Вплив вчителя початкових класів на психологічний клімат класу

 

У 3 – Б класі переважає  позитивний психологічний клімат 51%.

 

У 3 – В класі 39% займає суперечливий психологічний клімат. Найменший відсоток припадає на позитивний психологічний клімат 29%.

 

У 4 - А класі 48% займає позитивний психологічний клімат

Психологічний клімат в експериментальній  групі дітей початкових класів різний, але якщо взяти середнє між  усіма класами то переважає позитивний психологічний клімат, друге місце  займає суперечливий і на останьому  місці негативний психологічний  клімат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Проблема формуваня  психологічного клімату у учнів  початкової школи

Проблема формування сприятливого психологічного клімату в дитячому колективі – явище багатоперспективне. На перший погляд, нам здається, що знаємо кожну дитину, але в той же час не можемо передбачити результат виховного впливу на групу дітей.   

          Один із перших дослідників колективного виховання Й.А. Аркін запевняв, що можна добре знати риси кожної дитини, але не бути здатним намалювати картину колективного життя, колективної творчості, його працездатність. 
         Що ж необхідно врахувати, щоб прогнозувати зміну поведінки окремої особистості, коли вона взаємодіє з іншими? Що впливає на формування психологічного клімату колективу? 
 Звертаючись до проблеми психологічного клімату колективу, одним із найважніших є вивчення факторів, які впливають на клімат. 
         Більшість дослідників цього питання умовно поділяють фактори, які визначають зміст та створення психологічного клімату на фактори мікросередовища та макроседеровища (Л.М.Карамушка, В.В.Бойко, А.Г.Ковальов, В.Н.Панферов). 
      Середовище – соціально-побутові умови життя людини, оточення, сукупність людей, зв’язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів та інше [7]. 
        До факторів мікросередовища відносять, перш за все, соціум, у якому функціонує дитячий колектив, його особливості розвитку. 
          До факторів макросередовища відносять, перш за все, соціум, у якому функціонує колектив, в тому числі й дитячий. Під макросередовищем розуміємо великий соціальний простір, оточення, у межах якого знаходиться та здійснює свою життєдіяльність певний колектив. Що сюди входить? Перш за все, соціально-економічний розвиток країни, специфіка конкретного етапу розвитку, ступінь демократизації суспільства та інші фактори макросередовища, які впливають на всі сторони життєдіяльності колективу в сучасних умовах. Глибока соціально-політична, економічна нестабільність розвитку нашого суспільства, матеріально-фінансові проблеми є причиною песимізму, відсутності бажання творити, невпевненості у завтрашньому дні, що не сприяє формуванню позитивного психологічного клімату в будь-якому колективі: педагогів чи учнів. 
         Наступним важливим фактором впливу макросередовища на психологічний клімат дитячого колективу та кожного учня є стиль взаємодії педагога з учнями та стиль управлінської діяльності керівника: вміння швидко адаптуватися до нових змін у суспільстві; модернізувати навчально-виховний процес відповідно до вимог сьогодення; впроваджувати активні методи педагогічної взаємодії та управлінської діяльності; будувати особистісні взаємини на гуманістичних засадах. Отже, формування здорового психологічного клімату в колективі – результат серйозної роботи вчителів та управлінців. Якщо у колективі освітнього закладу панує атмосфера гуманності, діловитості, творчості, взаємодопомоги, то така ж атмосфера буде панувати й у дитячому колективі.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Шляхи формування здорового  психологічного клімату в колективі.

 

1. Проведення вправи «Як створити сприятливий психологічний клімат в учнівському колективі?».

Всі учасники семінару-практикуму об’єднуються в 3 групи за допомогою  карток.

1 група представляє вчителів

2 група – учнів старших  класів

3 група – учнів молодших  класів.

Завдання групам: протягом 5 хвилин в своїх групах  виробити шляхи створення здорового психологічного клімату в учнівському колективі, тобто відповісти на поставлене питання так, як би відповіли на них ті учасники педагогічного процесу, яких вони представляють.

           Кожна група презентує свої програми. Робимо висновок про спільне в проектах. Записуємо на дошці.

 

2. Ігрові прийоми корекції згуртованості колективу та формування  позитивного   психологічного клімату.

    Під час проведення позаурочних виховних заходів класний керівник має можливість використовувати психологічні ігри, вправи (вербальні і невербальні) для згуртування учнів, розвитку у них емпатії, виховання доброзичливості один до одного. Ось деякі.

