Психологічні особливості проявутання інтересу молоді до чи художньої літератури

         Психологічні тлумачення цінностей особистості зводять їх до психодинаміки потягів (3. Фройд, певною мірою К. Юнг), ототожнюють із потребами (А. Маслоу), особистісним смислом (Г. Оллпорт), похідними від мотивів діяльності утвореннями (Р. О. Леонтьєв), характеристикою усього, що підтримує людські здатності до життя (Е. Фромм), переконаннями (М. Рокич), соціальними настановленнями (В.А. Ядов), регуляторами потоків інформації (когнітивність), значущістю для людини чогось у світі (С.Л. Рубінштейн), одухотвореними явищами людського буття (І. П. Маноха), утвореннями свідомості й самосвідомості людини, в яких віддзеркалені актуальні життєві потреби, інтереси, погляди і ставлення до дійсності й себе (М. Й. Боришевський).

          Поняття „цінність" тісно пов'язане з категоріями „потреба" та „інтерес". Суть життя людини на Землі полягає в тому, щоб задовольнити свої різноманітні потреби. Під потребами, звичайно розуміють стан особистості, що вимагає вступити у взаємовідносини з навколишньою дійсністю для збереження свого існування, функціонування і розвитку, успішної життєдіяльності, пізнання і освоєння світу, самоствердження в ньому.  

          Аналіз соціальних досліджень, проведених  протягом останніх 20-25років, дозволяє  зробити висновки, що ціннісні орієнтації сучасної молоді зазнали певних змін. Соціологи 80-х років Єфімов Я. М. і Мілова М. І. відмічали, що отримання вищої освіти було однією з головних життєвих цінностей студентської молоді того часу.[20] Сучасні українські студенти також не заперечують важливості освіти заперечують важливості освіти у житті, хоч соціологів хвилює той факт, що для більшості гарна освіта – лише одна з багатьох умов успіху у житті. Серед мотивуючих чинників отримання освіти пріоритетне місце займає мотив досягнення успіху ужитті.

          Сьогодні молодь стає більш практичною, що проявляється у прагненні за допомогою освіти краще влаштуватись у житті, досягти матеріального благополуччя, високого соціального положення. На посилення прагматичного мотиву при отриманні освіти вказують багато соціологів, підкреслюючи, що основним фактором, який стимулює до отримання вищої освіти, стає матеріальний.[56] Сере матеріальних цінностей переважають такі: квартири, автомобілі, заміські вілли, приватні будинки. Дослідники з прикрістю відзначають, що в молодіжному середовищі втрачають значення моральні цінності, високі християнські ідеали, натомість  основним девізом життя стають поради, зроблені свого часу Дж. Морганом : "Те, що не можна зробити за гроші, можна зробити за великі гроші".[55] На жаль, значне зростання питомої ваги матеріального фактору у ціннісних орієнтаціях прослідковується і в української молоді. На цей факт з тривогою вказує український дослідник    Скок М. А.[54 ]

          На вищі місця в шкалі ціннісних орієнтацій  підіймаються цінності "заробіток" і "службова кар’єра". Соціально-економічні, політичні проблеми, що існують в українському суспільстві, певна криза системи ціннісних орієнтацій, що проявляються у деформації суспільної свідомості, формують у деяких представників молоді бажання жити і працювати за кордоном.

          Естетичні орієнтації різних груп молоді  також досить різні. Сучасна молодь, в порівнянні з попередніми поколіннями, менше люблять читати  художню, науково-популярну та іншу літературу, майже не відвідують театри, музеї, виставки.

          Знайомство з художньою літературою  не є актуальним для українських студентів, так як більшість половини з них в анкетах відповіли, що не люблять читати і не читають. А ті, хто це любить робити  у вільний час, читають детективи, фантастику, книжкові "серіали". Сучасна студентська молодь не цікавиться мистецтвом, а ті, які у вільний час знайомляться з ним чи займаються, певним видом, роблять це для зняття втоми, а не для естетичного розвитку.[27] Втратила вагу така цінність, як творчість. В шкалі цінностей, що відображають організацію вільного часу, мотиви, пов’язані з мистецтвом (класична музика, література, театр, образотворче мистецтво, художня самодіяльність) займають останнє місце. Базовими цінностями високого рангу залишається сім’я, вірні друзі, любов.

           На думку деяких дослідників, ціннісно-орієнтаційний портрет сучасної молоді виглядає приблизно так: "Головне в житті – це міцне здоров’я, сім’я – це необхідне джерело морально-психологічної підтримки. Матеріальне забезпечення дає впевненість у собі, своїх силах. Що стосується творчості, пізнання і досягнень, що заслуговують суспільного визнання – це не завжди вдається, але було б бажано. Задоволення приємні, але на них сьогодні не вистачає часу та грошей. Абсолютно впевненим можна бути тільки в одному – сьогодні треба розраховувати тільки на свої сили, здібності та можливості".[20] Соціологічні дослідження ціннісних орієнтацій студентської молоді останнього десятиліття переконують, що у свідомості сучасної молоді формується тип особистості, характерний для західного суспільства – особистості, яка в першу чергу цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті залежить в першу чергу саме від неї. Але головне, щоб при виконанні цих завдань не формувалася людина-егоїст, яка зможе переступити через усе, попри будь-які моральні норми заради своєї мети.

