Проект Конституции Украины

 

3. Штаб ДНД може бути  утворений 2-6 рівнями територіальної  Виконавчої влади.

 

4. Основні цілі роботи  ДНД:

 

• профілактика, запобігання та протидія злочинності;

 

• виховання законослухняних громадян;

 

• навчання засобам самооборони та затримання;

 

• навчання засобам першої домедичної допомоги хворим та постраждалим;

 

• затримання осіб за скоєння ними правопорушення чи злочину.

 

Стаття 3.25.2.

 

1. Дружинник – це дієздатний  громадянин України, не молодше  вісімнадцяти років, з достатньою  освітою, врівноважений, який пройшов  первинне навчання дружинників  та випробувальний термін (не  коротший ніж три місяці), не  має пагубних звичок, є взірцем  культурної поведінки, прийнятий  на зборах дружинників штабу  ДНД.

 

2. Дружинник має виконувати  Конституцію України та Закони  України, Устав Штабу ДНД. 

 

3. Дружинник повинен мати  при собі і пред’являти при  потребі у розгорнутому вигляді  діюче посвідчення Штабу ДНД  з фотографією дружинника (можливі  додаткові атрибути: червона пов’язка  з написом «ДРУЖИННИК», нагрудний  знак дружинника, форма одежі, маршрутний  лист, тощо).

 

Стаття 3.25.3.

 

1. Штаб ДНД складається  з адміністрації, загонів дружинників, груп дружинників та ланок  дружинників.

 

Загін дружинників не може перевищувати 105 членів, група дружинників не може перевищувати 35 членів, ланка дружинників складається з п’яти дружинників.

 

2. У складі штабу ДНД (на всіх рівнях) необхідно доручати  дружинникам виконання обов’язків  керівника (командир), вихователя (комісар, психолог), начальника штабу (планування  та підготовка, навчання дружинників, облік, аналіз та архівація документів), спеціалістів (фотограф, криміналіст, розвідник, пошукач, господарський працівник, водій, художник, тощо).

 

Стаття 3.25.4.

 

Особливе значення мають постійно діюча при Штабі ДНД «Школа дружинника»,  щоденні інструктажі дружинників та збори дружинників (обговорення порядку дій дружинників, розбір дій дружинника, культури поведінки, порядку оформлення документів, тощо).

 

Стаття 3.25.5.

 

1. Оперативні молодіжні  загони (групи) дружинників (ОМЗД, ОМГД), створюються при районному (міському) штабі ДНД, а також, за погодженням  з штабом ДНД, на підприємствах, в учбових закладах, організаціях, гуртожитках для посилення охорони  громадського порядку і боротьби  з правопорушеннями в районі (місті).

 

До ОМЗД (ОМГД) може бути прийнятий активний дружинник за його письмовою заявою, який успішно пройшов навчання стажистом не менше ніж три місяці. Кандидатура обговорюється на зборах ОМЗД (ОМГД).

 

2. Громадяни, що досягли 16 - річного віку, але ще не досягли  віку 18 років, можуть бути за їх  заявою прийняті стажистами ДНД  і вивчати роботу дружини, проходити  правове навчання, а також фізпідготовку  і навчання прийомам самооборони  і спецзасобів спільно з членами  ДНД, приймати участь у виховній  роботі з неповнолітніми.

Вони не мають права приймати участь у затриманні та знаходитись у Штабі ДНД після

21.00 годин.

 

Стаття 3.25.6.

 

1. Адміністрація Штабу  ДНД може бути зарахована на  штатні чи позаштатні посади  органів Виконавчої влади,  активісти  ДНД можуть заохочуватись винагородами.

 

2. Керівник Штабу ДНД  має виняткове право - виключити  дружинника зі складу ДНД без  пояснення причин.

 

Стаття 3.25.7.

 

Контроль за роботою Штабу ДНД покладається на відповідальний орган виконавчої влади.

 

Стаття 3.25.8.

 

1. Утримання Штабу ДНД  покладається на відповідальний  орган виконавчої влади.

 

2. Утримання Оперативного  Загону (Групи) Дружинників та відповідальність  за його роботу покладається  на районний (міський) штаб ДНД, підприємство, учбовий заклад, організацію, гуртожиток, де його утворено.

 

3. Якщо судом на особу, яка скоїла правопорушення чи  злочин та була затримана дружинниками, накладається штраф, то його частина (від 5 до 20%) за рішенням суду направляється  на утримання Штабу ДНД,  ОМЗД, ОМГД та особисту винагороду  дружинників.

 

Стаття 3.25.9.

 

1. Посвідчення дружинника  діє не довше 365 діб.

