Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра психології та педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Методики викладання економіки»

на тему: « Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент : Миронова К.О.

                                                                     студентка 3-ї групи 3-го курсу

                                                                     спеціальності 6509 ОЕФ

                                                   Керівник курсової роботи:

                                               доцент Борисенко  Л.Л.

 

 

 

 

 

Київ

2011

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………..

І. Вплив вікових, соціально-психологічних особливостей  десятикласника на організацію та методи навчання ……………………………………………….

ІІ. Навчальна програма з курсу  “Основи економіки” ……………..………....

2.1.  Тематичний план з курсу “основи економіки”……………………..

ІІІ. Методична розробка економічної теми “ Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів.”

1. Місце теми в програмі та її актуальність…………………………..
2. Конспект-лекція на тему “ Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів.” …………………………………………………………….
3. Блок – схема, презентація  тематичного уроку……………………..
4. Модель засвоєння бази знань. План проведення уроку …………...
5. Розробка активних методів навчання з даної теми ………………..

3.6     Контроль знань. Методи оцінювання………………………………. 

Висновок…………………………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Знання необхідні завжди і скрізь, а економічні особливо. Економіка займає важливе місце в плануванні сімейного бюджету, правилах прийому на роботу, видачі заробітної плати, пенсій, стипендій і т.д. Людина, яка володіє економічною освітою, певними знаннями та досвідом стає на щабель вище за інших та має змогу не тільки отримати кращі умови життя, а й мати гідний рівень прожиття, можливість реалізувати свої права та свободи і т.д. Щоб зрозуміти як економіка може вирішити певні проблеми, як обстоювати власні (і не тільки власні, а й суспільні) інтереси, нам і потрібно знати і використовувати спеціальні економічні знання. Вони корисні для нас, бо ми живемо в суспільстві, де першочерговим є знання ринкових механізмів. Господарство держави має розвиватися на основі економічних знань, тому що лише у такому випадку можливо побудувати ефективно-продуктивну економіку, яка сприяла б процвітанню держави і її громадян.

На мою думку, економіку потрібно вивчати з самого дитинства, пояснюючи  самі прості терміни в процесі  гри, бесіди, як гроші, заробітна плата, потреба і т.д. Для більш зрозумілого пояснення можна поділити процес пізнання економіки на рівні: нульовий рівень ( дошкільний вік – 9 років), перший рівень (10 – 13 років), другий рівень (14- 17 років), третій рівень ( 18- 23 рік), четвертий рівень ( кваліфікований спеціаліст).

Нульовий рівень вивчення економіки розрахований на початкову школу. Діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище. Формуються первинна економічна культура та грамотність. У цьому віці передбачено: вивчення основних економічних понять, з якими діти стикаються у повсякденному житті; навчання дітей умінню робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і для своєї родини, друзів; формування почуття відповідальності за прийняті рішення. На цьому етапі вивчення економіки може здійснюватися на окремих уроках та в сім’ї, побуті, процесі спілкування. На вивчення в початковій школі можна винести наступні теми : “Бюджет родини”, “Держава і ми”, “Подорож на ринок”, “Для чого нам гроші?”,  “Підприємства та виробництво”.

Перший рівень передбачає послідовне розширення кругозору учнів, подальше вивчення економічних понять; нагромадження нового досвіду у прийнятті зважених економічних рішень у процесі вибору; висвітлення зв'язків, що існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), сім'єю, державою.У 5 класі доцільно почати формування первинних уявлень про родинну економіку: доходи і витрати сім'ї, джерела доходів (заробітна плата, стипендія, дотації); про роль родини в суспільстві, економічні зв'язки родини з іншими суб'єктами ринкової економіки тощо. У 6 класі — вивчати економічні умови міста (села), регіону, в якому живе дитина. З цією метою учнів слід ознайомити з економічними потребами міста (школи, лікарні тощо), з діяльністю таких ланок виробництва, як завод, фабрика, ферма, та з професіями, потрібними регіону. У 7 класі діти засвоюють елементи національної економіки, знайомляться з функціями держави, деяких ринкових інститутів (банків, страхових компаній тощо). На цьому етапі потрібно закріпити знання з таких тем : “Економіка та економічна діяльність людини”, “Суб’єкти економічних відносин”, “Економічна система”, “Економічні потреби”, “Домогосподарство та його роль в економіці”, “Виробництво”, “Фактори виробництва”, “Суть та еволюція грошей”, “Витрати виробництва”, “Підприємницька діяльність”, “Ринок”, “Попит та пропозиція”, “Ринкова ціна”, “Конкуренція”, “Фінанси”, “ Податки та бюджет”.

