Психологічні особливості проявутання інтересу молоді до чи художньої літератури

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУКРАЇНИ 

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

 

 

ПСИХОЛОГІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ІНТЕРЕСУ МОЛОДІ ДО ЧИТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Дипломна робота зі спеціальності - 7.040101 - “Психологія”

 

 

 

 

 

 

 

студента групи 6.2.

спеціальності “Психологія  ”

МАТВІЙЧУК НАДІЇ  ВАСИЛІВНИ

Науковий керівник:

МІТЛОШ АНТОНІНА ВАСИЛІВНА

Кандидат психологічних  наук,

                                                                 доцент кафедри загальної та                                          

                                                                 соціальної  психології

 

 

 

 

                                               ЛУЦЬК – 2012

 

 

                                             ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ    

                       ПРОЯВУ ІНТЕРЕСУ МОЛОДІ ДО ЧИТАННЯ

                      ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

                1.1. Наукові дослідження вікових особливостей сучасної молоді.....8

                1.2. Ціннісні орієнтації сучасної молоді……………………………..15

                1.3. Прояв інтересу молоді до читання літератури…………………24

             1.4. Психологічні особливості прояву інтересу молоді до художньої             

                        літератури як твору мистецтва……………………………….…34

РОЗДІЛ   2.  ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ 

                       ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ІНТЕРЕСУ  МОЛОДІ ДО 

                       ЧИТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ.  

                2.1. Методика та організація дослідження ………….........................40

               2.2. Інтерпретація отриманих емпіричних даних…………………...43

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….52

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………

ДОДАТКИ………………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       ВСТУП

 

          Актуальність дослідження.  У нашому житті художня література відіграє значну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів - повсякчасної дійсності та художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на прикладах ідеальних героїв і величних почуттів з прочитаних творів. З них ми пізнаємо життя, вчимося споконвічним духовним цінностям, знаходимо відповіді на свої численні питання.  
      Тисячоліттями людство виробляло та удосконалювало моральні норми та ідеали прекрасного. Все це, неначе у дзеркалі, відбивається у творах художньої літератури. Кожна епоха накладала свій відбиток на систему моральних цінностей суспільства, а література, увібравши їх, доносить до читача.

В різні історичні епохи  людина виявляла pізну читацьку активність і по pізному pеалізувала пpитаманну їй здібність сприймати і реалізувати прочитане. Що ж стосується нашого часу, то молодь ( специфічна соціально-демографічна група суспільства, яка є неоднорідною, має внутрішню диференціацію, визначається особливостями діяльності, способом життя, динамічністю, інноваційним потенціалом ) – почала більше цікавитись сучасними винаходами і менше читати художню літературу.           Відношення до читання базується на інтеpесі до читання і потpебі в ньому. Всі науковці одностайні в тому, що одним з важливих складових пpоцесу виникнення і існування читання, розвитку читацького середовища є інтереси і потреби. Формування молодого читацького середовища великою мірою залежить від pозвитку інтересу до читання, що є однією з фундаментальних поблем вітчизняної педагогіки, психології, соціології та інших наук.

           Інтерес до читання за визначенням науковців - це ціннісна оpієнтація, спpямованість особистості на освоєння вербальної мови як певного виду розумової діяльності. Він є динамічно змінним явищем. Щоб в повній міpі пpедставити механізм заpодження інтеpесу до читання, необхідно виявити пеpеважаючі властивості молодого віку, які є пеpедумовами його виникнення, а також фактоpами його подальшого існування і pозвитку.

