Вплив вчителя початкових класів на психологічний клімат класу

Серед перших цю проблему позначив О.С. Макаренко. Маючи здатністю чуйно вловлювати найменші нюанси загального настрою дитячого колективу, він і запровадив поняття «стиль і тон» колективу, близькі до сьогоднішнім «клімат» і «атмосфера», позначив окремі характеристики стилю, і тону, знайшов конкретні шляхи удосконалення цих тонких утворень і досвідченим шляхом довів їх ефективність.

На початку ХХ століття О.С. Макаренка зауважив, «Область стилю, і тону завжди ігнорувалася педагогічною «теорією», а тим часом то найсуттєвіший, найважливіший відділ колективного виховання», писав Пауль. До нашого часу залишається багато невирішених питань: які закономірності формування клімату? Які чинники найбільше визначають характер клімату?

Відношенський підхід дозволив зробити новий виток у дослідженні сутності психологічного клімату групи. У сучасній педагогіці під соціально-психологічним кліматом групи розуміється динамічне поле відносин. «Провідні» відносини, що визначають характер психологічного клімату групи, - ставлення до людині, життя, праці, освіті, себе, групі, людству.

Лідируюча роль у формуванні клімату належить проявленими відносинам до людини. Вони може бути поважними, турботливими, добрими, щирими. У разі з'являються всі передумови на формування сприятливого клімату.

Ознакою здорового психологічного клімату за Макаренком служить відчуття власної гідності. «Ця упевненість у своїй власній особі випливає на ставлення до цінності своєї команди, з гордості на власний колектив... Тон гідності важко виховується, цього потрібні роки».

Найважливіші ознаки сприятливого психологічного клімату за Макаренком: такі як ставлення до життя, відчуття власної гідності, гордість на власний колектив, защищенність особистості, дотримання зовнішніх норм поведінки, естетика колективу.

Дослідники виділяють і ті ознаки, як доброзичливість, свобода «Я», працездатність, ініціативність, відповідальність, мобільність та інші. Маючи знання ознак сприятливого і несприятливого клімату, вчитель може провести діагностику клімату у своєму класі, школі, гуртку тощо. Найбільш зручна методика «полярні профілі». Її варіанти було запропоновано Ф.Фидаером, Ю.Л.Ханиним, О.Н.Лутошкиним та іншими.

     Під  психологічним кліматом розуміють емоційно-психологічний настрій колективу, в якому на емоційному рівні відображуються особисті та ділові взаємостосунки членів колективу з їх моральними нормами та інтересами.

     Психологічний клімат – це стиль, емоційне забарвлення спілкування і взаємодії людей, яке впливає на їхню спільну діяльність; це переважний відносно стійкий емоційний настрій людей в колективі.     

Учнівський колектив –  могутній засіб формування особистості, але лише тоді, коли психологічний  клімат в ньому позитивний, безконфліктний. Ось чому вивчення психологічного клімату  є дуже важливим. Адже він впливає  на виховання, гармонійний розвиток особистості учнів, значною мірою  зумовлює особистісні властивості  окремих учнів та взаємостосунки в колективі.    

У випадку, коли психологічний  клімат виявляється не здоровим, виникає  потреба з’ясувати причини, що призвели до цього.    

Негативна поведінка дітей  досить часто має глибокі психологічні  причини. Поведінка кожного учня так само як характер психологічного клімату в класі залежать перш за все від індивідуальних психологічних особливостей дітей. Часто дитина підсвідомо домагається уваги, тому що боїться самотності, що про неї забули, не помітили. Або ж за неадекватною поведінкою приховується відчай, втрата надії на успіх. Дитина може взяти нав’язану їй роль невдахи, нездібної, безнадійної людини, яка у відповідь на ці невдачі зненавиділа весь світ. Ці та багато інших причин призводять до того, що в класі складаються негативні стосунки між дітьми, формується нездоровий психологічний клімат.    

Наявність негативного психологічного клімату веде до взаємного нерозуміння, до того, що діти не можуть змістовно  спілкуватися і продуктивно діяти, не почувають себе прийнятими на рівних, не мають друзів, хороших приятелів  в своєму класі. Як наслідок – конфліктна ситуація в класі, в яку можуть бути втягнуті всі учні.    

