Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 22:32, курсовая работа

Краткое описание

Знання необхідні завжди і скрізь, а економічні особливо. Економіка займає важливе місце в плануванні сімейного бюджету, правилах прийому на роботу, видачі заробітної плати, пенсій, стипендій і т.д. Людина, яка володіє економічною освітою, певними знаннями та досвідом стає на щабель вище за інших та має змогу не тільки отримати кращі умови життя, а й мати гідний рівень прожиття, можливість реалізувати свої права та свободи і т.д. Щоб зрозуміти як економіка може вирішити певні проблеми, як обстоювати власні (і не тільки власні, а й суспільні) інтереси, нам і потрібно знати і використовувати спеціальні економічні знання. Вони корисні для нас, бо ми живемо в суспільстві, де першочерговим є знання ринкових

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………..
І. Вплив вікових, соціально-психологічних особливостей десятикласника на організацію та методи навчання ……………………………………………….
ІІ. Навчальна програма з курсу “Основи економіки” ……………..………....
2.1. Тематичний план з курсу “основи економіки”……………………..
ІІІ. Методична розробка економічної теми “ Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів.”
Місце теми в програмі та її актуальність…………………………..
Конспект-лекція на тему “ Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів.” …………………………………………………………….
Блок – схема, презентація тематичного уроку……………………..
Модель засвоєння бази знань. План проведення уроку …………...
Розробка активних методів навчання з даної теми ………………..
3.6 Контроль знань. Методи оцінювання……………………………….
Висновок…………………………………………………………………………
Список використаної літератури……………………………………

Вложенные файлы: 1 файл

курсовая.doc

— 827.50 Кб (Скачать файл)

Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів. Серед цієї групи інтересів виділяються особисті, колективні і суспільні. Особистий інтерес охоплює потреби, що пов'язані з реалізацією приватної власності, прав володіння та користування, управління, отримання доходів і ін.

 Кожна людина водночас є носієм різних інтересів - сім'ї, колективу, класу, суспільства. Колективний інтерес - це сума однорідних інтересів, носіями яких є трудові колективи та інші групи людей. Причому інтерес трудового колективу залежить від типу і форми власності. Скажімо, на приватнокапіталістичному підприємстві інтереси колективу і власника не співпадають. 
Суспільний інтерес - це інтерес усіх членів суспільства, який виражає держава. В класовому суспільстві держава виражає інтерес панівного класу.


 

 

 

Інтереси мають економічний  сенс, якщо вони задовольняються. Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню.

По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів.

По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків (схимники тощо), бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб. Економічні інтереси - це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів. Економічні відносини реалізуються як дійсні, коли набувають форми взаємного зв'язку. Потреби-інтереси не тільки відображають існуючі відносини, а й самі є першою "цеглиною" в структурі соціально-економічних відносин.

Економічні інтереси мають такі особливості:

а) вони є об'єктивними, оскільки об'єктивні самі економічні відносини;

б) вони є матеріальними.

Економічні інтереси утворюють  складну і багатоманітну систему, яку можна класифікувати за різними  критеріями. (рис.4.)

Рис.4. Система економічних інтересів

Запишемо:

Соціальним суб’єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім’я, колектив, люди, які проживають у певному регіоні, клас, суспільство, а кінцевим об’єктом вираження економічного інтересу – результат (продукт, послуга, інформація тощо) суспільного виробництва, який спрямовується на задоволення цієї потреби, з приводу якої й складаються конкретні відносини між людьми.

Кожен суб’єкт  економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки  суб’єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів. Сукупність їх утворює систему.

За ознакою суб’єктивності розрізняють особисті, колективні, суспільні інтереси.

Економічні інтереси можна класифікувати  і за іншими критеріями. За важливістю виділяють: головні та другорядні; за часовою ознакою – поточні та перспективні; за об’єктом інтересів – майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного часу, комфорту, умов праці та життя; за ступенем усвідомлення – дійсні та помилкові.

Проте система економічних інтересів  суспільства завжди суперечлива. Інтереси конкретних індивідуумів (підприємця і найманого робітника, продавця і покупця), підприємств ( того, що виробляє продукцію і що її купує), підприємства і держави (підприємство зацікавлене в тому, щоб платити менший податок) не завжди збігаються.

2.Взаємозв’язок потреб та інтересів.

