Теоритичнi аспектi використання нiт в навчальному проуесi

3-й варіант. Урок інформатики  з розподілом на групи в  кабінеті інформатики школи в  рамках 1 уроку. Це можливо, якщо є  матеріальна база (комп'ютерний клас, комп'ютерні програми), готовність  вчителя до викладання предмета. Відзначимо, що використання комп'ютерів  на кожному уроці інформатики  як у початковій школі, так  і інших ступенях навчання  необов'язково. Тому навіть за  наявності тільки одного комп'ютерного  класу в школі можна його  використовувати і для навчання  інформатики, і для використання  при навчанні інших предметів.

При комп'ютерній підтримки навчання інформатики необхідно дотримуватись вимог до обладнання кабінету обчислювальною технікою, санітарні норми організації праці дітей за комп'ютером (див. Додаток 1). Роботу за комп'ютером слід закінчувати профілактичними вправами для зору (1 хв) і постави (1-2 хв).

Приблизний тематичний перелік електронних засобів навчального призначення:

Рекомендується комп'ютерну підтримку здійснювати електронними засобами навчального призначення по плануванню курсу.

• Комп'ютерні абетки і букварі для ознайомлення роботи з текстом

• Клавіатурні тренажери з ненав'язливою швидкістю роботи

• Комп'ютерні розмальовки та геометричні конструктори

• Комп'ютерні лабіринти для управління об'єктом

• Комп'ютерні мозаїки

• Логічні ігри на комп'ютері

• Комп'ютерні енциклопедії, подорожі

• Комп'ютерні топологічні схеми (району, метро)

• Комп'ютерні підручники з ілюстраціями та завданнями (з техніки безпеки, правил руху), що задовольняють можливості використання фрагментами по 5 хвилин з подальшим навчанням

• Комп'ютерні обчислювальні ігрові та алгоритмічні Середовища

• Комп'ютерні синтезатори звуку

• Ігри-кросворди і абетки на комп'ютері на іноземних мовах

• Комп'ютерні середовища управління виконавцем.

Примірні правила поведінки учнів в комп'ютерному класі:

Входити і виходити з класу можна тільки з дозволу вчителя.

Потрібно займати тільки те робоче місце, яке закріплене вчителем за навчаються, бригадою в цілому.

Включати чи вимикати комп'ютер і підключені до нього пристрої учням не дозволяється.

Підключення до роботи компакт-дисків навчального призначення здійснюється вчителем чи лаборантом.

Вчителю необхідно дотримуватися рекомендацій з організації навчальної діяльності учнів на заняттях з інформатики. З метою економії часу матеріали по інформатизації навчання, розміщені в Інтернеті, може бути підготовлені вчителем або методистом школи заздалегідь і можуть використовуватися на уроці вже як матеріали, розміщені на диску.

Урок необхідно починати з організаційної хвилинки, нагадуючи дітям правила поведінки в кабінеті.

Обладнання комп'ютерного робочого місця повинно відповідати санітарним нормам і правилам рекомендації гігієністів з організації робочого місця учня відображені у додатку.

Розстановка комп'ютерних столів повинна проводитися таким чином, щоб всі струмоведучі частини пристроїв та роз'єми були звернені до стіни приміщення.

Для профілактики травматизму дітей електропроводка повинна бути обладнана спеціальними коробами, розетки повинні розташовуватися за вертикальною стінкою комп'ютерного столу

Кабінет має бути обладнаний пристроєм відключення електроживлення.

Залишати дітей у комп'ютерному класі без вчителя категорично забороняється.

Уроки в комп'ютерному кабінеті рекомендується проводити спільно з лаборантом.

 

2.2. Методологія використання НІТ в початковій школі

Відомо, що методична система навчання будь-якого предмета являє собою сукупність п'яти компонентів: цілей, змісту, методів, засобів і організаційних форм навчання. Методичні системи навчальних предметів, що становлять зміст загальної середньої освіти, формувалися протягом багатьох десятиліть в основному емпірично, перевіряючись шкільною практикою і зазнаючи помітні зміни з періодом в 10-15 років.

Для інформатики характерний динамізм зміни її методичної системи навчання. За минулі роки неодноразово змінювалося уявлення про те, чому і як вчити на уроках інформатики.

