Статистика виращивания зерна

 

Дані таблиці 4.2 показують, що за досліджуваний період з 2004-2006 рр. загальна посівна площа господарства зменшилась на 9,8%, а саме за рахунок зменшення посівів кукурудзи (на 255 га) та цукрового буряку (на 50 га). Ми бачимо, що серед зернових більша частка приходиться озимим зерновим (23,5% в 2004 році та 30,9% в 2006 році). Значні посівні площі у господарстві відводяться під ячмінь (15,7 та 19,5% у 2004 та 2006 роках відповідно), соняшник (13,2% щорічно) та кормові культури (25,1 та 27,6% у 2004 та2006 роках відповідно).

Побудуємо гістограму динаміки та структури посівних площ за 2004-2006 роки (рис.2).

 

Для характеристики якості посівних площ обчислюють частку посівів кожної культури сортовим насінням у загальній площі. При цьому виділяють посіви районованими сортами. Структура і продуктивність посівів зернових культур наведені в таблиці 4.3.

Важливе значення у вивченні структури посівних площ має аналіз розширення посівів, які вирощують за інтенсивними технологіями.

Під час аналізу  динаміки і структури посівних площ особливу увагу приділяють виявленню резервів розширення посівних площ, особливо найбільш продуктивних і цінних культур. Площу посіву можна збільшити за рахунок меліорації земель і освоєння несільськогосподарських угідь, підвищення ступеня використання ріллі для посівів, розширення повторних і міжрядних посівів.

     

 

 

 

 

                                                                                                 Таблиця 4.3

Структура і продуктивність посівів зернових культур

Культури	Структура посівів, коефіціент		Урож-ть в 2004р., ц/га	Порівня- на ціна, грн.	Вихід продукції з 1 га посівів, ц		Вартість продукції з 1 га, грн.
	2004	2006			2004	умовний	2004	умовний
Озима пшениця	0,427	0,580	16,5	43,34	7,06	9,57	305,98	414,76
Кукуруд- За	0,288	0,054	11,1	49,69	3,20	0,60	159,01	29,81
Ячмінь	0,285	0,366	13,8	37,52	3,93	5,05	147,45	189,48
В цілому	1,000	1,000			14,19	15,22	612,44	634,05

 

Посіви найбільш продуктивних і цінних культур можна розширити за рахунок зменшення площ інших, менш продуктивних культур. В зв'язку з цим важливим завданням аналізу є оцінка змін структури посівних площ, яку здійснюють за допомогою індексу структури:

або    

15,22 – 14,19 = 1,03

Звідси ми бачимо, що за рахунок поліпшення структури  посівних площ продуктивність зросла на 7,3% або на 1,03 ц.

Розрахуємо індекс структури  посівних площ товарних культур:

I або   

634,058 – 612,44 = 21,61

Отже, за рахунок поліпшення структури посівних площ товарних культур продуктивність зросла на 3,5% або на 21,61 ц. Структура посівів поліпшилась за рахунок розширення площ під найбільш продуктивними озимою пшеницею та ячмінем при відповідному зменшенні посівів менш продуктивної кукурудзи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Індексний  аналіз урожаю і урожайності

 

Під час аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також вивчають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва. Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору і урожайності, застосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод — при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо).

За допомогою  індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного методу аналізу використовують лише ті індекси, які економічно взаємопов’язані.

Обчислення  і розкладання індексу валового збору зернових культур розглянемо за допомогою таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Розрахунок впливу факторів на валовий збір окремих культур

 

Куль-тури	Посівна площа, га		Урожай ність, ц/га		Валовий збір, ц			Заг. відхил. вал. збору (+,-), ц	в т. ч. за рахунок зміни:
	2004	2006	2004	2006	2004	2006	умов- ний		посів ної площі, га	урож-ті, ц/га
	П	П	У	У	УП	УП	УП	УП - УП	УП - УП	УП - УП
Ози ма пше ниця	452	535	16,5	33,4	7458,0	17869,0	8827,5	10411	1369,5	9041,5
Кукурудза	301	338	13,8	18,6	4153,8	6286,8	4664,4	2133	510,6	1622,4
Ячмінь	305	50	11,1	5,0	3385,5	250,0	555,0	-3135,5	2830,5	-305
В ціло- му	1058	923			14997,3	24405,8	14046,9

 

 

Визначимо середню урожайність зернових культур:

планову    ц/га;

 

фактичну      ц/га.

