Малий бізнес в Україні – теоретичні аспекти, перспективи, аналіз розвитку

Установчим документом товариства на вірі є установчий договір, що підписується всіма повними товаришами. Він повинний містити в собі наступне:

- умови про розмір  і склад складового капіталу товариства;

- про розмір, склад, терміни  і порядку внесення внесків;

- про сукупний розмір  внесків, внесених вкладниками.

Крім того, в установчому договорі повинний бути встановлений порядок одержання вкладниками частини прибутку, умови одержання вкладниками свого внеску при виході з товариства, умови розподілу майна між повними товаришами і вкладниками при ліквідації товариства на вірі після задоволення вимоги кредиторів, місце перебування товариства на вірі, фірмове найменування.

  Фірмове найменування  товариства на вірі повинне  містити або імена всіх повних  товаришів і слова «товариство  на вірі» чи «командитне товариство», або ім'я не менш чим одного  повного товариша з додаванням  слів «і компанія» і слова  «командитне товариство» чи «товариство на вірі». Наприклад, назви типу «Джонсон-Джонсон і Д.О», «Іванов, сини і Д.О» і т.п. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.3. Обмежене товариство

 

   Обмежене товариство (товариство з обмеженою відповідальністю) – таке об'єднання, що формується  на основі заздалегідь визначених внесків пайовиків. Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) визнається суспільство, статутний капітал якого розділений частки визначених розмірів; учасники такого суспільства не відповідають по його зобов'язаннях і ризикують лише в межах своїх внесків. У цьому і складається зміст поняття «обмежена відповідальність».

   Засновниками (учасниками) товариства з обмеженою відповідальністю  можуть бути громадяни і юридичні  особи. Державні органи й органи  місцевого самоврядування не  вправі виступати учасниками ТОВ.

Установчим документом ТОВ є установчий договір, підписаний його засновниками, і затверджений ними утомившись.

  В установчих документах  ТОВ повинні визначатися його  найменування, місце перебування, порядок  керування; міститися зведення про розмір статутного капіталу суспільства; про розмір, склад, терміни і порядку внесення ними внесків, про відповідальність учасників за порушення обов'язків по внесенню внесків.

  В установчому договорі  засновники повинні прийняти  зобов'язання по створенню суспільства, визначити порядок спільної діяльності по його створенню, установити умови передачі суспільству свого майна й участі в його діяльності, визначити умови і порядок розподілу між учасниками прибутку і збитків. Учасник ТОВ вправі в будь-який час вийти із суспільства незалежно від згоди інших його учасників. При цьому йому повинна бути виплачена вартість майна, що відповідає його частці в статутному капіталі суспільства.

Фірмове найменування ТОВ повинне містити найменування суспільства і слова «з обмеженою відповідальністю».

Важливе значення для успішного функціонування ТОВ має формування статутного капіталу, що складається з вартості внесків його учасників; він визначає мінімальний розмір майна суспільства. Розмір статутного капіталу не може бути менш суми, визначеної законодавством. Мінімальний розмір статутного капіталу в різних країнах різний: в Австрії він складає 500 тис. шилінгів, у Росії – 10 тис. карбованців, в Угорщині – 1 млн. форинтів.

  Органами керування  ТОВ є загальні збори учасників товариства і виконавчий орган, що здійснює поточне керівництво діяльністю ТОВ і підзвітний загальним зборам його учасників.

 

                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.4.Приватне підприємство

 

    З цивільного  законодавства не випливає, що індивідуальні (частки) підприємства також можна віднести до суб'єктів малого бізнесу, однак у залежності від чисельності зайнятих працівників вони повинні відноситися до малих підприємств

Приватне підприємство – це підприємство, що має в одному обличчі і засновника і власника. Всі інші в ньому є найманими робітниками.

