Технологія вирощування ячменю ярого в у мовах південного степу України

На полях з рівним рельєфом оранку зябу можна проводити з одночасним боронуванням в агрегаті [10].

Після просапних культур, якщо грунт не сильно ущільнений, можна застосовувати осінню тільки поверхневий обробіток дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7, АКШ-7,2, або культиватори КШУ-12 [10].

Після кукурудзи необхідно провести дискування важкими боронами і безвідвальне рихлення плоско різами або відвальну оранку.

Плоскорізне (безвідвальне) рихлення грунту з збереженням стерні дає змогу накопичуватися снігу на полях, значно зменшити дію ерозійних процесів і успішна боротьба з вівсюгом. Обробіток грунту без обороту пласта проводиться плоско різами – чизельними плугами ПЧ-2,5. В основному проводиться на глибину 25-30см [8].

Плоскорізному рихленню грунту повинен передувати обробіток голчастою бороною БИГ-3А з метою мілкого рихлення, заробки в поверхневий шар грунту насіння бурянів, яке осипалося, і падалиці зібраної культури [8].

На схилах всі види осіннього основного обробітку – рихлення грунту без обороту пласта і традиційна оранка повинні проводитися поперек схилу по горизонталям з метою зменшення ерозійних процесів.

Передпосівна підготовка грунту під ячмінь проводиться в залежності від виду основного обробітку. На звичайному зябу вона починається з боронування зубовими боронами БЗТС-1,0 або БЗСС-1,0. До ранньовесняного боронування приступають вибірково, при першій можливості виїзду в поле. Потрібно мати на увазі, що кожний втрачений день веде до втрати з гектару 40-60т грунтової вологи. На фоні безвідвального обробітку для закриття вологи застосовуються голчасті борони БИГ3А, БМШ-15, також можна застосовувати лущильники з плоскими дисками – ЛДГ-10А [10].

Передпосівна культивація з одночасним боронуванням в агрегаті проводиться поперек оранки культиваторами КПС-4 на глибину 5-7см.

Одною із умов рівномірного по глибині закладання насіння, підвищення його польової схожості і формування однорідних по посівним і технологічним якостям насіння являється вирівнювання поверхні поля перед посівом. Для цього широко використовують шлейфи в агрегаті з боронувальними і культиваторними агрегатами, самостійні агрегати шлейф-борони ШБ-2,5, вирівнювачі ВП-8, ВИП-5,6. Прикочування грунту може проводитись як до посіву так і після. Передпосівний обробіток проводиться поперек основного обробітку або під кутом до нього, а на ділянках з нерівним рельєфом – поперек схилу.

Для знищення грунтової кірки і знищення бурянів поле боронується до появи сходів ячменя боронами БЗСС-1,0 на малій швидкості. Закінчити даний обробіток до появи 2-3 справжніх листків. Боронування краще всього проводити гусеничними тракторами поперек до напряму посівів без крутих поворотів [10].

Якість передпосівного обробітку повинна відповідати слідуючим вимогам:

• Допустиме відхилення глибини культивації від заданої, не більше ± 1 см;
• Повне підрізання бурянів;
• Поверхня грунту повинна бути добре вирівняна;
• Шар грунту повинен бути мілкогрудковатий і оптимально розрихлений. Грудки 1-5см не менше 80% (в основному 1-1,5см). Грудки більше 10 см не допускаються.

На весняно-польових роботах (особливо при високій вологості грунту) слід стриматися від використання енергонасичених колісних тракторів, щоб позбавитися переущільнення і зниження родючості грунту [3].

 

 

3.3. Система удобрення

 

Удобрення ячменю ефективне на всіх грунтах і являється найважливішим регулятором формування харчових, кормових і технічних якостей зерна.

Маючи короткий вегетаційний період і більш енергійне кущення, ячмінь пред’являє високі вимоги до мінерального живлення. Для формування 1 ц зерна з відповідною кількістю соломи і полови рослина використовує 2,5-3 кг азоту, 1,1-1,2 кг фосфору і 2-2,9 кг калію. Із збільшенням врожаю загальний виніс елементів живлення збільшується, але навіть при великих коливаннях урожаїв витрати поживних речовин на створення 1 ц  зерна залишається величиною відносно постійною [9].

Різноманітні елементи мінерального живлення дають не однакову дію на ріст, розвиток і обмін речовин рослин. Вони грають специфічну роль в формуванні врожаю і якості зерна ячменю. Кожний елемент живлення в рослині виконує певну роль і фізіологічну функцію, його не можна замінити другим елементом. Недолік того чи іншого елемента призводить до порушення ростових процесів в рослині і до зниження урожаю посіву [9].

 

 

Табличні значення які були використані при розрахунку норм мінеральних добрив (кг/га.д.р.) на заплановану врожайність ярого ячменю:

 

1. В виніс на 1тону зерна

 

2. М вміст елементів живлення в грунті

 

3. Кг (коефіцієнт використання ел. живлення з грунту)

 

 

4. Кд (коефіцієнт використання елементів живлення з мін. добрив)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1

Розрахунок норм мінеральних добрив (кг/га.д.р.)  на розраховану врожайність ячміню, У= 2,8 т/га (урожайність).

