Психологічні особливості проявутання інтересу молоді до чи художньої літератури

          Задоволення цих потреб веде до особистісного розвитку і психологічного здоров’я, до розвитку внутрішніх цінностей особистісного росту, прив’язаності і любові, служіння суспільству і здоров’я. Позитивний вплив на їх розвиток  надає сімейна підтримка автономності, емоційна участь батьків в житті своїх дітей, структурованість вимог. Вищий рівень розвитку автономності і саморегуляції молодої особистості сприяє  вищій мотивації і адаптації в оточуючому середовищі.

          Низький рівень задоволення базових  психологічних потреб веде до розвитку стурбованості, проблем з психологічним здоров’ям особистості, до розвитку орієнтації на зовнішні цінності передбаченого благополуччя і до часткового знеціненню внутрішніх цінностей. Орієнтація на зовнішні цінності – це свого роду прояв психологічного захисту і прагнення до самоствердженості в соціумі.

          Ціннісні орієнтації молоді залежать  значною мірою від їх бажань, потреб, уподобань. Використана нами методика О.І.Моткіна і Т.А.Огнєвої, що застосовувалася з метою визначення цінностей особистості, їх значення і рівня реалізації, дозволила вирішити наступні завдання:

          а) виміряти рівень значення  зовнішніх і внутрішніх цінностей;

          б) виявити чи існує різниця між значення певної цінності та її втіленню в реальності.(Додаток А ).

          Для визначення мотивів поведінки молоді нами було використано методику М.В.Савчина. Вона складається із 47 тверджень, які в свою чергу дозволяють визначити мотиви відповідальної поведінки, що впливають на вчинки, уподобання молоді. Савчин виділяє певний ряд мотивів відповідальної поведінки:

• суспільні мотиви – це мотиви які служать для спілкування в соціальному середовищі;
• мотиви морального самоствердження – зумовлені прагненням утвердити себе в статусі моральної особистості;
• мотиви самореалізації – зумовлені потребою реалізувати у конкретній справі свої можливості й здібності;
• прагматичні мотиви – намагання розглядати свою поведінку, вчинки крізь призму користі, насамперед для себе; виявляється у задоволенні власних потреб;
• мотиви егоїстичного самоствердження – викликані намаганням привернути до себе увагу, продемонструвати свою перевагу над іншими, демонструють себелюбство;
• неспецифічні мотиви – афективні імпульси, звички;
• мотиви самопізнання – пов'язані з необхідністю пізнати себе, оцінити свої сили і вміння;
• мотиви спілкування – одна з передумов спільної діяльності з оточуючими, моральна потреба;
• мотиви виховання інших – пов’язані з необхідністю аналізувати і корегувати поведінку інших людей;
• духовні мотиви – удосконаленням свого внутрішнього, духовного стану.(Додаток Б)

 

  
   
          Також було проведено методику „ Вимірювання художньо-естетичних потреб ”, розроблена В.С. Аванесовим. Вона складається з 32 тверджень, які опитуванні порівнюють з власною думкою. Дана методика дозволила визначити рівень художньо-естетичних потреб молоді.(Додаток В)

          На заключному етапі респонденти заповнили розроблену нами анкету напіврозгорнутого типу „Ставлення сучасної молоді до читання художньої літератури”, яка включає запитання із уже готовими варіантами відповіді і запитання закритої форми, де потрібно дати власний варіант відповідь. Анкета дозволила  зробити узагальнення за такими критеріями:

• ставлення до читання художніх творів;
• причини, які заважають читати;
• час, який молоді люди витрачають для читання художньої літератури;
• рівень захоплення читанням художніх творів;
• вплив друзів, компанії на інтерес до читання;
• кількість прочитаних творів;
• цінність художнього твору для молоді.(Додаток Г)

          Також наше дослідження дозволить визначити чи існує вплив обраної професії на інтерес до читання художньої літератури

 

 

                2.2. Інтерпретація отриманих емпіричних даних

 

 

          Експериментальним дослідженням було охоплено 90 студентів психологічного, філологічного та математичного факультетів Волинського національного університету імені Лесі Українки.

          Для перевірки гіпотези          було проведено обстеження, в ході якого ми отримали наступні результати.

          Опрацювавши отримані результати за методикою Моткова О.І. та Огнєвої  Т.А. „ Ціннісні орієнтації ” нами було з’ясовано, що внутрішні і зовнішні цінності відіграють важливу роль у житті молоді, впливають на вид діяльності. Провівши більш детальні обчислення результатів ми побачили, що внутрішні цінності переважають над зовнішніми, молодь більше надає значення своєму внутрішньому, духовному стану, а ніж дбає про зовнішні блага , які оточують у повсякденному житті.

          Показники ціннісних орієнтацій молоді за статистичними підрахунками є наступними:

- значущість зовнішніх цінностей  становить – 3,7;

- значущість внутрішніх цінностей – 4,2 ;

- реалізація зовнішніх цінностей – 2,9 ;

- реалізація внутрішніх цінностей – 3,6.

           Розглянемо більш детально характеристики цінностей і рівень їхнього значущості і реалізації у житті молоді.

 

                                                                                                          Таблиця 2.1.

                                   Зведена таблиця результатів

Характеристики  цінностей	Значущість (рівень, бали)	Реалізація (рівень, бали)
1.Хороше матеріальне благополуччя	високий          4	середній        2,8
2.Самореалізація особистості	високий         4,3	середній        3,3
3.Відомість, популярність	середній         3,2	середній        2,6
4.Наслідування моральним принципам	високий          4	високий         3,8
5.Фізична привабливість	високий         3,9	середній         3,6

 

                                                                                     Продовж, табл. 2.1.

