Місце торгового підприємства в ринковій економіці

Другий тип систем контролю заснований на використанні двохсекторного засобу, в відповідності з яким запаси для зберігання містяться в двох секторах – робітничому і резервному. Коли запаси робітничого сектора вичерпані, включаються два процесу – поповнюється робітничий сектор за рахунок резервного, і розміщається нове замовлення.

Супермаркет «Фуршет-28» розробив новим підхід до управління запасами, є принцип управління Just-In-Time ("просто вчасно"). Цей підхід вперше був використаний японськими корпораціями, а після цього знайшов розповсюдження в всьому мирі. Основна ідея полягає в тому, що запаси практичні не створюються, а процес доставки товарів постачальниками жорстко погоджений з технологічним процесом на підприємстві. Замовлення містяться з інтервалом 3-4 години і негайно реалізуються постачальниками. Ця система дозволяє отримати значний економічний ефект за рахунок доведення витрат зберігання до нуля. Однак, високий рівень вимог до точності функціонування системи постачань і ризик можливих помилок, що призведуть до порушенню технології, не дозволяє використати цей підхід в країнах з нерозвинутою інформаційною і комунікаційною інфраструктурою.

Класифікація витрат управління запасами.

Види витрат . Характер поведінки витрат при збільшенні рівня запасів

Витрати зберігання запасів:

1. витрати, зв'язані з іммобілізацією капіталу, що інвестувався в запаси;

2. складські видатки;

3. видатки по страхуванню;

4 податок на майно;

5 псування, старіння і крадіжки;

II. Витрати пов'язані з формуванням запасів

1. витрати розміщення замовлень;
2. транспортні видатки.

III. Витрати пов'язані  з дефіцитам запасів;

1. втрати обсягу реалізації;

2. втрати від зниження гудвілу;

3. втрати від неоптимального використання цінових дисконтів, що надаються.

Необхідність такого розрахунку обумовлена тим, що між розміщенням замовлення і отриманням товарів підприємством існує деякий проміжок часу, що називається періодом постачання. Якщо цей часовий період не враховувати, виникає небезпека перерв в реалізації товарів споживачам внаслідок незабезпечення підприємства товарними запасами.

Якщо попит на товари зміниться, і швидкість реалізації запасів збільшиться, стає некоректною і не може адекватно відбивати реальні процеси. Виникає небезпека дефіциту запасів внаслідок несвоєчасного розміщення замовлення і більш пізнього постачання товарів, ніж це необхідно.Незабезпеченість запасами товарообороту, що зростає, веде до втрати прибутків і перерв в операційній діяльності, яка повинна мати безперервний, оптимально збалансований характер.[11]

В силу цих причин виникає необхідність появи категорії страхових запасів (Qs), створення яких необхідно для захисту підприємства від втрат внаслідок вагань попиту, тривалості періоду постачання і інших факторів зовнішньої середи. При цьому, оптимізація обсягу страхових запасів повинна вирішити дилему для підприємства між прибутковістю і ризиком. Зростання страхових запасів веде до зниження ризику виникнення їхнього дефіциту і втрат прибутків від незабезпеченості запасами товарообороту, що зростає. З іншого боку, підтримання їх надмірно високого рівня тягне невиправдане зростання витрат зберігання. Таким чином, оптимальний рівень страхових запасів повинен забезпечувати стан динамічної рівноваги двох зустрічних процесів – втрата прибутків від дефіциту запасів і від їхнього надлишку.

На формування товарних запасів впливає багато факторів, але важливо виділити саме ті, які здійснюють найбільший вплив на конкретному підприємстві. Ці фактори поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішніми факторами на підприємстві є широта асортименту, частота його оновлення та об’єм і структура товарообороту.

Широта асортименту у “Фуршет-28 ” дуже велика і досягає більше 400 найменувань товарів. Така ситуація вимагає більш високого рівня товарних запасів завдяки необхідності підтримувати нормальний товарооборот.

