Загальна характеристика методик визначення самооцінки особистості

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Января 2014 в 15:05, курсовая работа

Краткое описание

Мета: дослідити особливості самооцінки та самосприйняття в підлітковому віці.
Завдання:
Проаналізувати поняття самооцінки та підходи до розгляду цього поняття;
Розглянути теоретичні аспекти дослідження розвитку самооцінки у підлітковому віці;
Дослідити особливості самооцінки підлітків за методикою Дембо - Рубінштейн та А.С. Будассі;
Надати рекомендації, щодо практичного застосування результатів, що були отримані в ході проведеного дослідження;

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Поняття самооцінки як однієї зі складових особистості………………...5
Особливості психологічного розвитку самооцінки в підлітковому віці……………………………………………………………………………..…..9
Детермінанти, що впливають на розвиток самооцінки підлітків….….12
РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ ПІДЛІТКІВ
2.1. Загальна характеристика методик визначення самооцінки особистості (методик вивчення самооцінки Т. Дембо - С. Рубинштейна, і методика А. С. Будассі)……………………………………………………………….…………16
2.2. Обробка та інтерпретація результатів отриманих в ході дослідження самооцінки підлітків……………………………………………….…………...20
2.3. Рекомендації щодо практичного застосування даних отриманих у ході дослідження самооцінки підлітків…………………………….……………..25
ВИСНОВКИ…………………………………………………….……………..27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………….……………….28

Вложенные файлы: 1 файл

курсова 2курс.doc

— 240.50 Кб (Скачать файл)

1.    здоров'я;

2.    розум, здібності;

3.    характер;

4.    авторитет у однолітків;

5.    уміння багато що робити своїми руками;

6.    зовнішність;

7.    упевненість в собі.

На кожній лінії межею (-) відзначте, як ви оцінюєте розвиток у себе цієї якості, сторони вашої  особи в даний момент часу. Після  цього хрестиком (Х) відмітьте, при  якому рівні розвитку цих якостей, сторін ви були б задоволені собою  або відчули гордість за себе” [24].

Досліджуваному видається  бланк, на якому зображено сім  ліній, висота кожної — 100 мм, з вказівкою  верхньої, нижньої крапок і середини шкали. При цьому верхня і нижня  крапки зображається товстими рисками, середина — ледве помітною крапкою.

Методика може проводитися як фронтально — з цілим класом (або групою), так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учень заповнив першу шкалу. Треба переконатися, чи правильно застосовуються запропоновані значки, відповісти на питання. Після цього випробовуваний працює самостійно. Час, що відводиться на заповнення бланку методики разом з читанням інструкції, 10—12 хв.

Обробка проводиться  за шістьма шкалами (перша, тренувальна  — «здоров'я» — не враховується). Кожна відповідь виражається в балах. Як вже наголошувалося раніше, довжина кожної шкали 100 мм, відповідно до цього відповіді школярів отримують кількісну характеристику (наприклад, 54мм =54 балам) [27].

1.    По кожній з шести шкал визначити:

a.    рівень домагань — відстань в мм від нижньої точки шкали («0») до знаку «х»;

b.    висоту самооцінки — від «о» до знаку «— »;

c.    значення розбіжності між рівнем домагань і самооцінкою —відстань від знаку «х» до знаку «-», якщо рівень домагань нижче самооцінки, він виражається негативним числом.

2. Розрахувати середню величину кожного показника рівня домагань і самооцінки по всіх шести шкалах.

Реалістичний рівень домагань, характеризує результат від 60 до 89 балів. Оптимальний — порівняно високий рівень — від 75 до 89 балів, підтверджуючий оптимальне уявлення про свої можливості, що є важливим чинником особового розвитку. Результат від 90 до 100 балів зазвичай засвідчує нереалістичне, некритичне відношення дітей до власних можливостей. Результат менше 60 балів свідчить про занижений рівень домагань, він — індикатор несприятливого розвитку особи.

