Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Сентября 2014 в 20:23, курсовая работа
Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх у останні п'ять років наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій у телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів великий спричинили вплив на виховання дитини та на її сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер її улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і її улюблені герої та інтереси.
Починаючи вчитися в школі, вона може відчути певний дискомфорт. Не у всіх школах сьогодні ще є оснащені технологічні класи, застарілі навчальні програми та методичні прийоми призводять до істотного зниження мотивації навчання школярів, змушуючи вдумливих педагогів шукати більш сучасні засоби і методи навчання.
ВСТУП...................................................................................................................с. 3-7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НІТ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ……………………………………………………..с. 8
1.1. Теоритичні аспекти використання НІТ в навчальному процесі…......с. 8-10
1.2. Сучасний стан практичної інформатизації процесу навчання……..с. 10-12
1.3. Види аудіовізуальних та технічних засобів, використовуваних у навчанні школярів молодших класів…………………………………………………..с. 12-15
1.4. Персональний комп'ютер як засіб навчання………………………....с. 15-17
1.5. Психолого-педагогічні проблеми використання НІТ в навчальному процесі………………………………………………………………………с. 17-20
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НІТ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ……………………………………………………с. 21
2.1. Інформатика в початкових классах…………………………………..с. 21-25
2.2. Методологія використання НІТ в початковій школі………………..с. 25-36
2.3. Інформатизація праці вчителя………………………………………..с. 36-38
2.4. Інформаційні технології в роботі з батьками………………………..с. 38-40
2.5. Збереження здоров'я молодших школярів в умовах використання НІТ в навчальному процесі…………………………………………………………с. 40-44
ВИСНОВКИ......................................................................................................с. 45-47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................с. 48-49
Високий рівень розумового розвитку, гнучке мислення, хороша пам'ять є сприятливими передумовами для успішного навчання інформатики. Однак своєрідність людської індивідуальності не вичерпуються особливостями його інтелектуальної підготовки і своєрідністю пізнавальних процесів. На успішність навчання в цілому, як відомо, впливають також вроджені психофізіологічні особливості школярів, такі, як сила нервової системи, що визначає працездатність людини, і її лабільність, визначальна швидкість протікання нервових процесів.
Психолог В.Г. Зархін спеціально досліджував, як проявляються зазначені психофізіологічні особливості учнів у практиці навчання з використанням ПК. Його спостереження показують, що при роботі з ПК сила нервової системи вирішального впливу на успішність діяльності не надає, хоча учні з високою працездатністю поводяться за комп'ютером інакше, ніж слабкі. Мабуть, через підвищену виснаженість учні зі слабкою нервовою системою недостатньо впевнені в собі, набагато частіше звертаються за допомогою до вчителя. У той же час інша властивість нервової системи - лабільність - безпосередньо позначається на особливостях комп'ютерної діяльності учнів. За інших рівних умов лабільні учні з високою швидкістю протікання нервових процесів працюють швидше. Діапазон індивідуальних відмінностей тут дуже великий.
Подібні дані наводить психолог І.В. Єрмакова. Вона підкреслює, що рівень інтелектуального розвитку школярів відіграє визначальну роль в опануванні спеціальністю "оператор ЕОМ" головним чином на початку навчання. У міру входження в курс все більше значення набувають швидкісні характеристики. Але чи завжди висока швидкість роботи - благо? Адже основним критерієм успішності будь-якої діяльності є її безпомилковість, точність, а відношення між швидкістю і безпомилково неоднозначно.
Не менш значимими є, за словами Єрмакової І.В., такі якості, як імпульсивність або її протилежність - рефлексивність. Що ж стосується процесу навчання, то використання комп'ютерної бази якраз і є тією реальною мірою, яка може погодити умови процесу навчання, і перш за все його темп з індивідуально-психічними особливостями кожного окремого школяра. У цьому випадку комп'ютер виступає як один з ефективних засобів гуманізації процесу навчання.
