Особливості виробництва свинини в присадибних та фермерських господарствах

При  індивідуальному і груповому способі утримання свиней всіх технологічних груп передбачається компактне розміщення станків в будівлі на підлогах з твердим покриттям.

1.5. Інтенсивні технології вирощування свиней

     Основними  елементами інтенсивної технології  виробництва свинини є:

- використання породно-лінійних  та міжпороднолінійних гібридів на основі породи ландрас, що дає змогу одержати ефект гетерозису і без додаткових виробничих затрат підвищити продуктивність на 12-17%;

- раннє відлучення поросят, що  сприяє підвищенню інтенсивності  використання маточного поголів’я  та приміщень;

- одержання від матки  за рік до 2,4 опоросу та до 24 поросят, завдяки ранньому відлученню  поросят в 28-денному віці, внаслідок  чого  свиноматки мають здебільшого  нормальну (для парування) вгодованість  і вже в перші дні після  відлучення поросят приходять  в охоту і запліднюються.

- штучне осіменіння забезпечує  інтенсивний процес відтворення  стада, так-як в 4-10 раз скорочується  потреба в кнурах-плідниках, повніше  використовуються найбільш цінні  кнури;

- концентратний тип годівлі сухими комбікормами збалансованими за всіма елементами живлення згідно науково - обґрунтованих норм різних статево-вікових груп та фізіологічного стану скорочує періоди дорощування та відгодівлі, дає можливість механізувати виготовлення кормів та їх роздачу, що в кінцевому результаті підвищує продуктивність праці і знижує собівартість свинини;

- створення комфортних  умов для свиней різних статево-вікових груп, при цьому енергія буде використовуватись не для підтримання теплопродукції, а на одержання більшої інтенсивності росту та розвитку, чим менше енергії буде втрачено на подолання несприятливих факторів (холод, відсутність вентиляції, хвороба), тим більше буде затрачено на одержання приростів.

        Використання  сухого типу годівлі свиней  на основі комбікормів забезпечує  виробництво повноцінної і нешкідливої  свинини згідно директив Європейського  Союзу, щодо впровадження в Україні  фітосанітарних норм, міжнародних та  європейських стандартів у виробництві тваринницької продукції, які не передбачають   застосування ветеринарних препаратів, що містять активнодіючі речовини, заборонені для використання розпорядженням Головного держінспектора ветеринарної медицини України.

        Основою  сухого комбікорму є суміш  подрібненого зерна кукурудзи, ячменю, пшениці, сої в різних співвідношеннях  до складу яких вводять кормові  добавки: макро-, мікроелементи, вітаміни, амінокислоти. Приготування комбікорму можливе із застосуванням спеціального обладнання (екструдери, подрібнювачі, гранулятори, змішувачі та ін.).

       В багатьох  індивідуальних та фермерських  господарствах є вдосталь різноманітних  концентрованих кормів (ячмінь, пшениця, кукурудза та ін.), Для того, щоб  раціонально їх використовувати  для повноцінної відгодівлі свиней  необхідно збалансувати їх преміксами. Збалансована годівля сприяє профілактиці захворювань. Премікси – це суміш біологічно активних речовин, а саме: вітамінів, амінокислот, мікро- та макроелементів, ферментів та інших компонентів, виготовлених за суворо встановленими правилами та науково-обгрунтованими рецептами на високотехнологічному обладнанні. До складу преміксів, як правило входить до 100 компонентів, що є показником їх високої якості, цінності та корисної дії. В домашніх умовах без належного обладнання приготувати якісні комбікормами неможливо. Основна складність при виробництві комбікормів – забезпечити рівномірний розподіл преміксу по всьому об’єму корму, щоб його оптимальна добова доза  була стабільною.

 В невеликих фермерських  господарствах доцільно використовувати  готові комбікорми для різних  вікових груп свиней.

Деякі приватні підприємства працюють за чітко відпрацьованою і перевіреною технологічною схемою і надають фермерам весь асортимент комбікормів: три види кормів для вирощування поросят: суперпрестартер (корм першого періоду годівлі), стартер (корм ІІ періоду годівлі),  фінішер ( корм ІІІ періоду годівлі)  та два – для годівлі свиноматок (холостих і легкопоросних та важкопоросних і лактуючих).