1. Звернення на ім’я. Вправа «Твоє ім’я» (лагідні, пестливі форми імені).
2. «Комплімент другу»: - Я люблю тебе за те, що…

 

                                                - Ти мені подобаєшся тим, що…                                                 

- Мені подобається в  тобі…

3. «Клубочок побажань».

4. Невербальна вправа «Сліпий і поводир» - розвиває довіру.

5. Вправа «Маятник» - також розвиває довіру до членів групи. Почуття безпеки в групі.

6. Вправа «Падіння» -  аналогічно попередній вправі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Рекомендації щодо покращення психологічного клімату

Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату  колективі школи є: 
• вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (діагностування); 
• удосконалення організації праці на основі принципів наукової організації праці; 
• гнучке регулювання взаємин у колективі, усунення суперечностей між діловими та особистими стосунками в системі міжособистісних взаємин; 
• удосконалення матеріальної бази установи та умов праці і життя членів колективу; 
• удосконалення стилю керівництва з урахуванням особливостей колективу та вимог суспільства до установ освіти; удосконалення організаційних форм управління.

 

Рекомендації директорам навчальних закладів, адміністрації  школи щодо покращення психологічного мікроклімату: 
• Удосконалити добір, розташування, виховання кадрів, тобто «комплектувати» колектив з урахуванням соціально-психологічної, психологічної сумісності людей. 
• Поставити перед колективом цікаву, корисну для суспільства та членів педагогічного колективу мету, досягнення якої потребує напруженої творчої праці. 
• Удосконалити матеріальну базу установи та умови праці членів колективу. 
• Доручити організацію спільних заходів та спільного дозвілля членам педколекиву. 
• Організувати проведення інтегрованих та бінарних уроків, що сприятиме підвищенню ефективності взаємодії між членами педагогічного колективу.  
• Знаходити з підлеглими спільну мову, цікавитися їхніми проблемами.  
• Делегувати повноваження. 
• Організувати спільну професійну взаємодію керівника із заступниками. 
• Керуватися справедливими універсальними вимогами до учасників навчально-виховного процесу. 
• Достатньо інформувати членів колективу про його завдання та стан справ під час їхнього виконання.

 

Рекомендації працівникам  психологічної служби щодо покращення психологічного мікроклімату: 
• Систематично проводити соціометричне чи референтометричне дослідження для аналізу стану мікроклімату колективу з метою виявлення «вогнища» проблеми. 
• Проводити діагностику синдрому емоційного вигорання та поінформувати вчителів шодо прийомів уникнення професійного виснаження. 
• Вивчати стиль керівництва адміністрації з метою об’єктивної оцінки стану взаємодії учасників навчално-виховного процессу. 
• Систематично надавати психологічну допомогу вчителям щодо саморегуляції психічних процесів шляхом аутогенного тренування, індивідуальної та групової психокорекції. 
• Проводити тренінгові заняття формату «батьки-учні-вчителі», «батьки-діти», «вчителі-учні» для згуртованості загальношкільного колективу, налагодження дружніх стосунків. 
• Організувати цикл тренінгових занять з розвитку психологічної культури педагогів.  
• На початку навчального року проводити заняття з адаптації з метою прискрення темпу включеності педагогів та учнів у навчально-виховний процесс та систему ефективної взаємодії. 
• Організувати супровід вчителів у міжатестаційний період, що дозволить попередити виникнення негативних емоційних станів та суперечливих ситуацій. 
• Виявити співробітників, які впливають на негативний мікроклімат та окремо працювати психологу з ними над розвитком: моральної спрямованості діяльності; організаційної єдності; психологічної єдності (інтелектуальна, емоційна і вольова); здатності до самоуправління; групової готовності та міжгрупової єдності. 
• Розробити пам’ятки батькам, педагогам щодо спілкування з дітьми, які мають емоційні труднощі.

 

Рекомендовані методики для роботи з учнями:  
• Вивчення статусу особистості в колективі. 
• Методика визначення згуртованості класу «Скільки голів, стільки думок». 
• Тест «Психологічна сумісність». 
• Оцінка психологічного клімату в колективі. 
• Методика визначення міжособитісних стосунків школяра (за Рене Жилем). 
• Опитувальник суб’єктивного ставлення школяра до діяльності, самого себе та оточуючих(автор –О.Афанасьєв). 
Під час діагностики психологічного клімату, соціометричної структури групи, емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні в учнівському та педагогічних колективах рекомендується користуватися «Методичним посібником для практичних психологів і соціальних педагогів» /за редакцію Д.Д. Романовької, С.І.Собкової.- Чернівці, 2009. – 232 с. та збірником «Психологу для роботи: діагностичні методики», Укладачі: Лемак М.М., Петрище В.Ю. 

