Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Октября 2012 в 00:44, курсовая работа
Зернове виробництво є ключовою галуззю агропромислового комплексу України, де виробляється один з важливіших базових харчових продуктів гарантування продовольчої безпеки країни. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур протягом тривалого історичного періоду зернові займають приблизно 50% , що свідчить про велике значення виробництва зерна для соціально - економічного розвитку держави.
Вступ ................................................................................................................ 3
1. Економічна характеристика господарства ................................................. 7
2. Динаміка урожайності зернових культур ................................................... 11
3. Аналіз розміру і структури посівних площ ................................................ 20
4. Індексний аналіз урожаю і урожайності ..................................................... 26
5. Кореляційний аналіз факторів, які впливають на урожайність зернових
культур ............................................................................................................ 29
6. Економічна ефективність виробництва зернових культур ....................... 34
Висновки та пропозиції .................................................................................. 36
Список використання літературних джерел ............................................ 38
Додатки
фондів ( в три рази), так і на одного середньорічного працівника ( в 1,5 рази ), крім виробництва молока, яке в 2006р. знизилось в порівнянні з 2005р. більш ніж в три рази, середньорічний надій молока в 2006р. становив 800 кг, тоді як два роки тому від однієї корови отримували в середньому за рік по 1193 кг. В цілому ж по господарству рівень рентабельності виробництва збільшився за досліджуваний період в два рази: з 1,1% в 2004р. до 2,25% в 2006р., що свідчить про покращення ефективності сільськогосподарського виробництва в ВАТ „Колос” та подальші перспективи економічного розвитку господарства.
3. Динаміка урожайності зернових культур
Урожай і урожайність — найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та господарств.
Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір - поняття тотожні, однозначні. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожайність культур, вирощуваних у відкритому грунті, визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому грунті - на 1м2.
Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний і природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують систему показників: видовий урожай, урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.
Фактичний урожай зернових культур обчислюють в початково-оприбуткованій (бункерній) масі і масі після доробки, тобто очищення і сушіння.
Закономірності розвитку урожайності зернових культур у часі проаналізуємо за допомогою рядів динаміки.
Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у цифрах. Динамічний ряд є основою аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку. Обов'язковими елементами рядів динаміки є моменти або періоди часу (певне число місяця, день, місяць, рік і т. ін.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, що характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки виражають абсолютними, відносними і середніми величинами ( таблиця 3.1).
Щоб докладно проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовують такі показники: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту. Ці показники визначають порівнянням рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, який порівнюють поточним, а рівень з яким порівнюють , базисним. Крім того, розрізняють початковий рівень, за який приймають величину першого члену ряду, кінцевий рівень, який є величиною останнього члену ряду, і середній рівень - середню величину з усіх рівнів ряду динаміки. Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним ( ) і попереднім ( ) або початковим ( ) рівнями ряду динаміки. Він може бути додатною або від'ємною величиною. Якщо рівні динаміки зменшуватимуться, то буде не абсолютний приріст, а абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записується із знаком мінус.
Абсолютний приріст показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період. Його виражають у тих самих одиницях вимірювання, що й рівні ряду динаміки.
Абсолютний приріст називають ланцюговим якщо кожний рівень ряду динаміки порівнюються з попереднім рівнем :
Якщо всі рівні ряду порівнюються з початковим, який є постійною базою порівняння , такий абсолютний приріст називають базисним :
Ао = Аі – yо.
Темп зростання (К) - це відношення поточного рівня ряду динаміки (у1) до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Він може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім:
Кл = уі : уі-1
і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим:
Темп зростання виражають у процентах або у вигляді коефіцієнта. Якщо темп зростання більший за одиницю або 100%, то це свідчать про зростання досліджуваного явища, а якщо менший за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.
Темп приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем.
Його обчислюють як відношення абсолютного приросту (Аі) до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то ланцюговий темп приросту визначають за формулою:
.
Якщо за базу порівняння беруть початковий рівень, формула для обчислення базисного темпу приросту матиме такий вигляд:
.
Темп приросту (зниження) можна визначити віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100% :
Т = К 100 – 100 .
Обчислення абсолютного приросту, темпів зростання і приросту наведено в таблиці 3.1.
Дані цієї таблиці показують, що урожайність зернових культур у ВАТ „Колос” за період 1999 – 2006 рр. під впливом багатьох факторів помітно коливалась. Найвищою за досліджувані вісім років вона була у 2006р. (26,4 ц/га), найнижчою – у 2004 р. (14,1 ц/га), порівняно з базовим 1999р. урожайність зросла на 11,8 ц. Особливо високі темпи зростання урожайності спостерігаються в останні два роки. Абсолютне значення 1% приросту збільшилося з 0,146 ц/га в 1999р. до 0,263 ц/га у 2006р.
Для узагальнення характеристики динаміки урожайності зернових культур в ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. визначимо середньорічні темпи зростання і приросту. Середнє значення урожайності за 8 років дорівнює 19,9 ц/га.
