Результати дослідження стану хребта школярів початкових класів

У фронтальній площині дефекти  постави не поділяються на окремі види. Для них характерні порушення  серединного розташування лінії  остистих відростків хребта й зсув її у вертикальному положенні  дитини вправо або вліво. При функціональних порушеннях постави у фронтальній  площині є асиметрія м'язового  тонусу на правій і лівій половинах  тулуба, зниження загальної й силової  витривалості м'язів [23].

Порушення постави в сагітальній  площині є наслідком зміни  фізіологічних вигинів хребта. До змін такого типу відносяться: збільшений шийний лордоз, збільшений грудний  кіфоз, збільшений поперековий лордоз, посилений нахил тазу. При зміні  вигинів хребта (їх збільшенні або  посиленні) відповідно міняється розподіл м'язових сил, що впливають на поставу [26].

Збільшений шийний лордоз. Важливим чинником у статиці тіла є тяжкість голови, яку необхідно постійно тримати  в рівновазі над точкою опори сили тяжіння. При напрузі м'язів з боку угнутості шийного вигину збільшується лордоз. Збільшення шийного лордозу зменшує висоту шийного відділу хребта й довжину м'язів, які прикріплюються на шийних хребцях і до основи черепа. Як наслідок ослаблення м'язів верхня частина грудної клітки ззаду западає, а вся передня частина опускається вниз, внаслідок чого верхні крапки прикріплення м'язів живота, особливо прямого м'язу живота, опускаються [2].

Збільшений грудний кіфоз. З грудним кіфозом пов'язане положення плечового поясу (ключиця, лопатка). Плечовий пояс спереду з'єднується з грудиною. Лопатка з’єднана з тулубом тільки за допомогою м'язів, а в плечовому суглобі вона з'єднується з верхньою кінцівкою.

При збільшеному кіфозі лопатки  переміщуються на край грудної клітки, а своїми верхніми частинами пересуваються  наперед, з'являються крилоподібні лопатки. Плечовий пояс, що округлюється, зміщується наперед, надключична ямка заглиблюється. Відхилення наперед  плечового поясу при поганій  поставі обтяжує верхню частину  грудної клітки, збільшує грудний  кіфоз. Це утруднює функцію м'яза, що випрямляє хребет, який протидіє кіфозу, що утворюється [25].

Зміщення плечового поясу вперед наближає до себе прикріплення великого й малого грудних м'язів, сприяючи утворенню контрактур.

Верхня частина трапецієвидного  м'яза, що піднімає лопатку, великого й  малого ромбоподібних м'язів активно  допомагають у піднятті догори лопатки. Передній зубчатий м'яз забезпечує прилягання лопатки до грудної клітки.

Збільшений грудний кіфоз викликає поперековий і шийний компенсаторний гіперлордоз [26].

Збільшений поперековий лордоз. Збільшення поперекового лордозу пов'язане з випинанням живота, який зникає при ліквідації причин його виникнення. Випинання живота пов'язане з в'ялістю м'язів його стінок. Збільшений грудний кіфоз і посилений нахил тазу компенсує збільшений лордоз [30].

Посилений нахил тазу. У вертикальному  положенні людини, плечовий пояс є  чинником навантаження, тоді як тазовий  пояс приймає на собі всю важкість тіла. Тазовий пояс грає дуже важливу  роль при формуванні постави. При  активній допомозі м'язів вдається збільшити  або зменшити кут нахилу тазу на 10-15°.

Положення тазу має істотний вплив  на формування постави. Посилений нахил  тазу створює збільшений лордоз, зменшення  кута нахилу згладжує лордоз і поперековий  кіфоз.

Таким чином, всяке відхилення від  фізіологічної норми одного відділу  хребта спричиняє за собою відхилення в інших його відділах і приводить  до змін постави [21].

