Негативний вплив оточення на особистісне(личностное) я підлітка

Аналізуючи вплив мережевих інформаційних ресурсів на формування життєвих установок молоді, припускається, на наш погляд, розглядати Інтернет в якості специфічного середовища прояву суспільних відносин. У цьому середовищі представлені практично всі соціальні шари і вікові групи населення, тут знайшли втілення в тій або іншій формі більшість видів діяльності суспільства (політична, фінансово-економічна, комерційна, освітня, культурна і т.д.), на основі спільності інтересів створюються численні "віртуальні" групи територіально відокремлених суб'єктів. У таких групах складається своя внутрішня соціальна ієрархія, з'являються формальні і неформальні лідери. Тут одержують розвиток невідомі раніше форми спілкування і взаємодії людей, йде процес формування особливої субкультури.

У кримінології проблема взаємодії особистості із соціальним середовищем, впливу середовища на протиправне поводження відноситься до числа центральних. Спостереження показують, що мережеве середовище, як і соціальне середовище в цілому, впливає на особистісні характеристики людей, соціально-психологічні характеристики представлених у ній груп, породжує відповідну мотивацію поведінки, обрання конкретних засобів досягнення цілей (у тому числі протиправних). Саме тому мережеве середовище всі частіше виступає предметом досліджень, спрямованих на вивчення особливостей спілкування і взаємодії користувачів, форм самовираження особистості, характеристик особливих "віртуальних колективів". Стає очевидним, що процес становлення соціальних відносин у новому інформаційному середовищі, не підкріплений у достатній мері ні відповідними законодавчими, ні моральними установками, породжує невідомі раніше форми негативного девіантного поводження, особливо серед молоді.

Варто відзначити, що до цього моменту мережеве співтовариство відрізняється значним різноманіттям індивідів, великою соціальною і культурною диференціацією і стратифікацією, широким спектром поглядів на будь-які суспільні проблеми. Тим часом відомо, що ізоляція суб'єкта з нестандартними (у тому числі і негативними) установками від нормальних контактів у реальному мікросередовищі в більшості випадків приводить до того, що він шукає визнання в інших місцях серед подібних собі. У таких випадках мережеве спілкування може допомогти молодій людині в певній мірі перебороти внутріособистісні і зовнішні конфлікти, що виникають у сімейних відносинах, відносинах з однолітками і т.п. При цьому індивід може знайти в мережі підтримку і розуміння практично в будь-яких поглядах, що відкидаються його конкретним оточенням. Спілкуючись в Інтернет, він може не тільки на час "змінювати" стать і ім'я, з'являтися перед співрозмовником в іншому фізичному вигляді, але навіть створювати свій новий образ - реалізовувати, нехай віртуально, свої фантазії, що важко або неможливо реалізувати в звичайному світі. "Віртуальний " світ дає додаткову свободу дій і вираження думок, емоцій, почуттів, що обмежується в реальному житті.

"Закомплексована" людина, що має серйозні проблеми в  щоденному спілкуванні з навколишніми  людьми, у мережевому спілкуванні  одержує можливість цілком розкріпачитися. Однак при цьому вона може  легко виявитися втягнененою у спілкування маргінальних груп, здатних нав'язати їй негативні соціальні установки. Навіть при неглибокому пошуку в мережі Інтернет легко знайти сайти, де позитивно оцінюються такі явища, як сатанізм, педофілія й інші види сексуальних збочень, наркотизм і т.п. Молоді люди з слабкою психікою при відвідуванні подібних сайтов можуть активно сприйняти пропагандовані тут погляди і перенести їх у своє повсякденне життя.

Дослідники відзначають, що Інтернет підсилює процес опосередкованого спілкування людей, учасники якого найчастіше мають поверхневі, неглибокі міжособистісні відносини. Виникаючі тут контакти часто носять сурогатний, неповноцінний характер. Це веде до скорочення впливу найближчого оточення на особистість підлітка як засобу соціального контролю, порушенню механізмів детермінації позитивного поводження. Більш того, можливість анонімної участі в мережевому спілкуванні нерідко формує в молодих людей представлення про вседозволеність і некараність будь-яких проявів у мережевому середовищі. На думку психологів, анонімність і відсутність заборон звільняють сховані комплекси (у першу чергу, пов'язані з тягою до насильства і сексуальності), стимулюють людей змінювати тут свій стиль поводження, поводитися більш розкованно і навіть переходити деякі моральні межі. Є чимало прикладів, коли підлітки використовують мережеві можливості, щоб досаждати людям, з якими в реальному житті їх пов'язують неприязні відносини. У США одержало значне поширення явище, що називається "кіберпереслідування", коли зловмисник постійно переслідує свою жертву, направляючи їй погрози за допомогою мережевих засобів. Подібні випадки відзначаються й у вітчизняній практиці.