Запишемо:

Ілюстрації:

Рис.5. Взаємозв’язок потреб та інтересів

 

Рис.6. Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб’єктів

Економічний інтерес є перш за все породженням і соціальним проявом потреби, її усвідомленням. Але реалізуються інтереси через трудову, господарську діяльність людей, їхні економічні відносини. Потреби у свiдомостi людини перетворюються на iнтерес або мотив спонукальної цiльової дiї. Мотив вiд латинського тоverе означає «проводити в рух», і «штовхати». Мотив у лiтературi використовусться у значеннi усвiдомленого спонукання. Спонукання економiчних суб’єктiв до певних дій породжує конкретний результат у виглядi задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи, таким чином, логiчний ланцюжок активної дiяльностi.

Рис.7.Взаємозв’язок потреб, інтересів і споживання

3. Закон зростання потреб.

Потреби людей не є  постійними. Вони — продукт розвитку суспільства. Їх характер, структура  і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і  науки, соціально-економічного ладу. У кожному суспільстві діє закон зростання потреб. Його суть полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з тим і людини як особистості та продуктивної сили, відбувається поступове зростання її потреб. Цей закон характеризує взаємодію потреб і виробництва у процесі розвитку, коли

… П′ → В′ → П″ →  В″ …,

тобто зрослі потреби  П′ (П′ = П + ΔП) стимулюють зростання  виробництва В′, збільшення якого  веде до зростання потреб П″, а це є причиною подальшого зростання виробництва В″. Такий процес є безперервним (…), оскільки потреби людини є безмежними.

Запишемо:

Об’єктивний закон зростання потреб відображує безперервне зростання маси і різноманітності споживчих вартостей в результаті зростання продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що веде до збільшення продуктів праці, а отже, до появи нових потреб. [,53]

Джерелом розвитку економіки є реалізація закону зростання потреб, сутність якого полягає в суперечності між розвитком продуктивних сил, розширенням обміну, що сприяє появі нових потреб, і обсягом та структурою споживання, які не відповідають новій системі потреб. Подолання Цієї суперечності відбувається завдяки зростанню потреб.

Кожній формі вияву закону зростання потреб властиві свої методи і способи реалізації (рис.8.).

Рис.8.Закон зростання потреб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Блок – схема, презентація тематичного уроку.

 

 



 

 

 

 


 

 


 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

3.4.База знань. План  проведення уроку.

 

Рівні засвоєння знань

Елементи бази знань

Основні вміння і навички

І. Репродуктивний

1.Дати визначення поняттям «потреба», «інтерес».

2.Назвати основні рівні потреб за Маслоу.

3.Розповісти що  являють собою економічні інтереси, які є види їх та як вони взаємодіють.

4.Пояснити механізм функціонування  закону зростання потреб.

5. Пояснити, що таке суб’єкт економічних відносин.

- учні вміють розкривати основні поняття:  потреба, інтерес.

- класифікація потреб та інтересів

ІІ. Реконструктивний

1.Чому потреби постійно зростають та виникають нові. Обґрунтувати відповідь.

2. Чому економічні потреби та інтереси є стимулами економічного розвитку? Обґрунтувати відповідь.

3.Розкрити сутність об’єктивного закону зростання потреб.

4.Чи можлива реалізація потреб вищого рівня, без реалізації потреб нищого рівня?

- учні володіють основними та додатковими поняттями з теми: мотив, суб’єкт економічних відносин, закон зростання потреб.

- знають характеристику  кожного економічного інтересу

- вміють виділяти особливості  закону зростання потреб 

 

ІІІ. Творчий

1.Чому  економічні інтереси  не тотожні потребам? Довести свою думку.

2. Створити власну піраміду потреб (від 1-10 рівнів)

3.Викласти свої роздуми щодо питання: «Якими будуть потреби майбутнього та чи будуть вони взагалі?»

4. Чому суспільству необхідно знати тенденції розвитку потреб та інтересів? Прийняти рішення і довести його.

- учні вільної володіють всіма поняттями та категоріями;

- вільно використовують їх при висвітленні теми;

-    аналізують  виникнення потреби та інтересу;

- вміють аналізувати ілюстрації та  абстрактно мислити за темою.

 


 

 

План проведення комбінованого  уроку для 10 класу.

 

I. Основні терміни та поняття з попереднього матеріалу

- потреба

- інтерес

II. План уроку

 

 

 

 

 

1. Привітання, організаційні моменти (2 хв.)