 

6.Теплі, турботливі відносини з людьми	високий         4,6	Середній        3,7
7.Високе соціальне становище	високий        3,7	середній        2,7
8.Творчість	середній        3,8	середній        3,1
9.Розкішне життя	високий        3,7	низький        2,6
10.Любов до природи	високий        4,2	високий        3,9

 

 

 

 

          Рис. 2.1.  Графік розподілу показників ціннісних орієнтацій молоді

 

За даними графіка видно, що шкала реалізації має більш високий рівень ніж шкала значущості. Це свідчить про те, що ціннісні орієнтації молоді реалізовані не в повній мірі, рівень реалізації є нижчим ніж рівень значення. Що ж стосується зовнішніх (непарні номера характеристики) та внутрішніх (парні № характеристики) цінності, то видно, що зовнішні цінності мають нижчий рівень вираженості ніж внутрішні. Під час порівняння результатів, по групах,  за даною методикою відмінностей між ними не виявлено.

За даними дослідження по методиці М.В.Савчина „ Мотиви відповідальної поведінки ” ми отримали наступні результати процентного вираження мотивів у молоді:

 

1. Суспільні мотиви
2. Мотиви морального самоствердження

3. Мотиви самореалізації

4. Прагматичні мотиви
5. Мотиви егоїстичного самоствердження
6. Неспецифічні мотиви
7. Мотиви самопізнання
8. Мотиви спілкування
9. Мотиви виховання інших
10. Духовні мотиви

Рис. 2. 2. Відсотковий розподіл вираження мотивів відповідальної          

                                              поведінки

 

          Найбільш вираженими мотивами  відповідальної поведінки у молоді  є: суспільні мотиви (85,7%), духовні мотиви (78,9%), мотиви морального самоствердження (73,7%), мотиви самопізнання(70,4%), мотиви самореалізації (69,7%), прагматичні мотиви (69,4%); найменш виражені – мотиви егоїстичного самоствердження (30,7%) та неспецифічні мотиви (29,2)

          За допомогою статистичної обробки ми порівняли молодь по групах, для виявлення психологічних особливостей кожної з них. В кінцевому результати обробки було встановлено що не має значних відмінностей у психологічних особливостей молоді в залежності від того на якому факультеті вони навчаються.

          Рівень усвідомленості мотивів відповідальної поведінки по групах становить:

 

Рис.2.3. Відсотковий розподіл усвідомленості мотивів

                     відповідальної    поведінки по групах

 

          Отже, не залежно на якому факультеті  навчається молодь суттєвих відмінностей  в усвідомленні мотивів відповідальної  поведінки не виявлено.

          Проведена методика Аванесова В.С. дала можливість показати рівень художньо-естетичних потреб, які проявляються у молоді. Респонденти різних фахових спрямувань мають різні рівні художньо-естетичних потреб.

                                                                                                        Таблиця 2.2.

                                       Зведена таблиця результатів

Назва факультет ту, де проводилось дослідження	Низький		Середній		Високий
	Кількість опитаних	%	Кількість опитаних	%	Кількість опитаних	%
Психологічний	3	10	21	70	6	20
Філологічний	0	0	13	43	17	57
Математичний	11	37	18	60	1	3
Загальний показник	14	15,6	52	57,8	24	26,6

 

 

Рис.2. 4. Відсотковий розподіл показників рівня

               художньо-естетичних потреб молоді

 

 

           Для вивчення впливу художньої літератури на сучасну молодіжну аудиторію, прояв інтересу до читання нами була розроблена анкета “Ставлення сучасної молоді до читання художньої літератури”, що складається із 12-ти запитань і охоплює різні сторони проблеми, одна з яких є вплив обраної професії.

 Опитування було проведено на психологічному, філологічному та математичному факультетах, вибірку склали 90 студентів.

          Проведене анкетування, дало наступні результати :

• Люблять читати художні твори 61,1% опитаних – це момент спілкування із прекрасним, що викликає прагнення удосконалитись, читають лише коли змушують – 24,4%, не проявляють інтересу до читання художніх творів взагалі – 14,5%  опитуваних.
• Читання займає у 11,1% опитуваних - 1-2 години на день; у 27,7% - більше 3-х годин на тиждень; 36,7% люблять читати і проводять кожну вільну хвилину за читанням захопливих художніх творів, читання для них – це відпочинок, час упорядкувати свої думки, розвіяти сумніви, знайти відповіді на важливі життєві запитання, здобути душевну рівновагу, зняти втому; 24,5% - не читають взагалі, читання для них – це тяжка непосильна праця, яка вимагає великої сили волі.
• Основними перешкодами на шляху молоді до збагачення свого кругозору за допомогою художньої літератури є: заняття на комп’ютері, в мережі Інтернет (39%), навчання, вивчення літератури за спеціальністю (17,8%), перегляд телепередач (13,3%), брак вільного часу (11,1%), лінощі (5,6%), компанія, друзів (4,4%), телефон (4,4%), домашні клопоти (2,2%), відсутність хороших книг у бібліотеці (1,1%), розбіжність інтересів і змісту художніх творів (1,1%).
• Рівень захоплення читанням художньої літератури молоддю є наступним: високий рівень – 26,6% (24 студенти),