Аналіз літератури показує, що мережеве середовище здатне впливати навіть на психічне здоров'я особистості. Вченими відзначаються випадки хворобливої пристрасті до участі в мережевих процесах (так називаної "Інтернет-залежності"). Дана залежність виявляється в нав'язливому бажанні необмежено довго продовжувати мережеве спілкування. Для підлітків, що одержують доступ до Інтернету, віртуальна середовище іноді здається навіть більш адекватним, чим реальний світ. Можливість перевтілитися в якусь безтілесну "ідеальну особистість" відкриває для них нові відчуття, що їм хочеться випробувати постійно або дуже часто. Фахівці відзначають, що до деякої міри зазначена залежність близька до патологічної захопленості азартними іграми, а її деструктивні ефекти схожі з виникаючими при алкоголізмі. Психологи виділяють кілька підтипів такої залежності, враховуючи те, до чого сформувалася пристрасть у конкретної особистості: "кіберсексу", віртуальним знайомствам, мережевим азартним іграм, комп'ютерним іграм або нав'язливому переміщенню по Web-вузлах. Патологія виявляється в руйнуванні звичайного способу життя, зміні життєвих орієнтирів, появі депресії, наростанні соціальної ізоляції.

Особливої уваги вимагає і проблема впливу на установки особистості розповсюджених у глобальних мережах ігор з елементами насильства. Дослідження показали, що жорстокі ігрові епізоди нерідко приводять до наростання агресивності поводження молодих людей. Так, навесні 2002 р. німецький підліток Р.Штайнхойзер убив 17 і ранив 7 чоловік у гімназії, де він навчався. При опитуваннях свідків з'ясувалося, що улюбленим його заняттям була участь у мережевих комп'ютерних іграх, що містять сцени насильства (таких як CounterStrіke). В даний час у Німеччині обмежене поширення подібних ігор. Очевидно, з розвитком технологій зазначена проблема буде ускладнюватися, оскільки компанії-розроблювачі ігор постійно підвищують якість відповідності ігрового простору реальності, а це веде до зростання ступеня занурення особистості у віртуальне середовище.

Таким чином, середовище, що формується в глобальній мережій Інтернет, здатне впливати на формування негативних психологічних установок у підлітків. Більш того, при уважному вивченні в мережевому середовищі можна знайти прояв відомих механізмів соціальної детермінації злочинності: шляхом визначеного соціального формування особистості; шляхом давання їй розпоряджень протиправного або суперечливого характеру; шляхом постановки особистості в ситуації, що змушують і полегшують вибір злочинного варіанта поведінки.

Безумовно, у сучасних умовах неможливо (та й неправильно) ізолювати молоду людину від використання мережевих ресурсів. Однак повинні бути продумані шляхи нейтралізації негативного інформаційного впливу комп'ютерних мереж. Особливу роль у цьому процесі повинна грати родина. Зацікавлена участь дорослих, що дають об'єктивну оцінку інформації, що надходить, і здійснюють її фільтрацію, дозволить правильно зорієнтувати молоду людину в інформаційних потоках. Не повинна залишатися осторонь від розглянутої проблеми і держава. Назріла необхідність визначення твердих критеріїв допустимості розміщення в мережах певних видів інформації. Варто виробити працюючі механізми обмеження доступу до окремих сайтів для різних вікових категорій аудиторії Інтернету. Потрібно законодавчо закріпити відповідальність власників сайтів за зміст розташовуваних інформаційних матеріалів. І дуже важливо, щоб протиправні процеси, що відбуваються в глобальних комп'ютерних сетях, одержували адекватну протидію з боку правоохоронних органів.

РОЗДІЛ 3. ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ   ОТОЧЕННЯ НА ПІДЛІТКА

3.1.    Профілактика  важковиховуванності підлітків  та шляхи  уникнення даної проблеми.

Зміни в характері взаємин із дорослими відображаються в підвищеній конфліктності підлітків, що пояснюється новоутвореннями підліткового віку: “почуття дорослості”, вивільнення від впливу дорослих, яке породжує “конфлікт моралей”, коли мораль підлеглої дитини поступається місцем “моралі рівноправності” підлітка; розвиток до рівня потреб самооцінки, яка починає визначати поведінку й діяльність підлітка. Незадоволення цього почуття призводить до появи смислового бар’єру між педагогом і підлітком, а за певних умов і до “афекту неадекватності”.

Зміни в характері взаємин із ровесниками і представниками своєї, так і протилежної статі, що зумовлено, по-перше, активним формуванням потреби спілкування з ровесниками. Ця потреба загострює прагнення до самоствердження, що за певних несприятливих умов може проявлятися в різних спотворених формах асоціальної поведінки. По-друге, на взаємини впливає статеве дозрівання, яке відбувається в підлітковому віці, що викликає досить серйозні проблеми у сфері взаємостосунків різних статей. Це також може бути поштовхом до асоціальної поведінки у сфері сексуального життя.

Усі названі передумови ніби переплітаються, доповнюючи одна одну й утворюючи цілий комплекс причин, які породжують важковиховуваність.