2. Викладення нової теми (20 хв.)

3.Завдання для закріплення нової теми (10 хв.)

4. Контроль (10 хв.)

5. Домашнє завдання (5 хв.)

6. Підведення підсумків. Аналіз (5 хв.)

 

Література:

Економічна: 1. Основи економічних знань: Навч. посіб. / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін.

 2.Економіка 10кл /авт. Ковальчук Г.О.,  Бобров В.Я., Мельничук В.Г., Огнев'юк В.О., Часнікова О.В. Ніколенко Ю.В.

Педагогічна: Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 708.

III. Завдання

  • зрозуміти сутність економічних потреб та інтересів
  • розрізняти класифікації як потреб, так і інтересів
  • причини виникнення закону зростання потреб
  • сутність мотивації споживача
  • освоїти взаємозв’язок інтересу, потреби, мотиву

IV. Закріплення

- Цікаві факти

- Аналіз ілюстрацій, малюнків, таблиць

- відповіді на питання

V. МЗБЗ

Див. пункт 3.4.

VI. Наочність

- ілюстрації, малюнки (див. пункт 3.2.; рис.2.-8.)

- блок-схеми (Див. пункт 3.3.)

VII. Мета уроку

1. сформувати в учнів розуміння понять потреба та інтерес;

2 .розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;

3 .виховувати творчу  активність, самостійність у формуванні нових знань,сприяти професійній орієнтації учнів;

VIII. Контроль знань

Тест

Усне опитування

Домашня робота

Самостійна робота в класі


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5. Розробка активних методів навчання з даної теми.

1.Дискусія - термін, що є синонімом поняттю логіки як мистецтва усвідомлювати, обмірковувати, викладати свої думки за законами розуму:

  • практика організації творчої наукової праці;
  • форма наукового спілкування й набуття нових знань;
  • форма і спосіб організації навчання;
  • інструментарій формування комунікативної культури й стимулювання ініціативності та мислення;
  • вільне публічне обговорення певного питання з метою взаємозбагачення інформацією про предмет обговорення та досягнення мети (істини).                            

Рис.9. Взаємодія під час дискусії

 

Дискусія

Тема:Потреби та інтереси

 Проблемне питання дискусії: Чи потрібно суспільству знати  тенденції розвитку економічних  потреб та інтересів?

Підготовка:

  • об’єднуємо учасників у підгрупи( застосовуючи техніку Акваріума), потім вони розташовуються за колом.
  • обираємо представника групи, який презентує позицію групи

Хід дискусії:

  • групам дається 8 хвилин на обговорення
  • представники групи збираються в центрі кола,щоб відстояти позицію групи
  • обговорення завершується у разі досягнення рішення або вичерпання часу.

Підсумок дискусії: На мою думку, суспільство відіграє важливу роль розвитку економічних потреб і інтересів. Взагалі, кінцевою метою виробництва є задоволення потреб суспільства і людини. Будь-яке суспільство (незалежно від рівня його розвитку і суспільного устрою — чи то індустріальна нація, чи окремий Робінзон) так чи інакше повинно розв’язати три основні взаємозалежні економічні проблеми:  - що повинно вироблятися (тобто, які з товарів і послуг потрібно зробити і в якій кількості)?;

- як вироблятимуться блага, ким, за допомогою яких ресурсів і технологій?;

- для кого призначені вироблені товари (тобто, хто повинен володіти ними та одержувати від них користь?)

Ці питання — основні  і загальні для всіх господарюючих  суб’єктів. На це націлений і процес виробництва, що, з одного боку, нерозривно пов’язаний зі споживанням благ, а з іншого, — з використанням ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства, для виробництва цих благ.

2. Кейс-метод

МКС — це такий метод навчання, за якого студентам пропонують проаналізувати реальну життєву ситуацію. Опис цієї ситуації одночасно висвітлює не лише конкретну практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які треба засвоїти під час розв’язування проблеми. При цьому сама проблема не має однозначного вирішення, вона становить особливий, розгалужений і неоднозначний оптимум.

Метою МКС є не лише засвоєння  певного факту, теорії чи концепції, а відпрацювання процесу створення  знань, процесу мислення, аналізу, прийняття  рішення.

Класичний варіант моделі ситуаційного навчання такий:

І етап — індивідуальне вивчення школярами тексту ситуації

Информация о работе Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів