Дослідження творчого мислення студентів

 

У ході аналізу драми О.М. Островського «Гроза», використовуючи рольову гру, я об'єднала студентів у творчі групи. Створення творчих груп дозволяє диференційовано підійти до можливостей студентів, виявити їх потенційні здібності. До того ж, розподіл всіх студентів на творчі групи допомагає включити в активну роботу всіх. При цьому, слід мати на увазі, що кожен студент наділений особливими суб'єктивними здібностями, своїм складом мислення, індивідуальної психологічної організацією.

 

Основні принципи рольової гри

 

На третьому етапі - третьому семінарському занятті - у групі організовуються чотири творчі групи: режисерів, акторів, критиків, художників. Кожна з груп виконує спеціальні завдання. Оцінка експертів.

 

На четвертому етапі - четвертому семінарському занятті - організується кілька творчих груп. До складу кожної групи входять: режисер, критик, художник, кілька акторів. Саме дана заняття спрямоване на виявлення рівня впливу інтерпретації на розвиток креативності. Дану гру оцінюють члени експертної комісії.

 

2.4 Повторна діагностика творчого мислення студентів

 

Ефективність використання форм інтерпретаційної діяльності перевірялася у формі повторної оцінки випробуваних діючої експертною групою. Відзначимо, що повторна діагностика проводилася у всіх контрольних групах. Зазначимо зростання середніх показників даних у групі музикантів, при цьому дані двох інших контрольних груп залишилися приблизно в рамках тих же середніх показників. (Додаток, таблиці 6,7,8)

 

 

 

 

 

Рис. 3 Результати експертної оцінки знань, умінь і навичок студентів контрольних груп на завершальному етапі експерименту

 

Далі експеримент був спрямований на вторинну діагностику коефіцієнта інтелектуальності піддослідних з метою виявлення певної динаміки. У результаті були отримані наступні результати: 105 IQ в групі музикантів, 111 IQ - у групі інформатиків та 108 IQ у групі вчителів початкових класів. Збільшений рівень IQ групи інформатиків (з 101 IQ на констатирующем етапі експерименту), групи музикантів (з 103 IQ на констатирующем етапі) і групи вчителів початкових класів (з 105 IQ на Експериментальне) говорить про ефективність проведеного педагогічного експерименту. Нижченаведена діаграма наочно продемонструє цифрові показники (Додаток, таблиця 10):

 

 

1 - констатуючий етап експерименту 2 - завершальний етап експерименту

 

Рис. 4 Середні дані за рівнем IQ студентів

 

Повторна діагностика рівня самооцінки творчих особистісних якостей піддослідних виявила наступне (Додаток, таблиця 9):

 

Таблиця 4

 

Зведена таблиця основних показників креативності контрольних груп на завершальному етапі експерименту

 

 

СР знач. показників	Швидкість	Гнучкість	Оригінальність	Точність
Група музикантів	10,3	9	1,2	6,69
Група інформатиків	10	9,6	0,7	6,2
Група вчителів Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ñ‚ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÑ–Ð²	10,1	9	0,85	5,9

 

 

Аналіз даних експерименту визначив відмінності між двома вибірками за показниками креативності. Аналіз динаміки креативності студентів, планомірно розвивають свої інтерпретаційні здібності, показав наступне. У групі музикантів виявлено достовірний зсув за показниками оригінальності і точності. Зміна показників гнучкості відзначимо як тенденцію до збільшення.

 

Таким чином, в ході експериментальної частини дослідження було встановлено, що рольова гра справила позитивний вплив на розвиток інтерпретаційних здібностей студентів, що в свою чергу спричинило за собою закономірний розвиток творчого мислення у випробовуваних контрольних груп.

 

Експериментальним шляхом було виявлено, що педагогічна діяльність, спрямована на розвиток інтерпретаційних здібностей студентів, ефективно формує професійні якості майбутнього фахівця, підвищує загальний інтелектуальний рівень. Діагностика контрольних груп студентів показала, що креативність студентів стала вище у всіх групах, оскільки з ними проводилася планомірна підготовка, спрямована на формування та розвиток творчого мислення (використання інсценування драматичного твору за допомогою рольової гри).

 

Висновки

 

Сценічно-ігрова діяльність, рольова гра - особливий вид інтерпретаційної діяльності, що активізує творче мислення. З її допомогою студенти можуть аналітично засвоювати зміст текстів, проникнути в психологію героїв, усвідомити авторський задум, особливості стилю твору і його жанрову специфіку. Активне використання інтерпретаційної діяльності на семінарських заняттях сприяє грамотному вихованню професійних навичок майбутніх фахівців.

 

Висновок

 

Інтерпретація читачем художньої літератури сприймається нами в руслі положень естетичної герменевтики, як метод і результат розуміння узагальнено-художнього сенсу літературного твору. Інтерпретація здійснюється підсвідомо і інтуїтивно, як результат вживання, перенесення читача у внутрішній світ твору, переживання особливих емоційних станів (тобто суб'ектівірованний сприйняття). Інтерпретація є формою художньої діяльності.

 

Не дивлячись на те, що з'явилося велика кількість методичних рекомендацій та методологічних розробок, що пропонують викладачам різноманітні форми творчих завдань, спрямованих на активізацію інтерпретування у вузівській практиці, як і раніше відзначається перевага репродуктивних форм діяльності, однобічність підходу до організації сприйняття і розуміння художньої літератури. Причини подібних явищ криються в традиціях логіко-змістовного аналізу драматичного твору і складності організації інтерпретаційної діяльності на семінарах, в недостатній розробці питань методики організації інтерпретаційної діяльності ігрового характеру.

 

Назріла необхідність у створенні таких форм роботи, які стимулювали б процес інтерпретування, тим самим активізувалися б творче мислення студентів. Такими формами, на мій погляд, є різні способи «втілення» літературного твору в інші види художньої творчості, наприклад, обгрунтування і часткове втілення в життя тієї чи іншої інтерпретації драматичного твору (сценічно-ігрова діяльність, рольові ігри).

 

Родові особливості твору, його жанрова специфіка, авторська індивідуальність диктує варіанти і принципи поєднань різних шляхів інтерпретування, методи і прийоми, що дозволяють глибше осягати ідейно-художні особливості твору.

 

Використання на семінарах з вивчення драматичних творів рольової гри, сценічно-ігрової діяльності, їх комбінацій, сприяє постійному взаємодії старих і нових знань, їх закріплення і поглиблення, поєднанні чуттєвого та логічного в розумовій діяльності, розвитку творчого мислення. Назріла необхідність у створенні методичної типології інтерпретування діяльності студентів і подальшого її наповнення формами вираження і технологічним інструментарієм, що забезпечує її доступну реалізацію.

 

Дослідження актуальним і має наступні перспективи для розвитку:

 

- Методичне насичення і реалізація різних форм роботи, які активізують розвиток творчого мислення студентів-філологів за допомогою інтерпретування художнього твору

 

- Різні варіанти шляхів інтерпретування художнього твору в залежності від його родової приналежності.

 

Бібліографічний список

 

Адамар Ж. Дослідження процесу винаходи в галузі математики. - М.: Радянське радіо, 1970. - 152.

 

Айзенк Г.Ю. Перевірте свої інтелектуальні здібності. - Рига, 1992.

 

Андрєєв В.І. Діалектика виховання і самовиховання творчої особистості. Основи педагогіки творчості. - К.: Вид-во Казан. ун-ту, 1988. - 238 с.