Наступний крок визначення самооцінки. Кількість балів від 45 до 74 («середня» і «висока» самооцінка) засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку. Кількість балів від 75 до 100 і вище свідчить про завищену самооцінку і указує на певні відхилення у формуванні особи. Завищена самооцінка може підтверджувати особову незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може вказувати на істотні спотворення у формуванні особи — «закритості для досвіду», нечутливості до своїх помилок, невдачам, зауваженням і оцінкам. Кількість балів нижче 45 вказує на занижену самооцінку (недооцінку себе) і свідчить про несприятливий розвиток особи. Ці учні складають «групу ризику», їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть ховатися два абсолютно різних психологічних явища: справжня невпевненість в собі і «захисна», коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутність здатності і тому подібного дозволяє не докладати ніяких зусиль. Також має значення розходження показників самооцінки з рівнем домагань, якщо цей показник  від 0 – 11, то це свідчить про слабкий ступінь розходження, якщо 12 – 25 – помірний рівень, і показники вище 25 інформують про сильний ступінь розходження між рівнем домагань і самооцінкою.

Модифікована методика А. С. Будассі використовується для  визначення рівня самооцінки, та дає  уявлення  про риси характеру, які  мають бути присутніми в ідеальні, та які риси є небажаними. Контингент для якого може бути застосована дана методика це старші підлітки та дорослі. Матеріал який необхідний для проведення методики, тестові бланки, та ручки, або олівці, а також список Будассі який або записується на дошці чи у вигляді плакату чи окремо надаються кожному досліджуваному на картках.   Інструкція полягає в наступному : „Уважно подивіться на список характерологічних якостей людини. З цього списку виберіть два ряди слів по 10 – 20 у кожному. У перший стовпчик – назвемо його „ Мій ідеал” – помістіть слова, які характеризують ту людину, якою ви хотіли б стати.

У другому стовпчику  – назвемо його „Анти ідеал” – слова, що позначають риси, якими  ідеал володіти не повинен.

 З першого позитивного  і другого негативного рядків  виберіть ті риси, якими ви, як вам здається, володієте. При цьому вибір треба робити за системою „так – ні”: є у вас ця риса чи ні поза залежністю від ступеня її вираження” [24].

 На бланку перераховані  різні особистісні якості, такі  як :акуратність, гордість, злопам’ятність, мрійливість, нервозність, чуйність, презирливість, стриманість, завзятість, сприйнятливість, повільність, невимушеність, обережність, поетичність, самозабуття, захопливість, безтурботність, турботливість, капризність, наполегливість, чарівність, підозрілість, безстрашність, терплячість, ентузіазм, життєрадісність, вишуканість, мстивість, нестриманість, рухливість, розв’язність, сором’язливість, холодність, ніжність, нерішучість, вразливість, педантичність, принциповість, привітність, рішучість, співчутливість, боягузтво, поступливість, вдумливість, брутальність, заздрісність, щирість, легковір'я, помисливість [27].

Обробка та інтерпретація  результатів полягають в наступному, число позитивних рис, які собі приписують респонденти, слід поділити на число  слів, поміщених у стовпчику „Мій ідеал”. Якщо результат близький до одиниці (0,7 – 1) – свідчить про високу або навіть завищену самооцінку. Результат від 0 до 0,3 – свідчить про недооцінку й підвищену самокритичність. І середні результати близькі від 0,4 до 0,6 можуть вказувати на нормальну середню самооцінку, й достатню критичність своїх дій і поведінки.

Отже, обрані методики повністю відповідають меті дослідження, яка  поставлена в даній курсовій роботі.

 

2.2. Обробка  та інтерпретація результатів  отриманих в ході дослідження самооцінки підлітків

 

За методикою А. С. Будассі, в проведенні якої брали участь 30 учнів  8 – В класу загальної  середньо освітньої школи, віком 14 – 15 років, були отримані наступні дані: 62% (18 учнів) – досліджуваних мають середню, адекватну самооцінку; 10% (3 учні) - занижену; 23% (7 учнів) - низьку самооцінку; і лише 5% (2 учні) - завищену самооцінку. Загалом показники самооцінки учнів коливаються від 0,15 до 0,7 балів.