 

1.3. Причини порушень постави й групи ризику

 

Порушення форми хребта в школярів може бути викликано самими різними  причинами:

1. Вроджені дефекти. Стосуються, насамперед, клиноподібних хребців,  що зрослись і зайвих ребер.  Ці дефекти досить небезпечні, але досить рідкі (не більше 0,5 - 0, 25% всіх випадків). Проявляються  дуже рано й вимагають надзвичайно  інтенсивного лікування. При вроджених  дефектах сколіоз звичайно сполучається  з деформацією грудної клітки, кіфозом і лордозом [22].

2. Родові травми. При важких родах  страждає головний мозок дитини, порушується симетрія іннервації (постачання, якого-небудь органа  або тканини нервами, що забезпечують  їхній зв'язок із центральною  нервовою системою) тіла. Часто дефекти  розвитку хребта після таких  травм починають проявлятися  приблизно з 5-6 років. Форма  захворювання буває самою різною  - від легкої до дуже важкої. Раніше родові травми були основною причиною порушень хребта [26].

3. Індуковані порушення. Зустрічаються  дуже часто й бувають викликані  зовнішніми причинами, до яких  відносяться види спорту, що вимагають  несиметричного навантаження різних  груп м'язів (теніс, стрільба з  лука, фехтування, метання спортивних  снарядів і т.д.), а також гра  на скрипці, звичка сидіти піджавши  ногу. Індукований сколіоз може  розвиватися внаслідок різної  довжини ніг. У цьому випадку  перекошений таз викликає вигин  хребта в поперековій області  й з'являється контрзгиб у протилежну сторону [23].

4. Різноманітні травми хребта. Травмувати хребет можна при падіннях, активних іграх, заняттях спортом.

5. Наслідки операційних втручань  й опіки. Великі ушкодження ділянок шкіри, м'язів, нервів при серйозних порожнинних операціях або опіках спричинюють розвиток постраждалих ділянок і викликають порушення постави [26].

6. Дискові грижі або обмеження  великих нервів. Викликають функціональний, адаптаційний сколіоз або кіфоз.

7. Надмірно швидкий зріст дитини. Під час статевого дозрівання  бувають періоди вибухового росту,  при цьому ріст м'язів у довжину  сильно відстає від росту кістяка  і дитину може перекосити.

8. Остеохондропатія. Недорозвинення кістково-хрящового апарату.

9. Анатомо-конституційні типи будови хребта.

10. Часті інфекційні захворювання.

11. Незадовільне харчування.

12. Недостатня рухова активність.

13. Занадто м'яке ліжко - сприяє  формуванню круглої спини; занадто  тверде ліжко згладжує фізіологічні  вигини хребетного стовпа й  сприяють формуванню плоскої  спини [25].

14. Меблі, що не відповідає  віку й росту дитини. Низька  парта сприяє формуванню круглої спини, якщо навпаки занадто висока, школяр увесь час змушений піднімати плечі нагору.

15. Дефекти зору.

16. Відсутність звички до дотримання  правильної постави.

17. Постійне носіння ваги (сумки,  портфеля) в одній і тій же  руці або на тому самому  плечі.

18. Постійна звичка стояти, відставляючи  ногу убік.

19. Тривале згорблене положення  тіла під час роботи.

20. Носіння тісного одягу.

21. Раннє сидіння або уставання  дитини на ніжки.

22. Ожиріння або ослаблення м'язів  черевного преса, спини й сідничних  м'язів.

23. Слабість кісткової системи [20, 24, 25].

Дослідження показали, що далеко не у  всіх дітей, що перебувають у несприятливих  умовах може розвиватися те або інше захворювання. Хоча організм дуже чутливий до різних несприятливих факторів.

 

1.4. Комплексне застосування засобів корекції постави в системі фізичного виховання школярів молодших класів

 

Виправленням різних видів порушень постави є складний і тривалий процес. Він може бути успішним, якщо проводиться комплексно, з використанням  ЛФК, масажу, ортопедичних заходів, що включають застосування приладів, пристосувань, предметів (гімнастичні стінки, медицинболи, палиці й ін.) [3].

Комплексному підходу до виправлення  порушень постави відводиться значне місце в багатьох роботах сучасних дослідників [6, 19, 23].

