Статистика виращивания зерна

 

Середній абсолютний приріст урожайності  зернових культур за 1999-2006рр. склав:

 

Отже, початковий рівень урожайності зернових культур дорівнює 14,6 ц/га, а кожний наступний вирівняний рівень збільшуватиметься на 1,69 ц/га або в 1,088 раза.

Недоліком вирівнювання по середньому абсолютному приросту і середньому  коефіцієнту зростання є те, що рівні, які знаходяться в середині ряду, не враховуються, і якщо початковий та кінцевий рівні зазнають сильного випадкового впливу, то загальна тенденція може бути викривленою.

 Щоб краще абстрагуватися від випадкового коливання рівнів ряду, застосовують аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів. Суть його в знаходженні такої математичної лінії, ординати точок якої були б найближчі до фактичних значень ряду динаміки.

Найбільш  доцільною для вирівнювання є пряма лінія, рівняння якої має такий вигляд :

                                       уt = ао + а1t ,

де уt - вирівняні рівні ряду динаміки;  ао - вирівняний рівень урожайності при умові, що t = 0, тобто в році, який передує початку досліджуваного періоду; а1 - середній щорічний приріст ( зниження ) урожайності;  t  - порядковий номер року .

Невідомі параметри  ао і а1 визначають способом найменших квадратів,  розв'язуючи систему нормальних рівнянь:

                  

де у - фактичні рівні ряду динаміки ;   п - кількість років .

Методику  вирівнювання ряду динаміки розглянемо на прикладі даних про урожайність зернових культур. Потрібні дані для розв'язання системи рівнянь обчислимо в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Вихідні і розрахункові дані для вирівнювання динамічного  ряду урожайності зернових культур  за рівнянням прямої лінії

 

Рік	Урожайність, ц/га	Поряд. № року	Розрахункові дані		Теоретична урожайність, ц/га
	y	T	t2	yt	yt = 13,73 + 1,38t
1999	14,6	1	1	14,6	15,11
2000	18,1	2	4	36,2	16,49
2001	17,6	3	9	52,8	17,87
2002	19,5	4	16	78,0	19,25
2003	22,9	5	25	114,5	20,63
2004	14,1	6	36	84,6	22,01
2005	26,3	7	49	184,1	23,39
2006	26,4	8	64	211,2	24,77
Разом	159,5	36	204	776,0	159,52

 

Підсумкові дані таблиці 3.4 перенесемо в систему рівнянь:

                                 159,5 = 8а₀+ 36а₁;

                             776,0 =  36а₀+ 204а₁.

Кожне рівняння розділимо на коефіцієнт при а₀,  тобто перше рівняння – на 8, друге  - на 36:

                                  19,94  = а₀+ 4,5а₁;                                                                                           

                                            21,56  =  а₀+ 5,67а₁.

Від другого рівняння віднімемо  перше:

                                  

                                                 1,62 = 1,17а₁.

Звідси, а₁= 1,62 : 1,17 = 1,38, а а₀=19,94 - 6,21=13,73

Отже, рівняння прямої лінії, яке характеризує динаміку урожайності зернових культур, матиме такий вигляд:

        у_t=13,73 + 1,38t

Це означає, що середній щорічний приріст урожайності становить 1,38 ц.

Аналіз динаміки урожайності зернових культур показав, що спостерігається тенденція зміни приростів урожайності за 1999-2006 рр. Тому, крім вирівнювання динамічного ряду за рівнянням прямої лінії, здійснимо математичне вирівнювання динамічного ряду за рівнянням параболи другого порядку. Використаємо для цього пакет прикладних програм “Статистика 5,0”(рис.1).

За даними рис.1 рівняння параболи другого порядку має такий вигляд:

у= 0,1446х² + 0,0851х + 15,866

Це означає, що у 1998р., тобто році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна урожайність зернових культур становила 15,87 ц/га, початкова швидкість зниження урожайності – 0,08 ц, а середнє прискорення зміни щорічних рівнів урожайності – 0,14 ц.

