Технологія вирощування ячменю ярого в у мовах південного степу України

 

 

 

 

 

 

 

3.5. Сівба

 

         Строки посіву ячменю ранні, так як з початку вегетації він чутливий до вмісту в грунті вологи. Запізнення з строками посіву на 5-6 днів від початку масового посіву зменшує врожайність на 3-5 ц/га. Зниження врожайності при запізненні з строками посіву пояснюється тим, що за рахунок втрати вологи, але і посилення пошкоджень скритостебловими шкідниками, а також грибними захворюваннями особливо іржею. Тому розрив між передпосівною культивацією і посівом не допускається [12].

Норми висіви визначаються в залежності від вологозабезпеченості і біологічних особливостей вирощуваних сортів. Вирощувані в Україні сорти ярого ячменю слабко реагують на норми висіву насіння. Це пояснюється хорошою здатністю культури до кущення. З урахуванням того, що більш крупне з високими посівними якостями і врожайними властивостями насіння формуються при не загущених посівах, норми висіву на насінницьких посівах повинна бути нижче, ніж на товарних [12].

• На насінницьких посівах 3,5-4,0млн.;
• На товарних посівах 4,0-4,5млн.;
• На посівах пивоварного призначення 4,5-5,0млн. схожого насіння на 1га. При посіві багаторічних трав під покрив ячменя норму висіву можна скоротити на 15-20% [10].

Вагова норма висіву насіння розраховується за формулою:

Н=

, де

Н – шукана норма висіву в кг/га;

А – маса 1000 насінин, г;

Б – прийняте число схожого насіння, млн./га;

В – господарська придатність даної партії насіння в % [11].

 

Глибина закладання насіння впливає на врожайність зерна. Мілко закладене насіння погано проростає, недостатньо забезпечується вологою. Занадто глибокий посів призводить до послаблення проростків, уповільненій появі сходів і в подальшому, до запізненому розвитку листя, кущення, рослина відстає в рості, пошкоджується хворобами [10].

Глибина закладання повинна застосовуватися диференційовано в залежності від механічного складу і вологості грунту, якості передпосівного обробітку, посівних якостей посівного матеріалу. Виходячи із цього на грунтах Південного Степу України рекомендується закладати насіння на 3-4 см, а на грунтах більш легких до 5-6 см.

Важливе значення має рівномірне по глибині закладання насіння. Для досягнення цього необхідно проводити якісне вирівнювання поверхні орного шару і правильне регулювання сошників сіялки на однакову глибину закладання насіння [10].

  Основний спосіб посіву – рядковий. На посіві використовуються сівалки СЗ-3,6, СЗП-3,6, СЗС-2,1 та ін.. Основні вимоги до посіву – рівномірне по глибині і в рядках розміщення насіння. Цього можна досягти шляхом якісного регулювання сошників сіялки. Бажано, щоб сошники були на однаковій відстані друг від друга і не зміщалися при роботі, а також висівали задану кількість насіння на однакову глибину [12].

З урахуванням конкретної умови кожного поля проводиться до і після посівне прикочування грунту кільчасто-шпоровими котками. Це посилює зв'язок насіння з грунтом, прискорює появу сходів на два-три дні, забезпечує добрий розвиток рослин і значно підвищує їх життєздатність. Для більшої простоти догляду за посівами на посівах залишають постійну технологічну колію. Вона використовується в період вегетації рослин для застосування хімічних речовин захисту рослин, виключаючи можливість передозування і отримання огріхів, значною мірою зменшуючи врожайність. Ширина технологічної колії визначається шириною колії використовуваних для догляду за посівами машин-тракторів і обприскувачів. В основному на трьохсівалочному агрегаті, який складається із сівалок СЗ-3,6 закриваються металевими або дерев’яними кришками висівні апарати 6-7 і 18-19 сошників середньої сівалки. При цьому залишаються дві не засіяні полоси шириною 450 мм на відстані 1800 мм друг від друга. При посіві таким агрегатом відстань між технологічними коліями складає 10,8 м [10].

Для забезпечення прямолінійності технологічної колії перший прохід посівного агрегату відбувається по вішкам, а слідуючи по слідам маркера [10].

 

3.6. Догляд за посівами

 

До основних прийомів догляду за посівами ярого ячменя відносяться прикочування, боронування, боротьба з виляганням, бур’янами а також з шкідниками та хворобами.

Прикочування. В посушливу весну і в районах недостатнього зволоження посіви ячменя потрібно прикочувати. Це зменшує шпаруватість грунту, посилює їх польову схожість. На прикатаному полі сходи ячменя з’являються на 2-4 дня раніше і підвищують врожай на 1,5-3 ц/га. Прикочування дає змогу краще вирівняти поверхню грунту, що в подальшому полегшує проведення збору, а також допомагає в боротьбі з вітровою ерозією. Післяпосівне прикочування проводять в одному агрегаті з сіялками. Але якщо грунт вологий і налипає на котки, посіви прикочують через день. В виробництві найбільш широко розповсюджене суцільне прикочування гладкими, зубчатими або кільчатими котками. В сиру і холодну погоду посіви також прикочувати недоцільно.