Якість продукції, якою оперує “Фуршет-28” відповідає світовим стандартам і має низький рівень браку, але все ж таки рівень запасу збільшується, щоб мати можливість задовольнити скарги клієнтів не втрачаючи оптимального балансу між товарооборотом та товарними запасами. Якість продукції, яка в свою чергу впливає на ціну товару, є особливим фактором, який в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні впливає на уповільнення швидкості обертання товарних запасів в періоди поглиблення кризи, яка супроводжується значним падінням купівельного попиту. Однією з цілей управління товарними запасами є саме максимізація збільшення чистого прибутку та зменшення середніх товарних запасів. Але в намаганнях максимізувати рівень рентабельності потрібно пам’ятати й про стабільність діяльності підприємства та забезпечення нормального товарообороту та рівня конкурентоспроможності на ринку.

Проаналізувавши товарні запаси супермаркету “Фуршет” у періоді з 21.01.2009 до 18.02.2012 можна зробити висновок, що управління товарними запасами здійснюється на високому рівні, використовується модель оптових закупок значними партіями, що дозволяє отримати значні цінові знижки, мінімізувати затрати на замовлення, транспортні затрати та гарантує поставку всієї партії. [24]

 

 

4.3 Торгово-технологічний процес з продажу продовольчими товарами

 

Торгово-технологічний процес (ТТП) в магазині — комплекс взаємозв'язаних послідовно виконуваних операцій, метою яких є доведення товарів належної якості до торговельного залу для реалізації їх покупцям у широкому асортименті з оптимальними затратами праці, часу і при високому рівні торговельного обслуговування. Основною операцією торгово-технологічного процесу в магазинах є продаж товарів, решта операцій створюють необхідні умови для успішного здійснення продажу товарів і мають підпорядкований характер.[7]

Принциповою особливістю торгово-технологічного процесу в магазинах є участь у ньому покупців як об'єктів праці торговельного персоналу; при цьому залежно від застосовуваних у магазині методів продажу товарів покупці можуть відігравати в торгово-технологічному процесі не тільки пасивну, але й досить активну роль. У торгово-технологічному процесі супермаркету «Фуршет-28» виділяють торговий і технологічний процеси. Торговий процес забезпечує перехід товарів зі сфери обігу у сферу споживання і зміну форм вартості. Особливість цього процесу полягає в тому, що в ньому задіяні не тільки предмети праці (товари), але й об'єкти праці-покупці. Працівники магазинів здійснюють продаж товарів і обслуговування покупців, а покупці беруть участь у торговому процесі. Основними елементами торгового процесу є вивчення попиту населення, складання і подання заявок на завезення товарів, формування асортименту товарів, управління товарними запасами, рекламування товарів, їх продаж, надання покупцям додаткових послуг та ін.

Технологічний процес охоплює комплекс операцій, які забезпечують обробку товарів, починаючи з їх надходження в магазин і закінчуючи повною підготовкою до продажу та відпуском покупцям.

 Технологічний процес  включає:

• транспортування товарів;
• розвантажування транспортних засобів;
• приймання товарів за кількістю і якістю;
• доставку товарів у зону зберігання або в торговий зал магазину;
• зберігання;
• підготовку товарів до продажу;
• переміщування товарів в торговий зал;
• розміщування і викладання в торговому залі;
• проведення розрахунку за товари;
• надання покупцям додаткових послуг технічного характеру.

На структуру й організацію торгово-технологічного процесу супермаркету «Фуршет-28» впливають такі фактори: рівень розвитку виробництва товарів; стан торгівлі і її матеріально-технічної бази; кваліфікація торгового персоналу; тип магазину і розмір його торгової площі; склад і площа неторгових приміщень магазину; види торгово-технологічного обладнання; асортимент товарів, які підлягають реалізації, їх підготовленість до відпуску покупцям; застосовувані засоби механізації; форми організації праці та матеріальної відповідальності тощо.

Особливу роль у формуванні структури торгово-технологічного процесу «Фуршет-28» відіграють застосовувані в ньому методи продажу товарів. Наприклад, перехід до застосування самообслуговування, пов'язаний із завчасною підготовкою товарів до продажу способом виконання операцій нарізання, зважування, упакування і т.п. у неторгових приміщеннях, приводить до скорочення кількості технологічних операцій, які повинні виконуватися безпосередньо в торговому залі.