Другий рівень спрямований на вивчення економіки на рівні систематизованого підходу до набуття знань про економічні поняття, категорії. Цей вік найсприятливіший до засвоєння основ підприємницької діяльності, малого бізнесу. Водночас учні можуть отримати певні професійні орієнтири. Економічні основи у 8—9 класах охоплюють вивчення ключових економічних законів та концепцій, розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця, набуття вмінь та навичок застосування здобутих знань для аналізу різноманітних подій економічного життя, набуття досвіду роботи з економічною періодикою. Економічна освіта в 10—11 класах повинні забезпечити поглиблене засвоєння комплексу універсальних економічних категорій і законів, набуття досвіду роботи зі спеціальною економічною літературою, навичок робити економічно обґрунтовані висновки замість емоційних, досвіду планування свого подальшого життя: освіти, праці, кар'єри, наукової діяльності тощо.

Третій рівень є важливим тому що людина свідомо обирає свій шлях по життю. За програмою обраного університету вони вивчають низку дисциплін безпосередньо пов’язаних з економікою таких як статистика, маркетинг, менеджмент, страхування, економіка підприємства, економіка праці та соціально трудових відносин, теорія ймовірності, економіко-математичне моделювання, ризикологія, економетрика і т.д. Саме в студентські роки з’являється світле бачення яким чином можна застосовувати свої теоретичні знання на практиці. За допомогою саме вищої школи першокурсник з базовими знаннями стає спеціалістом в своїй сфері.

Четвертий рівень передбачає застосування своїх знань і вмінь на підприємстві, організації, фірмі, заводі для розвитку його діяльності, своїх навичок професійної діяльності і суспільства в цілому.

Крім того, я вважаю, що вивчення економіки не повинно завершуватись у вищому навчальному закладі чи на фірмі. Освіта  для кожного спеціаліста має стати такою ж довічною справою, як і продуктивна праця, тобто має постійно відбуватись вдосконалення набутих уже знань. Але при цьому, засвоєння знань поєднується з практичною діяльністю.

Також, необхідність підвищення рівня економічної освіти в Україні потребує розробки стратегії і тактики викладання економічних дисциплін на засадах національної концепції економічної освіти. В умовах постсоціалістичного розвитку,  коли у старшого покоління немає ринкового мислення,  надзвичайно важливою стає освіта молоді.

Тему, яку я обрала – «Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів» необхідно викладати в 10 класі, тому що вона є фундаментом для вивчення економіки, розуміння системи функціонування основних її рушійних сил – потреб та інтересів  людини.

Отже, вивчення економіки  є важливою складовою реформування української освіти, врахування нею  сучасних тенденцій та змін, що відбулися  в суспільстві за останні роки. Україною були вже зроблені перші  кроки назустріч впровадженню економічної освіти в школах, але потрібно робити ці кроки більш впевнено та широко, тому що нашій країні вкрай необхідно економічно мисляче суспільство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вплив вікових, соціально-психологічних особливостей  десятикласника на організацію та методи навчання.

У цілому цей період у житті школяра (15-16 років) характеризується впевненістю в собі, життєрадісністю та здатністю до високої самооцінки. Підсилюється суспільна спрямованість особистості. Мають місце власні оцінки тих чи інших явищ дійсності, поглядів і думок. Дуже бурхливо відбувається ріст самосвідомості. Юнацтво самокритичне і критичне до оточуючих. Провідна діяльність - навчально-професійна. Основні потреби цього віку: звільнитись від контролю й оцінок дорослих; спілкуватися з «обраними» дорослими та з однолітками протилежної статі. Провідні мотиви - це мотиви майбутнього.

