Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2014 в 16:47, курсовая работа
У час практичної реалізації конституційних засад української державності, становлення і розвитку системи національної освіти особливо актуальними є питання оновлення змісту, вдосконалення форм методів і технологій навчання української мови. Вивчення української мови розглядається в контексті відродження української культури. Цей період характеризується оновленням функцій державної мови, виявом зацікавленості здібних учнів українською мовою і літературою, народною педагогікою, символікою, тобто всім комплексом знань про українській народ.
Вступ
Глава I. Урок – як основна форма організації навчання мові…………………6
1.1.Основні вимоги до уроку……………………………………………………6
1.2.Вимоги до запитань вчителя…………………………………………………7
1.3.Основні типи уроків з мови………………………………………………….7
Глава II. – Основні компоненти різноманітних уроків……………………….10
2.1.Урок вивчення нового матеріалу………………………………………..…10
2.2.Уроки закріплення нових знань і навичок…………………………………15
2.3.Урок перевірки і обліку якості набутих знань і навичок…………………17
2.4.Урок аналізу контрольних робіт……………………………………………19
2.5.Урок узагальнення вивченого матеріалу…………………………………..20
2.6. Урок повторення пройденого матеріалу………………………….………21
Заключення………………………………………………………………………23
Список використаної літератури……………………………………………….24
Додаток 1 - Розробка уроку по темі курсової роботи………………………..25
Додаток 1. «Примірний урок на вивчення нового матеріалу»
Тема: Основа і закінчення.
Мета: Навчити учнів визначати в словах основу і закінчення.
Хід уроку.
Учитель: Що було задано додому?
Учень: Вдома треба було вивчити § 12 «Сполучення йо, ьо» і виконати вправу 49. У вправі вимагається переписати текст, поставивши на місце крапок відповідно йо, ьо.
Учитель: Приготуйте зошити з виконаною вправою. (Проходить між рядами). Перевірмо, як засвоїли матеріал минулого уроку. Напишіть дату, «Класно робота». В яких випадках в українській мові пишемо сполучення йо?
Учень (викликаний до дошки): Сполучення йо пишемо на початку слова, наприклад: Йосип, його; на початку склада після голосного: район, а Також для позначення роздільної вимови звука о від попереднього приголосного: мільйон, підйом. (Приклади пише на дошці, а учні – в зошитах).
Учитель: Читай перші чотири речення вправи, які букви поставив?
Вислухавши відповідь учня, вчитель мотивує і оголошує оцінку, ставить у журнал.
Учитель: В яких випадках пишемо ьо?
Викликаний учень відповідає, читає далі речення з вправи.
3. Пояснення нового матеріалу.
Учитель: На попередніх уроках ми з вами вивчали фонетику. Ви познайомилися з тим, які бувають звуки, як вони утворюються і передаються на письмі. Тепер ми приступаємо до вивчення нового розділу граматики – морфології. (Пише на дошці: МОРФОЛОГІЯ). Слово «морфологія» взяте з грецької мови (морфе – форма, логос - наука). Отже, морфологія – це розділ граматики, що вивчає форми, правила зміни слів і правила творення слів. У морфології два підрозділи: склад слова і частини мови. Спочатку вивчимо склад слова. Які ви вивчали частини слова?
Учень: Ми вивчали корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Учитель: Що називається закінченням?
Учень: Змінна частина слова називається закінченням.
Учитель: Для чого служить закінчення?
Учень: Воно служить для зв’язку слів з іншими словами в реченні.
Учитель: Сьогодні ми розглянемо не всі складові частини слова, а лише основу і закінчення. Запишіть тему уроку : Основа і закінчення.
Всі слова нашої мови поділяються на 2 великі групи – на слова змінні і незмінні. Змінні – це слова, які для зв’язку з іншими словами змінюють своє закінчення. С., Іди до дошки, напиши такі слова, пишіть усі: книга – книги- книгу – книгою. Що змінилося в цих словах?
Учень: Змінилося закінчення.
Учитель: Отже, слово книга – змінне. Назвіть ще кілька змінних слів (Учні називають). Незмінні слова – це такі слова, які не змінюються, наприклад, тепер, учора, наскрізь. Яка ж різниця між ними?
Учень: Змінні слова змінюють закінчення.
Учитель: Попередній наш приклад слова книга можна зрозуміти так:
Книг -----а
-----и
------у
-----ою
Учитель: Частина слова без закінчення називається основою. У слові книга основа – книг, а закінчення – а. Як же можна виділити основу?
Учень: Треба в змінному слові відкинути закінчення.
Під диктант учителя учні записують слова, відокремлюючи горизонтальною рискою закінчення від основи:
Школ-а
Нов.-ий
Тил-у
Земл-я
Син-ій
Ход-ять
Стіл
Край
день
Учитель зауважує, що основа, яка закінчується на твердий приголосний, називається твердою, яка на м’який приголосний – м’якою. Якщо у слові немає закінчення, воно має чисту основу.
4. Закріплення поясненого матеріалу.
При цьому учні відповідають на такі запитання: 1) Що вивчає морфологія? 2) Що називається основою слова? 3) Що називається закінченням? 4) Як можна визначити основу?
Після цього учні переходять до вправи за підручником.
5. Завдання додому.
Вивчити § 13, виконати вправу 53. Повторити § 8.