Усі технологічні операції, які виконуються на досліджу3ваному підприємстві, поділяють на три основні групи:

1. операції безпосереднього обслуговування покупців;
2. підготовча робота з обслуговування покупців;
3. операції, пов'язані з процесом зберігання товарних запасів.

Торгово-технологічний процес кожного магазину повинен організовуватися на основі певних принципів, основними з яких є: комплексний підхід до розробки варіантів продажу товарів; забезпечення найкращих умов вибору товарів і їх придбання, економія часу покупців, високий рівень торговельного обслуговування; відповідність технології роботи магазину сучасному науково-технічному рівню; економічна ефективність торгово-технологічного процесу; збереження фізико-хімічних властивостей товарів. Під час розробки проекту торгово-технологічного процесу магазину необхідно враховувати можливість його організації на основі різних варіантів побудови технологічного процесу магазину. [6]

Раціональне виконання операцій торговельно-технологічного процесу в супермаркеті залежить від наявності певних приміщень. За функціональним призначенням приміщення поділяють на такі групи:

1. торговельні приміщення;
2. приміщення для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу;
3. підсобні приміщення;
4. адміністративно-побутові приміщення;
5. технічні приміщення.

При цьому виконуються такі операції:

• розвантаження товарів з транспорту;
• приймання їх за кількістю та якістю;
• розміщення зразків товарів у торговому залі;
• продаж товарів за цими зразками.

При цьому товари доставляються на адресу покупця транспортно-експедиційним підприємством безпосередньо з промислових підприємств, складів оптової бази або роздрібної торгівлі.

Як правило, у зв'язку з неоднорідним рівнем готовності товарів до реалізації в кожному магазині одночасно застосовуються всі схеми, а обсяги та послідовність виконання як основної, так і допоміжних операцій цього процесу визначаються ще й застосовуваними методами продажу товарів.

В асортименті товарів магазину «Фуршет-28» з продажу продовольчих товарів повинні входити також і супутні непродовольчі товари частого попиту. У найбільш розвинених капіталістичних країнах - США, Англії, Франції та ін. - непродовольчі товари становлять у супермаркетах 30-45 % загальної кількості реалізованих товарів. Фахівці з питань організації торгівлі відносять 80 % купівель непродовольчих товарів, придбаних у продовольчих магазинах самообслуговування, до розряду так званих імпульсивних.[26]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

 

Під час створення супермаркету «Фуршет-28» потрібно вибрати  чітке визначення його цілей. Можна виділити принаймні чотири сфери, стосовно до яких фірми в сучасних умовах встановлюють цілі, виходячи із своїх інтересів. До таких сфер відносяться: доходи організації, робота з клієнтами, потреби і добробут співробітників, соціальна відповідальність. Згідно з таким підходом, основними цілями створення супермаркету можна вважати: ріст прибутку і зменшення витрат, зростання сегменту ринку, ріст ринкової вартості капіталу його учасників, формування позитивного іміджу компаній-партнерів, підтримка доброї, стабільної репутації у клієнтів.

Потрібно сформулювати і ще одну мету створення супермаркету. Поряд з виконанням останнім класичних функцій надання клієнтам фінансових послуг згідно з призначенням окремих структурних підрозділів „з одного вікна”, фінансові супермаркети можуть формувати великі фонди тимчасово вільних коштів за рахунок всіх його учасників (у першу чергу, страхових і банківських установ) і через інвестиційні компанії, що входять до їх складу, інвестувати ці кошти у реальні проекти регіонального або національного значення для вирішення завдань розвитку регіонів і отримання доходів у формі інвестиційного прибутку. Відомо, що банківські заощадження разом зі страховими резервами страховиків утворюють значний внутрішній інвестиційний потенціал, який може бути використаний для активізації інноваційного розвитку країни, для довгострокового фінансування реального сектору економіки. Окремі економісти навіть розглядають інвестиційну функцію цих фінансових посередників як основну, відводячи іншим функціям другорядну роль. [23]