            Цінності за П. Менцеру – це те, що почуття людини диктує призначити важливим над всім, і до чого можна прагнути, відноситися з повагою та признанням. Цінності на думку М. Ф. Головатого це також певні ідеї, погляди за допомогою яких люди задовольняють свої потреби та інтереси. Існує три категорії основних властивостей цінностей:

• ті цінності, які для однієї людини є цінними, інша особа може недооцінювати , або зовсім не вважати цінністю;
• пріоритетне значення мають індивідуальні цінності людини над суспільними. Ієрархія індивідуальних цінностей є своєрідною ланкою,яка зв’язує окрему людину  і суспільство. Тобто, є духовний світ людини і певна культура суспільства. Які взаємопов’язані і взаємодіють за допомогою цінностей окремої людини;
• ціннісні орієнтації не можуть бути заданими чи принесеними кимсь ззовні, вони – результат діяльності конкретної людини.    

          Ціннісні орієнтації – це певна сукупність ієрархічно пов’язаних між собою цінностей, які задають спрямованість людському життю. У філософському словнику ціннісні орієнтації – "важливі елементи внутрішньої структури особистості, які закріплені життєвим досвідом особистості, всією сукупністю його переживань". Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини. Цінності молоді формуються в процесі виховання і навчання, причому навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній галузі, стільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості. Через виховання здійснюється трансляція  ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як на вербальному так і на невербальному рівнях. У ході історичного розвитку сформувалося цілий ряд механізмів, з допомогою яких здійснюється передача цінностей через покоління. Серед них чільне місце посідає: сім’я, церква, мистецтво, література, культура. Цінності можуть застосовуватись людиною як свідомо, так і несвідомо (людина не може пояснити чому віддає перевагу одним цінностям над іншими).

           Ціннісні орієнтації особистості мають складну ієрархічну структуру. Так, наприклад автори відомої диспозиційної концепції регуляції соціальної поведінки В. Ядов, Д. Узнадзе виділили наступні рівні диспозиції:

1. елементарні фіксовані установки (виникають на основі вітальних потреб);
2. аттітюди (формуються на основі потреби людини у спілкуванні, яка здійснюється в малій групі);
3. суспільно-спрямований інтерес особистості, відповідно конкретної сфери активності;
4. ціннісні орієнтації особистості, які реалізують поведінку особистості.

          Таким чином, цінності являть собою вищий рівень людських потреб. Особисті, індивідуальні потреби, співвідносячись з суспільною значущістю і усвідомлюючись особистістю, стають цінностями і регулюють поведінку людини. Отже, між потребою і цінністю - двома головними детермінантами ціннісної орієнтації - існує значна часова й просторова "відстань", на якій відбувається процес, опосередкований соціально-психологічними властивостями особистості, суспільними умовами та іншими чинниками. Активну участь в цьому процесі беруть, зокрема: установка - зайнята особистістю позиція, що виявляється у ставленні до об'єкта потреби, у готовності до дії, настроєності на неї, інтереси, мотиви, цілі, ідеали, які спонукають і спрямовують активність людини в напрямі до об'єкта - цінності; свідомість (самосвідомість) як здатність особи усвідомлювати свої потреби, інтереси, бажання, прагнення, контролювати і регулювати їх згідно з моральними нормами й оцінками, співвідносити із суспільними цінностями й ідеалами; переконання - впевненість, оптимістична віра в успішність реалізації носієм цінності конкретних потреб та інтересів; вибір як показник остаточної визначеності в певній цінності. Відтак схема психологічної структури ціннісної орієнтації може мати такий вигляд: потреби - установки (настроєність, ставлення) - інтереси - мотиви - цілі - ідеали - свідомість (самосвідомість) - переконання - вибір - цінності. Реалізація людиною ціннісної орієнтації залежить від внутрішніх (рівня розвиненості даних психологічних механізмів) та зовнішніх (суспільних відносин, економічної, соціально-політичної будови суспільства, його системи цінностей, матеріальних і духовних благ, перспектив загального розвитку) умов. Слід зазначити, що спрямованість особистості зумовлюється не лише її ціннісними орієнтаціями, а й таким психологічним утворенням як "особистісний смисл" (А.М. Леонтьєв), який трактується "як відбиття в свідомості відношення мотиву (діяльності) до цілі (дії)".[73]

           До псевдо цінностей належать  цінності, які не сприяють самореалізації  людини, або навіть є перешкодою  для самореалізації, проте людина  може бути  переконаною в протилежному. Зокрема,  як свідчать соціологічні  дослідження, багато молоді вважає, що алкоголь і наркотики є  цінними тому, що стимулюють творчість,  орієнтацію на псевдо цінності є досить небезпечною для людини і для оточуючих її людей. У таких людей часто виникає ілюзія, про те, що оволодіння найбільш значущою цінністю ( гроші, золото, влада) відкривається шлях до оволодіння іншими загальнолюдськими цінностями (добро, краса, любов, гармонія), зокрема більшість переконана в тому, що якщо вони оволодіють великою владою, або великими грошима, то зможуть реалізувати себе на основі істинних цінностей.