Багато психологів відзначають, що при роботі з комп'ютером дуже велику роль відіграють такі особистісні особливості, як уважність, акуратність, ретельність, сумлінність. В принципі їх можна розглядати як універсальні, здатні проявлятися (або не проявлятися!) У будь-якої людини і відображатися на процесі оволодіння будь-яким видом діяльності. Формування цих якостей залежить, перш за все, від бажання і наполегливості самих учнів. Однак комп'ютер внаслідок суворості дії завантажуються в неї програм постійно висуває до працюючого з ним людині досить жорсткі вимоги, без дотримання яких він працювати просто не буде. У цьому випадку комп'ютер грає роль досить серйозного дисциплінуючого чинника в загальній схемі навчального процесу.
Визначити стан справ у тій чи іншій сфері діяльності завжди досить важко. Однак у такому питанні, як комп'ютеризація, є один легко врахований чинник, який досить ясно може охарактеризувати картину в цілому. Це - показник технічної забезпеченості, іншими словами - наявність необхідного парку комп'ютерної техніки та рівень її технічної якості. Справа в тому, що комп'ютеризація робочих процесів прямо залежить від наявності та якісного рівня комп'ютерів на робочих місцях, а без цього наявність навіть самої передової наукової думки так і залишиться фактом науки, але не чинником виробничого і суспільного життя.
По аналізу навчально-методичної літератури і представленим там даними можна зробити такі основні висновки:
Стан комп'ютеризації загальноосвітніх шкіл слід розцінювати як критичний. За рівнем оснащеності шкіл ПК, їх технічними характеристиками і кількістю учнів на один ПК відстає від розвинених країн не менш, ніж на 5 років.
Сьогодні інформатизація шкіл у цілому - процес некерований, що призвело до різкого відмінності у рівні інформатизації шкіл різних регіонів. Основна причина - децентралізація коштів, які виділяються на комп'ютеризацію шкіл.
Враховуючи те, що всі учні повинні мати рівні та належні умови навчання, комп'ютеризація шкіл повинна відбуватися під контролем держави і фінансуватися централізовано. Це дасть можливість:
Вже зараз комп'ютерна грамотність є важливим показником культури, а в майбутньому виявиться необхідної кожній людині, на якій би ділянці він не працював. Отже, комп'ютерну справу, навчання користуванню комп'ютером найближчим часом має стати загальним. А оскільки введення в життя будь-яких починань загального значення завжди дуже відповідально, вітчизняній педагогіці сьогодні необхідно проводити фундаментальні дослідження в області комп'ютерної технології навчання та психолого-педагогічних основ застосування комп'ютерів в освіті, в тому числі:
1) створити методичне
2) визначити місце комп'ютерної технології в системі навчання; визначити, як змінюються мислення дитини і його інтелект в процесі навчання за допомогою комп'ютера;
3) розробити методи стимулювання творчої діяльності дітей у процесі навчання.
Вивчення особливостей використання ІКТ при навчанні школярів має включати знайомство з різними аспектами проникнення інформаційних технологій у сферу загальної середньої освіти. Зокрема, необхідно детальний розгляд використовуються в шкільній освіті технічних засобів інформатизації, програмних засобів, їх змістовного наповнення.
Перші з них - технічні засоби інформатизації освіти не виникли відразу. Появі засобів інформатизації, заснованих на використанні комп'ютерної техніки, передувало бурхливий розвиток різних некомп'ютерних пристроїв, які прийнято називати технічними і аудіовізуальними засобами навчання. Протягом багатьох років до технічних засобів навчання відносили і саму апаратуру, таку як різні діапроектори і фонографи, графопроектори і електрофони, кінопроектори і телевізори, магнітофони та CD-плеєри, а також спеціально створені дидактичні матеріали та посібники, такі як діафільми, діапозитивні серії, платівки, касети і компакт диски. Саме ці засоби навчання на різних етапах розвитку системи освіти були основними інструментами підвищення ефективності зберігання, обробки, передачі та подання навчальної інформації. У відсутність комп'ютерної техніки вони грали роль засобів інформаційних та комунікаційних технологій.
Більше ста років тому, відомий американський винахідник Т.А. Едісон, після винаходу першого звукозаписного пристрою - фонографа, заявив, що з появою можливостей запису, збереження і відтворення звуку вирішені всі проблеми освіти. Однак і сьогодні, очевидно, що не всі подібні проблеми вирішені повністю.
