Контрольная работа по "Социологии"

     У зв’язку з цим сучасна соціальна структура українського суспільства є дуже складною, її формування триває, але і сьогодні можна виокремити та визначити основні її елементи.

    По-перше, значно скорочується частка робітників промислових підприємств у соціальній структурі. Прогноз на початок XXI ст. показує, що 50 % робітників залишать сферу матеріального виробництва та поповнять ряди працівників сфери послуг, науки та освіти. По-друге, посилюється диференціація робітничого класу, значною стає частка представників нових соціальних спеціальностей, зростає роль їх у суспільному виробництві, поглиблюється розшарування робітників за ознаками професійності. По-третє, зростає чисельність робітничого класу, що за змістом праці, за рівнем загальної професійності не поступається інженерно-технічній інтелігенції. По-четверте, має місце подальше підвищення освітнього рівня та професійної кваліфікації робітників. По-п’яте, формуються нові класи — велика, середня та дрібна буржуазія, але ця тенденція ще не виявляється у повному обсязі.

   Помітні зміни відбуваються в соціальній структурі селянства. По-перше, значно зменшується чисельність зайнятих безпосередньо продуктивною працею в полі й на фермах. По-друге, зростає чисельність зайнятих переробкою сільськогосподарської продукції та сировини. По-третє, збільшується чисельність зайнятих у сфері обслуговування на селі та на сезонних роботах. По-четверте, спостерігається поступове зростання авторитету й ролі кваліфікованої землеробської праці. По-п’яте, поширюється маргіналізація суспільства, багато селян залишають землю, однак чимало й тих, хто залишає місто та повертається до землі, в село.

     Процеси маргіналізації відбиваються ще в одній тенденції — формуванні середнього класу. Середній клас — це насамперед високопродуктивні й широкоінформовані, ініціативні та заповзятливі працівники. Саме інформаційно-інноваційний тип особи стає суб’єктом технічної модернізації та політичної демократизації. Тому представники середнього класу добре заробляють, володіють необхідним обсягом благ, задоволені працею, беруть активну участь в управлінні, сміливо дивляться у завтрашній день.

     За останніми даними, в Україні середній клас ще не сформований, малочисельний, охоплює близько 20 % населення. Однак дехто з учених твердить, що середні верстви населення уже «становлять хребет українського суспільства»1. Реально ж середній клас в Україні тільки формується, а тому й соціальна структура українського суспільства перебуває на етапі становлення, вона нестійка, недосконала, отже, й суспільство не можна вважати досить стабільним.

  Висновок

       У процесі дослідження визначено, що соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об'єднаних стійкими зв'язками і відносинами.

 Іншими словами, це  внутрішній устрій суспільства,  який складається з відповідно  розташованих, упорядкованих елементів,  що взаємодіють між собою. Поняття  «соціальна структура» охоплює  системно-організаційний і стратифікаційний  аспекти. Згідно із системно-організаційним  аспектом головний зміст соціальної  структури створюють соціальні  інститути, насамперед економіка,  політика (держава), наука, освіта, сім'я,  зберігаючи і підтримуючи існуючі  в суспільстві відносини і  зв'язки. Ці інститути нормативно  регулюють, контролюють і спрямовують  поведінку людей у життєво  важливих сферах, а також визначають  стійкі, регулярно відтворювані  їх рольові позиції (статуси)  у різних типах соціальних  організацій. Соціальний статус  є первинним елементом соціальної  структури суспільства, що розкриває  місце особистості в соціальній  структурі суспільства. Соціальна  стратифікація означає як сам  процес, що безперервно триває  в суспільстві, так і його  результат. Вона засвідчує не  просто різне становище в суспільстві  індивідів, родин чи цілих країн,  а саме їх нерівне становище.  Вона є не лише методом виявлення  верств конкретного суспільства,  а й портретом цього суспільства.  Трансформація соціальної структури  передбачає зміну, перетворення  її істотних рис. Для з'ясування  особливостей трансформаційних  процесів у сучасному українському  суспільстві необхідно зіставити  їх з попереднім станом суспільства.  Без цього неможливо використовувати  основні тенденції розвитку й  елементи соціальної структури,  що відіграють у ньому провідну  роль.

Суспільство - складна соціальна  будова, яка характеризується структурно організованою цілісністю і багатозначними людськими відносинами. Внутрішня  картина цієї соціальної будови віддзеркалюється в її соціальній структурі.

  Використана література:

1.   Устич С.І. Системне дослідження суспільства. — Львів: 1992.
2. Андрушенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія.
3. Курс лекцій - К.: Генеза, 1993.
4. Радугін А.А., Радугин К.А. Социология. Курс лекций. - М.1995.
5. Основи соціології: матеріали до лекційного курсу // За ред. Климанської Л.Ф. Савки В.Е. - Львів 1997.
6.   Спелзер Н. Соціологія. -М.:1994.
7.   Грушевський М. С. На порозі нової України: Гадки і мрії. — К., 1992.
8. Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв’язання. — К., 1995.
9.   Лагутін В. Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996.
10. Куликов Л. М. Основы социологии и политологии. — М., 2000.
11. Косс И. С. Социология личности. — М., 1967.
12. Якуба О. О. Соціологія. — Харків, 1996.