Боронування. Для вирівнювання поверхні поля і знищення проростків бурянів до появи сходів або відразу ж після посіву проводять боронування.

При утворенні грунтової кірки до сходове боронування посівів виконують середніми боронами або ротаційними мотигами. При  цьому довжина проростків ячменя не повинна перевищувати довжини насіння. Пошкодження кірки особливо важливо на важких, запливаючих грунтах, де вона може задержувати появу сходів ячменя. Для того, щоб уникнути утворення грунтової кірки після дощів і для знищення бур’янів застосовують також боронування при появі сходів ячменю і в фазі кущення, коли грунт добре кришиться. Боронують посіви впоперек рядків або по діагоналі. Краще всього боронування виконувати одразу після дощу в обідні часи, коли грунт підсох, але кірка ще слабка і легко руйнується, а рослини менше пошкоджуються. Не рекомендується боронувати посіви в період розвертання двох перших листків, так як це призводить до пошкодження і виривання частинок рослин.

Боротьба з виляганням. При надлишковому азотному живленні, особливо в вологі роки, збільшується небезпека вилягання посівів ячменя . Вилягання посівів до цвітіння знижує кількість зерен в колосі, значно знижує умови доступу вологи і елементів живлення до зерна. Крім того, полеглі рослини в більшому ступені пошкоджуються грибними захворюваннями, в результаті зерно формується мілке, щупле, з підвищеною плівчастістю і пониженим складом білка. Ефективними заходами боротьби з виляганням являється вирощування невилягаючих сортів ячменю, правильне використання і дотримання оптимальних норм висіву.

Боротьба з бур’янами. Втрати врожаю від бур’янів досить значні. Встановлено, що на полях середньої забур’яненості недобір врожаю складає 10-15%, а сильної – 25-40%. Коренева система багатьох бур’янів розвивається швидше і проникає глибше, ніж коріння ячменя. Бур’яни поглинають в кореневмісному шарі грунту воду, поживні речовини, пригнічують культурні рослини, затрудняють збирання, позитивно впливають на розвиток хвороб і шкідників [10].

Боротьба з бур’янами являється головною задачею не тільки в період основного і передпосівного обробітку грунту, але і під час догляду за посівами. Практика показує, що тільки комплексний підхід в боротьбі з забур’яненістю забезпечує очікуваний ефект. Правильне чергування культур в сівозміні, своєчасний та якісний обробіток грунту, якісна очистка насіння, знищення бур’янів на обочинах доріг, навкруги полів і т. ін.. – все це складові єдиного комплексу боротьби з бур’янами і підтримки чистоти посівів. Але при інтенсивному використанні рілля і внесення високих доз азотних добрив не завжди можна справитися з бурянами агротехнічними прийомами, в зв’язку з цим приходиться застосовувати хімічні препарати – гербіциди. Застосування гербіцидів значно скорочує затрати труда і засобів по догляду за посівами [10].

Ефективність гербіцидів на посівах ярого ячменя визначається цілим рядом факторів: ступенем забрудненості посівів, видовим складом бурянів, погодними умовами, строком проведення обробітку, чутливості сортів до гербіциду і т. ін.. Дія гербіцидів в значній мірі визначається рівнем мінерального живлення, а також співвідношення поживних речовин. Внесенням добрив можна створити фон живлення ячменя, яка забезпечить високу стійкість його до гербіцидів. Високі дози азоту при слабкому забезпеченні фосфором і калієм підвищують чутливість ячменю до гербіцидів. Створення оптимального режиму живлення являється умовою підвищення стійкості рослин ячменя до того чи іншого гербіциду [7].

Таблиця 3.6

  Асортимент гербіцидів на посівах ярого ячменю [10]

Препарат	Норма витрати , л/га, кг/га	Буряни проти яких ефективний препарат	Строки та способи застосування
Диамакс 46%, ВР	0,5	Багаторічні та однолітні дводольні бур’яни (Амброзія полинолиста, гірчак прутовидний, будяка польовий, гірчиця польова, васильки сині, лобода біла, редька дика, щириця, щавель).	Опрыскивание посевов в фазе кущения до выхода в трубку. Расход рабочей жидкости 200-300 л/га
Лонтрел гранд 75%, ВДГ	0,12
Агрон 30%,ВР	0,16
Пріма, 30% СЕ	0,5		Опрыскивание посевов фазе кущения. Расход рабочей жидкости 200-300 л/га
Амінка, 60% ВР	1,0		Опрыскивание посевов в фазе кущения до выхода в трубку. Расход рабочей жидкости 100-200 л/га

