Результати дослідження стану хребта школярів початкових класів

10. Потрібно звільнити ослаблену  дитину, що має дефекти постави,  від усяких додаткових занять, пов'язаних із тривалим сидінням  або асиметричною статичною позою  [1].

11. Дитина повинна одержувати  правильне й збалансоване харчування, що забезпечує, відповідно до  віку, достатнє надходження пластичних  й енергетичних речовин, макро- і мікроелементів. Характер харчування багато в чому визначає стан кісткової тканини, зв'язкового апарата й «м'язового корсета».

12. Достатній сон у добре провітрюваній  кімнаті (для дітей 7-8 років  - 9,5-10 годин, 13-15 років - 8,5-9 годин).

13. Щоденна ранкова гімнастика  повинна проводитися з 4-5-річного  віку з наступними процедурами,  що гартують (обтирання, обливання  прохолодною водою) [23].

14. Через 35–40 хв. занять робити перерву на 3–5 хв. із виконанням 3–5 вправ.

15. Щодня гуляти на свіжому  повітрі 1,5-2 години, відпочивати  вдень (до 1 години).

16. При вадах зору обов'язково  використати коригувальні окуляри.

17. Боротися із зайвою повнотою [24].

Беручи до уваги ситуацію широкого поширення порушень постави серед  сучасних дітей, можна сказати, що статико-динамічний режим, спрямований на попередження або усунення порушень, повинен супроводжуватися й тотальним «ортопедичним наглядом»  з боку батьків і викладачів.

 

РОЗДІЛ 2

мета, завдання та методи дослідження

 

2.1. Мета та завдання дослідження

 

Мета дослідження - розробити методику корекції порушень постави молодших школярів на основі поєднання фізичних вправ і рухливих ігор.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати науково-методичну  літературу з означеної проблеми.

2. Теоретично обґрунтувати та  розробити методику корекції  порушень постави в сагиттальній площині в школярів, засновану на поєднанні фізичних вправ і рухливих ігор.

3. Експериментально перевірити  ефективність розробленої методики.

 

2.2. Методи дослідження

 

1.    Аналіз науково-методичної  літератури з проблеми дослідження.

2. Емпіричні: педагогічне спостереження,  анкетування, бесіди, тестування.

У своєму дослідженні ми застосували  наступні методики й методи, що дозволяють визначити стан опорно-рухового апарата.

Найпростіший метод - це встати спиною до стіни так, щоб голова, плечі, сідниці  опиралися на стіну. Поставу варто  вважати нормальною, якщо між попереком  і стіною проходить долоня, а не кулак.

Вимір рухливості хребта вперед, назад, вправо, вліво проводився в такий спосіб: випробуваний, стоячи на ослоні, нахиляється вперед, руки тягнуться до підлоги, а експериментатор вимірює лінійкою яка кількість сантиметрів залишається до ослона, або наскільки перевищує її, від середнього пальця руки.

Вимір рухливості хребта назад: у досліджуваного виміряється відстань від 7-го шийного хребця до останнього поперекового хребця. Потім досліджуваний нахиляє тулуб назад і виміряється ця ж відстань заново. Рухливість хребта спини дорівнює різниці між першим і другим вимірами.

Рухливість хребта в сторони: у досліджуваного, у положенні стоячи, вимірюється відстань від середнього пальця руки до підлоги. Потім досліджуваний нахиляється прямо убік і знову виміряється ця ж відстань. Рухливість хребта убік дорівнює різниці між першим і другим вимірами.

3. Педагогічний експеримент.

4. Методи математичної статистики.

Відсоткове співвідношення учнів з порушенням постави ми знаходили за наступною формулою:

% =

·100,

де А - загальна кількість учнів із захворюванням,

В - загальна кількість учнів у школі.

 

2.3. Організація дослідження

 

На першому етапі дослідження  був вивчений стан постави дітей за даними медогляду за 2010-2011 та 2011-2012 навчальні роки, проведено дослідження стану опорно-рухової системи в учнів, використовуючи тест на силу й витривалість м'язів спини й живота, а також вимірювання рухливості хребта молодших школярів.

На другому етапі дослідження виявленні причин порушення постави, проведено анкетування з дітьми експериментальної групи.

На третьому етапі дослідження була розроблена методика для корекції порушення постави й проведений експеримент серед дітей даної групи. Комплекс вправ виконувався учнями 3 рази на тиждень по 45 хв.

На четвертому етапі проводилася математична обробка отриманих результатів, і порівняльний аналіз результатів.

2.3.1. Особливості методики корекції  постави молодших школярів

 

Процес корекції порушеної постави, ми поділили на три етапи - вступний, основний і завершальний.

На вступному етапі вирішувалися завдання відновлення механізмів адаптації  організму дитини до фізичного навантаження, захисних механізмів і систем, які  в нормі підтримують необхідну  рівновагу організму. На цьому етапу дітям пояснювалося і розучувалися фізичні вправи. Основними засобами були загально розвиваючі гімнастичні вправи й вправи для формування навику правильної постави.