Рівняння параболи другого порядку  є більш адекватним реальній дійсності, оскільки коефіцієнт детермінації, отриманий при розрахунку за параболою, перевищує коефіцієнт детермінації, отриманий при використанні рівняння прямої лінії:

0,5184 > 0,4968.

Результати вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур ВАТ “Колос” наведені в таблиці 3.5.

                                 Таблиця 3.5

Результати  вирівнювання динамічного ряду урожайності  зернових культур

Рік	Фактична урожайність, ц/га	Теоретичні рівні урожайності, ц/га
		за рівнянням прямої лінії	за рівнянням параболи другого порядку
	у	yt=13,73 + 1,38t	yt=0,1446t2 + 0,0851t +15,866
1999	14,6	15,11	16,096
2000	18,1	16,49	16,615
2001	17,6	17,87	17,423
2002	19,5	19,25	18,52
2003	22,9	20,63	19,907
2004	14,1	22,01	21,582
2005	26,3	23,39	23,547
2006	26,4	24,77	25,801
Разом	159,5	159,52	159,491

4. Аналіз розміру і структури посівних площ

 

Перед тим  як розглянути розмір і структуру посівних площ ВАТ ”Колос” проаналізуємо структуру земельного фонду даного господарства.

Відповідно  до стану і виробничого використання земельний фонд поділяють на окремі види земельних угідь. Земельні угіддя – це ділянки землі, які різняться природними властивостями і способом господарського використання. Їх поділяють на сільськогосподарські і несільськогосподарські.

До сільськогосподарських належать угіддя, які придатні і використовуються для виробництва продукції рослинництва й тваринництва. Це рілля, перелоги, сіножаті, пасовища і багаторічні насадження.

До несільськогосподарських угідь належать землі під лісом, деревно- чагарникові насадження, землі під водою, болота, землі під дорогами і прогонами, піски, яри, землі під виробничими будівлями і дворами та інші землі, непридатні для використання в сільському господарстві.

Під структурою земельних угідь розуміють частку окремих видів угідь у загальній земельній площі. Динаміка і структура земельного фонду ВАТ “Колос” наведені в таблиці 4.1.

                Таблиця 4.1

Динаміка  і структура земельного фонду

Види земельних угідь	Площа, га			Структура, %			2006р. в % до
	2004	2005	2006	2004	2005	2006	2004	2005
С.-г. угіддя, всього:	2976	2467	2464	87,1	98,0	97,9	82,8	99,9
в тому числі: рілля	2130	1942	1942	71,6	78,7	78,8	91,2	100,0
сіножаті	360	232	230	12,1	9,4	9,3	63,9	99,1
пасовища	455	293	292	15,3	11,9	11,9	64,2	99,7
багаторічні насадження	31			1,0
Нес.-г. угіддя	441	51	52	12,9	2,0	2,1	11,8	102,0
Загальна земельна площа	3417	2518	2516	100,0	100,0	100,0	73,6	99,9

 

З даних таблиці 4.1 видно, що протягом 2004 – 2006рр. загальна земельна площа зменшилась на 901 га. За рахунок несільськогосподарських угідь, посівна площа залишилась майже незмінною і в 2006р. становить близько 98%.

Побудуємо гістограму динаміки і структури земельного фонду даного господарства за 2000-2002 роки (рис.1).     

Далі зробимо  аналіз динаміки і структури посівних площ господарства.

Посівною називають площу ріллі або інших розораних угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Розміри посівних площ визначають по окремих культурах, а по кожній культурі — за господарським призначенням.

Для характеристики загального розміру посівів використовують такі облікові категорії посівних площ: засіяну, весняну продуктивну, збиральну і фактично зібрану.

Засіяною називають площу, на якій висіяно насіння сільськогосподарських культур. Якщо протягом року на тій самій площі культури висівалися двічі, то цю площу включають у засіяну два рази. Засіяну площу поділяють на засіяну під урожай поточного року і засіяну в календарному році. Площа, засіяна під урожай поточного року, включає посіви ярих культур поточного року і озимих культур минулого року, площа, засіяна в календарному році,— посіви ярих культур поточного року і озимих культур під урожай наступного року. Показник засіяної площі використовують для розрахунку потреби в насінні, а також для перевірки виконання плану сівби сільськогосподарських культур.