Цілі навчання інформатики в молодших класах практично не зазнали змін. Педагоги, психологи, методисти одностайно сприймають цей курс як пропедевтичний.

Основні цілі пропедевтичного курсу інформатики в молодшій школі коротко можна сформулювати наступним чином:

• формування почав комп'ютерної грамотності;
• розвиток логічного мислення;
• розвиток алгоритмічних навичок і системних підходів до вирішення завдань;
• формування елементарних комп'ютерних навичок (знайомство з комп'ютером, з елементарними поняттями зі сфери інформаційних технологій).

Важливо розуміти, що, визначаючи зміст комп'ютерної грамотності, що формується у процесі всього навчання в початковій школі, не потрібно обмежуватися рамками предмета "Інформатика". Навпаки, це завдання треба вирішувати з максимальним залученням усіх шкільних предметів, позакласної роботи та допомоги батьків.

На початку масового навчання інформатики основи алгоритмізації закладалися в старшій школі. Зараз стає зрозумілим, що цілеспрямовану роботу з формування алгоритмічного стилю мислення доцільно починати в молодших класах, так як у старшокласників стиль мислення вже фактично склався, нові форми мислення сприймаються ними з працею.

Молодший шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку таких важливих для всієї подальшого навчання і життя школяра психічних процесів, як рефлексія, внутрішній план дій, які, у свою чергу, є основою для формування алгоритмічного стилю мислення. Якщо цей час буде упущено, то в більш старшому віці ці якості розвинути значно важче, а іноді й просто неможливо.

Проблема співвідношення навчання основам теоретичної інформатики та комп'ютерних технологій не обійшла стороною і молодші класи. Не заперечуючи потрібності навчання в школі практичному використанню комп'ютерів, хотілося б сподіватися, що акцент на навчання технологіям буде поступово винесений за рамки уроків інформатики. Навчання використанню комп'ютера як інструменту має вестися на всіх уроках, у позаурочній діяльності учнів і т.п. Причин цьому декілька.

Останнім часом персональний комп'ютер значно частіше з'являється вдома у наших учнів, ніж у школі. Ціна комп'ютера з середніми ресурсами вже сьогодні цілком порівнянна з ціною телевізора. Тим не менш, навіть сама забезпечена школа ніколи не зможе придбати по комп'ютеру на кожного учня. У домашніх умовах хлопці і без допомоги школи впораються з такими технічними проблемами, як робота з мишею і клавіатурою, вибір пункту меню або "навіть" збереження файлу. Це доводить досвід багатьох батьків. Крім того, оновлення інструментальних засобів відбувається зараз в такому темпі, що навряд чи має сенс всерйоз освоювати будь-яка з них раніше, ніж у 5 - 11-х класах. Відомо, що зацікавлений користувач в змозі освоїти текстовий редактор за кілька робочих днів, тобто за 30-40 годин. Якщо жорстка мотивація на результат відсутній, а ті ж години розтягнуті в часі на кілька місяців, то ефективність освоєння стає дуже низькою.

Відповідно з твердженням класиків марксизму-ленінізму, що буття визначає свідомість, навчання інформатики в таких школах носить явно "машинний" характер, тобто достатньо велику кількість часу діти проводять за комп'ютерами, у навчанні активно використовуються розвиваючі інтелектуальні середовища. Така зміна середовища і засобів навчання має як позитивні, так і негативні сторони. І якщо позитивні результати вчитель і батьки бачать практично відразу, то негативні наслідки відсунуті, бути може, на багато років. Проповідуючи принцип "не нашкодь", нам, вчителям, необхідно прислухатися до рекомендацій (часто чисто теоретичним, тільки час, якого у нас немає, дозволить отримати їх підтвердження або спростування їх), що видаються психологами, медиками, педагогами-новаторами.

Вітчизняні та зарубіжні дослідники, що займаються вивченням використання комп'ютерів учнями молодших класів, виділяють наступні негативні сторони цього процесу. Використання комп'ютерів у навчанні школярів молодших класів може призвести до дезорієнтації дитини в навколишній дійсності, зриву процесів асиміляції в становленні його мислення. При; роботі з комп'ютером у дітей відбувається розрив між реальністю і фантазією, бажаним і дійсним. Діти за своїм розвитком не готові до вилучення користі з безпосереднього досвіду роботи з символами і абстрактної інформацією, при цьому необхідні для роботи з комп'ютером навички не відповідають операційним здібностям дитини.