У різні роки в шкільну освіту проникали різноманітні засоби, поява яких піднімало на якісно новий рівень інформаційне забезпечення системи навчання, що кожного разу позитивно позначалося на ефективності підготовки фахівців.
Технічні засоби, що використовуються в освіті можна класифікувати. В основі цієї класифікації можуть лежати різні критерії. Зокрема всі технічні засоби можуть бути розділені на групи в залежності від виду інформації та принципів, що лежать в основі їх функціонування.
Традиційні аналогові технічні засоби:
Телекомунікаційні засоби телекомунікаційного спілкування людей; засоби доступу до інформаційних ресурсів Технічні засоби дозволяють привнести в освітню діяльність можливість оперування з інформацією різних типів таких, як звук, текст, фото і відео зображення. Комп'ютер, що проникли в сферу освіти, є універсальним засобом обробки інформації. Універсальність комп'ютера полягає в тому, що, з одного боку, він один в змозі обробляти інформацію різних типів, з іншого боку, один і той же комп'ютер в змозі виконувати цілий спектр операцій з інформацією одного типу. Завдяки цьому комп'ютер у сукупності з відповідним набором периферійних пристроїв в змозі забезпечити виконання всіх функцій технічних засобів навчання.
Коректне визначення засобів ІКТ і засобів інформатизації освіти являє собою істотну проблему. На перший погляд, логічніше було б до засобів інформатизації освіти віднести будь-які засоби та інструменти, що мають відношення до обробки та подання інформації, використовуваної в освіті. При такому підході до засобів інформатизації освіти крім комп'ютерів і програмного забезпечення будуть ставитися і звичайна книга, і магнітофон, і діапроектор. Таке визначення засобів інформатизації освіти має повне право на існування.
Але, разом з тим, універсальність комп'ютера робить недоцільним подальше проникнення всіх зазначених некомп'ютерних коштів в освіту, за винятком книги. Крім того, більшість перелічених вище технічних засобів інформатизації втрачають актуальність. Сьогодні зі зрозумілих причин вже практично неможливо знайти сучасний навчальний діафільм або пластинку для електрофонів.
У зв'язку з цим стає виправданим віднесення до засобів ІКТ та інформатизації освіти тільки комп'ютерних засобів обробки і представлення інформації. Практичне здійснення інформатизації освіти в цьому випадку приведе до розширення використання в освіті новітніх інформаційних і комунікаційних технологій. Саме тому в нашій роботі під засобами інформатизації освіти розуміється комп'ютерне апаратне і програмне забезпечення, а також їх змістовне наповнення, що використовуються для досягнення цілей інформатизації освіти.
Останні технічні досягнення часто знаходили застосування в навчальному процесі, і ПК в цьому сенсі не є винятком. Вже перші досліди застосування ПК у навчальному процесі показали, що використання обчислювальної техніки дозволяє істотно підвищити ефективність процесу навчання, поліпшити облік і оцінку знань, забезпечити можливість індивідуальної допомоги викладача кожному учневі у вирішенні окремих завдань, полегшити створення і постановку нових курсів.
ПК є потужним засобом для обробки інформації, що подається у вигляді слів, чисел, зображень, звуків і т. п. Поряд з іншими відомими інструментами ПК розширюють людські можливості. Однак на відміну, наприклад, "від молотка, розширює фізичні можливості, або телефону, що розширює можливості органів почуттів, ПК розширює розумові можливості людини" [23; 4]. Головною особливістю ПК як інструменту є можливість його настройки (програмування) на виконання різного роду робіт, пов'язаних з отриманням і переробки інформації.
Від викладачів ПК вигідно відрізняють абсолютна об'єктивність в оцінці знань, а також те, що машини не дратуються, не схильні до впливу настрою і самопочуття, не відчуває розчарування зі слабкими учнями.
Разом з тим слід пам'ятати, що ПК ніколи не замінить викладача, але можуть бути надзвичайно корисними його помічниками.
З використанням ПК, з одного боку, учні отримують можливість працювати у своєму власному ритмі відповідно до свого рівня підготовки. Це робить позитивний вплив на процес навчання, тому що учень отримує велику свободу у виборі рішень, в ході процесу навчання присутній елемент змагання з ПК і т. д.
Информация о работе Теоритичнi аспектi використання нiт в навчальному проуесi