Завищена                  Середня         Занижена Низька

самооцінка               самооцінка          самооцінка            самооцінка

 

Рис. 1 Представлення результатів дослідження за методикою А. С. Будассі дослідження самооцінки у процентному співвідношенні.

 

 За результатами  дослідження особливих відмінностей  між самооцінкою хлопчиків та  дівчат не виявлено, як у перших  так і в інших зустрічаються  учні з заниженою самооцінкою  і низькою самооцінкою. Але  варто зазначити, що серед хлопців  низька самооцінка зустрічається частіше, а завищеної або високої  не було виявлено. Серед дівчат, які навчаються в даному класі більшість мають середню адекватну самооцінку, а також зустрічаються учениці з завищеною самооцінкою. Такі результати можуть свідчити саме про статеві відмінності, адже для дівчаток даного віку дуже важливо, щоб оточуючі і вони самі були задоволені як своєю поведінкою, зовнішністю, і результатами діяльності, а хлопці в даному віці намагаються приміряти на себе модель поведінки дорослих чоловіків, але в результаті того, що вони ще не є сформованими особистостями, як і фізично, так і в психологічно, тому ця невідповідність може проявлятися у заниженій поведінці, яка у них зустрічається частіше.

Більшість учнів у  класі мають адекватну середню самооцінку, такі діти впевнені в собі, знають свої недоліки і переваги, реально оцінюють свої можливості, вони рішучі, вміють знаходити та приймати логічні рішення, послідовно їх реалізовувати. Але є також підлітки на яких необхідно звернути увагу, тому що в них може сформуватись не правильна ідентичність і низька самооцінка, це підлітки, які за результатами даного дослідження мають низьку або занижену самооцінку. Для них є характерним застрягання на своїх невдачах, невпевненість в собі, занадто висока критичність і невдоволеність собою, причинами цього можуть бути різні життєві ситуації, конфлікти в сім'ї, і в між особистісному спілкуванні, або надмірна вимогливість до себе.

За результатами якісного аналізу найчастішими рисами, якими  підлітки наділяють ідеал є наступні (у хлопців): ніжність, акуратність, турботливість, наполегливість, співчутливість, чарівність, рішучість, стриманість, терплячість, щирість, життєрадісність; (у дівчат): ніжність, акуратність, чарівність, життєрадісність, обережність, турботливість, чуйність, рішучість, терплячість, співчутливість, вишуканість.

Тобто у підлітків  виражена орієнтація на загальнолюдські  риси характеру, і відповідно у хлопців  на більш чоловічі, а у дівчаток – жіночі риси характеру.

Серед якостей, якими не повинен володіти ідеал підлітки виділяють (у хлопців): капризність, заздрість, злопам’ятність, нервозність, презирливість, боягузтво, брутальність, мстивість; (у дівчат): злопам’ятність, заздрість, нервозність, підозрілість, капризність, холодність, брутальність. Тобто тут результати більше збігаються, але у дівчат ще додаються якості які важливі під час міжособистісного спілкування.

І найбільш частими якостями характеру, які приписують собі самі підлітки виявились (у хлопців): мрійливість  і життєрадісність; (серед дівчат): мрійливість, захопливість, безстрашність, капризність, вразливість, нервозність, стриманість. Тобто загалом переважають позитивні якості емоційної сфери, це можливо залежить саме від віку даних досліджуваних.

За наступною методикою, що була використана в даній роботі, методикою дослідження самооцінки Дембо – Рубінштейн, були отримані такі показники: 50% (15 учнів) – мають середню, адекватну самооцінку, 20 % (6 учнів) – низьку самооцінку, 13 % (4) – занижену, ще 13% - завищену самооцінку, і останні 4% ( 1 учень) має високу самооцінку. Загалом показники рівня самооцінки коливаються в межах від 5 – 75 балів.

 

Висока     Завищена    Середня     Занижена     Низька

самооцінка    самооцінка    самооцінка    самооцінка    самооцінка

 

Рис. 2 Представлення результатів  дослідження рівня самооцінки за методикою Дембо – Рубінштейн у процентному співвідношенні.

