Отчет по практике на примере магазина « Килими»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2013 в 14:42, отчет по практике

Краткое описание

Звіт є результатом практики на базі магазину « Килими» . В роботі використано знання, отримані в процесі вивчення ряду товарознавчих дисциплін. Ціль практики - закріплення раніше отриманих знань на практиці. Магазин «Килими» – один з багатьох підприємств роздрібної торговельної мережі міста Мукачева. Його було засновано 12 березня 2004 року.

Вложенные файлы: 1 файл

Звіт є результатом практики на базі магазину.docx

— 78.17 Кб (Скачать файл)

Про наслідки лабораторних досліджень стосовно стійкості до тертя  судять за втратою маси (г/см2), віднесеної до одиниці площини поверхні ворсу  над ґрунтовим матеріалом килима, а також за змен­шенням товщини  шару ворсу (мм).

Збереження зовнішнього  вигляду килима оцінюють після ви­конання установленої кількості циклів тертя  внаслідок порівняння із стандартними зразками - еталонами.

Стійкість до зминання і  продавлювання. Зменшення товщи­ни килима тісно пов'язано зі зміною його зовнішнього вигляду. Зміна  товщини за рахунок зминання ворсу  визначається дією динамічного на­вантаження  з допомогою приладів, укомплектованих  товщиноміром.

Зразок килима площею 10 см2 піддається дії циклічного наван­таження 2,2 кг/см" протягом 2 год., що відповідає навантаженню, ство­реному стільцем або табуреткою із чотирма ніжками, на яких сидить людина масою 80 кг. Критерієм  для характеристики пружних власти­востей  шару ворсу досліджуваного зразка килима служить глибина стиску, яку вимірюють  після зняття навантаження зі зразка з інтер­валами в 15, ЗО і 60 хв.

Показником зміни товщини  зразка килима є різниця в товщині  килима до і після динамічного  навантаження. У цьому випадку  при визначенні якості килима звертають  ува­гу на збереження його початкового  вигляду, кольору, рисунка і факту­ри, відсутність вм'ятин ворсу внаслідок  впливу довготривалих наван­тажень меблів на килим.

 

Стійкість до забруднення. Зразок килима вміщують у барабан з чотирибашмачним осердям, який обертається зі швидкістю 2000об/год. У барабан вміщують також раніше приготовлену штучну суміш бруду, яка складається, наприклад, із таких компонентів, %: глини — 76\5; білила -20,0; активованого вугілля -1,25; оксиду заліза (іржі) -1,25; сажі -1,0.

Штучна суміш бруду  може також включати білий пігмент (ка­олін або глину—50 %, кварцовий  пісок - 38 %), чорний пігмент (акти­воване  вугілля - 1 %, оксид заліза - 0,5 %). а  також жирові речовини (ланолін - 7,5, вазелін - 2,5 %).

Суміш перемішують у ємності, просіюють через сито і змішу­ють  із дев'ятьма частинами піску.

Стійкість килима до забруднення  визначають зіставленням еталона із зразком, колір і товарний вигляд якого не повинні змінюва­тися після  чищення.

Ступінь забруднення килимів  визначають з допомогою емісій­ного  спектрального фотометра. Результати досліджень порівнюють із зразками килимів, які були піддаш штучному забрудненню.

Масу і загальну вагу килима визначають з допомогою чоти­рьох  проб розміром 100 х 100 мм кожна. Проби  вирізають у різних місцях за попередньо нанесеними лініями, відступивши від  краю не менше як па 5 см. Одну пробу  зберігають як контрольну. Зразки ки­лимів витримують у кондиційних умовах протягом 24 год., теля чого зважують з  точністю до 0.1 г.

Поверхнева густина на 1м2 килима визначається зважуван-ням 4-х зразків розміром 100х100 мм. Вирізають зразки з різних місць, відступивши від країв більше як на 5 см і витри-мавши зразки в кондиційних умовах 24 години.