Отже, джерела конфліктів виникають там, де є неузгодженість:

• знань, умінь, здібностей, особистих якостей;
• емоційних, психічних та інших станів;
• цілей, засобів, методів діяльності;
• мотивів, потреб, ціннісних орієнтацій;
• поглядів, переконань, оцінок, само оцінок і т.д.

 

    Оскільки психологічний клімат колективу складається із внутрішніх психічних станів кожного члена колективу, то важливо не пропустити, вчасно помітити зміни цього стану в окремих учнів (тобто, появу шкільної дезадаптації).

Фізичними проявами шкільної дезадаптації є:

• погіршення зовнішнього вигляду;
• погіршення, порушення сну, апетиту;
• зниження імунітету, тобто протидії захворюванням;
• поява прихованих до цього часу спадкових пороків, вад;
• душевний неспокій;                 
• ворожість до оточуючих;                        
• пригніченість;
• неадекватна поведінка;
• спалахи гніву, агресія.

     Проблемою організації сприятливого психологічного середовища, формування здорового психологічного клімату доводиться найбільше займатися класному керівнику.

      Для того, щоб знайти шляхи оптимізації психологічного клімату потрібно діагностувати рівень його розвитку.

    

 

 

 

 

 

3.  Вплив вчителя початкової школи на психологічний клімат класу

Активний розвиток особистості, формування базисних якостей відбувається в шкільні роки, і багато в чому залежить від тієї соціальної атмосфери, членом якої є дитина. Особливе значення в цьому сенсі (становлення особистості) представляє молодший шкільний вік, що зумовлює актуальність розробки проблеми формування психологічного клімату в початкових класах.  
Психологічний клімат є невід'ємною характеристикою дитячого колективу і може визначатися як феномен, що представляє собою динамічне поле відносин, в якому розвивається групова діяльність і яке визначає самопочуття особистості, міру прояву особистісного "Я".  
Стійкий психологічний клімат складається з більш дрібних складових - психологічних атмосфер або тимчасових емоційних станів класу, викликаних проведенням або підготовкою конкретних справ.  
Переважаючими емоціями, випробовуються дитиною при сприятливому психологічному кліматі, є: доброзичливість, захищеність, мобільність, креативність, оптимізм, ініціативність, працездатність, свобода "я". При несприятливому - незахищеність, лінощі, агресивність, песимізм, скутість, пасивність.  
Сприятливий психологічний клімат сприяє і кращому засвоєнню навчального матеріалу молодшим школярем і повноцінному розвитку її особистості, отже, створення сприятливого психологічного клімату в класі є важливим компонентом педагогічної роботи, оскільки психологічно здорові, творчі, впевнені у своїх силах люди становлять особливу цінність для сучасного суспільства.  
Нездоровий психологічний клімат гальмує розвиток дитячого колективу і особистості в ньому, так як пов'язаний з переважанням негативних емоцій.  
Способи формування та підтримки психологічного клімату аналогічні способам формування та управління дитячим колективом і навпаки. Будь-який колектив представляє собою спільність людей, що відрізняється наявністю суспільно корисних цілей, спільної діяльності, особистих і групових інтересів, свідомої і стійкою організацією свого життя, а психологічний клімат, з одного боку, відображає, а з іншого, обумовлює характер взаємодій між членами колективу.  
Знання про способи формування психологічного клімату та управління колективом є необхідним для вчителя початкових класів. Саме йому в силу вікових особливостей дітей і специфіки педагогічної роботи (велика кількість часу педагог проводить з класом в системі "педагог-клас", висока авторитетність педагога для дітей, діти сенситивних до зовнішніх впливів) найбільш підвладні механізми управління даними явищам, а, отже, саме на нього лягає весь тягар відповідальності за якість психологічного клімату.  
До умов, що визначає ефективність впливу вчителя початкових класів на психологічний клімат у дитячому колективі, належать такі:

• Особистісні якості педагога (відкритість, прихильність до дітей, почуття гумору,ініціативність,комунікабельність,креативність)
• Професійні якості педагога (теоретична і методична озброєність).
• Орієнтація педагога на емоційний комфорт школярів, що є наслідком особистісної та професійної підготовленості педагога до дій, що формує сприятливий психологічний клімат.

