроці.

Методично високо ефективними, реалізують нетрадиційні форми навчання, розвитку та виховання учнів є  урок-спектакль, урок-свято, відеоурок, урок-екскурсія, урок-інтерв'ю та інші форми занять. 
Підводячи підсумок, можна сказати, що нетрадиційний урок - органічне поєднання освіти, розвитку і виховання. Нетрадиційні уроки подобаються дітям, тому що вони творчі й незвичайні, а найголовніше - ефективні. Але не слід занадто часто проводити нетрадиційні уроки, тому що вони стануть традиційними і рівень ефективності знизиться.

3.2 Творчій  урок, як одна з форм нетрадиційних уроків

Урок-екскурсія 
У наш час, коли все ширше і ширше розвиваються зв'язки між різними країнами і народами, знайомство з російською національною культурою стає необхідним елементом процесу навчання іноземної мови. Учень повинен вміти провести екскурсію по місту, розповісти іноземним гостям про самобутність російської культури і т.д. принцип діалогу культур передбачає використання культурознавчих матеріалу про рідний країні, який дозволяє розвивати культуру подання рідної країни, а також формувати уявлення про культуру країн досліджуваної мови. 
Вчителі, усвідомлюючи стимулюючу силу країнознавчої і культурологічної мотивації, прагнуть розвивати в учнів пізнавальні потреби шляхом нетрадиційного проведення уроку.

Урок-спектакль 
Ефективною і продуктивною формою навчання є урок-спектакль. Використання художніх творів зарубіжної літератури на уроках іноземної мови вдосконалює вимовні навички учнів, забезпечує створення комунікативної, пізнавальної та естетичної мотивації. Підготовка вистави - творча робота, яка сприяє виробленню навичок мовного спілкування дітей та розкриттю їх індивідуальних творчих здібностей. 
Такий вид роботи активізує розумову і мовленнєву діяльність учнів, розвиває їх інтерес до літератури, служить кращому засвоєнню культури країни досліджуваної мови, а також поглиблює знання мови, оскільки при цьому відбувається процес запам'ятовування лексики. Поряд з формуванням активного словника школярів формується так званий пасивно-потенційний словник. І важливо, що учні отримують задоволення від такого виду роботи. 
Урок-свято 
Вельми цікавою та плідною формою проведення уроків є урок-свято. Ця форма уроку розширює знання учнів про традиції і звичаї, що існують в англомовних країнах і розвиває у школярів здатності до іншомовного спілкування, що дозволяють брати участь в різних ситуаціях міжкультурної комунікації.

Урок-інтерв'ю 
Навряд чи варто доводити, що самим надійним свідченням освоєння досліджуваного мови є здатність учнів вести бесіду по конкретній темі. В даному випадку доцільно проводити урок-інтерв'ю. Урок-інтерв'ю - це своєрідний діалог з обміну інформацією. На такому уроці, як правило, учні опановують певною кількістю частотних кліше і користуються ними в автоматичному режимі. Оптимальне поєднання структурної повторюваності забезпечує міцність і свідомість засвоєння. 
В залежності від поставлених завдань тема уроку може включати окремі підтеми. Наприклад: "Вільний час", "Плани на майбутнє", "Біографія" і т.д. 
У всіх цих випадках ми маємо справу з обміном значимої інформацією. Однак при роботі з такими темами, як "Моя школа" або "Моє місто", рівноправний діалог втрачає сенс, оскільки партнерам нема чого обмінюватися інформацією.Комунікація набуває суто формальний характер. 
У такій ситуації логічно вдатися до елементами рольового діалогу. При цьому один з партнерів продовжує залишатися самим собою, тобто російським школярем, тоді як другий повинен зіграти роль його закордонного однолітка.