         Ціннісні орієнтації формуються, також, в процесі засвоєння людиною певного соціального досвіду і проявляється в її переконаннях, інтересах. Зважаючи на велике різноманіття ціннісних орієнтацій молоді Ю. Волков поділив їх на певні категорії. Зокрема: інтелектуально-освітні, культурні, політичні цінності.

          Інтелектуально-освітні цінності  необхідно розглядати в ракурсі  розумового, творчого потенціалу, який  нажаль значно знизився за  останні роки. Цей феномен вчені  пов’язують, насамперед, з погіршенням  фізичного та психічного здоров’я  молодого покоління. Швидко збільшується  кількість захворювань, росте  число людей з розумовими вадами, дефіцитом ваги,це є наслідком багатолітньої алкоголізації населення а також неповноцінного харчування. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодь оцінює досить низько. В очах молоді продовжує падати цінність розумової праці, освіти і знань. Навіть студенти не надають великої уваги знанням, не цінують їх.

          Культурні цінності сучасної  молоді. Суспільство, яке на перший  план поставило матеріальне благополуччя та збагачення, формує відповідну культуру  і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформації заповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливий інструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установок для сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач – є першочергове заняття у вільний час. Сьогодні спостерігається тенденція до подальшої дегуманізації і деморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція проявляється  в піднесеному інтересі молоді до сцен і епізодів насилля і сексу, жорстокості і кінематографії , телебаченні, театрі, музиці, літературі, мистецтві. В соціокультурних цінностях переважають споживацькі орієнтації. Тільки кожний: 6-й займається спортом, 10-й у вільний час відвідує студії, кружки, кожний 16-й займається самоосвітою, проте переважна більшість відпочивають у колі друзів чи біля телевізора. В результаті відбувається тотальне викорінення із культурного обігу цілого пласту культури, мистецтва, науки, народної культури (традиції. Звичаї, обряди, фольклор) сприймається більшою частиною молоді як анахронізм (непотрібний пережиток).[56]

          Молодь в політичних цінностях  є досить прагматичною: політика розглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету, та лідерства. Кількість молодих людей які постійно цікавляться політичними подіями в країні становить лише трохи більше десятої частини, тоді як третина політикою не цікавляться зовсім.

          Ціннісні орієнтації людини органічно  пов’язані із проблемами людини  і виступають в якості головного  компоненту детермінації її поведінки.  Ціннісні орієнтації – це елементи мотиваційної структури особистості, на підставі яких відбувається вибір тих чи інших соціальних установок як цілей або мотивів конкретної діяльності. Вони формуються під впливом пануючої в суспільстві системи цінностей, яка змінюється з розвитком історії. Символом нашого часу є виразна увага до матеріальної сторони життя, орієнтація на успіх у житті стає однією з ведучих стратегій студентів і взагалі молоді в сучасних ринкових умовах. На превеликий жаль, втрачають певне значення в житті сучасної молоді деякі духовні орієнтації і цінності. Молодь менше цікавиться політикою, суспільно-політичним життям, далеко не всі люблять читати, відвідувати культурно-мистецькі заклади, займатися спортом, художньою самодіяльністю, мистецтвом, творчістю.

3. Прояв інтересу молоді до читання літератури

          Науковцями доведено, що читання – це складна і унікальна діяльність людини, яка дозволяє індивіду відтворити в суб’єкті досвід особистісного й самосвідомого розвитку. У своєму житті людина зустрічається з багатьма книгами . А серед  них значне місце посідає художня література , до якої людина звертається у часи радості та смутку, тоді, коли потребує поради, або естетичної насолоди.

          З розвитком книгодрукування і масовим поширенням книги, термін "читання" набирає більш конкретизованого вигляду. Радянська енциклопедія наводить таке визначення: "читання це - сукупність диференційованих способів прилучення до культури, які розрізняються в залежності від типу, виду видання, змісту й характеру тексту. Читання є об'єктом вивчення ряду наукових дисциплін: соціології, психології, лінгвістики, літературознавства, книгознавства". [30]

            Соціальна психологія вбачає в читанні один з каналів людського спілкування (система "соціальний суб'єкт - текст читач") і розуміє його як специфічний вид комунікаційної діяльності, який є засобом вирішення завдань, що лежать за межами читання, в рамках життєдіяльності особистості. Читання не є автономною, замкнутою в собі сферою діяльності, а тісно взаємодіє з усіма засобами комунікації як масової, так і міжособової, що дозволяє зіставити його з іншими видами масової комунікації, виявити специфіку його впливу на потенційних і наявних читачів.