          Формування ціннісних орієнтацій  прийнято вважати, одним з найважливіших психологічних процесів, що відбуваються в молодому віці. Процес трансформаці цінностей в особистісні здійснюється через момент практичного включення суб'єкта в соціальні відносини. Будучи основою моральної свідомості, цінності впливають на життєвий вибір молоді, проявляються в конкретних вчинках і справах (Л.И. Божович, Б.С. Братусь, С.Н. Иконникова, И.С. Кін, Н.А. Коваль, А.А. Комлев, С.Б. Каверін, В.В. Комарів, В.Т. Лисовский, И.А. Савенкова, В.И. Слободчиков, Д.И. Фельдштейнйін). Цінності є одними з найважливіших регуляторів поведінки людини. В них фіксується особлива значущість тих чи інших предметів (матеріальних або ідеальних) для конкретної особистості. Таким чином сучасні вітчизняні дослідження, присвячені особливостям цінностей студентів підтверджують, що ціннісні орієнтації мають смислоутворюючу й регуляторну функції в молодому віці. Цінності молоді формуються в процесі виховання і навчання, причому навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній галузі, стільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості.

          В залежності від того якими цінностями керується молодь у своєму житті, вона проявляє інтерес до читання. Науковцями доведено, що читання – це складна і унікальна діяльність людини, яка дозволяє індивіду відтворити в суб’єкті досвід особистісного й самосвідомого розвитку. У своєму житті людина зустрічається з багатьма книгами . А серед  них значне місце посідає художня література , до якої людина звертається у часи радості та смутку, тоді, коли потребує поради, або естетичної насолоди.

          Читацький інтерес – це складна фоpма вибіpкової спpямованості особистості в пpоцесі задоволення читацьких потpеб, позитивний стан до поповнення знань чеpез книгу, потpеба емоційного задоволення особистості.

          Естетичні орієнтації різних груп молоді досить різні. Сучасна молодь, в порівнянні з попередніми поколіннями, менше люблять читати  художню, науково-популярну та іншу літературу, майже не відвідують театри, музеї, виставки. Літературні критики наголошують, що інтерес до книжки падає сьогодні у всьому світі. Читання художньої літератури в молодіжному середовищі витісняє Інтернет, комп’ютерні ігри, та інші сучасні винаходи.

          Художню літературу відносять  до синтетичних видів мистецтва,  оскільки вона апелює до пам’яті,  органів зору, нюху, слуху, дотику, смаку, як і до "шостого чуття" (інтуїції, ірреального, трансцендентного). Загалом література – один  з найбільш універсальних видів  мистецтва, оскільки викликає  більш сильні враження, переживання,  мислительні процеси, ніж наприклад, живопис, архітектура, скульптура тощо.

          Об’єкт дослідження – інтерес молоді до читання художньої літератури.

          Предмет дослідження – особливості взаємозв’язку ціннісних орієнтацій, мотивів поведінки та прояву інтересу молоді до читання художньої літератури.    

          Мета дослідження полягає у вивченні впливу ціннісних орієнтацій та мотивів поведінки молоді,в тому числі студентської, на інтерес до читання художньої літератури; дослідити взаємозв’язок особистісних якостей молоді  та інтересу до читання художньої літератури.

          Гіпотеза дослідження – припустимо, що  ціннісні орієнтації та мотиви поведінки молоді взаємопов’язані з проявом інтересу молоді до читання художньої літератури; а також, що чим більше обрана професія молоді  потребує обізнаності з творами художньої літератури тим більший її інтерес до читання, (обрана професія молоді впливає на її інтерес до читання художньої літератури).

          Відповідно до мети  та гіпотези  було поставлено такі завдання дослідження:

1.    Здійснити теоретичний аналіз стану розробки проблеми в  

        наукових  літературних джерелах.

2.    Визначити рівень художньо-естетичної потреби та ставлення

        сучасної молоді до  читання художньої літератури.

3.    Визначити рівень вплив обраної професії молоді на прояв інтересу

   до читання художньої  літератури.

4.   Дослідити взаємозв’язок ціннісних орієнтацій та прояву інтересу

  молоді до читання художньої літератури.