 

 

 

Висновок

Психологічний клімат є невід'ємною  характеристикою дитячого колективу. Під психологічним кліматом розуміється  якісна сторона міжособистісних  відносин, що виявляється у вигляді  сукупності психологічних умов, що сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості дитини в групі. 
Володіння про способи формування психологічного клімату та управління колективом є необхідним для вчителя початкових класів. Організація роботи вчителя початкових класів по створенню сприятливого психологічного клімату в колективі учнів повинна спиратися на психологічні особливості молодших школярів, врахування специфіки їх міжособистісних відносин. 
Важливе значення у роботі вчителя початкових класів щодо створення сприятливого психологічного клімату в колективі молодших школярів має особистісно-орієнтований підхід. Особистісний підхід може розглядатися, як побудова особливого роду педагогічного процесу, який орієнтований на розвиток і саморозвиток особистісних властивостей індивіда. 
У ході дослідження знайшла своє підтвердження висунута гіпотеза: створити сприятливий психологічний клімат у колективі молодших школярів можна, використовуючи комплекс занять, розроблених на основі особистісно-орієнтованого підходу. 
Таким чином, мета дослідження досягнута, завдання виконані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.Абрамова, Г.С. Возрастная психология / Г.С. Абрамова. - Екатеринбург: Мир, 2005.

2.Алексеев, Н.А. Личностно-ориентированное обучение: вопросы теории и практики / Н.А. Алексеев. - Тюмень; Изд-во ТГУ, 2007.

3.Алешина Ю.Б., Петровская Л.А. Что такое межличностное общение? / Ю.Б. Алешина, Л.А. Петровская. - М.: Международная педагогическая академия, 2004.

4.Андреева, Г.М. Социальная психология: Учебник, 3-е изд. / Г.М. Андреева. - М.: Изд-во МГУ, 2002.

5.Васильева, К.И. Взаимоотношения детей младшего школьного возраста / К.И. Васильева // Вопросы психологии. - 2006.

6.Выготский, Л.С. Вопросы детской (возрастной) психологии / Л.С. Выготский. Собр. соч. Т.4. - М.: Наука, 2004.

7.Ганошенко Н.И., Ермолова Т.В., Мещерякова С.Ю. Особенности личностного развития детей младшего школьного возраста / Н.И. Ганошенко, Т.В. Ермолова, С.Ю. Мещерякова // Вопросы психологии. - 2007.

8.Зулкарнеев, Р.М. Проблемы межличностных отношений детей младшего школьного возраста / Р.М. Зулкарнеев. - М.: Наука, 2001..

9.Кравцова, Е.Е. Психологические проблемы общения детей младшего школьного возраста / Е.Е. Кравцова. - М.: Феникс, 2006.

10.Кулагина, И.Ю. Возрастная психология: Развитие человека от рождения до поздней зрелости. Уч. пособие для вузов / И.Ю. Кулагина, В.Н. Колюцкий. - М.: Сфера, 2002.

11.Лисецкий М.С. Психология межличностного конфликта в младшем школьном возрасте / М.С. Лисецкий. - Самара: Мир, 2006.

12.Макаренко А.С. Пед. Соч.: В 8 т. Т. 1. / А.С. Макаренко. - М.: Педагогика, 1983.

13.Практическая психодиагностика / Под ред. Д.Я. Райгородского. - Самара: Бахрах, 2004.

14.Шепель, В.М. Понятие психологического климата / В.М. Шепель // Вопросы психологии. - 2002.

Додаток

Вопросы "Экспресс-методики" по изучению психологического климата в коллективе (О.С. Михалюк, А.Ю. Шалыто)

1) Отметьте с каким, из приведенных ниже утверждений вы больше всего согласны?

1. Большинство членов нашего класса - хорошие, симпатичные люди.
2. В нашем классе есть всякие люди.
3. Большинство членов нашего класса - люди малоприятные.

2) Считаете ли вы, что было бы хорошо, если бы члены вашего класса жили близко друг от друга?

1. Нет, конечно.
2. Скорее нет, чем да.
3. Не знаю, не задумывался об этом.
4. Скорее да, чем нет.
5. Да, конечно.

3) Как вам кажется могли бы вы дать достаточно полную характеристику:

А. Деловых качеств большинства  членов класса?

1. Да.
2. Пожалуй, да.
3. Не знаю, не задумывался над этим.
4. Пожалуй, нет.
5. Нет.