Аналізуючи практику функціонування суб'єктів ринкової економіки в окремих розвитих країнах, можна привести наступні організаційно-правові форми суб'єктів малого бізнесу:

Таблиця 1

Основні організаційні форми суб'єктів малого бізнесу

 

Країна	Організаційно-правові форми підприємства
Великобританія	Індивідуальне підприємство Асоційовані власники Обмежені компанії
Франція	Індивідуальне підприємство Акціонерна компанія Обмежене товариство
США	Одноособове володіння Товариство Корпорація
Німеччина	Індивідуальна трудова діяльність Партнерство Малі акціонерні товариства

 

Як видно з таблиці, найбільш розповсюдженою організаційною формою малого бізнесу є індивідуальне підприємство.

Перевагами цієї організаційно-правової форми комерційних організацій є:

- повна самостійність, воля й оперативність дій, що  не вимагає для прийняття рішень  одержання згоди партнерів;

- зацікавленість у завзятій  роботі, у ретельному власному  контролі над справами, у прийнятті обміркованих рішень, тому що всі доходи надходять до єдиного власника підприємства;

- конфіденційність діяльності.

Але поряд з достоїнствами цієї організаційної форми їй властиві і недоліки, яким відносяться:

- обмеженість залучення значних фінансових засобів;

- повна майнова відповідальність  за борги у випадку банкрутства;

- недовіра з боку  державних установ і великих  підприємств;

- слабість керування. Звичайно  власник є керуючим із усіх  питань: економічним, фінансовим, кадровим  і ін. Як правило, власникам не вистачає професійних знань і досвіду;

- труднощі в одержанні  кредиту;

- високий рівень банкрутства.

 

Розділ 2. Перспективи розвитку малого бізнесу в Україні

 

2.1 Становлення та розвиток МП в Україні 

 

У період 1991-1996 рр. МП в Україні під впливом різних процесів (гіперінфляція, бартеризація, зменшення обсягу внутрішнього ринку, тощо) перебував у кризовому стані і практично не розвивався. Так, чисельність зайнятих на малих та середніх підприємствах в Україні у 1996 році була меншою, ніж у 1991 році, хоча чисельність МП за цей час подвоїлася.

Зростання чисельності працюючих на МП почалося в Україні з 1997 року. Проте його темпи істотно відстають від темпів зростання кількості самих малих підприємств, що є виявом процесів, пов’язаних із “мікронізацією” малих підприємств, і може водночас бути свідченням зменшення ролі МП як фактора зайнятості та соціального захисту населення. Між тим, за цей час спостерігається й невпинне уповільнення темпів зростання чисельності МП (табл. 1). З огляду на те, що кількість МП на душу населення в Україні принаймні утричі відстає від показників країн Центральної і Східної Європи і удесятеро – розвинених країн світу, таке уповільнення навряд чи можна розглядати як свідчення насичення відповідних ринкових ніш. Скоріше, це є тривожною ознакою відсутності належного поширення ефекту від економічного пожвавлення на усі верстви національної економіки. Між тим, як вже відзначалося вище, на цьому тлі в останні роки спостерігається різке підвищення темпів зростання кількості підприємців-фізичних осіб. Фахівці, зокрема, відзначають тенденцію перереєстрації МП у форму приватного підприємництва з правом найму робітників. Зрозуміло, що такий вид підприємництва не можна розглядати як форму розвитку повноцінних МП, які здатні належним чином виконувати викладені вище соціально-економічні функції.

 

 

Таблиця 1

Основні показники розвитку малих підприємств в Україні

Показник	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Кількість суб’єктів малого підприємництва (без селянських (фермерських) господарств), тис. од., у т. ч.:	871	1003	1131	1258	1421	1708
Кількість малих підприємств, тис. од.	96	136	173	197	218	233
Темп зростання за рік, %		41,7	27,2	13,9	10,7	6,9
МП на 10 тис. Населення, од.	19	27	34	40	44	48
Кількість суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб, тис. осіб	775	867	958	1061	1203	1475
Темп зростання за рік, %		11,9	10,5	10,8	13,4	22,6

 