 

Що стосується  наступної  характеристики – рівня домагань, то його показники коливаються від 45 до 100 балів. Більшість респондентів 60% (18 учнів) мають адекватний і оптимальний рівень домагань (в межах від 60  до 89 балів), тобто вони вміють ставити перед собою певні задачі, які відповідають їхнім можливостям. Ще 24% (7) високий і завищений рівень домагань, ці учні вимагають від себе занадто багато, ставлять цілі, які не можуть досягти і бувають дуже самокритичними. І  найменшу кількість складає група 16% (5) в якій переважає низький рівень домагань, підлітки можуть обирати завдання набагато легші, ніж вони можуть насправді виконати

 

Рис. 3 Представлення результатів  рівня досягнень за методикою  Дембо – Рубінштейн по кількості  учнів.

 

Особливу увагу на мою думку слід приділити підліткам у яких є досить високий рівень домагань (вище 80), і порівняно низька самооцінка (нижче 40 балів). Таких учнів виявилося 7, у інших 3 з низькою, або заниженою самооцінкою є низький рівень домагань, що теж становить певну загрозу для становлення їхньої особистості. Несприятливими для особистісного розвитку і для навчання є всі випадки низької самооцінки. Несприятливими є також випадки, коли школяр має середню, слабо диференційовану самооцінку, що поєднується з середніми домаганнями і характеризується слабким розбіжністю між домаганнями і самооцінкою. Такі учні можуть не встигати за шкільною програмою, оскільки не вважають за потрібне докладати зусилля до занадто „легких” завдань.

В інших 18 учнів, що являють  собою найбільшу групу рівень самооцінки і рівень домагань знаходяться в нормі. Найбільш сприятливими з точки зору особистісного розвитку є наступні результати: середній, високий або навіть дуже високий (але не виходить за межі шкали) рівень домагань, поєднується з середньою або високою самооцінкою при помірному розходженні цих рівнів і помірним ступенем диференційованості самооцінки та рівня домагань.

Продуктивним є також  такий варіант ставлення до себе, при якому висока і дуже висока (але не гранично), помірно диференційована  самооцінка поєднується з дуже високими, помірно диференційованими домаганнями при помірному розходженні між домаганнями і самооцінкою. Дані показують, що школярі з таким ставленням до себе відрізняються високим рівнем домагань: вони ставлять перед собою досить складні цілі, що ґрунтуються на уявленнях про свої дуже великих можливостях, здібностях, і докладають значних зусиль для досягнення цих цілей.

Але існує ще й група  ризику, що пов’язана, з високою, або  завищеною самооцінкою більше 80 балів і порівняно високим рівнем домагань (80 – 100 балів). Таких підлітків виявилось двоє один з високою самооцінкою і рівнем домагань, інший з завищеною самооцінкою, і порівняно високим рівнем домагань. Дуже висока, слабо диференційована самооцінка, що поєднується з гранично високими (часто навіть виходять за крайню верхню точку шкали), слабо диференційованими (як правило, зовсім не диференційованими) домаганнями, зі слабким розбіжністю між домаганнями і самооцінкою, зазвичай свідчить, що старшокласник з різних підстав (захист, інфантилізм, самодостатність та ін) "закритий" для зовнішнього досвіду, нечутливий ні до своїх помилок, ні до зауважень оточуючих. Подібна самооцінка є непродуктивною, перешкоджає навчанню і ширше - конструктивного особистісного розвитку.

Що ж стосується статевих відмінностей, то можна зазначити, що у хлопців в даній досліджуваній групі, низька або занижена самооцінка зустрічається значно частіше, ніж у дівчат, а високий рівень домагань частіше спостерігається у дівчат, це може бути пояснено з точки зору вікових особливостей даної групи респондентів. Адже дівчата в цьому віці є досить вимогливими до себе, до своєї зовнішності, і успішності, особливостей характеру, саме тому по цим шкалам зустрічається найбільш високі показники рівня домагань, а серед хлопців вони простежуються в таких як вміння , щось робити своїми руками, розум, і авторитет серед друзів. Хоча остання має досить високі показники і у дівчат, це може бути пов’язане з провідною діяльністю даного віку (інтимно – особистісним спілкуванням).

Информация о работе Загальна характеристика методик визначення самооцінки особистості