 

2. Продовження дії посвідчення  дружинника на 365 діб можливе після  позитивної оцінки поведінки  дружинника на загальних зборах  дружинників. 

 

3. Відповідальність за  дії дружинника несе дружинник  та його керівники.

 

Стаття 3.25.10.

 

1. Оцінка дій ДНД поводиться  тільки за якісними показниками. Кількісні показники не діють.

 

2. Створення великого  штаба ДНД (за кількістю дружинників) знижує оцінку якості роботи  штабу.

 

ГЛАВА 4. Концептуальна влада України.

 

Розділ 4.1. Концептуальна влада.

 

Стаття 1.1.

 

1. Система наддержавного  управління суспільством, що склалася  впродовж багатьох століть, визначається  як особливий вигляд влади - концептуальна  влада.

 

2. Концептуальна влада - це  влада людей, здатних породжувати  в суспільстві соціальні процеси, що охоплюють життя суспільства  впродовж багатьох поколінь і  протікають згідно розробленої  концепції, крім того, це ще і  влада концепції (задуму або системи  ідей), по якій живе суспільство, над масовою суспільною свідомістю.

 

3. Влада - це не вивіска  на кабінеті, а реалізація на  практиці здатність керувати.

 

4. Повну функцію управління  людським співтовариством здійснює  лише той, хто через концептуальну  владу координує зусилля всіх  інших видів влади.

 

 

Стаття 4.1.2.

 

1. Концептуальна влада  — вищий ієрархічний рівень  управління суспільством, який ґрунтується  на певному світобаченні.

 

2. У концептуальну владу  піднімаються у міру опанування  дійсних знань про устрій Всесвіту.

 

Той, хто, опанувавши знання, передбачає загальний хід речей і реалізує на практиці свою здатність управляти, той, по суті, і входить в концептуальну владу.

 

3. Дійсне народовладдя  — це коли самовладдя концептуальної  влади реально доступно всім  бажаючим і здатним освоїти  необхідні знання і навики. Знання  — влада!

 

Стаття 4.1.3.

 

1. Концептуальна влада - це  сама вища влада в людському  суспільстві.

Вона повинна втілювати в життя етику, мораль, представивши їх в зручній для розуміння всіма людьми формі.

 

2. Внаслідок цього концептуальна  влада повинна прагнути до  того, щоб діяти в руслі Божого  Промислу.

 

3. Справедливий задум  пропонує всього одну єдину  ідеологію — ідеологію справедливого  суспільства.

 

Стаття 4.1.4.

 

Концептуальна влада:

 

1. Розпізнає чинники, що  чинять тиск на суспільство. 

 

2. Формує список (вектор) цілей відносно кожного чинника. 

 

3. Формує відповідну концепцію (задум) управління ресурсами суспільства  відносно виявлених чинників.

 

Розділ 4.2. Концептуальна Рада України.

 

Стаття 4.2.1.

 

1. Концептуальна влада  в Україні представлена Концептуальною  Радою України, самою вищою колегіальною  владою в Україні, працюючою на  постійній основі.

 

2. Концептуальна Рада  України відповідальна перед  народом України.

 

3. Концептуальна Рада  України розташована поза столицею  України.

 

Стаття 4.2.2.

 

1. До складу Концептуальної  Ради України входять п’ять  штатних посад депутатів.

 

2. Концептуальна влада  України, Ідеологічна Влада України, Законодавча Влада України, Виконавча  Влада України, Судова Влада України, Контрольна Влада України, Виборці  та Самовисуванці висувають Кандидатів у депутати на вакантні штатні посади Концептуальної Ради України.

 

3. У Концептуальній Раді  України кожного року одна  штатна посада стає вакантною.

 

4. Депутат Концептуальної  Ради України укладає договір (угоду, контракт) з Центральною Виборчою  Комісією (ЦВК).

 

Стаття 4.2.3.

 

1. Концептуальна Рада  України спрямовує свою діяльність  на розробку:

• Концепції Державної ідеї України,

• Концепції безпеки України,

• Концепції Генеральної Програми Розвитку України, тощо.

 

2. Концептуальна Рада  України піклується над поширенням  знань про устрій Всесвіту,

про передбачення загального ходу речей і реалізації на практиці своєї здатності управляти.

 

Стаття 4.2.4.

 

Основні обов’язки Концептуальної Ради України:

 

1) виявлення проблем, незалежно  від територіального рівня та  влади;

2) формування цілей відносно  виявлених проблем;  

3) вироблення концепції  досягнення намічених цілей;  

4) впровадження концепції  в процес управління життям  суспільства.  