Весняною продуктивною називають площу, яка зайнята посівами на кінець весняної сівби. До неї включають площу посівів озимих культур, що збереглися до кінця весняної сівби, посіви ярих культур поточного року, включаючи пересів загиблих озимих, площу багаторічних технічних культур , а також укісну площу посівів багаторічних трав минулих років

Весняна продуктивна  площа є основною категорією посівних площ. Урожайність сільськогосподарських культур (крім конопель, сіяних однорічних і багаторічних трав) визначають з розрахунку на весняну продуктивну площу.

Збиральною називають площу, з якої у поточному році збирають урожай сільськогосподарських культур. Її розмір визначають, віднімаючи від весняної продуктивної площі загиблих улітку посівів, а також площ, з яких урожай у поточному році не збиратимуть (безпокривні багаторічні трави, посіви, використані для випасання тварин), і додають посіви, з яких урожай у поточному році збирають двічі (повторні, проміжні і міжрядні посіви).

Фактично зібраною називають площу, на якій проведено збиральні роботи. Від збиральної площі вона відрізняється розміром посівів, які залишились незібраними у зв'язку з несприятливими кліматичними умовами, з організаційних та інших причин.

Облік посівних площ здійснюють на основі класифікації сільськогосподарських культур, яка поділяє їх на групи за різними якісними  ознаками.   За  біологічними  особливостями   польові   культури . поділяють на однорічні (вегетаційний період не перевищує одного року), дворічні та багаторічні.

За виробничим призначенням сільськогосподарські культури поділяють на такі групи: зернові і зернобобові (пшениця, жито, ячмінь, горох і т. д.), технічні (цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець і т. д.), картопля і овоче-баштанні (капуста, огірки, цибуля, кавуни, дині і т. д.), кормові культури (кормові коренеплоди, силосні культури, однорічні і багаторічні трави тощо), сидеральні культури (люпин та ін.), які висівають на зелене добриво.

У свою чергу, посівні площі окремих груп культур поділяють на озимі і ярі, а ярі, крім того,— на культури ранньої і пізньої сівби; за способом сівби — на суцільні і просапні культури, безпокривні (на самостійній площі) і підпокривні (підсіяні під основну культуру). За кінцевим використанням продукції посівні площі поділяють на посіви насіннєвих, фуражних і товарних культур. У посівних площах зернових і зернобобових культур залежно від характеру використання виділяють посіви хлібних культур (пшениця, жито), круп'яних (просо, гречка, рис), зернофуражних (ячмінь, овес, кукурудза), зернобобових (горох, вика, квасоля).

Під структурою посівних площ розуміють частку окремих  видів посівів у загальній земельній площі. Її виражають, як правило, у відсотках. Динаміка і структура посівних площ в ВАТ “Колос” наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Динаміка  і структура посівних площ в ВАТ “Колос”

Культури	Посівна площа, га			Структура, %			2006р. в % до
	2004	2005	2006	2004	2005	2006	2004	2005
Зернові всього:	1058	1058	923	55,1	61,1	53,3	87,2	87,2
в т. ч.: озима пшениця	452	550	535	23,5	31,7	30,9	118,4	97,3
кукуруза	305	39	50	15,9	2,2	2,9	16,4	128,2
ячмінь	301	469	338	15,7	27,1	19,5	112,3	72,1
Техничні всього:	380	330	330	19,8	19,1	19,1	86,8	100,0
В т. ч.: цукрові буряки	150	100	100	7,8	5,7	5,7	66,7	100,0
соняшник	230	230	230	12,0	13,2	13,2	100,0	100,0
Кормові всього:	482	344	479	25,1	19,8	27,6	99,4	139,2
В т. ч.: кукурудза	377	262	344	19,6	15,1	19,9	91,2	131,3
багаторічні трави	85	62	110	4,5	3,5	6,5	129,4	177,4
коренеплоди	20	20	25	1,0	1,5	1,4	125,0	125,0
Всього	1920	1732	1732	100,0	100,0	100,0	90,2	100,0