          Теоретико-методологічну основу  дослідження склали положення психологічної, філософсько-соціологічної науки про художню літературу як фактор психічного розвантаження людини (З.Фрейд, Г.Гегель, Ф.Шіллер, А.Бєлий, Л.Виготський, О.Потебня та інші); психологічні концепції цінностей і ціннісних орієнтацій (О.Г.Здравомислов, М.С.Каган, І.С.Кон, Н.І.Лапін, О.М.Леонтьєв, Н.Б.Лисовська, Е.Д.Научитель, В.О.Ядов, А.Маслоу, Г.Олпорт К.Роджерс, М.Рокіч, С.Л.Рубінштейн, К.Г.Юнг, Ш.Шварц). диспозиційна концепція регуляції соціальної поведінки (В.Ядов, Д.Узнадзе); особливості формування ціннісних орієнтацій у юнацькому віці ( Е.О.Васіної, Н.О.Волкової, І.В.Дубровіної, Д.Й.Фельдштейна, К.Роджерса )

          Методи дослідження.  Для розв’язання поставлених завдань і перевірки  висунутих гіпотез нами було розроблено  програму дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу методів: теоретичні (аналіз, осмислення, і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження) і емпіричні методи (анкетування, складання репрезентативної вибірки, методика "Визначення художньо-естетичної потреби" В.С. Аванесова; "Ціннісні орієнтації" О.І Моткін, П.А.Огнєва; методика діагностики мотивів відповідальної поведінки М.В.Савчина).

          База дослідження. Дослідження проводилось на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки. В експерименті взяли участь 90 респондентів:  30 студентів психологічного факультету,30 – філологічного і 30 – математичного факультету.

          Наукова новизна отриманих результатів полягає: в розкритті специфіки прояву інтересу молоді до читання художньої літератури; в уточненні чинників які впливають на психологічні особливості прояву інтересу молоді до читання художньої літератури у навчальному процесі, для задоволення власних потреб; у вивченні професійно значущих ціннісних орієнтацій студентської молоді.

          Практичне значення дослідження: його результати можуть бути використані в подальших психологічних і педагогічних дослідженнях молоді, а також дозволять вирішити практичні завдання, сеpед яких: pентабельність книговидавничої і книготорговельної справи, ефективність освіти і pоботи бібліотек в умовах нової соціальної реальності.

          Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, що відповідають цілям і завданням дослідження; достатньою репрезентативністю  вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики з залученням сучасних комп'ютерних програм обробки даних.

 

 

 

 

 

                                                   РОЗДІЛ 1

              ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ    

                       ПРОЯВУ ІНТЕРЕСУ МОЛОДІ ДО ЧИТАННЯ

                                  ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

1. Наукові дослідження вікових особливостей сучасної молоді

 

 

          Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення, участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги і на стику різних наук.     

          Психологія досліджує вікові особливості свідомості та поведінки молоді, вікові зміни у структурі особистості, процес акселерації, динаміку інтелектуального, емоційного розвитку тощо. Соціальна психологія розкриває специфіку механізмів спілкування, формування контактних груп, зміни соціальних ролей. Зважаючи на те, що соціальний портрет молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних і соціальних чинників, виявляє інтерес до того, яку роль відіграватимуть для молоді певні соціальні цінності, норми моралі, традиції. Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства, а проблема формування її свідомості — однією з провідних у соціології. Для того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з'ясувати її труднощі та проблеми. Серед них є традиційні — кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім'ї тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя. Йдеться про вибір професії, життєвого шляху, самовизначення, професійну мобільність тощо. Не менш актуальним є здоров'я, освіта молоді, спілкування її з дорослими й однолітками. Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обходитися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей, потрібен глибокий системний аналіз буття молоді.

          "Молодь — покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в більш зрілому віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні і інші соціальні функції; залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до ЗО років". Це одне з перших визначень поняття "молодь", яке було дано в 1968 р. В.Т. Лісовським. Пізніше більш повне визначення було дане І. Коном: "Молодь — соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення і обумовлених тим і іншим соціально-психологічних властивостей. Молодість як певна фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного устрою, культури і властивих даному суспільству закономірностей соціалізації".[25]