Є також думка, що комп'ютери можуть бути перешкодою для здобуття дітьми необхідного досвіду оперування реальними об'єктами і подіями і, крім того, можуть обмежити фізичну активність і фізичний розвиток дітей. Тому середовище навчання в молодших класах повинна організовуватися таким чином, щоб використання комп'ютерної предметності врівноважувалося наявністю її матеріального еквіваленту.

Ще кілька років тому основні зусилля педагогів направлялися на створення програм, підручників та навчально-методичних посібників, в тому числі і для молодшої школи, сьогодні ж підвищена увага приділяється зміни засобів і організаційних форм навчання. У зв'язку з високою часткою використання комп'ютерів у навчальному процесі питання про розробку методик навчання інформатики в молодших класах, компенсуючих негативні наслідки роботи з комп'ютером, постає особливо гостро.

Застосовувані в молодшій школі методи і форми навчання повинні враховувати особливості психічного, фізичного і розумового розвитку школярів 1-4-х класів.

На уроках інформатики в початковій школі в умовах звичайної класно-урочної системи вчителями успішно використовуються такі методи і форми навчання, що дозволяють ефективно побудувати навчальний процес з урахуванням специфічних особливостей особистості школяра:

• діалоги;
• робота в групах;
• ігрові методики;
• інформаційні хвилинки;
• евристичний підхід.

Необхідність побудови ефективного навчання з урахуванням соціального складу населення і відповідно рівня інформатизації регіону породило таку форму навчання, як інформаційні хвилинки [8]. Необхідність розвитку психічної комунікабельності вводить в урок таку форму навчання, як діалог: діалог "учень - учень", "учень - вчитель".

Відомо, що успішність формування будь-яких знань залежить, перш за все, від бажання учнів отримати ці знання. Процес формування мотивів навчання безпосередньо пов'язаний з формами навчання. У психології доведено, що розвиток мотивів навчання йде двома шляхами:

1. через засвоєння учнями громадського  сенсу вчення;

2. через саму діяльність навчання  школяра, яка повинна чимось зацікавити  його.

У педагогічній літературі показано, що використання групової форми роботи має велике значення для підвищення інтересу до досліджуваного предмета. Для учнів молодших класів доцільно організовувати роботу в малих групах, при цьому формування груп має будуватися на мотиваційному принципі: якщо дітей з нейтральним ставленням до предмета об'єднати з дітьми, які люблять цей предмет, то в результаті спільної роботи перші істотно підвищують свій інтерес до предмету.

У молодших класах при розподілі учнів на групи необхідно враховувати побажання самих дітей до складу групи. У цьому віці характеристика "хороший", "сильний", "добрий" превалює у свідомості дитини над характеристикою "знає предмет", "відмінник", "акуратний" і т.п.

Ігрові методики

В даний час проведення уроків на основі ігрових методик при навчанні інформатики в молодших класах виходить на перший план. Це пов'язано з тим, що ці методики, включаючи в себе практично всі форми роботи (діалог, робота в групі тощо), надають широкі можливості для творчої діяльності, інтелектуального розвитку дитини.

Гра далеко не одне тільки змагання, але і театральне мистецтво, здатність вживатися в образ і довести його до кінця. Не випадково всі найбільш вдалі навчальні комп'ютерні програми побудовані з використанням ігрових методик, наприклад, "Роботляндія". Сучасному вчителю надзвичайно важливо володіти класифікацією і теорією побудови ігор, що використовуються в навчанні.

Приймемо наступне визначення гри. Гра - це діяльність, мотив якої лежить у ній самій. Тобто така діяльність, яка здійснюється не заради результату, а заради самого процесу.

Ігри, що використовуються в навчанні, діляться на рольові, організаційні та ділові. Є певна складність у визначенні типу гри, так як деякі принципи побудови у різних ігор подібні, але, тим не менш, у них є суттєві, принципові відмінності. Всі ігри, так чи інакше, вирішують своїм впливом на учасників три основні завдання: виховну, освітню розважальну.

Однак чітку межу провести між функціями гри неможливо, Кожна гра чомусь вчить, виховує певні якості у гравців і в той же час забезпечує досягнення розважальної мети, за винятком, мабуть, ділових ігор.