Розрахуємо індекси  валового збору, розміру посівних площ і середньої урожайності:

   або   ;

   або   ;

   або    .

Обчислені індекси показують, що фактичний валовий збір зерна порівняно з планом збільшився в 1,627 рази, або на 62,7%. Це відбулося за рахунок зменшення посівної площі на 12,8% і за рахунок підвищення середньої урожайності зернових культур на 86,4%. Щоб перевірити правильність розрахунків, використаємо взаємозв’язок між цими індексами:

       

1,627 = 0,872 1,864.

На середній розмір урожайності  групи однорідних культур впливають  урожайність окремих культур  і структура посівних площ. Індекс середньої урожайності зернових культур розкладемо на індекс урожайності фіксованого складу та індекс структури посівних площ:

, або  ;

, або   .

За рахунок збільшення фактичної урожайності окремих культур порівняно з  плановою середня урожайність зернових культур підвищилась на 73,7%, а за рахунок удосконалення структури посівних площ – на 7,3%.Удосконалення структури виявилося в розширенні посівів найбільш урожайних озимої пшениці та ячменю і зменшення посівів менш урожайної кукурудзи.

Кінцевий розклад індексу  валового збору в абсолютному  виразі матиме такий вигляд:

ц,

у тому числі за рахунок:

1) урожайності: 

  ц;

2) розміру посівних  площ:             ц;

3. структури посівних площ:

ц

9408,5 = 10358,9 - 1914,3 + 958,8

 

Обчислені індекси показують, що валовий збір зерна у 2006 році зріс на 9408,5 ц, у тому числі за рахунок підвищення урожайності на10358,9 ц і завдяки удосконаленню структури посівних площ на 958,8 ц, за рахунок зменшення розміру посівних площ зернових культур валовий збір зерна спав на 1914,3 ц.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Кореляційний аналіз факторів,

 які впливають  на урожайність зернових культур

 

Важливим  завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв'язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв'язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності (відповідності) або кореляції. Ця форма зв'язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає не одне, а кілька значень іншої ознаки.

Кореляційний аналіз — це метод визначення і кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси.

Усі явища, що існують у природі і суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємозумовленості.

За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв'язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).

Функціональним називають такий зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує певне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції).

 При кореляційному зв'язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки).

З математичного  погляду кореляційна залежність — це функціональне співвідношення тільки між середніми значеннями досліджуваних ознак.

За напрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим і оберненим. При прямому зв’язку зміна факторної ознаки зумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна зростає, то такий зв'язок називають оберненим.

За формою зв'язку розрізняють  прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. При криволінійному кореляційному зв'язку однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають різні зміни середніх значень результативної ознаки. Аналітичне криволінійний зв'язок визначають за рівнянням кривої лінії.

 Прямолінійний кореляційний зв'язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітичне його визначають за рівнянням прямої лінії.

Розглянемо кореляційний аналіз на прикладі даних таблиці 6.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

     Таблиця 6.1

Вихідні дані для кореляційного аналізу  залежності урожайності

  зернових культур від затрат  праці на 1 га посівної площі

 

Рік	Урожайність, ц/га	Затрати праці на 1 га, люд.-год.	Розрахункові дані			ух = 10,5 + 0,5x
			xy	х2	у2
	y	x
1999	14,6	8,76	127,90	76,74	213,16	14,88
2000	18,1	14,48	262,09	209,67	327,61	17,74
2001	17,6	15,84	278,78	250,91	309,76	18,42
2002	19,5	17,55	342,23	308,00	380,25	19,28
2003	22,9	27,48	629,29	755,15	524,41	24,24
2004	14,1	16,92	238,57	286,29	198,81	18,96
2005	26,3	31,56	830,03	996,03	691,69	26,28
2006	26,4	18,48	487,87	341,51	696,96	19,74
Разом	159,5	151,07	3196,76	3224,30	3342,65	159,54
В серед   ньому	19,94	18,88	399,59	403,04	417,83	19,94