Найбільш ефективними  способами формування вчителем психологічного клімату в класах початкової школи є наступні:

• Включення у життєдіяльність класу різних видів мистецтва.
• Використання гри.
• Формування спільних традицій.
• Створення ситуацій колективного співпереживання значущих подій, прагнення до емоційного включенню його в життя класу кожної дитини. Наявність активної - позиції педагога стосовно класному колективу.
• Привнесення загальнолюдських цінностей в життя класного колективу.

Важливість психологічного клімату для розвитку особистості  дитини, говорить про необхідність спеціальної професійної підготовки вчителя, з метою орієнтації його на створення та управління психологічним  кліматом в класі дітей і постачання усіма необхідними для цього знаннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Емпіричне  дослідження психологічного клімату

2.1 Діагностика психлогічного клімату в початкових класах

"Експрес-методика" з  вивчення психологічного клімату  в колективі (О.С. Михалюк, А.Ю. Шалито). Вона дозволяє виявити ставлення кожного учня до класу як цілого. Методика дозволяє виявити емоційний, поведінковий і когнітивний компоненти відносин у класі. 
У ході експериментальної роботи з виявлення рівня психологічного клімату в колективі, була використана "Експрес-методика" з вивчення психологічного клімату в колективі, яка була адаптована психологом на даний вік дітей. Методика розроблена О.С. Михалюк і А.Ю. Шалито на кафедрі соціальної психології. 
Методика дозволяє виявити емоційні, поведінковий і когнітивний компоненти відношенні в колективі. В якості істотної ознаки емоційного компонента розглядається критерій привабливості - на рівні понять'' подобається - не подобається "," приємний - не приємний. При конструюванні питань, спрямованих на вимірювання поведінкового компонента, витримувався критерій "бажання - не бажання працювати, вчитися разом". Основним критерієм когнітивного компонента обрана змінна "знання - не знання особливостей членів колективу".

Інструкція 
Метою дослідження є діагностика існуючого психологічного клімату в колективі. 
Для відповіді на запропоновані запитання необхідно:

• Уважно ознайомиться з варіантами відповідей.
• Вибрати один з них найбільш відповідний вашу думку.

 

 

Опис обробки результатів:

Аналізуються 3 компоненти: емоційний, поведінковий і когнітивний  компоненти відносин у класі. Кожен  з них тестується 3 питаннями: I, IV та VII відносяться до емоційного компоненту; II, V і VIII - до поведінкового; когнітивний  компонент визначається питаннями III і VI, причому питання III містить 2 питання - причому відповідь на кожен з  них приймає тільки одну з трьох можливих форм: +1; -1; 0. Отже, для цілісної характеристики компонента отримані поєднання відповідей кожного випробуваного на питання по даному компоненту можуть бути узагальнені таким чином: 
позитивна оцінка (до цієї категорії належать поєднання в яких позитивні відповіді дані на всі три питання, що відносяться до даного компонента, дві відповіді позитивні, а третій має будь-який інший знак); 
негативна оцінка (поєднання, що містять три негативних відповідь, або дві відповіді негативні, а третій може виступати з будь-яким іншим знаком); 
невизначена, суперечлива оцінка (коли на всі три питання дано невизначений відповідь; відповіді на два питання невизначені, а третя відповідь має будь-який інший знак; одна відповідь невизначений, а два інші мають різні знаки). 
Отримані по всій вибірці дані можна звести в таблицю. У кожній клітці таблиці повинен стояти один з трьох знаків: +, -, 0. 
На наступному етапі обробки для кожного компонента виводиться середня оцінка по вибірці. Очевидно, що для будь-якого компонента середні оцінки можуть розташовуватися в інтервалі від - 1 до +1;.

 

 

 

 

 

Обробка та аналіз результатів:

Проводячи дослідження ми хотіли визначити який психологічний клімат у початкових класах. Провівши дослідження, я можу представити такі результати:

У 2 – А класі психологічний  клімат суперечливий 39%, але при обробці 35% учнів відповіли на питання так, що можно сказати що в класі позитивний психологічний клімат. 

 

У 2 – Б класі майже  половина учнів 49%, відповіли на запитання  таким чином, що можно сказати, що в їхньому класі позитивний психологічний  клімат.

 

У 3 –А класі переважає  суперечливий психологічний клімат 41%.