Виправлення наявного дефекту, покращення фізичного розвитку, прискорення  процесу корекції постави були завданнями основного етапу. Для вирішення  цих завдань використовувалися  вправи для вироблення м'язового  корсета [6,18,22], вправ для формування й закріплення навику правильної постави й рухливих ігор [10,11].

Завершальний етап забезпечував перехід  до наступного етапу виправлення  порушеної постави, а також до звичайних умов фізичного виховання. До завдань завершального етапу  входили закріплення навиків правильної постави й вміння зберігати її при динамічній і статичній м'язових роботах. На цьому етапі застосовувалися вправи для загального тренування організму й вправи, направлені на виправлення порушеної постави дитини.

Заняття по виправленню порушень постави школярів молодших класів проходили під час спортивної години в групі продовженого дня. Фізичні вправи й рухливі ігри підбиралися відповідно до завдань занять, вікових й індивідуальних особливостей дитини.

Заняття будувалися відповідно до фізіологічних  і педагогічних принципів. При організації  занять враховувалися також фізіологічні особливості дій м'язових скорочень  на організм дитини. Кожне заняття, тривало 45 хвилин, мало вступну, основну й завершальну частини. Заняття проводилися груповим способом.

Вступна частина заняття складала приблизно 11-17% від часу всього заняття  й включала прості за характером виконання  вправ, такі як ходьба і її варіанти, біг. У цю частину заняття так  само входили власне гімнастичні  вправи для формування й закріплення  навиків правильної постави й комплекси вправ ігрового характеру. Зоровий самоконтроль здійснювався перед дзеркалом, де діти приймали правильну поставу й виправляли зазначені порушення.

Від 67 до 78% часу заняття відводилося  його основній частині. Використовувалися фізичні вправи для зміцнення  м'язового корсета, які застосовувалися з метою відновлення й нарощування загальної й силової витривалості даних груп м'язів. Для посилення дій цих вправ використовувалися предмети - палиці, обручі, м'ячі й тому подібне, а також гімнастична стінка.

Завершальна частина заняття, займає від 9 до 16% часу, забезпечувала поступове зниження фізичного навантаження до рівня, близького до початкового рухового режиму, на якому знаходилися діти.

Рухливі ігри включалися в щоденні  заняття по одній-дві гри. У той  же час, рухливі ігри проводилися  як самостійне заняття один раз на тиждень. Тривалість заняття - 45 хвилин. При включенні рухливих ігор у  зміст занять використовувалися  наступні методичні прийоми:

- відповідність характеру гри  віку дітей;

- підбір ігор відповідно до  лікувально-педагогічних і виховних  завдань;

- чітке пояснення правил і  розподіл ролей;

- контроль керівником за виконанням  правил гри її учасниками;

- дотримання фізіологічних закономірностей  адаптації до навантажень.

Базою нашого дослідження була ЗОШ  №32 м. Херсона. Дослідження проводилося з учнями початкових класів. В експериментальну групу ввійшли 10 учнів у віці 7-9 років, що мають незначні порушення постави. Заняття проводилися 3 рази на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця) c 13:00 - 13:45.

 

РОЗДІЛ 3

Результати власних  досліджень

 

3.1. Результати дослідження стану  хребта школярів початкових класів

 

У результаті аналізу медичних карт ЗОШ №32 за 2011 рік, ми одержали наступні дані: з учнів всієї школи у 45,4% школярів виявлені порушення постави;страждають різним ступенем сколіозу 15,75% учнів  від загальної кількості школярів, і тільки 38,85% без порушення постави.

Рисунок 3.1  Відсоткове співвідношення учнів з порушенням постави

 

За даними медичного огляду в 2010-2011 н.р. проведеного лікарями з дитячої поліклініки, з 118 учнів початкових класів, що навчаються в школі, порушення постави виявлені в 51 учнів, що становить 43,22%, і 14 школярів страждають сколіозом, що становить 11,86% від загальної кількості обстежуваних. В 2010-2011 н.р. дані медичного огляду показують збільшення кількості школярів з порушенням постави: так з 123 учнів даний діагноз поставлений в 52 учнів, що становить 42,64%, сколіоз виявлений в 15 школярів, що становить 12,3% від загальної кількості обстежуваних (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Стан  постави учнів початкових класів за даними медичного огляду

 

З метою виявлення причин порушення  постави, нами було проведене анкетування  учнів. За результатами анкет виявлені причини порушення постави:

Як сидиш за столом?

60% учнів звикли сидіти за  столом сутулячись, інші сидять  прямо.

На якій постелі спиш?

На м'якій постелі сплять 60% учнів, на твердій постелі сплять 40% учнів.

На скільки висока, об'ємна твоя подушка?

На середній подушці сплять 80% учнів  й 20% сплять на низьких подушках.

Як носиш важку сумку?

50% учнів носять сумку чергуючи  руки, 50% звикли носити сумку на  тому самому плечі.

Займаєшся фізичними вправами?