 

 

Боротьба з хворобами. В першу чергу починається з дотриманням правильної сівозміни. В подальшому покращення агротехніки, впровадження нових стійких проти хвороб сортів, внесення оптимальних доз мінеральних добрив дають можливість без застосування спеціальних заходів вести боротьбу з хворобами і шкідниками. Наприклад, при  запізненнях з строками посіву, недолік або надлишок вологи приводе до збільшення пошкоджень хворобами. Так при дуже ранніх посівах ярого ячменю сходи можуть пошкоджуватися кореневою гниллю і вірусними захворюванням, а при запізненні посіву на рослинах збільшується кількість твердої сажки. Щоб ліквідувати або звести до мінімуму пошкодження даними хворобами потрібно не допускати посіви ячменю після ячменю або інших злакових культур [6].

В боротьбі з бактеріальними і вірусними захворюванні велике значення має посів висококонденційного насіння, вільного від інфекцій. Спеціальними заходами по боротьбі з хворобами є протруювання рослин фунгіцидами (в даній технології вирощування ярого ячменю планується застосовувати системний фунгіцид Тілт КЕ (вробник ООО «Syngenta») проти септоріозу, борошнистої роси, бурої ржавчини, церкоспорозу) [10].

Боротьба з шкідниками. Для знищення гессенської мухи, хлібних пильщиків застосовується глибока оранка із попереднім лущенням. Даний агроприйом погіршує умови розвитку жужалиць, трипс і других шкідників. Уборка соломи, ліквідація пожнивних решток також являється заходом, який направлений на боротьбу з шкідниками ярого ячменю, так як пожнивні рештки дають змогу шкідникам краще перезимувати. Своєчасне знищення бурянів на полях та в лісосмугах є важливим заходом боротьби проти совок та жужалеці (чистота парів) [6]. І звичайно без застосування певних хімічних засобів повноцінно захистити посіви від шкідників не можливо досягти, тому заплановано використати високоефективний інсектицид «Фастак» контакто-шлункової дії, виробник «BASF», який діє проти абсолютно більшої кількості комах-шкідників (трипси, попелиці, совки, клопи, довгоносики, совки, жужелиці) [10].

 

3.7. Збирання врожаю

 

Якісне і своєчасне збирання ячменя – важлива умова отримання високих врожаїв зерна.

Достигання зерна починається з початку воскової і продовжується до повної стиглості. В цей час волога в зерно не поступає, а процеси які в ньому відбуваються зводяться до біохімічних перетворень речовин і до втрати вологи. Консистенція ендосперму стає борошнистою в восковій і твердою до моменту повної стиглості [11].

Строки збирання. Ячмінь вимогливий до строків збирання. Запізнення з збором веде до сильного заниження колосу. При збиранні перестоявших посівів ячменя спостерігається великі втрати, так як частина пониклих колосків перерізається і падає на землю. В період дозрівання навіть невеликі опади визивають сильне вилягання посівів, що ускладнює збір і збільшує втрати зерна. При збиранні ячменя потрібно враховувати, для яких цілей його вирощують: на насіння, фураж або технічні [10].

Ячмінь, як і другі зернові культури, дозріває нерівномірно навіть на одному полі. Причиною цього являється розтягненість в часі отримання сходів, а потім і колосіння. На достигання ячменя в значному ступені впливають погодні умови. Суха, жарка погода в період молочної і воскової стиглості при не достатку грунтової вологи приводе до передчасного достигання, засихання рослини і «захвату» зерна. При цьому зерно формується щупле, бідне на крохмаль, з великим відсотком плівчастості.  Дощова погода в цей період, навпаки, затягує достигання зерна. Тому дуже важливо правильно встановити уборочну стиглість зерна, особливо для двохфазного (роздільного) способу збирання. Передчасне скошування в валки призведе до отримання щуплого зерна і недобору врожаю, запізнення – залишає двохфазний спосіб збирання всіх переваг і призводе до великих втрат. Кінець воскової стиглості, при якій проводять двохфазне збирання, характеризується наявністю в середній пробі зерна в восковому, напівзатверділому і твердому стані вище 90%, в тому числі в твердому стані 50% і більше. Для цієї фази характерна наявність більше 80% повністю пожовклих колосків [10].

Способи збирання. Основний спосіб збирання ярого ячменя – однофазний (пряме комбайнування) і двохфазний (роздільний). Для якісного збору урожаю необхідно правильно спів ставляти і використовувати всі способи в залежності від стану посівів і метеорологічних умов [12].

Однофазне збирання проводять у фазу повної стиглості, коли вологість зерна досягає 15-17%. Однофазний спосіб доцільно використовувати при збиранні не полеглих, чистих від бурянів посівів, а також при частих короткочасних дощах, так як маса на корінні просихає швидше ніж в валках.