Деякі учені [7,19,22], вказуючи на доцільність  комплексної дії при порушеннях постави, виділяють один із засобів  як провідний, а в комплексі лікувальних  вправ особливе місце відводиться  масажу, який допомагає усунути деформації й підсилює вплив інших засобів.

Масаж створює передумови для повнішого  використання направлених рухів  зменшенням хворобливості й поліпшенням  кровообігу. При викривленні хребта масаж використовується в методиці ЛФК разом з фізичними вправами й рухливими іграми [19].

Існують різні методики для профілактики й корекції порушення постави. Фізичні  вправи впливають на хребет, зміцнюючи  м'язи, дозволяють поліпшити поставу, функцію зовнішнього подиху, дають загальнозміцнювальний ефект [18].

Попередження дефектів постави  полягає в раціональному фізичному  вихованні й у дотриманні гігієнічних  правил життя вдома й у школі.

Основними засобами профілактики порушень постави є правильна організація  статико-динамічного режиму, що містить  у собі повний спектр ситуацій, пов'язаних з регулюванням навантажень на опорно-руховий  апарат дитини [21].

Правильний статико-динамічний режим  припускає дотримання наступних  правил:

1. Постіль дитини повинна бути  напівтвердою, рівною, стійкою, з  невисокою, краще ортопедичною  подушкою. Бажано привчити дитину  спати на спині або боці, але,  не згорнувшись «калачиком».

2. Приходячи зі школи, дитина  після обіду повинна лягти  й відпочити 1-1,5 години для  того, щоб нормалізувати тонус  м'язів спини й звільнити від  навантаження хребет. Тільки при  регулярній зміні вертикального  й горизонтального положення  забезпечується правильний обмін  речовин у міжхребетних дисках.

3. Час безперервного перебування  в положенні сидячи не повинне  перевищувати 45 хв.

4. Дитина повинна щодня займатися  оздоровчою або спеціальною гімнастикою.  Мінімальна тривалість занять - 20 хвилин, оптимальна - 40 хвилин.

5. Необхідно правильно організувати  робоче місце, освітлення повинне  бути достатнім.

6. Дитячі меблі повинна відповідати  наступним вимогам:

Висота стола повинна бути такою, щоб відстань від очей сидячої  дитини до поверхні стола була близько  30 см.

Висота стільця повинна бути такою, щоб стегно й гомілка становили  кут 90 градусів.

Бажано мати опору для шийного  й грудного відділів хребта, а так  само опору для стоп, щоб не викликати  додаткової м'язової напруги при  тривалих заняттях у статистичному  режимі [5,13].

7. Необхідно навчити дитину сидіти  в правильній робочій позі  під час написання та читання  під контролем педагогів і  батьків. Правильна симетрична  установка різних частин тіла  проводиться послідовно, починаючи  з положення стоп:

- Стопи в опорі на підлозі  або ослоні.

- Коліна над стільцем, на одному  рівні (у гомілковостопних, колінних  і тазостегнових суглобах ноги  повинні бути зігнуті під прямим  або невеликим тупим кутом).

- Рівномірна опора на обидві  половини таза.

- Між грудьми й столом –  відстань від 1 до 2 см.

- Передпліччя симетрично й вільно, без напруги лежать на столі,  плечі симетричні.

- Голова трохи нахилена уперед, відстань від очей до стола  близько 30 см.

- При писанні зошит повернений  на 30 градусів, нижній лівий кут  аркуша, на якому пише дитина, повинен відповідати середині  грудей [26].

8. Не рекомендується носити портфель  в одній і тій же руці, у  початковій школі краще дати  дитині ранець.

9. Потрібно постійно боротися  з порочними позами. Так назване  косе положення плечового пояса  при писанні - коли ліва рука  звішена зі стола, або косе положення таза - коли дитина сидить із ногою, підкладеною під сідницю, або звичка стояти з опорою на ту саму ногу, зігнувши іншу в коліні; ці й інші порочні пози приводять до порушень постави.