За 2001 рік малими підприємствами вироблено продукції та надано послуг (за даними Держпідприємництва) на суму 22064,4 млн гривень, що становило більш ніж 7 % від загальнодержавного обсягу виробництва продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Структура кількості малих підприємств України за формами власності, %

Форми власності	1998	1999	2000
Всього, у т. ч.:	100,0	100,0	100,0
Державна	1,8	1,5	1,5
Комунальна	3,3	3,0	2,8
Приватна	29,4	31,0	32,3
Колективна	65,0	63,7	62,8
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав	0,5	0,6	0,5

 

Ринкові трансформаційні процеси в економіці України сприяли відповідним змінам у формах власності малих підприємств. За період з 1992 року по 2000 рік частка малих підприємств з державною формою власності скоротилася з 14 до 1,5 %. У структурі недержавної форми власності частка колективної зросла з 50 до 62,8 %, а приватної – залишилася на рівні 32 %.

Проте, як видно з таблиці 2, структура малого підприємництва за формами власності після 1996 року практично законсервувалася. Мають місце лише незначні її коливання. Звертає на себе увагу досить повільне зростання частки приватної форми власності, хоча вважається, що в цій сфері вона є найбільш оптимальною. Її частка становить менше третини МП. Серед малих промислових підприємств частка приватної форми власності є ще меншою, ніж в цілому по МП і становила у 2000 році 20 %. За юридичною формою малі промислові підприємства колективної власності у 2000 році поділялися на: кооперативи - 2,3 %, акціонерні товариства - 8,6 %, колективні підприємства - 11,3 %, товариства з обмеженою відповідальністю – 65,0 %.

 

 

Таблиця 3

Регіональна структура МП в Україні у 2004 році за кількістю підприємств, середньосписковою чисельністю зайнятих та обсягами виробленої продукції

Регіони	Кількість   підприємств		Чисельність		Обсяги продукції
	Одиниць	Частка, %	Тис. осіб	Частка, %	Млн грн.	Частка, %
Україна	217930	100,00	1709,8	100,00	19432,7	100,00
АР Крим	9183	4,21	65,5	3,83	708,1	3,64
Вінницька	5221	2,40	52	3,04	418,8	2,16
Волинська	3468	1,59	32,7	1,91	248,9	1,28
Дніпропетровська	13494	6,19	107,9	6,31	1227,8	6,32
Донецька	24807	11,38	149,9	8,77	1704,5	8,77
Житомирська	5181	2,38	43,6	2,55	319,3	1,64
Закарпатська	5843	2,68	41,7	2,44	356,8	1,84
Запорізька	7972	3,66	65,5	3,83	866,5	4,46
Івано-Франківська	6146	2,82	47,7	2,79	372,7	1,92
Київська	5978	2,74	60,7	3,55	692,6	3,56
Кіровоградська	4369	2,00	34,5	2,02	282,7	1,45
Луганська	8764	4,02	68,9	4,03	593,5	3,05
Львівська	13612	6,25	124,3	7,27	1055	5,43
Миколаївська	6843	3,14	47,7	2,79	482,7	2,48
Одеська	9591	4,40	86,9	5,08	1081,6	5,57
Полтавська	6128	2,81	55,8	3,26	537	2,76
Рівненська	3650	1,67	37,2	2,18	272,8	1,40
Сумська	4944	2,27	44,5	2,60	408,8	2,10
Тернопільська	3030	1,39	31,1	1,82	241,4	1,24
Харківська	13392	6,15	111,3	6,51	1251,9	6,44
Херсонська	7615	3,49	35,1	2,05	331,4	1,71
Хмельницька	4519	2,07	41,8	2,44	344,7	1,77
Черкаська	5058	2,32	37,6	2,20	359,4	1,85
Чернівецька	2976	1,37	29,6	1,73	217,3	1,12
Чернігівська	3388	1,55	37,9	2,22	281,3	1,45
м. Київ	30691	14,08	202,6	11,85	4588,4	23,61
м. Севастополь	2068	0,95	15,8	0,92	186,8	0,96