Середньорічний коефіцієнт зростання ( К) обчислюють за формулою:
, або
Таблиця 3.1
Показники динамічного ряду урожайності зернових культур
Рік |
Урожайність, ц/га |
Абсолютний приріст (+, -), ц/га |
Темп зростання, % |
Темп приросту (+, -) % |
Абсолютне значення 1% приросту, ц/га | |||
базис ний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюго вий |
базис ний |
ланцю говий | |||
1999 |
14,6 |
100,0 |
||||||
2000 |
18,1 |
3,5 |
3,5 |
124,0 |
124,0 |
24,0 |
24,0 |
0,146 |
2001 |
17,6 |
3 |
-0,5 |
120,5 |
97,2 |
20,5 |
-2,8 |
0,181 |
2002 |
19,5 |
4,9 |
1,9 |
133,6 |
110,8 |
33,6 |
10,8 |
0,176 |
2003 |
22,9 |
8,3 |
3,4 |
156,8 |
117,4 |
56,8 |
17,4 |
0,195 |
2004 |
14,1 |
-0,5 |
-8,8 |
96,6 |
61,6 |
-3,4 |
-38,4 |
0,229 |
2005 |
26,3 |
11,7 |
12,2 |
180,1 |
186,5 |
80,1 |
86,5 |
0,141 |
2006 |
26,4 |
11,7 |
0,1 |
180,8 |
100,4 |
80,8 |
0,4 |
0,263 |
Середньорічний темп приросту у нашому випадку дорівнює:
Кпр = К – 100 % = 108,8 – 100 = 8,8 % ,
тобто, урожайність зернових культур в ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. збільшувалася в середньому за рік в 1,088 раза, або на 8,8 %
Рівні ряду динаміки формуються як під впливом сільськогосподарського виробництва, так і під впливом випадкових причин окремих періодів. Так, урожайність зернових культур залежить, з одного боку, від рівня організаційно - господарської діяльності підприємства, а з другого - від природно - кліматичних умов.
Важливим завданням статистичного аналізу рядів динаміки є кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічного явища. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання, а також спосіб найменших квадратів.
Найпростішим способом виявлення основної тенденції розвитку є укрупнення періодів. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об'єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.
Різновидом укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.
Визначаючи ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню, і т. д.
Застосовуючи спосіб ковзної середньої, інтервали для її обчислення доцільно встановлювати з непарної кількості рівнів. Якщо період включатиме парну кількість рівнів, то обчислені середні слід відносити до середини періодів між двома рівнями ряду.
Результати визначення середньої урожайності зернових культур способом укрупнення періодів і способом ковзної наведені в таблиці 3.2.
Згладжування динамічного ряду урожайності зернових культур
за допомогою багаторічної середньої і середньої ковзної
Рік |
Урожайність, ц/га |
Метод багаторічної середньої |
Метод середньої ковзної | ||||
4-річні періоди |
сума |
середня урож-ть, ц/га |
4-річні періоди |
Сума |
середня урож-ть, ц/га | ||
1999 |
14,6 |
1999- 2002
|
69,8 |
17,45 |
|||
2000 |
18,1 |
||||||
2001 |
17,6 |
1999-2002 |
69,8 |
17,45 | |||
2002 |
19,5 |
2000-2003 |
78,1 |
19,53 | |||
2003 |
22,9 |
2003-2006 |
89,7 |
22,43 |
2001-2004 |
74,1 |
18,53 |
2004 |
14,1 |
2002-2005 |
82,8 |
20,70 | |||
2005 |
26,3 |
2003-2006 |
89,7 |
22,43 | |||
2006 |
26,4 |
Дані таблиці 3.2 показують, що урожайність зернових культур під впливом метеорологічних умов в окремі роки помітно коливається. Об’єднання років у чотирирічні періоди дає змогу вирівняти метеорологічні умови і виявити тенденцію поступового зростання урожайності зернових культур в товаристві „Колос” за останні вісім років.
Найбільш досконалим способом виявлення закономірності розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання та способом найменших квадратів.
Порядок вирівнювання по середньому абсолютному приросту і середньому коефіцієнту зростання розглянемо на прикладі даних таблиці 3.3.
Вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур
за середнім абсолютним приростом і темпом зростання
Рік |
Урожайність, ц/га |
Поряд. № року |
Вирівняні рівні урожайності, ц/га | |
за середньорічним абсол. прирістом |
за середньорічним темпом зростання | |||
y |
t |
| ||
1999 |
14,6 |
0 |
14,60 |
14,60 |
2000 |
18,1 |
1 |
16,29 |
15,89 |
2001 |
17,6 |
2 |
17,97 |
17,29 |
2002 |
19,5 |
3 |
19,66 |
18,82 |
2003 |
22,9 |
4 |
21,34 |
20,48 |
2004 |
14,1 |
5 |
23,03 |
22,29 |
2005 |
26,3 |
6 |
24,71 |
24,26 |
2006 |
26,4 |
7 |
26,40 |
26,40 |