Проект цеху для виробництва лущеного і струганого шпону

Крім цього , ручне завантаження-розвантаження вузьких листів струганого шпону не дозволяє використовувати потужність цих сушарок більше ніж на 60%.

Сучасним вимогам відповідають стрічкові сушарки, які забезпечують хорошу якість сушіння і володіють  добрими техніко-економічними показниками.

Продуктивність сушарок в м² сухого шпону за зміну визначається за формулою:

                                         (9.5.1.)

де     Тзм – час зміни в хв. ;

L – повна робоча довжина сушарки, м :

    bc – середня  ширина стрічки шпону , м ;

         m –листів шпону на поперечному перерізі сушарки;

    Кр – коефіцієнт використання робочого часу ( 0,95-0,98);

         Кд – коефіцієнт заповнення довжини сушарки шпоном ( 0,65-0,98) ;

          τ – час проходження шпону через сушарку, хв.;

        Кп – коефіцієнт переходу від сушіння шпону однієї породи до іншої.

12091 м²

                         

                   (9.5.2.)

де      lр – робоча ширина сушарки, м;

n – кількість поверхів сушарки;

        Кш – коефіцієнт заповнення сушарки по ширині ( 0,85 ).

                                             

                          (9.5.3.)

де       τ1 – триваліть сушіння шпону, хв.;

 lс – довжина сушильної зони сушарки, м.

Тривалість сушіння  визначається за формулою:

 

              (9.5.4.)

де       Wп, Wк, Wкр – відповідно початкова, кінцева і критична волгості шпону.

 Nр – швидкість сушіння в першому періоді, %/хв.

 Кр – коефіцієнт   тривалості другого періоду сушіння, хв̄ ¹;

 Кп, Кц – коефіцієнти, що враховують породу деревини і характер циркуляції повітря в сушарці.

                          

                       (9.5.5.)

де      ρу – умовна густина деревини, кг/м³.

                                         ,  %/хв                             

                                          хв̄ ¹  

 хв.

Знайдемо продуктивність сушарки  в м³:  Пзм=12091·0,0008=9,8 м³

Виходячи з одержаного значення знайдемо кількість верстатів і  коефіцієнт завантаження:

Приймаємо одну стрічкову сушарку марки ТРА 3,1/ІІІ для нашого виробництва.

 

9.6.Обробка струганого  шпону

Сортування струганого шпону проводять  після сушіння і вручну. Листи  шпону складають в кнолі ( не менше 10 листів ) – пачки в тій послідовності, в якій вони одержані при струганні, тобто з одного бруса. Кнолі підбираються по видах шпону, по породах і сортах.

Сучасною технологією передбачено  прирізання струганого шпону до розмірів, передбачених стандартом,  а також  вирізання дефектних ділянок.

Прирізання здійснюється на гільйотинних ножицях різних марок . Продуктивність гільйотинних ножиць в м³ шпону за зміну розраховується згідно формули:

                  

                        (9.6.1.)

де      Vп – середній об’єм однієї пачки, м³;

τ4 – тривалість обробки однієї пачки, ( 0,5 – 0,3 ) хв..;

Кр = 0,95

 м³

                   

                          (9.6.1.)

де       lш, bш, Sш – відповідно середні довжина, ширина і товщина шпону, м;

n – кількість листів шпону в пачці.

 м³

Відповідно кількість верстатів  буде рівною:

Приймаємо, що на підприємстві будуть працювати одні гільйотинні ножиці марки НГ-28.

Прирізані і марковані пачки  шпону перев’язуються шпагатом в  одному місці, при довжині шпону до 1 м,  і у двох місцях при більшій довжині. Після чого пачки шпону по породах, розмірах і сортах складають у пакети масою від 80 до 500 кг. Кожен пакет має обгортатися двома шарами поліетиленової плівки або паперу. Зверху і знизу пакету накладають щити із пиломатеріалів, фанери, ДСП або ДВП, з’єднані поперечними планками. Пакет обв’язують стальною стрічкою або дротом. На пакеті вказують : назва підприємства-виробника, товарний знак ; порода деревини ; вид і сорт шпону ; товщина ; кількість шпону в пачках, листах і квадратних метрах; номер стандарту і знак “Боїться вологи”. Шпон зберігається в зачинених приміщеннях.

Продуктивність пакувальника в  м³ за зміну визначається за формулою:

             

                       (9.6.1.)

де     Vк – об’єм пакету, м³;

         τп – тривалість пакування, хв. ( 2,5 – 5 хв.).

 м³

Розрахуємо кількість верстатів  і їх його коефіцієнт завантаження

Отже на виробництві буде працювати один пакувальник.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця №8

Відомість обладнання

№	Назва обладнання	марка	Кількість, шт..	Коефіцієнт завантаження, %
1.     2.   3.   4.       5.     6.     7.	Круглопилковий  верстат     Стрічковий  верстат   Автоклав    Горизонтальний шпоностругальний верстат   Стрічкова сушарка     Гільйотинні ножиці     Пакувальник	ФП     ЛБ-130-1   Автоклав І   ДКВ-3000       ТРА 3,1/ІІІ     НГ-28     РС-8	1     1   1   1       1     1     1	1,7     19   72   94       92     87     93

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Розрахунок площ складів

10.1. Склад вологого шпону

Розраховується на добовий запас  сухого необробленого шпону :

                               

, м³                     (10.1.1.)                 