       Розрахунок  оптимального складу комбікормів  та його оптимізація для різних  вікових груп здійснюються спеціальною  комп’ютерною програмою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.    Розрахунок руху поголів'я свиней і виробництва свинини

2.1. Необхідні умови для виконання розрахунків

Необхідні умови планування руху поголів'я свиней різних виробничих груп і виробництва свинини наведені в таблиці

     1. Необхідні умови для виконання завдання

 

№ п/п	Показник	Значення показника
1	2	3
1.	Загальні показники (для всіх варіантів)
1.1	Тип відтворення стада	просте
1.2	Строки щорічного парування маток:  основних   що перевіряються	60% у вересні 40% у жовтні 100% у грудні
	основних	60% у вересні
		40% у жовтні
	Перевірюванних	100% у грудні
1.3	Система опоросів	сезонна
1.4	Тривалість поросності, міс.	4
1.5	Тривалість підсисного періоду, міс.	2
1.6	Кількість опоросів за рік: на основну матку на  матку , що перевіряються	2 1
1.7	Співвідношення в стаді :  основних  маток до  тих, що перевіряються  основних  кнурів до тих, що перевіряються	1:0,6 1:0,4 1:0,4
	Маток, основних до перевірю ванних      К	1: 0,6
	Кнурі, основні до перевірюваних	1 : 0,4
1.8	Річне навантаження маток на одного кнура	15
1.9	Тривалість використання, років: основних кнурів  основних маток	5 4
	Основних кнурів	5
1.10	Щорічне бракування, %:  основних кнурів  основних маток   кнурів і маток , що перевіряються	20  25  усіх після компл основн  .стада
	Основних кнурів	20
	Перевірюваних кнурів та маток	Всіх після відбору  в основне стадо
1.11	Вік ремонтного молодняку при переведенні в групу                кнур ці в              свинок	11 10
1.12	Вік молодняку при постановці на м'ясну відгодівлю, міс.	4
1.13	Тривалість м'ясної відгодівлі, міс.	4 -5,3
1.14	Тривалість відгодівлі до сальних кондицій     погопоголів'я), міс	3
1.15	(бракованого  поголів'я), міс. Збереженість молодняку, %: поросят-сисунів; поросят на дорощуванні, відгодівельного молодняку     п	2                                90                              95                              98
1.16      2.	Середньодобовий приріст, г: на м'ясній відгодівлі  на сальній відгодівлі Показники для індивідуальних завдання (за	500 1000     записують
1.18.	Середня жива маса  поросят при передачі кг:	із табл.2
	на дорощування   на відгодівлю Поголів'я   осн. маток   (на   1.01   планового року)	16                            40
2.1   2.2	Шифр залікової книжки або порядковий номер студента    Поголів’я  осн. маток на 1.01      Багатоплідність  маток, гол.:          основних      перевірюваних Щорічне бракування маток, % Жива маса молодняку при реалізації,кг Заплідненість маток, %	Записують із табл..2   130   11 10 30 120 75

  

 

  ( Нижче наведено методику розрахунку руху поголів'я свиней і виробництва свинини за варіантом шифру 22.)

 

     Згідно з умовами  розрахункової частини , ключовими  даними для  цього  варіанту  розрахункової частини є : поголів’я основних маток -130 гол., багатоплідність основних маток - 11 гол.. перевіюваних -10 гол.. Плановий рік – 2014  Жива маса поросят при постановці на відгодівлю-40 кг ,основних свиноматок-200 кг, перевірю ванних маток -150 кг, основних кнурів 230 кг, перевірю ванних -180 кг, ремонтних кнурів -130 кг, а після закінчення відгодівлі , відповідно,  100 , 260, 210, 290, 240 та  190 кг. Жива маса надлишкових ремонтних свинок становить 120 кг.

        2.2.   Розрахунок руху основного  стада і того,  що перевіряється.

  Розрахунок чисельності свиноматок, що перевіряються, визначають, виходячи  з кількості основних маток  та  їх співвідношення до тих, що  перевіряються.. Згідно із  завданням, для всіх варіантів  це співвідношення становить 1: 0,6(табл. 1)

                             130×0,6=78 голова

     Поголів'я основних (дорослих) кнурів визначають, враховуючи річне навантаження на кнура основних  маток та тих, що перевіряються  :

                                                             (130+78):15=14голів

 Поголів'я     кнурів ,що перевіряються,   визначають,   враховуючи   співвідношення їх до основних кнурів:

                                                                14 х 0,4 = 6 голови

Бракування основних кнурів-плідників ( 20% від загальної кількості) здійснюються в листопаді. У цей термін, після оцінки кнурів, що перевірялися, здійснюються їх переведення до групи основних, а зайві бракуються. Ремонтних кнурців купують щорічно в племінних господарствах при досягненні ними 6 -7 місяців в червні в кількості в 1,5 рази  більше, ніж розрахована потреба  в перевірюваних  кнурах. В нашому випадку їх кількість становить 9 голів. Час переводу ремонтних кнурців до перевірюваних -  листопад  місяць, в кількості необхідної потреби в кнурах-плідниках , що перевіряються. Зайві, гірші кнурці бракуються, каструються і два місяця відгодовуються.