 

Головне — концепція виражає реальну моральність претендентів і носіїв концептуальної влади.

 

Стаття 4.2.5.

 

1. Концептуальна Рада  України, як колегіальний орган, ухвалює рішення на засіданнях  більшістю від персонального  складу шляхом голосування.

 

Депутат Концептуальної Ради України при голосуванні має право на об’яву «VETO !» («ЗАБОРОНЯЮ !»).

 

2. На засіданні  Концептуальної  Ради України ведеться протокол, у який заноситься і особлива  думка. 

 

3. При підготовці питань, що відносяться до ведення  Концептуальної  Ради України, від  відповідних органів запрошуються  необхідна інформація і висновки. У необхідному об'ємі можливість  висловлюватися повинна також  надаватися юридичним і фізичним  особам.

 

Стаття 4.2.6.

 

1. Рішення (Постанови) Концептуальної  Рада України є обов'язковими  до виконання.

 

2. Акти Концептуальної  Ради України підписують депутати  Концептуальної  Ради України  і вони набирають чинності  з дня їх підписання і опублікування, якщо інші терміни не передбачені  в цих актах.

 

3. Акти Концептуальної  Ради України підлягають державній  реєстрації в порядку, встановленому  законом, публікації та оприлюдненню.

 

4. Організація, повноваження  і порядок діяльності Концептуальної  Ради України визначаються Конституцією  України та Законами України.

 

5. Призупинити дію актів  Концептуальної  Ради України  може Президент України за  згодою діючих Гілок влади  на термін до одного року.

 

6. Відмінити дію актів  Концептуальної  Ради України  може Всеукраїнський Референдум.

 

Стаття 4.2.7.

 

Концептуальна Влада має шість основних пріоритетів:

 

1. Методологія.

 

2. Хронологія.

 

3. Ідеологія.

 

4. Економіка.

 

5. Засоби геноциду.

 

6. Засоби військові.

 

Стаття 4.2.8.

 

1. На відкритих розширених  засіданнях Концептуальної  Ради  України можуть бути присутні, з правом дорадчого голосу,  офіційні та неофіційні особи, представники громадськості (квоти  та ротацію регулює Концептуальна  Рада України), у тому числі: радники, ЗМІ, депутати різних рівнів територіальної  влади, спеціалісти з питань, що  заслуховуються, виконавці, тощо.

 

2. Деякі питання відкритих  розширених засідань Концептуальної  Ради України можуть бути попередньо  обговорені у різних колективах, пройти дорадче обговорення в  органах влади, ЗМІ, Верховній суспільній  палаті України, тіньових органах  влади, електронних дорадчих референдумах, тощо.

 

3. На засіданнях Концептуальної  Ради України може бути обговорення  без прийняття остаточного рішення.

 

ГЛАВА 5. Ідеологічна влада України.

 

Розділ 5.1. Завдання ідеологічної влади.

 

Стаття 5.1.1.

 

1. Ідеологічна влада —  впроваджує концепцію в суспільство.

 

2. Ідеологія готує основу  для того, щоб суспільство сприймало  концепцію.

 

Стаття 5.1.2.

 

1. Ідеологічна влада вдягає  концепцію в привабливі для  народу форми.

 

2. Справедливий задум  пропонує всього одну єдину  ідеологію — ідеологію справедливого  суспільства.

 

3. Несправедливий задум  ховається в безлічі ідеологій: демократичних, ліберальних, націоналістичних, монархічних, від ультралівих до  ультраправих, які, як різноколірні  фантики, обгортають одну і ту  ж начинку, один вміст:  побудова  на Землі глобальної невільничої  цивілізації. 

 

Таким чином, в будь-якому суспільстві може торжествувати всього лише один задум життєустрою з двох можливих: або Божеський, або сатанинський.

 

Розділ 5.2. Ідеологічна Рада України.

 

Стаття 5.2.1.

 

Ідеологічна влада України представлена колегіальним органом - Ідеологічною Радою України та її представниками в громадах всіх територіальних рівнів.

 

Ідеологічна Рада України розташована поза столицею України.

 

Стаття 5.2.2.

 

Ідеологічна Рада України складається з десяти посадовців - депутатів.

 

Стаття 5.2.3.

 

1. Депутат на вакантну  штатну посаду до складу Ідеологічної  Ради України обирається виборцями  України, на основі рівного, прямого, загального виборчого права таємним  голосуванням по двоє щорічно, терміном на п’ять років з  числа гідних до ідеологічної  роботи людей.

 

2. Депутат Ідеологічної  Ради України укладає письмовий  законний договір (угоду, контракт) з Центрально Виборчою Комісією (ЦВК).