Масу ворсу на 1м2 килима визначають методом розпорюван-ня каркасу (100х100 мм) і відділення ниток ворсу. Витримують в кондиційних умовах і зважують в бюксах.

Міцність закріплення  ворсу в грунті килима характеризуєть-ся величиною зусилля (гс) необхідного для видалення з каркасу килима одного ворсового пучка.

Зносостійкість – опір до витирання. З килиму вирізають  пробу 100 см2, витримують в кондиційних  умовах і витирають на приладі  під навантаженням 2 кг. Результати визначають за зменшенням маси і товщини.

Стійкість до зминання і  продавлювання – зразок килима витримують під дією циклічного навантаження 2,2 кг/см2 на протязі 2 годин. Це відповідає навантаженню, яке дає стілець  на чотирьох ніжках, на якому сидить людина вагою 80 кг. Критерієм для характеристики пружних властивостей шару ворсу служить глибина стискання, яка вимірюється після зняття навантаження через 15, 30, 60 хв.

Показники стійкості фарбування визначають до дії сухого тертя, дистильованої  води, світла, шампунування і хімічної чистки. Для килимових виробів, апретованих латексами, які не стійкі до органічних розчинників, показник стійкості фарбування до хімічної чистки не встановлюється. Стійкість фарбування килимових виробів ділять на дві групи: звичайна стійкість до фарбування і міцна стійкість до фарбування. Для одноколірних виробів світлого тону міцної групи фарбування показник стійкості до сухого тертя повинен бути не меншим 4 балів. Для одного кольору в багатоколірних виробах і одноколірних світлого тону показник стійкості фарбування до світла допускається 3 бали в групі звичайної стійкості і 4 бали в групі міцної стійкості фарбування. Стійкість фарбування має відповідати нормам ГОСТ 15124.

Дефекти машинних килимів  і килимових виробів оцінюють в умовних одиницях – балах.

При наявності дефектів, оцінених більше 16 балів на умовну міру, килими та вироби відносять до нестандартної  продукції (браку).

Килими і вироби за фізико-механічними показниками повинні відповідати нормам, передбаченим стандартами або технічними умовами. Ці норми є гарантійними, при визначенні і контролі ґатунку килимових виробів лабораторні дослідження за цими показниками можна не проводити.

Для визначення ґатунку тканих килимових виробів встановлена умовна міра:

♦ для килимових доріжок - 15 пог. м;

♦ для штучних виробів - один виріб.

При відхиленні фактичної довжини куска доріжки від умовної сума балів за дефектами зовнішнього вигляду відповідно перераховується на кусок умовної міри.

У кусках доріжки умовної  довжини допускається не більше трьох  розмірів з мінімальною довжиною 3 м. Розміри проводяться за наявності грубих місцевих дефектів: дір, підплетень, заміна ворсових пучків в одну нитку утоку, штопка, масляні плями, відрив основи, різко виражені смуги різного кольору

Визначення ґатунку килимових виробів тканих машинного виробництва за дефектами зовнішнього вигляду проводиться у відповідності з таблицею діючого стандарту, методом перегляду виробів на столі в розпрямленому вигляді. Оцінка дефектів залежить від виду килимового виробу (двополотні, пруткові, аксмінстерські).

Дефекти зовнішнього вигляду, не передбачені стандартом, прирівнюються  відносно їх оцінки до аналогічних.

Для визначення окремих різко виражених дефектів виробів допускається порівняння цих дефектів із зразками, затвердженими постачальником разом зі споживачем.

Приймання килимів контролером  споживача повинна про­водитись шляхом зовнішнього огляду у відповідності  з вимо­гами стандарту і зразка-еталону. Вироби, які не відповідають зразку-еталону, не приймаються. Приймання проводиться  згідно з ГОСТом 20566.

Килими приймають партіями. За партію приймають будь-яку кількість  килимів однієї назви, артикулу, ґатунку, оформлених одним документом.

Споживач повинен проводити  суцільний контроль якості за зовнішнім  виглядом, щільністю, розмірами, висотою  ворсу та вибірковий щодо фізико-механічних показників.