                      2.3.  Планування парувань та  опоросів

       Згідно з вимогою турової системи  опоросів, всі основні матки запліднюються  в два спарених місяці два  рази на рік . Від перевірюваних маток отримують один опорос таким чином , щоб він проходив між опоросами основних маток. Найбільш доцільно основних свиноматок спаровувати у вересні та жовтні і отримувати поросят від першого туру в січні і лютому. Для літнього  опоросу (липень, серпень) запліднення повинно плануватись березень квітень. Маток, що перевіряються, необхідно парувати в грудні і січні, а отримувати від них поросят в квітні і травні. 

           Якщо в перший місяць осіменіння  парується 60% поголів’я маток і  коефіцієнт запліднення 0,75 (75%), то  в перший місяць туру пороситись  повинно 59 голів основних маток (130×0,6×0,75=59). На другий місяць парують 40% маток , які ще не осіменялись, та основні матки ,які не запліднились у першому місяці. Їх кількість становить 53 голови ((130-59) × 0,75=53). 

        Кількість спарованих  перевірюваних маток розраховується аналогічно основним. В грудні їх буде  гарантовано заплідненні 35 голів (78×0,6×0,75=35), а в січні 32 голови ((78-35)×0,75=32). Результати розрахунку заносять в таблицю 5 , показники 1 і 2.

                                        2.4.. Визначення приплоду

     Визначення  приплоду проводиться шляхом  множення численності  опоросів  на заплановану багатоплідність. Таким чином  кількість народжених  поросят придатних для подальшого  вирощування становить у січні  та липні - 649 (59×11=649), лютому та серпні – 583 (53×11=583), а від перевірюваних маток в квітні – 350 (35×10=350) і травні -32 голів (32×10=320).

         Кількість поросят при відлученні  визначається  через 60 днів після  опоросу з урахуванням коефіцієнту  збереженості сисунів (90%) або 0,9 і  становить в березні і квітні-584 (649 × 0,9), квітні ,   жовтні –525

(583×0,9), а в червні та липні , відповідно, 315 (350×0,9) та 288 (320×0,9) голів. Отримані данні заносять в таблицю 2, пункт 3,4.

Кількість опоросів (Ко) в розрахунку на 1 основну свиноматку визначається шляхом ділення річної кількості їх опоросів на поголів’я основних свиноматок і становить 1,72 опоросів/гол.(224 опоросів:130 голів), а вихід поросят на 100 основних свиноматок (ВП100) – діленням загальної кількості поросят при відлученні (разом від основних та перевірюваних свиноматок) на чисельність основних свиноматок; одержаний результат помножується на 100.

 

ВП100=(ПВом + ПВпм): ОМ×100%, де:

    ПВом + ПВпм –кількість поросят при відлученні від , відповідно, основних маток та тих , що перевірюються;

     ОМ – кількість  основних свиноматок.

(2218+603) :130 ×100=2687 голів.

2.План відтворення стада свиней

 

Показники	Попередній рік, місяці				Плановий рік, місяці												Всього на рік
	IX	X	XI	XII	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
1. Парування маток, гол. З них: основних перевірюваних	78	71		47	43		79	71					79	71		47	300 90
2. Опороси маток, від основних від перевірюваних					59	53		35	32		59	53					224 67
3. Одержано приплоду, гол.: від основних маток від перевірюваних маток					649	583		350	320		649	583					2464     670
4. Відлучено поросят, гол.: від основних маток від перевірюваних маток							584	525		315	288		584	525			2218       603

 

2.4.  План постановки  молодняку на дорощування , відгодівлю та в групу        ремонтного молодняку.

        Постановка  молодняку на дорощування після  їх відлучення . Тому кількість  молодняку при відлученні і  при постановці на дорощування  співпадає по чисельності і  строках. При постановці враховується  середня постановочна маса поросят  від лучників ( табл. 3,1.18)- 16 кг. Період  дорощування триває 2 місяця і  після нього поросята передаються  на відгодівлю з середньою  масою 40 кг. Але кількість поросят  при закінченні дорощування менша  ніж при постановці і залежить  від збереженості поросят. В нашому  випадку це – 95%. Розрахунки заносять  в таблицю 3.

3.План  постановки молодняку на дорощування, його передача на відгодівлю  та до групи ремонтного         молодняку.

 

Місяці року	Постановка на дорощування			Передача на відгодівлю та до групи ремонтного молодняку
	голів	Жива маса		голів	Жива маса
		однієї голови, кг	всього поголів’я, ц		однієї голови, кг	всього поголів’я, ц
Січень
Лютий
Березень	584	16	93,44
Квітень	525	16	84
Травень				555	40	222
Червень	315	16	50,4	499	40	199,6
Липень	288	16	46,08
Серпень				299	40	119,6
Вересень	584	16	93,44	274	40	109,6
Жовтень	525	16	84
Листопад				555	40	222
Грудень				499	40	199,6
Всього за рік	2821	-	451,36	1627	-	1072,4