У старшому шкільному  віці відбуваються систематизація отриманих  знань, засвоєння теоретичних основ  різних дисциплін, узагальнення знань  у єдину картину світу, пізнання філософського змісту явищ. В цьому віці, як правило, інтерес до навчання (до його змісту та процесу) підвищується, тому що включаються мотиви самовизначення й підготовки до самостійного життя. Мають місце сполучення та взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів. Яскраво виражена довільна мотивація, тому що добре усвідомлюються причини ставлення до навчання. Старшокласники вже готові до самоосвіти. Складаються дослідницьке ставлення до навчальних предметів і вміння знаходити та ставити проблему. Тому в навчальному процесі старшокласники залучають сам хід аналізу задач, порівняння різних точок зору дискусії та пояснення, що змушують мислити. У старшокласників уже досить добре розвинене абстрактне мислення.

Рис.1.Співвідношення інформації для викладача і для учня

 

У цьому віці формується «індивідуальний стиль діяльності», що є, за визначенням Є. Клімова, індивідуально-своєрідною системою психічних властивостей, до яких свідомо або стихійно вдається людина у зрівноважуванні своєї індивідуальності та предметних зовнішніх умов діяльності.

Особливу роль у старшому шкільному віці відіграє ставлення  до своїх здібностей. Останні активно  співставляються з вимогами тієї професії, яку вибирають. Але щоб  виявити наявність тих чи інших здібностей у старшокласників, необхідно попередньо виділити сферу переважних інтересів, тому що здібності реалізуються саме там. Про це варто пам'ятати вихователям, учителям, батькам і психологам.У цьому віці міняється й роль учителя в житті дитини: він виступає вже скоріше як консультант із предмета.

Юність - це епоха «бурі й натиску». Це період, коли існує величезна потреба у визнанні власної оригінальності і хочеться будь-якими шляхами привернути до себе увагу. Відчуття власної неповторності супроводжується підвищеною увагою до своєї зовнішності, тому має місце постійне порівняння себе з іншими. Сучасній юності не властиві ні дитяча наївність, ні негативізм, який все заперечує, як це було кілька років тому. Їй властивий більш тверезий, розумно-практичний погляд на життя й набагато більші незалежність і самостійність. Хоча треба мати на увазі, що далеко не всі діти здатні у старшому шкільному віці бути дуже розумними, практичними та самостійними. Велику роль тут відіграють фактори індивідуально-психологічного порядку та сімейного благополуччя. У багатьох дітей у юнацькому віці відзначаються підвищена невротичність і прояв акцентуйованих рис характеру, спостерігаються швидкі та непередбачені переходи від одного настрою до іншого або посилення інвертованості. Вихователям, учителям, батькам необхідно пам'ятати про всі закономірності, феномени та «підводні камені» даного віку, бути дуже уважними й обережними у своїх висловленнях і діях. Юність надзвичайно вразлива та ранима. Старшокласники можуть формулювати  гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні альтернативи при рішенні одних і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності – прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків. Прагнення до самоосвіти – характерна особливість даного віку. В  останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати  світ з інших позицій, ніж свої власні.

Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним і корисним. В юнацькому віці виразно проявляється потреба у формуванні світогляду, тобто розумінні закономірностей оточуючого світу і створенні системи поглядів, тому нормально розвинений старшокласник (не інфантильний, який за інтелектуальним розвитком швидше належить до підліткового віку) цікавиться досить широким колом явищ політики, економіки, мистецтва тощо. Важливою частиною світогляду е моральні переконання. Старшокласники прагнуть самостійно розібратися у моральних проблемах і не люблять, коли дорослі пропонують їм готові і категоричні формулювання. У багатьох старшокласників є прагнення до чесного життя, самовдосконалення, служіння суспільству - це те, що називають юнацьким романтизмом. Проте ці прагнення часто мають поверховий характер і в реальному житті поєднуються з вузьким практицизмом і навіть безпринципністю.