№ п/п	Показник	Норма, кг д. р. на 1га
		N	Р205	К20
1	Винос на 1т зерна і маси соломи (В), кг	30	12	25
2	Винос запланованим урожаєм Ву = В×У, кг/га	84	34	70
3	Вміст елементів живлення у ґрунті (М), мг/кг	82	71	173
4	Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: Ел. = М×3	246	213	519
5	Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %	19	9	14
6	Буде використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (Ел×Кг):100	47	19	73
7	Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг	37	15	-3
8	Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %	60	20	-
9	Потрібно внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га (д.р.)  Н = (Но×100):Кд	62	75	-

 

 

 

 

Таблиця 3.2

  Система удобрення

Культура

Запланований врожай, т/га

Органічні добрива, т/га

Мінеральні добрива, кг/га

Всього

Основне внесення

Припосівне

Підживлення

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

Ярий ячмінь

2,8

-

62

75

-

32

59

-

16

16

-

14(7/7)

-

-

 

 

 

 

 

 

План використання мінеральних добрив приведений в таблиці №9.

 

Таблиця 3.3

 Система використання органічних і мінеральних добрив

 

Культура	Добриво	Розрахункові дози д. р. кг/га	Дози при фактичній забезпеченості		Строки і спосіб внесення
			д. р. кг/га	тука кг/га, гною т/га
Ярий ячмінь	Аміачна селітра NН4NО3(34%)	32	34	94	Під основний обробіток грунту, а саме восени під оранку. Суцільно з подальшим загортанням добрив в грунт.
	Подвійний суперфосфат Са(НР04)2 (42%)	59	42	140
	Нітрофос	16:16:0	20:20:0	80	Внесення  у рядки під час сівби. Локальний спосіб.
	КАС-28	7	28	25	Підживлення №1. Позакоренево при гербіцидній обробкі.(Якщо запаси вологи дуже малі, то дану і подальшу дозу використати в передпосівну культивацію, так як запаси вологи дуже малі, коренева система у ячменю розвинена дуже погано може завдати значної шкоди).
	КАС-28	7	28	25	Підживлення №2. Позакоренево, в фазу першого флагового листочка.

 

 

 

3.4. Підготовка посівного матеріалу до посіву

 

Урожай ячменю в більшості залежить від якості посівного матеріалу. Для посіву необхідно використовувати тільки кондиційне насіння з високою схожістю і енергією проростання. Воно дає дружні сходи і відрізняється більш високою продуктивністю тільки при якісній підготовці його до посіву. Насіння очищають від сміттєвої та зернової домішки відразу після збирання. Якщо воно вологе то його висушують. Практикою було показано, що вологе насіння ячменя частіше всього псуються тоді, коли ще знаходяться на току після збору. Після висушування проводять кінцеву очистку, сумісно з сортуванням – виділенням легковажних, щуплих і менш цінних фракцій насіння. Для посіву використовують насіння в основному 1 і 2 класів. Дослідження свідчать, що рослини, які виросли із крупного насіння 1 класу, більш стійкі до посухи, пошкодженню хворобами і шкідниками. Посів здоровим насінням високої кондиції забезпечує кращу польову схожість, потужний розвиток кореневої системи і листової поверхні, закладку і формування крупного колоса. Врожайність при цьому підвищується на 18-20 % [10].

Таблиця 3.4

  Посівні якості насіння

Категорія	Вміст насіння основної культури (чисто та), %	Вологість, %	Маса 1000 насінин, г	Сила росту, %	Схожість, %	Норма висіву насіння, кг/га
1 клас	Не менше 99,0	не більше 16	26,2	95	Не менше 95	153
2 клас	Не менше 98,0	не більше 16	26,4	90	Не менше 92	153,3
3 клас	Не менше 97,0	не більше 16	25,7	85	Не менше 90	152,8

 

Небажані фракції являються травмовані, обрушене насіння, оскільки воно не рівноцінні доброякісному насінню по посівним якостям. В випадку посіву їх, особливо в умовах негативної холодної весни, воно може не дати сходів або дати їх послабленими. Відбувається це тому, що таке насіння має завжди пошкоджену насіннєву оболонку, являється травмованим. На ньому легше розвиваються мікроорганізми, які можуть призвести до загибелі. Мілке за розміром обрушене насіння може також порушити роботу висівного апарату сівалки і призвести до нерівномірному розміщенню рослин [10].

Для захисту проти шкідників і хвороб використовують протруювачі. Рекомендується застосовувати один із наступних препаратів (Таблиця №11) [10].

 

Таблиця 3.5 

Асортимент протруювачів насіння ячменю [10]

Препарат	Норма витрати, л/т, кг/т	Хвороби, проти яких ефективний препарат	Спосіб, час застосування, обмеження
Фундазол 50%	3	Стеблова сажка	Протруювання насіння. Витрата робочої рідини 10 л/т
Вермікулен, ПС	2	Фузаріоз колосу
Колфуго Супер 20%, КС
Інтеграл, Ж	2	Коренева гниль	Передпосівна і  завчасна обробка насіння. Витрата - 10 л/т
Витацит 5%,СК	1,5
			Протруювання насіння з зволоженістю перед посівом або завчасно. Витрати - 10 л/т
Максим Екстрім 2,5%, КС	1,5
Бактофіт, СК	3
Гамаір, СП	4
Вінцит Екстра 5%, КС	8
			Предпосівний обробіток насіння суспензією препарату. Витрати – 10 л/т