Проведені вченими дослідження, вивчення генези важких підлітків повністю підтверджують думку В. О. Сухомлинського про те, що майже 85 % учнів, котрі не встигають у навчанні, мають ті чи інші відхилення за станом здоров’я, не завжди правильно розпізнані вчителями [3, 142]. Хоча, звичайно, затримки в розвитку можуть зумовлюватися й іншими причинами. Це може бути спадкове захворювання по прямій лінії, соматичне і психоневрологічне захворювання батьків до народження дитини внаслідок тривалого часу роботи батьків на шкідливому виробництві в цей період тощо.

А. Й. Капська [3, 142] зазначає що спадковість не завжди є основною причиною аномальної поведінки. Проте ігнорувати її в розвитку особистості теж не можна. Саме вона може бути вихідною передумовою, відправним моментом для психологічного розвитку особистості. Безумовно, цей розвиток значною мірою залежить від того, у які соціальні умови потрапляє дитина: сприятливі чи несприятливі.

Водночас соціально-психологічні дослідження показують, що в 44,4 % неповнолітніх правопорушників відзначаються різноманітні психічні аномалії [3, 143].

Однією з передумов появи важковиховуваності є така психологічна особливість, як відставання щодо розумового розвитку, олігофренія, обумовлена, як відомо, органічними ускладненнями вродженого, спадкового характеру, та різні фізичні вади (дефект мовлення, зовнішня непривабливість, наслідки конституційно-соматичного плану), які можуть негативно проявлятися через систему міжособистісних взаємин підлітка в дитячому колективі.

Крім того, важковиховуваність підлітків значною мірою може зумовлюватися кризовим характером психофізіологічного розвитку перехідного віку дітей, коли відбуваються бурхливі зміни і в організмі та психіці, і в стосунках підлітків з оточенням: дорослими, однолітками, представниками протилежної статі.

Психобіологічні рівні значно впливають на появу важковиховуваності, але діють вони не безпосередньо, а через фактори соціального характеру. Скажімо, останнім часом у молоді з’явилися споживацькі настрої, нігілізм, скептицизм, зневіра.

Негативні явища, які існують у суспільстві, діють на особистість не безпосредньо, а опосередковано, через найближче оточення: сім’ю, колектив ровесників, друзів, засоби масової інформації, вулицю. Найбільше сприяють появі важковиховуваності чинники, пов’язані з негативним впливом неблагополучної сім’ї.

Саме сім’я повинна розглядатися як фактор, який визначає психофізичну повноцінність чи недостатність дитини, яка значною мірою може відбиватися на її навчанні й вихованні. Неблагополучна сім’я може справляти безпосередній руйнівний вплив на формування особистості, перешкоджати її нормальному розвитку.

А. Капська [3, 144] вказує, що існує кілька помилок сімейного виховання і неблагополучних сімей, де часто з’являються діти групи ризику. Вони різні, але переважно доповнюють одна одну:

• аморальна сім’я, у якій батьки ведуть розбещений спосіб життя, п’ють, мають безпосередній криміногенний вплив на дітей;
• конфліктна сім’я, де конфлікти між батьками глибоко травмують психіку дітей, роблять їх неврівноваженими, збудливими, грубими;
• асоціальна сім’я, особливістю якої є антигромадська спрямованість, яка проявляється в наживі, егоїзмі, аполітизмі. Переконання батьків засвоюються дітьми й проявляються в їхній асоціальній поведінці або у відвертому лицемірстві;
• педагогічно неспроможна сім’я, у якій за відносно сприятливих особистих взаємин подружжям не зовсім правильно налагоджуються їхні стосунки з дітьми, формується помилковий педагогічний стиль у вигляді надмірної опіки, авторитаризації, потурання тощо [3, 144 ].

Дитячий англійський психолог Джон Боулбі, вивчаючи взаємозв’язок між умовами життя дитини та її психічним розвитком, виявив, що найчастіше причиною психічної занедбаності є не нестатки в сім’ї, велика кількість дітей, погані умови й інші зовнішні чинники, а певна внутрішня установка дорослих, які виховують дітей [3, 144 ].

У зв’язку з цим доцільно розглядати найбільш типові позиції важких підлітків у сім’ї:

Позиція “покинутої дитини”. Найчастіше це відбувається в асоціальних сім’ях. Діти в таких сім’ях належать самим собі, їхня поведінка не контролюється. Такі підлітки легко потрапляють під вплив вуличних компаній, починають уживати алкоголь, токсичні й наркотичні речовини. Через відсутність позитивного впливу й чітких вимог із боку батьків у підлітків не формується тверда позитивна лінія поведінки. Здебільшого вони поступово засвоюють зразки негативної поведінки дорослих, їхні установки, ставлення до норм моралі. Батьки не зовсім уявляють становище учня в школі, а в проблемах власних дітей намагаються звинуватити педагогів і самих дітей, знімаючи повністю з себе відповідальність за них. До речі, саме в таких сім’ях у підлітків найчастіше формується занижена самооцінка, у багатьох із них відсутній моральний ідеал. На становлення особистості такого підлітка особливий вплив має вулична неформальна група.