Перевірка якості килимів  і килимових виробів проводить­ся на спеціальних стояках або столах  товарознавцями.

Після встановлення відповідності  взірцю-еталону (або тех­нічному  опису) перевіряють відповідність  розмірів (довжини, ширини, площі) даним, що вказані на маркувальному ярлику-етикетці (бірці) і в супроводжуючих документах.

Ширину виробів, згорнутих  в короткі рулони (не більше 10 м), вимірюють у трьох місцях, а  довгі рулони (більше 10 м) - в п'я­ти місцях, приблизно на рівних відстанях.

Розміри килимів перевіряють  металевою рулеткою згідно з ГОСТ-ом 7502.

 Лінійні розміри і  поверхневу щільність - згідно  з ГОСТ-ом 3811.

 Щільність ниток за  основою та утоком згідно з  ГОСТ-ом 3812.

 Масову частку жирових  речовин та склад вовняного  волокна пряжі визначають згідно  з ГОСТ-ом 4659.

Вологість виробів  - згідно з ГОСТом 3816.  

Розривне навантаження виробів - згідно з ГОСТ-ом 3813.

Стійкість забарвлення пряжі - згідно з ГОСТ-ом 9733.0, ГОСТ-ом 9733.0, ГОСТ-ом

У торгівлі проводять суцільний  контроль за зовнішнім виглядом і  не менше 10\% від партії перевіряють  за показниками щільності і висотою  ворсу.

Зовнішній вигляд килимів  і килимових виробів перевіряють  візуально шляхом порівняння з контрольним  зразком. Конт­роль зовнішнього  вигляду здійснюють на столі у  розправлено­му вигляді з лицьового  і зворотного боку у відбитому  світлі.

Візерунок має бути чітким в правильних пропорціях за ко­лоритом і гармонією кольорів, відповідати  зразку-еталону або технічному описанню.

Щільність по основі і пітканні визначають на зворотному боці килима шляхом підрахунку кількості ниток  на 10 см. Підрахунок проводиться не менше як у п'яти місцях рівномір­но  розташованих ниток по всій площі  на відстані не менше 10 см від краю виробу. При двопітканному закріпленні ворсового пучка підраховують кількість видимих ниток утоку і результат збільшують вдвічі, а при трьох нитках утоку - втричі.

При зовнішньому огляді килимові вироби оглядають з лицьового і зворотного боків для виявлення дефектів та їх оцінки.

Сумарна кількість балів  на умовну міру для килимів та килимових  виробів машинного способу виробництва  допускається

для 1-го гатунку - не більше 6

для 2-го гатунку - 16.

При наявності дефектів, оцінених більше 16 балів на умов­ну  міру, килими та вироби відносять до нестандартної продукції

 

 

Бібліографічний список

1.      Зрезарцев  М.П. Товарознавство непродовольчих товарів: навч. посіб.  (для студ. вищ. навч. закл.) /    М.П. Зрезарцев, В.М. Зрезацев, В.П. Параніч – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 328 с.Павленко А. Ф., Войчак А. В.

2. Баранов С.І. та ін Довідник товарознавця. Непродовольчі товари. - М.: Економіка, 1997.

3. Красовський П.А. Товар і його експертиза. М.: Центр економіки і маркетингу, 2002.

4. Новиков В.А. Терміни ринкової економіки. - М.: Наука, 1997.

5. Замедліна Е.А. Товарознавство й експертиза товарів. - М.: РІОР, 2005.

6. Классен Н.А., Методика та дидактика товарознавства, Л., 1999.

7 Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицький В.М. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге видання, прероблене і доповнене /За ред. В.В. Апопія. –– К.: ЦНЛ, 2005.

8.      Апопій В.В., Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Антонюк Я.М., Балабан П.Ю. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. К.: НМЦ , 2002

 

Посилання (links):

•  http://www.001.help-rus-student.ru/text/013.htm


Информация о работе Отчет по практике на примере магазина « Килими»