де      Qск. -  річна програма підприємства, м³ ;

N р– кількість робочих  днів у році;

Кількість стоп , що зберігається на складі

                   

                          ( 10.1.2.)

де      Vст – об’єм стопи і він рівний:

                                   

, м³                         (10.1.3.)

де      L – довжина стопи ( рівна довжині шпону ), м;

          В – ширина стопи , м;

          Н – висота стопи ( Н = 1 – 1,5 м ).

                                       

, м                               (10.1.4.)

 м³

де      bс – середня ширина шпону, м;

          nп – кількість пачок, що вкладаються по ширині.

 м³

          Площа  складу знаходиться за формулою:

                         

, м²                         (10.1.5.)

де      Кпр – коефіцієнт, що враховує проїзди та проходи (  Кпр = 2 ).

 м²

 

10.2. Склад сухого шпону

                              

, м³                (10.2.1.)

де     m – час, на протязі якого пакети зберігаються на складі, доба.

м³

 

Кількість стоп визначають за формулою (10.1.2.)

Об’єм стопи залежить від розмірів пакету, який приймається при розрахунку пакування шпону і обчислюється згідно формули (10.1.3.) ( Н = 2 – 2,5).

Площа складу розраховується за формулою (10.1.5.)

 м²

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.Рекомендації і технологія з використання відходів.

 

При виробництві шпону чи струганого чи лущеного втрати становлять близько 50% і за сучасного рівня розвитку виробництва уникнути їх неможливо. Так при виробництві лущеного шпону у відходи йдуть осердя і шпонрозривина , а при виробництві струганого шпону – горбилі,  зрізки  івтрати на серцевинну дошку ( якщо вона є). Звісно краще звести до мінімуму утворення відходів , але це явище є неминуче , тому слід навчитися переробляти ці відходи.

Технологічні відходи і витрати сировини у процесі виробництва лущеного шпону  досягають понад половину перероблюваної сировини. Так, наприклад, на нашому виробництві кількість готової продукції складає 56000 м³ в той час , кількість сировини, що надходить на підприємство – 116303 м³. Усі відходи і втрати відносяться до нормативних, оскільки вони утворюються при точному дотриманні режимів технологічного процесу. Фактично ж відходи і втрати на багатьох підприємствах значно перебільшують нормативні.

В процесі лущення чурбак можна поділити на чотири зони, одна з яких зона осердя. На українських підприємствах переважно використовуються верстати середньої і важкої групи, тому при великих обсягах виробництва осердя ,що одержали при лущенні можна подавати на верстат легкої групи для долущування. Тим самим ми  зменшимо відходи при лущенні та збільшимо кількісний і якісний вихід шпону ( з осердя одержують шпон найвищої якості ).

Утворення відходів на сучасному етапі  виробництва уникнути неможливо, тому сьогодні є дуже актуальним питання використання відходів деревини , що утворюються в процесі лущення. Як було сказано, основними відходами є шпонрозривина і осердя. Переважно дані відходи використовуються в двох цілях : переробляються на технологічну тріску або спалюються в котельнях для обігріву приміщень і в технічних цілях.

При переробці на тріску осердя і  куски шпону надходять одразу після лущення по транспортеру на  рубальні машини. Після чого тріска подається на спеціальні площадки звідки транспортується на інші підприємства з виготовлення волокнистих матеріалів.

Що до спалювання відходів то  це дає змогу зекономити паливо , але  це свідчить про низький рівень виробництва, оскільки корисний вихід продукції  з деревини при цьому мінімальний.

Крім того, на мою думку , осердя можна використовувати в меблевій промисловості , в домобудуванні як конструктивний або декоративний  матеріал. Осердя ідеально підходить для точіння і різьблення бо в ньому практично немає сучків і тріщин.  Що до кусків шпону то раціональнішого використання ніж рубання на тріску та спалювання я не знаходжу.

При струганні як і при лущенні  частка відходів є досить значна, але  тут такі відходи як серцевина  дошка і зрізи це є практично  повноцінні пиломатеріали , тим більше вони є з цінної деревинної породи. Переробляти їх на тріску чи спалювати я вважаю, недоцільним оскільки вони можуть бути використанні в меблевій промисловості , для виготовлення тари. Що до горбилів, то вони  повинні перероблятися на технологічну тріску і використовуватися для одержання інших плитних матеріалів.

Ще одним відходом як при виробництві  струганого так і лущеного шпону  є кора, яка залежно від породи деревини з якої її одержала може надходити  на лісохімічні підприємства для  одержання різноманітних екстрактивних  речовин. Так коровий осмол використовують в каніфольно-екстракційному виробництві для одержання каніфолі і скипидару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. Вимоги з БЖД.

 

Виробництво шпону – це комплексне виробництво, до складу якого входять різноманітні виробничо-технологічні стадії. На всіх цих стадіях необхідно дотримуватися встановлених правил з техніки безпеки для запобіганню нещасних випадків.

Особливу увагу слід приділити  безпеці на складі сировини. Досить обережним треба бути при переміщенні крана, оскільки можуть порватися троси при переміщенні чурбаків або грейфер погано захопив кряжі.